15 грудня 2016 року в Інституті бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відбулись Другі бібліотекознавчі студії, присвячені пам’яті професора Михайла Семеновича Слободяника.

Михайло Семенович Слободяник – відомий вчений і педагог, український бібліотекознавець, документознавець і бібліографознавець, д-р іст. наук, професор, член Академії наук вищої освіти України, член-кореспондент Міжнародної академії інформатизації.

Другі бібліотекознавчі студії відкрила директор Інституту бібліотекознавства НБУВ, канд. іст. наук Ольга Василенко, висловивши переконання, що творчий доробок Михайла Слободяника, його численні наукові праці залишатимуться настільними книгами з вивчення вітчизняного бібліотекознавства, бібліографознавства та документознавства і слугуватимуть орієнтирами для подальших наукових досліджень.

Продовжуючи цю думку, проректор з наукової роботи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, д-р іст. наук, професор Сергій Литвин акцентував увагу присутніх на важливій сфері діяльності Михайла Слободяника – очолювання ним наукового журналу «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія». Сергій Литвин зазначив, що концепція і проблематика журналу, викладена Михайлом Слободяником ще в першому номері, залишається актуальною й донині: теоретико-методологічні засади бібліотекознавства і дослідження бібліотечного соціального інституту; історія розвитку бібліотечної справи і бібліотекознавства в Україні та інших державах; бібліотечна професіологія; розвиток законодавчої та нормативно-методологічної бази; інформаційно-бібліотечне забезпечення реформування освіти; наукове забезпечення основних напрямів діяльності наукової бібліотеки; комплексна автоматизація бібліотек і формування електронних бібліотек та ін.

Завідувач кафедри бібліотекознавства та інформології Київського університету імені Бориса Грінченка, д-р наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Олена Воскобойнікова-Гузєва доповіла про використання концепцій Михайла Слободяника в процесі викладання базових дисциплін для бакалаврів і магістрів зі спеціальності «інформаційна, бібліотечна та архівна справа». Вона зазначила, що сьогодні навчальні програми деяких наукових дисциплін базуються, переважно, на бібліотекознавчих і документознавчих концепціях професора Слободяника. Це, зокрема такі дисципліни, як «Бібліотекознавство та історія бібліотечної справи» (де концепція Михайла Слободяника розглядається на одному рівні з концепцією Юрія Столярова) та «Основи документознавства і архівознавства».

Розвитку ідей Михайла Слободяника в контексті сучасних бібліотекознавчих досліджень був присвячений виступ директора Інституту бібліотекознавства НБУВ, канд. іст. наук Ольги Василенко. У цьому аспекті вона проаналізувала мету та основні результати роботи Інституту бібліотекознавства НБУВ над науковою темою «Інформаційно-комунікаційна діяльність наукових бібліотек як фактор розвитку суспільства знань». За словами доповідачки, до вагомих результатів можна віднести розроблення новітньої моделі інформаційно-комунікаційної діяльності наукових бібліотек та сервісно-орієнтованої моделі бібліотечно-інформаційного обслуговування, участь у розробленні стратегії розвитку бібліотечної справи в Україні та ін. Уявлення науковців про лінійну, інтеракційну, інтеграційну та аналітико-когнітивну модель функціонування наукової бібліотеки як базового компонента в системі наукової комунікації будуть представлені в підготовленій до друку колективній монографії.

Зацікавлення учасників студій викликала доповідь завідувача відділу бібліометрії та наукометрії НБУВ, канд. техн. наук Леоніда Костенка, присвячена маловідомим сторінкам наукової біографії Михайла Слободяника. Йшлося, зокрема, про московський («аспірантський») період, під час якого Михайло Семенович активно встановлював зв’язки з бібліотечними фахівцями всіх рівнів у всіх регіонах країни, та наманганський період, коли він був направлений на три роки до Узбекистану для організації в Намангані кафедри бібліотекознавства і бібліографії Наманганського факультету. Неординарними були і люди, що оточували Михайла Слободяника в той час і певною мірою впливали на формування його наукових бібліотекознавчих поглядів. Це – Олександр Захаров, колишній директор Бібліотеки з природничих наук АН СРСР, який розробив і втілив у життя концепцію «Бібліотеки без читальних залів»; генерал-майор Костянтин Тараканов, який після звільнення в запас упродовж декількох років  очолював Державну публічну науково-технічну бібліотеку СРСР й був звільнений за створення інформаційно-обчислювального центру, завдяки якому пізніше бібліотека стала провідною установою з автоматизації бібліотечної справи.

Бібліографічну складову наукової діяльності професора Слободяника висвітлила  завідувач відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Валентина Кононенко. Вона розпочала свій виступ з афоризму Михайла Семеновича: «Кожне дослідження починається з бібліографії, а закінчується ще більшою бібліографією» і детально розглянула досягнення Михайла Слободяника як науковця і дослідника, наукового редактора багатьох вітчизняних фахових журналів, редактора таких наукових видань, як «Наукові праці Іванівської дослідно-селекційної станції. 1901–1997», «Бібліотекознавство і бібліографія України», «Бібліотекознавство України. 1996–2000», «Бібліографознавство України. 1996–2000», «Бібліотечна справа і бібліотекознавство України. 2001–2005» та ін.

