Пантелеймон Куліш: виставка до 120-річчя від дня смерті українського письменника, фольклориста, громадського та культурного діяча

Куліш Пантелеймон Олександрович (1819-1897) - український письменник, фольклорист, мовознавець, публіцист, історик, громадський та культурний діяч. Також відомий під псевдонімами та криптонімами як Панько Казюка, Козак Белебень, Данило Юс, Хуторянин, Павло Ротай, П. К., Николай М., Іродчук тощо. Народився майбутній письменник у містечку Воронежі колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (зараз це територія сучасної Сумської області) в сім’ї заможного хлібороба Олександра та доньки козацького сотника. Все дитинство хлопчика пройшло на хуторі Кулешів, під Воронежем, де він читав і слухав багато казок, легенд, народних пісень, які йому наспівувала мати. Саме з матір’ю в поета пов’язані найприємніші дитячі спогади.

Освіту отримував спочатку в дяка Андрія з воронезької Соборно-Михайлівської церкви, потім в гімназії, де зарекомендував себе як талановитий честолюбний юнак. Після закінчення п’яти класів гімназії у 1836 р. почав працювати домашнім учителем дочок маршала глухівського дворянства. З кінця 1830-тих років відвідував лекції в Київському університеті. З 1840 р. був викладачем в Луцькому дворянському училищі. Тоді він написав російською мовою історичний роман «Михайло Чарнышенко…», віршовану історичну хроніку «Україна» й оповідання-ідилію «Орися», а з 1845 р. в журналі «Современник» було надруковано перші розділи його славетного роману «Чорна рада».

За підозру в участі в Кирило-Мефодіївському товаристві Пантелеймона Куліша було заарештовано, довгий час його тримали під вартою, але, за клопотаннями дружини (Ганни Барвінок) та друзів, з-під варти звільнили.

Завдяки довготривалій роботі, під його редакцією у 1860 р. в Петербурзі виходить український літературно-художній альманах «Хата». Одночасно з роботою в альманасі Пантелеймон Куліш видав у 1862 р. свою першу поетичну збірку «Досвітки. Думи і поеми». Приймав він безпосередню участь також і в організації журналу «Основа», де пізніше друкував свої україномовні поезії, тут же оприлюднював свої «Історичні оповідання».

Довгий час письменник жив у Варшаві, у 1881 р. повернувся на батьківщину й оселився у Львові, саме там і вийшла друком його брошура «Крашанка русинам і полякам на Великдень», у якій письменник закликав русинів і поляків до порозуміння. Через деякий час, разом із дружиною Пантелеймон Куліш оселився на хуторі Мотронівка, поблизу Борзни, Чернігівської губернії, де продовжував свою творчу діяльність, займався перекладами, зокрема перекладав твори Шекспіра, Гете, Байрона. Починаючи з 1896 р. стан його здоров’я значно погіршився. Помер він 1897 р. на хуторі Мотронівка, де і похований разом з дружиною.

Творчі й наукові праці, бібліотеку, особисті матеріали та колекцію вченого було передано до Центральної наукової бібліотеки Академії наук УРСР в листопаді 1930 р. В особовому архіві П. О. Куліша (ф. 338) нараховується 100 од. зб., хронологічні межі сягають 1819–1897 рр. До складу фонду входять передусім наукові та творчі матеріали письменника, зокрема статті, нотатки, переклади, з яких особливо цікавими є записи народних казок, переклади творів Горація, Овідія, уривки з роману «Чорна рада», примітки до п’єси «Назар Стодоля». Значний масив фонду становить листування, матеріали службової та громадської діяльності письменника. Біографічних матеріалів збереглося значно менше, однак науковий інтерес становлять замітки Б. Шевельова про метрику Пантелеймона Куліша, примітки дружини Олександри Миколаївни (Ганни Барвінок) про твори письменника, репродукції його портретів тощо.

Література:

1. Куліш Пантелеймон Олександрович / С. В. Сохань // Особові архівні фонди Інституту рукопису / ред. кол.: О. С. Онищенко (відп. ред.), Г. В. Боряк, С. Г. Даневич (відп. секретар), Л. А. Дубровіна (заст. відп. ред.), Н. М. Зубкова, Т. І. Ківшар, С. Г. Кулєшов, В. Ю. Омельчук, Ю. А. Пінчук, П. Т. Тронько; Національна академія наук України; Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського; Інститут рукопису. – К., 2002. – С. 289–293.

2. Куліш Пантелеймон Олександрович / О. А. Удод, Д. В. Грузін // Енциклопедія історії України : у 10 т. / ред. кол.: В. А. Смолій (голова), Г. В. Боряк (заст. голови), В. Ф. Верстюк, С. В. Віднянський, В. О. Горбик та ін. К. : Наук. думка, 2012. – Т. 5 : Кон–Кю. 2012. – С. 468–472.

Виставку підготували співробітниці ІР НБУВ: м. н. с. відділу кодикології та кодикографії Тетяна Бургомістренко та м. н .с. відділу фондів рукописної спадщини Тетяна Герасімова.