Виставку відкрито з нагоди 150-річчя від дня народження видатного українського вченого.

Микола Прокопович Василенко народився 14 лютого 1866 р. в с. Есмань (нині смт. Червоне, Глухівського р-ну Сумської обл.). Навчався на історико-філологічному факультеті Юр’євського (Тартуського) університету. 1909 р. обраний приват-доцентом Київського університету св. Володимира, але через політичні мотиви (зазнав переслідувань та звинувачень в українському сепаратизмі) був позбавлений права викладати. 1917 – куратор Київської шкільної округи. У травні 1918 р. затверджений П. Скоропадським на посаду міністра освіти. Від липня 1918 р. – президент Державного сенату Української Держави. Перебуваючи на посаді міністра освіти, проводив політику українізації освітніх закладів, був одним з ініціаторів створення Українського державного університету в Києві та Українського державного Кам’янець-Подільського університету. 1921 р. обраний президентом ВУАН. У 1920–1929 рр. - голова соціально-економічного відділу ВУАН. У 1920-х очолював Комісію з вивчення українського права. 1918 р. Київський юридичний університет створив разову стипендію ім. М.П. Василенка. 1924 р. засуджений до 10 років ув’язнення, згодом амністований.

Дійсний член НТШ (1911), Київського юридичного товариства (1915), Історичного товариства Нестора-літописця (від 1919 р. його голова), член Київської громади (згодом Товариство українських поступовців), академік УАН (1920).

Особовий фонд М.П. Василенка (Ф. 40) налічує 1456 од. зб. Серед експонатів виставки: біографічні матеріали (метрична виписка, відомість про успішність навчання в гімназії, програма магістерського іспиту, робочі посвідчення, охоронні листи, дозвільні документи, довідки); документи, що репрезентують наукову та громадську діяльність (статті, нариси, промови, формулярні списки, протоколи засідань в комісіях); епістолярна спадщина (офіційні листи та повідомлення).

Виставку підготував
н.с. відділу джерелознавства Т. С. Горбач.