24 травня 2017 року в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулася VIII Міжнародна наукова конференція «Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень».

У роботі конференції взяли участь не лише вітчизняні мовознавці, літературознавці, фольклористи, етнографи, мистецтвознавці, а й їхні зарубіжні колеги, зокрема науковці з Білорусі, Болгарії, Литви, Польщі. Вони обговорили результати наукових досліджень і завдання, що стоять перед сучасною славістикою в контексті трансформації слов’янського світу.

Пленарне засідання конференції відкрив генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, заступник голови Українського комітету славістів, член-кореспондент НАН України Володимир Попик. Вітаючи присутніх із Днем слов’янської писемності і культури, він зазначив, що традиція проведення славістичних конференції в НБУВ є дуже символічною, адже саме ця бібліотека є центром зберігання, дослідження і пропагування величезних рукописних і книжкових колекцій – книжкових пам’яток культури усіх слов’янських народів. «Наші здобутки в дослідженні книжкової культури давно визнані в Україні і за кордоном. Новацією стало розгортання цифрової бібліотеки історико-культурних пам’яток слов’янського світу, зокрема й України. Ми сподіваємося, що це дасть змогу більш широко донести напрацювання вчених-славістів до наукового і освітянського загалу в Україні та за її межами», – підкреслив Володимир Попик.

Основні завдання славістики в контексті нових тенденцій у соціогуманітаристиці проаналізував голова Українського комітету славістів, радник при Президії Національної академії наук України, академік Олексій Онищенко. Він зазначив, що для славістики важливо не обмежуватися захисною функцією проти руйнівного впливу глобалізації на історичні слов’янські устої, а розкривати можливості використання глобалізаційних чинників для самопізнання і саморозвитку слов’янських народів. «Вона має звертати увагу на творчі начала, стимулювати те, що сприяє розвитку нації в мирному співробітництві з іншими етносами, запобігати національному егоїзму й ізоляціонізму», ­– наголосив доповідач. В умовах становлення інформаційної цивілізації актуальною для славістики є проблема збереження й утвердження в світовій Мережі кириличного алфавіту як основи основ слов’янської писемності й культури.

Про те, як святкують День слов’янської писемності і культури в Болгарії поінформувала заступник голови Товариства «Мати Україна» Антоніна Якімова. Вона зауважила, що в Болгарії це свято називається Днем Болгарської писемності і слов’янської культури. Організовує і проводить його Академія наук Болгарії. Зазвичай цей день є вихідним для науковців, освітян і школярів, які беруть участь в урочистій ході, відвідують виставки раритетних пам’яток давнослов’янської писемності, читають вірші. Антоніна Якімова із приємністю відзначила, що активно долучаються до святкування й українці, що проживають у Болгарії.

Доцент Національного технічного університету «КПІ ім. Ігоря Сікорського», кандидат фізико-математичних наук Надія Cелезньова розповіла про застосування математичних методів дослідження у вирішенні задач славістики, філології, фольклористики, лінгвістики, зазначивши, що це наукове дослідження вона проводить спільно з викладачем Вармінсько-Мазурського університету, кандидатом філологічних наук Ярославою Конєвою (м. Ольштин, Польща).

Ряд доповідей було присвячено дослідженням слов’янських культурних традицій. Провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Наталія Мех акцентувала увагу присутніх на вивченні окремих аспектів християнської спадщини у контексті слов’янського та українського мовно-культурного простору.  Доктор гуманітарних наук, професор Науково-дослідного інституту культури Клайпедського університету Бальсис Римантас (Литва) проаналізував відмінності між писемними й фольклорними джерелами балтів і слов’ян. Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу давньої української літератури Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України Віра Сулима поділилася деякими науковими розвідками щодо теоретичного дискурсу української ораторської прози X–XIII ст.  

На завершення пленарного засідання конференції завідувач відділу Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України, кандидат  філологічних наук Лариса Вахніна презентувала нові випуски збірників наукових статей «Слов’янський світ» і «Наукові студії ІМФЕ», присвячені дослідженням важливих проблем сучасної славістики.

Робота конференції продовжилася в секціях «Славістичне мовознавство», «Літературознавство в славістиці», «Мистецтвознавство, фольклористика, етнологія та збереження слов’янських культурних традицій», «Історична славістика». Також відбулися круглі столи «М.І. Костомаров і його роль у розвитку української славістики» (до 200-річчя від дня народження видатного українського історика-славіста) і «Людем посполитым к доброму наученню…» (до 500-річчя від виходу Біблії Франциска Скорини).

Валентина Здановська,

м.н.с. Інституту бібліотекознавства НБУВ