Виступ директора бібліотеки Київської дитячої Академії мистецтв, канд. іст. наук Олени Політової також був присвячений науковому значенню бібліографічної спадщини Михайла Слободяника. Вона підкреслила, що бібліографічні видання, над укладанням і науковим редагуванням яких працював професор Слободяник, зокрема і «Українське документознавство», вирізняються своєю вдалою структурою, що дозволяє знайти відповідь на будь-які питання в цій сфері, як от: теорія і методологія документознавства, теорія документа, керування документацією, електронне документознавство, документознавча професіологія, професійні комунікації та ін. На думку доповідачки, така структура наочно ілюструє ступінь розроблення основних напрямів розвитку науки про документ і певною мірою сприятиме подальшим науковим дослідженням документально-інформаційних потоків.

Доповнюючи портрет видатного українського бібліотекознавця, документознавця і бібліографознавця, науковий співробітник Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського Алла Рубан репрезентувала учасникам заходу інформаційно-бібліографічний ресурс, присвячений Михайлу Семеновичу Слободянику, який був створений у межах проекту «Видатні бібліотекознавці, бібліографознавці, книгознавці та документознавці України та світу». Вона зазначила, що фахівці відділу науково-методичного забезпечення діяльності мережі освітянських бібліотек працюють над цим проектом з 2009 року, маючи на меті популяризацію наукових досягнень видатних діячів, ознайомлення з їхнім життям, діяльністю, творчою спадщиною, а також висвітлення результатів втілення їх ідей в практику.

Питанням зв’язків професора Слободяника із Харківською бібліотечною школою був присвячений виступ професора Харківської державної академії культури, д-ра наук із соціальних комунікацій Ганни Шемаєвої. Вона зазначила, що професійні комунікації  із Харківською бібліотечною школою мали два основних напрями – науково-освітній та науково-організаційний. До першого напряму можна віднести підготовку Михайлом Семеновичем спільно з викладачами ХДАК навчальних матеріалів; обговорення наукових теорій, концепцій, ідей тощо на сторінках фахових видань; участь у спеціалізованих вчених радах ХДАК й опанування дисертаційних робіт. Другий напрям – науково-організаційний – тісно пов’язаний із активним обговоренням у 90-х рр. ХХ ст. питань подальшого розвитку бібліотек. Асоціацією сучасних інформаційно-бібліотечних технологій було організовано 3 міжнародні семінари за участю фахівців з Росії, Білорусі, Німеччини, Данії, Великобританії, Нідерландів (1994–1996), в яких Михайло Слободяник брав участь як доповідач, і як член організаційного комітету.

Завідувач відділу НБУВ, канд. іст. наук Олександр Кириленко коротко зупинився на питаннях охорони інтелектуальної власності в наукових бібліотеках. Він зауважив, що поява цього напряму бібліотечної діяльності є відповіддю на виклик, який поставило інформаційне суспільство перед сучасними бібліотеками. І Михайло Слободяник не залишався осторонь цієї проблеми. В останні роки свого життя разом з молодими науковцями він активно займався розробленням бібліотекознавчих аспектів охорони інтелектуальної власності, починаючи від комплектування, створення електронних бібліотек і інформаційних ресурсів, взаємодії з користувачами. Олександр Кириленко зазначив, що орієнтуючись на напрацювання Михайла Слободяника та основні підходи в охороні інтелектуальної власності, фахівці НБУВ нині розробляють пропозиції щодо змін у законодавстві, трансферу технологій тощо.

На завершення студій вчений секретар Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, канд. наук із соціальних комунікацій Вікторія Добровольська розповіла про діяльність Михайла Слободяника у НАКККіМ. Вона наголосила, що головним напрямом наукової роботи Слободяника у навчальному закладі стало дослідження теоретичних проблем документознавства. Він вперше обґрунтував новий напрям – галузеве бібліотекознавство, приділяв особливу увагу питанням підготовки фахівців з документознавства та інформаційної діяльності, залучав студентів до активної наукової роботи, створив кафедру документальних комунікацій, концепція якої не змінювалась упродовж багатьох років. Ще й сьогодні викладачі кафедри працюють за навчальними планами, розробленими професором Слободяником. Не менш важливим його досягненням було відкриття в Академії спеціалізованої вченої ради, на якій було захищено 14 кандидатських дисертацій.

До участі у Других бібліотекознавчих студіях, присвячених пам’яті професора Михайла Семеновича Слободяника, було заявлено 18 доповідей. Усі вони будуть опубліковані пізніше в збірнику матеріалів. Слідкуйте за анонсами.

Прес-служба НБУВ