Інформаційно-бібліотечна рада НАН України
Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

(Київ, 2 лютого 2007 р.)

2 лютого 2007 року Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського було проведено семінар-практикум "Онлайнові науково-інформаційні ресурси, передплачені на 2007 рік Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського: можливості доступу та використання установами НАН України". У роботі семінару взяли участь понад 120 фахівців інститутів НАН України з Києва та регіональних наукових центрів Академії. Серед них заступники директорів, завідувачі бібліотек, фахівці в галузі інформаційно-комунікаційних технологій.

Семінар відкрив голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, академік НАН України Олексій Семенович Онищенко. Він наголосив, що повноцінне й оперативне забезпечення установ НАН України новітньою науковою інформацією є необхідною умовою розвитку академічних досліджень, підвищення їх ефективності та інноваційності. В умовах зростання ролі електронних наукових комунікацій інформаційне забезпечення повинно базуватись на використанні світових бібліографічних, реферативних і повнотекстових баз даних. У 2006 р. Бібліотека передплатила мережевий доступ до ресурсів у провідних постачальників наукової інформації, серед яких найбільше в світі видавництво наукової, технічної та медичної літератури Elsevier, інформаційні продукти на платформі EBSCOhost, бази даних американських наукових товариств. Мета семінару — підвести підсумки використання цих ресурсів установами НАН України, виявити недоліки, що мали місце, і визначити напрями кардинального удосконалення мережевого інформаційного забезпечення наукових досліджень.

З доповіддю "Інформація про використання передплачених онлайнових науково-інформаційних ресурсів установами НАН України у 2006 р." виступив науковий співробітник Центру комп'ютерних технологій НБУВ Денис Володимирович Соловяненко. Наведена ним статистика використання інформаційних ресурсів протягом 2006 р. свідчить, що науковцями проведено 34915 користувацьких сесій середньою тривалістю 35 хв. і сумарною тривалістю 61307 год., що становить 7 років (по 8 годин на кожного науковця в системі НАН України). У ході онлайнових сесій було здійснено 107070 пошуків, одержано 148839 рефератів і 319557 повних текстів публікацій. Підвищеною популярністю користувалися інформаційні ресурси Science Direct Freedom Collection 2006 і Academic Search Premier. Найбільш активно їх використовували НБУВ (27371 сесія), Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут" (667 сесій), Фізико-технічний інститут низьких температур ім. Б.І. Вєркіна (473 сесії), Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії (432 сесії), Інститут гідромеханіки (382 сесії), Інститут фізики (359 сесій) і Інститут радіофізики і електроніки (319 сесій). Пасивним було використання передплачених онлайнових ресурсів установами Відділення літератури, мови та мистецтвознавства та Відділення математики.
Презентаційний файл (ppt, 1 MB)

Керівник Центру формування бібліотечно-інформаційних ресурсів НБУВ Надія Володимирівна Стрішенець проінформувала учасників семінару про науково-інформаційні ресурси, передплачені Національною бібліотекою України імені В.І. Вернадського на 2007 р. Сутність змін порівняно з попереднім роком незначна і обумовлена як аналізом статистики використання онлайнових ресурсів у 2006 р., так і врахуванням побажань академічних інститутів. Зменшено кількість бібліографічних і реферативних баз даних на платформі EBSCOhost. Натомість збільшено репертуар повнотекстових ресурсів. Крім того, організовано передплату доступу до онлайнових журналів деяких американських наукових товариств для регіональних наукових центрів НАН України.

