11 травня 2017 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся семінар для працівників бібліотек наукових установ НАН України «Роль та завдання бібліотек наукових установ у формуванні інформаційного простору та суспільства знань». У роботі семінару взяли участь керівники бібліотек наукових установ усіх відділень Національної академії наук України, що розташовані в м. Києві.

Семінар відкрив голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України академік Олексій Онищенко. Він підкреслив, що бібліотеки академічних інститутів, як і всі бібліотеки, що забезпечують інформаційну підтримку науки, освіти і практики, відчувають жорстку конкуренцію з боку потужних інтеграторів цифрових ресурсів. Така ситуація вимагає від бібліотек комплексних змін у системі обслуговування користувачів, які вже не задовольняються отриманням конкретного документа або бібліографічної консультації, а, перш за все, потребують узагальненої та аналітичної  інформації з різних джерел. Окрім того для сучасних користувачів характерним є бажання отримувати інформацію на відстані, а це означає, що визначальною формою обслуговування користувачів стає дистанційне обслуговування. З огляду на це, основними завданнями, які нині мають вирішувати бібліотеки академічних інститутів, є:

• курс на мультиресурс і мультисервіси;
• глибоке знання інформаційних потоків і ресурсів, застосування в роботі сучасних інформаційних технологій;
• формування інтегрованих баз даних профільних матеріалів, архівів неопублікованих результатів наукових досліджень;
• просування наукових установ та їх співробітників в мережі Інтернет, надання допомоги в створенні їх бібліометричних портретів;
• оновлення форм і методів роботи, орієнтація на індивідуальну подачу користувачеві потрібної інформації;
• психологічне сприйняття нового типу користувача.

За словами академіка Онищенка, вирішення цих завдань багатьом видається не можливим, однак це – єдиний шлях збереження і підвищення ролі бібліотек.

Про сучасні реалії функціонування бібліотек наукових установ НАН України доповіла вчений секретар Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, канд. іст. наук  Галина Солоіденко. Вона констатувала, що проведена в минулому році оптимізація діяльності наукових установ НАН України призвела до скорочення на 13 % штату бібліотечних працівників і, як наслідок – до скорочення основних показників бібліотечно-інформаційної діяльності: значно знизилися показники відвідуваності й книговидачі в більшості бібліотек наукових установ. Через суттєве недофінансування комплектування фондів у багатьох біліотеках зменшилися надходження нової літератури, окремі бібліотеки взагалі не купували нові видання і не передплачували періодичні видання. Окрім того практично зупинився книгообмін із зарубіжними науковими установами. Водночас бібліотеки наукових установ НАН України шукали альтернативні шляхи задоволення інформаційних потреб науковців – продовжували наповнювати і представляти свої електронні каталоги на порталі НБУВ, збагачували контент бібліотечних сторінок на сайтах наукових установ НАН України, створювали тематичні й фактографічні бази даних тощо. Значну увагу було приділено підготовці на гідному рівні бібліографічних і біобібліографічних посібників. Водночас, за словами Галини Солоіденко, бібліотечно-інформаційне та довідково-бібліографічне обслуговування в бібліотеках наукових установ НАН України потребує більш активного застосування сучасних інформаційних технологій, орієнтації на нові інформаційні сервіси, діяльної корпоративної бібліотечної взаємодії.

Одним із можливих варіантів популяризації фондів і забезпечення бібліотеками наукових установ НАН України доступу до електронних бібліотечно-інформаційних ресурсів є їх участь у корпоративному формуванні інформаційного порталу «Наука України: доступ до знань». Про це йшлося у виступі керівника Інституту інформаційних технологій НБУВ, д-ра наук із соц. комунікацій Катерини Лобузіної. Вона повідомила присутнім, що на сьогодні до проекту приєдналися 170 бібліотек наукових установ та науково-інформаційних центрів Національної академії наук України, Національної аграрної академії наук України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України та ін. Катерина Лобузіна ознайомила учасників семінару із складовими інформаційного порталу (реєстрами наукових установ і бібліотек України, анотованим інтернет-навігатором наукових ресурсів, інтернет-навігатором вітчизняних наукових журналів та періодичних видань) і технологією пошуку інформації в них, а також анонсувала появу ще одного блоку – «Науковці України».

Із системою наукового декларування учасників семінару ознайомив завідувач відділу бібліометрії та наукометрії НБУВ Леонід Костенко. Він, зокрема, зазначив: «Система наукового декларування – це свідчення науково-інформаційного рівня нації, відображення стану дослідницької сфери, а також джерельна база експертного оцінювання науки». Леонід Костенко висловив упевненість у невідворотності цього процесу і наголосив на важливій ролі бібліотекарів у підготовці наукових декларацій співробітниками наукових установ, а також окреслив шляхи розвитку системи наукового декларування через інтеграцію з роботами Центру практичної інформатики НАН України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, Міжнародної асоціації академій наук (проект «Бібліометрика МААН»), програми «Горизонт-2020».

Юлія Корян, бібліотекар II категорії Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» презентувала своїм колегам з академічних установ методичний посібник «Міжнародні стилі цитування та посилання в наукових роботах», розроблений у фахівцями Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка в межах проекту Української бібліотечної асоціації «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек», за підтримки Посольства США в Україні. За словами Юлії Корян, «ситуація, що склалася в українському освітньому та науковому середовищах з академічною доброчесністю і з плагіатом зокрема, є катастрофічною. Це стосується і шкільних рефератів, і студентських курсових та дипломних робіт, і наукових статей, і дисертаційних досліджень. Багато хто йде на це свідомо. Однак є й такі, хто робить це неумисно, не знаючи як правильно цитувати та оформляти посилання на роботи інших». Юлія Корян зосередила увагу учасників семінару на тому, що бібліотекарі можуть значно поліпшити цю ситуацію, навчаючи користувачів правилам цитування та посилання в наукових роботах, надаючи індивідуальні консультації, проводячи оглядові семінари тренінги, редагуючи бібліографічні списки.

На завершення семінару відбулися бліц-презентації бібліотеки Інституту зоології НАН України (завідувач – Людмила Ластікова) і Бібліотеки Майдану (старший науковий співробітник Музею революції гідності Вікторія Колєснікова). Консультації щодо правового та соціального захисту трудових колективів надав учасникам семінару  завідувач відділу соціально-економічного захисту та трудових відносин НАН України Євген Меркулов.

Валентина Здановська,

м.н.с. Інституту бібліотекознавства НБУВ