11 березня відбулася друга сесія ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху», що цими днями (10–12 березня 2015) проходить в науковій бібліотеці Національного університету «Києво-Могилянська академія». Друга сесія була присвячена питанням електронних ресурсів для науки та освіти, а також наукометрії та бібліометрії.

Про можливості сервісу EBSCO Discovery у пошуку наукової літератури розповіла учасникам конференції Тереза Горецька, регіональний менеджер компанії EBSCO Information Services (Нідерланди). Також пані Тереза представила сервіс EBSCO PlumX – новий спосіб вимірювання наукових досліджень, що дозволяє відслідковувати не лише традиційні наукометричні показники, а й такі, як кількість збережень файлу зі статтею, кількість переглядів, закладинок, лайків у соцмережах та ін.

Нові інформаційні продукти EBSCO для академічних бібліотек презентував Лешек Червінські, представник компанії EBSCO Information Services (Польща). Він детально охарактеризував такі бази даних, як: Aplied Sciens & Technolodgy Source (для інженерії), Education Source (освіта, педагогіка), Legal Source (правничі дисципліни), Humanities Source (літературознавство, історія, філософія). Окрім того Лешек Червінські ознайомив присутніх із інформаційними ресурсами видавництв Wiley та IEEE.

Арва Фалазі, менеджер видавничої компанії Springer Sciens+Business Media (Німеччина), запропонував короткий огляд різних типів інформаційних ресурсів видавництва Springer і розповів про бізнес-моделі їх передплати.

Леонід Костенко, завідувач відділу бібліометрії та наукометрії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, розглянув синергетичні засади появи емпіричних рангових закономірностей у системі наукових комунікацій. Доповідач констатував масштабну інваріатність цих закономірностей і можливість представлення їх усталеними законами розподілу теорії ймовірностей, а також визначив характеристичний показник таких законів для наукових комунікацій.

Ясар Тонта (Туреччина), говорячи про наукометричні та бібліометричні показники оцінки наукової діяльності, наголосив на тому, що ці показники не можуть бути абсолютно визначальними для оцінки наукових досліджень. Втім, на думку Ясара Тонта, наукометричні та бібліометричні показники можуть бути складовими певної системи оцінки ефективності  наукової діяльності.

Сергій Назаровець, заступник директора наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянської академії», представив результати дослідження комунікаційних веб-каналів високоцитованих українських учених і надав молодим науковцям рекомендації щодо розбудови їх онлайн іміджу та підвищення цитування їх наукових робіт.

Сергій Дубик, завідувач відділу науково-технічної бібліотеки Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Полюя, розповів про застосування АБІС Koha для формування віртуального освітньо-наукового простору університету, зокрема моніторингу видавничої діяльності викладачів університету, створення електронного каталогу науково-технічної бібліотеки та інституційного депозитарію університету.

Ігор Перенесієнко, молодший науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, у своєму виступі окреслив функції бібліотечної систематизації в організації доступу до електронного каталогу НБУВ, проілюстрував методику побудови індексу для розкриття змісту документа й визначив взаємозв’язки окремих індексів і систему їхньої ієрархії в електронному каталозі НБУВ.

Сергій Доценко, представник компанії ExLibris (Німеччина), презентував бібліотечну систему нового покоління Alma, яка існує в «хмарних технологіях», та акцентував увагу на її  перевагах, серед яких: уніфіковане управління різними типами ресурсів; базування процесів на виключеннях; розширена аналітика замість звітів; відкрита платформа; розумне співробітництво в питаннях каталогізації, комплектування, взаємодії з читачами; тощо.

Досвідом управління ліцензійними електронними ресурсами віддаленого доступу поділилася з колегами Тетяна Борисова, завідувач відділу електронних ресурсів наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія». Вона висвітлила основні етапи роботи бібліотеки з електронними ресурсами (пошук, тестування, відбір, передплата, організація доступу, популяризація, аналіз статистики) і окреслила умови ефективного використання електронних ресурсів, зокрема: простий доступ, інтуїтивний пошук, продовжуваність ресурсу, популяризація та навчання користувачів.

Таїсія Сидорчук, завідувач відділу рідкісної книги та рукописів наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія», ознайомила присутніх із результатами роботи щодо оцифровування автографів і дарчих написів українських письменників, поетів, громадських і політичних діячів, що збереглися на виданнях і документах бібліотечної та архівної колекцій наукової бібліотеки НаУКМА.

Із відеозаписами виступів і електронними презентаціями доповідачів можна ознайомитися на сайті наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Прес-служба НБУВ

Додатково:

У рамках ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова комунікація в цифрову епоху» 12 березня відбудуться:

• Третя сесія «Новітні інформаційно-комунікаційні технології та кооперативна діяльність бібліотек» (10.00, НаУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2);
• Круглий стіл «Відкритий доступ та університетські репозитарії» (14.00–15.30, НаУКМА, Бібліотека Антоновичів, вул. Григорія Сковороди, 2).