Підвищений інтерес учасників семінару викликав виступ директора представництва Elsevier у Росії та СНД (Москва) Олега Генадійовича Уткіна на тему "Издательство Elsevier и оценка состояния и перспектив научного потенциала страны". На початку доповіді він навів статистичні дані щодо діяльності видавництва Elsevier — найбільшої в світі науково-інформаційної корпорації. Вони є вражаючими: Elsevier це — 7.000 головних редакторів, 70.000 членів редколегій, 200.000 референтів і 500.000 авторів. Онлайновими ресурсами видавництва сьогодні користуються 40 млн. учених і фахівців. Доповідач ознайомив присутніх з порівняльними даними інтенсивності онлайнового використання науково-інформаційних ресурсів видавництва Elsevier організаціями й установами Росії та країн СНД. Серед 200 інституцій Національна бібліотека України займає почесне друге місце (на першому Казанський державний університет), потіснивши Московський державний університет ім. М.В.Ломоносова та Санкт-Петербурзький державний університет. Але найбільш цікавими були наведені доповідачем аналітичні оцінки, що свідчать про наявність кореляційних зв'язків між рівнем інформаційного забезпечення наукових досліджень у країнах світу, публікаційною активністю вчений у цих країнах і рівнем життя в них. Ознайомитись з цими даними можна завантаживши презентаційний файл, що додається з дозволу автора (ppt, 10 MB).

Доповідь керівника київського представництва Державного підприємства "Українська академічна і дослідницька мережа" (УАРНЕТ) Руслана Юрійовича Дубицького на тему "Телекомунікаційна інфраструктура НАН України: стан, перспективи розвитку" запам'яталася, насамперед, значною кількістю запитань. Це свідчить про актуальність проблеми створення корпоративної академічної мережі, що мала б власні швидкісні телекомунікаційні канали. Доповідач проінформував, що УАРНЕТ — найбільший інтернет-сервіс-провайдер у Західній Україні, що має загальну ємність зовнішніх каналів понад 1300 Мбіт/с. і власні представництва у 8 обласних центрах України. Основні користувачі УАРНЕТ — академічні установи, університети, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. На найближчий час основні зусилля УАРНЕТ спрямовуються на створення оптоволоконної мережі з швидкістю передачі даних понад 1000 Мбіт/с., що інтегруватиме регіональні наукові центри України та забезпечить їх підключення до Європейської академічної мережі GEANT. Уявлення про можливості УАРНЕТ можна отримати з презентаційного файла, що був представлений учасникам семінару.

Виступ керівника Центру комп'ютерних технологій НБУВ Леоніда Йосиповича Костенка, в якому він продемонстрував мережеві технології доступу до передплачених науково-інформаційних ресурсів, у певній мірі виявився "зайвим". Переважна більшість присутніх вже добре освоїла ці технології впродовж 2006 року, коли всім зацікавленим установам НАН України було надано доступ до онлайнових джерел наукової інформації на платформі EBSCOhost. Інтерес присутніх викликала лише інформація про наукометричні можливості найбільшої в світі загальнонаукової реферативної бази даних Scopus, що містить 29 млн. записів. Сутність цих можливостей у наданні відомостей не лише про кількість цитувань окремої публікації, а й у підтримці бібліометричного аналізу результатів наукової діяльності авторів, журналів і організацій. У цілому ж учасники семінару відзначили, що Scopus має ряд переваг (загальна кількість записів, багатомовність реферуємих джерел інформації, спектр статистичних даних, що надаються користувачам, тощо) перед відомим продуктом Інституту наукової інформації США Web of Knowledge, що до недавнього часу був монополістом у цій сфері.

Семінар завершився доповіддю менеджера представництва Elsevier у Росії та СНД (Москва) Олега Борисовича Кротова, у якому він розповів про нові науково-інформаційні продукти Elsevier — онлайнові книги. Починаючи з 2007 року видавництво має намір щорічно поповнювати свою електронну бібліотеку на платформі Science Direct 500-750 онлайновими книгами політематичної спрямованості. Присутні звернули особливу увагу на довідково-енциклопедичні видання, що є незамінним інструментарієм для отримання необхідних відомостей на початковому етапі наукових досліджень.
Презентаційний файл   (ppt, 3,3 MB)

З заключним словом на семінарі виступив голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, академік НАН України Олексій Семенович Онищенко. Відзначаючи наявність суттєвих досягнень в організації мережевого інформаційного забезпечення наукових досліджень у 2006 р., він наголосив на необхідності прискорення формування корпоративної академічної мережі та започаткування в ній Екстранет-технологій формування сховищ даних як інформаційної бази діяльності наукових установ. У цілому ж багатоаспектне використання можливостей оперативного доступу до світових джерел інформації сприятиме сталому розвитку суспільства.