КОСЕНКО ВІКТОР СТЕПАНОВИЧ (24.11.1896-03.10.1938). Виставка до 120-річчя від дня народження видатного українського композитора, піаніста, педагога

24 листопада 2016 р. виповнилося 120 років від дня народження відомого українського композитора, піаніста, педагога Віктора Степановича Косенка. Архівна спадщина митця зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Віктор Степанович був непересічною людиною з надзвичайним музичним обдаруванням. Так, у дев’ять років він на слух грав Патетичну сонату Бетховена. Отримавши музичну освіту в Варшавській та Петербурзькій консерваторіях, у 1918 р. він поїхав до рідні в Житомир, де й провів більшу частину свого життя. Саме тут він сформувався як виконавець, композитор та педагог, а організоване ним камерне тріо (В. С. Косенко – фортепіано, В. Г. Скороход – скрипка і В. Ю. Коломойцев – віолончель) дало понад 100 концертів для селян, робітників та солдатів. У 1924 р. з метою розширення творчих зв’язків В. С. Косенко їде до Москви, де вперше було надруковано його фортепіанні твори. Там він дає авторський концерт, що сприяє дедалі ширшому визнанню його творчості. У 1927 р. В. С. Косенка запрошують до Харкова (тодішньої столиці України) на кілька авторських концертів. Вони проходять дуже успішно, про що свідчать схвальні відгуки в пресі. У 1928 р. Українська філармонія пропонує В. С. Косенкові та співачці Оксані Колодуб здійснити гастрольну подорож Донбасом для популяризації класичної музики серед трудового населення. Документи свідчать про побутові незручності під час гастролей, про фізичне виснаження від надлишку роботу, проте й про щире задоволення В. С. Косенка від музичного спілкування із вдячними слухачами. У 1929 р. В. С. Косенко переїжджає до Києва, де його запрошують на посаду викладача Музично-драматичного інституту імені М. Лисенка, пізніше реорганізованого в консерваторію. Тут він веде класи спеціального фортепіано, камерного ансамблю, курс аналізу форм на історико-теоретичному та композиторському факультетах. Численні учні, колеги, педагоги, друзі і всі, хто знав цього видатного митця, згадували його прекрасні піаністичні і композиторські здібності, абсолютний слух, а самого Віктора Степановича характеризували як талановитого музиканта, скромну і гарно виховану, надзвичайно духовно чисту і благородну людину, яка безкорисливо віддавала своє життя та працю справі розвитку вітчизняного мистецтва. Помер В. С. Косенко дуже рано – на 42-му році життя – 3 жовтня 1938 р. Він залишив по собі понад 250 творів різних жанрів, які увійшли в золотий фонд української фортепіанної музики. Архівні матеріали В. С. Косенка були дбайливо збережені дружиною композитора, Ангеліною Володимирівною Косенко, і передані в дар до Інституту рукопису НБУВ вже донькою митця, Раїсою Едуардівною Канеп-Косенко. На сьогодні архівний фонд перебуває на стадії науково-технічного опрацювання. Під час первинної систематизації особового фонду «Косенко Віктор Степанович (1896–1938) – композитор, піаніст, педагог» (ф. 411), що надійшов до Бібліотеки в розсипу, було виділено такі основні групи документів: 1) біографічні матеріали; 2) творчі матеріали; 3) матеріали про службову, професійну, громадську діяльність; 4) листування; 5) матеріали господарсько-майнового та побутового характеру; 6) матеріали з дарчими написами; 7) матеріали про фондоутворювача; 8) матеріали про увіковічення пам’яті композитора. Виставку підготувала завідувач відділу джерелознавства В. В. Горєва

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)