Пам'ять про тоталітаризм: український та казахстанський досвід

Поділитися: 

25 липня у Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулася зустріч з істориками «Пам'ять про тоталітаризм: український та казахстанський досвід», організована Українським інститутом національної пам’яті до 80-х роковин початку «Великого терору».

Серед почесних гостей бібліотеки був Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні та Республіці Молдова Самат Ордабаєв. У своєму вступному слові він зазначив, що тисячі українців стали невинними жертвами численних виправних таборів, розміщених на території Казахстану, у тому числі й Карлагу. «Ми маємо зберегти пам'ять про тих людей, які своїми трагічними долями міцно поєднали наші народи. Ми маємо досліджувати ті страшні роки нашої спільної історії, і в Казахстані приділяють цій роботі велику увагу», – наголосив Самат Ордабаєв.

Карлаг – один з найбільших виправно-трудових таборів ГУЛАГу, що розміщувався на території Карагандинської області Казахстану з 1930 до 1959 року. Площа Карлагу становила 300 км з півночі на південь і 200 км зі сходу на захід.

Карлаг мав реальну владу, зброю, транспортні засоби, пошту, телеграф. Адміністративний центр табору знаходився в селищі Долинське, що в 33-х км від Караганди.

Дослідники вважають, що за час існування Карлаг прийняв майже мільйон осіб, серед яких були й всесвітньовідомі вчені, військові командири, діячі культури, особи духовного звання, монахи та ін.

Сьогодні на території Карлагу працює Музей пам'яті жертв політичних репресій.

Відомий український дослідник, доктор історичних наук, професор, співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрій Шаповал зауважив, що відзначення 80-х роковин початку «Великого терору» – дуже важлива подія, адже саме тоді впродовж 1937–1939 років було заарештовано 1,5 млн людей, 800 тис. з яких було розстріляно. Карлаг – один з багатьох дуже трагічних епізодів у системі виправних таборів більшовистської Росії. «Події тих часів змушують нас задуматися над тим, що таке тоталітаризм, над тим, що наше суспільство іноді по-дитячому ставиться до цієї проблеми. Ми маємо про це говорити, бо інакше за нас заговорять ті, хто вважає, що Радянський Союз – цілком гарна держава. Відновити історичну справедливість і донести цю інформацію до людей покликана державна програма "Реабілітовані історією", а також відкриті для дослідників архіви СБУ та ін.», – підкреслив Юрій Шаповал.

Історико-просвітницький проект «Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього» презентував Нурлан Дулатбеков, науковий керівник проекту, доктор юридичних наук, член-кореспондент НАН Республіки Казахстан. Він зазначив, що «аналіз суті трагічних сторінок нещодавнього минулого і встановлення викривленої історії є метою будь-якого громадянського суспільства. Ми маємо зробити висновки, зберегти і передати майбутнім поколінням пам'ять про жахи тоталітарного режиму». Це стало підґрунтям проекту «Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього», до реалізації якого впродовж 15-ти років долучилися численні вчені, дослідники, краєзнавці. Нурлан Дулатбеков представив українським дослідникам власні книжки, а також напрацювання своїх колег, присвячені Карлагу. Серед них такі видання, як: «Судьба узника песчаного лагеря» (Н. Дулатбеков), «Карлаг = Karlag. Альбом фотографий и документов» (Н. Дулатбеков), «Курлаг ОГПУ-НКВД: от Столыпина до ГУЛАГа» (Е. Кузнецова), «Карлаг: творчество в неволе» (Н. Дулатбеков), «Караганда в судьбах художников» (Ю. Попов), «Заболоцкий. Караганда в судьбе поэта» (Т. Савченко). Ці та багато інших книжок, виданих у рамках проекту «Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього» Нурлан Дулатбеков подарував Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського.

Питанням виховання молоді, формування в неї суспільної свідомості присвятила свій виступ проректор з наукової роботи і міжнародного співробітництва Академії «Болашак», кандидат педагогічних наук, професор Тетяна Смолькіна. Вона зазначила, що «Казахстан став батьківщиною для багатьох народів. Поєднання різних культур, звичаїв, ментальності народів на одній території формують особливу суспільну свідомість, особливий казахстанський патріотизм, особливе казахстанське ставлення до нашої єдиної Батьківщини». Тетяна Смолькіна висловила переконання, що формуючи суспільну свідомість молоді важливо враховувати такі основні аспекти, як: конкурентоспроможність, прагматизм, збереження національної ідентичності, культ знання, еволюційний, а не революційний розвиток Казахстану, відкритість свідомості, а також розповіла про досвід проведення Міжнародного конкурсу для учнів шкіл і коледжей «Карлаг: пам’ять в ім’я майбутнього» та інші культурно-просвітницькі заходи, які відбуваються в Академії «Болашак».

Отець Василь Говера, апостольський делегат для греко-католиків Казахстану та Середньої Азії звернув увагу присутніх на те, що у цьому році в Казахстані відзначатимуть ще одну сумну дату – 70 років масової депортації українців до Сибіру і Казахстану. На вшанування пам’яті жертв депортацій заплановано низку заходів, зокрема: відкриття пам’ятника жертвам депортацій; презентація книги споминів людей, що пережили депортацію; проведення літературного конкурсу серед учнів старших класів; видання книги документів про депортацію; проведення вечору-реквієму пам’яті жертв депортації та ін. Особливу увагу Отець Василь Говера приділив духівничому спадку, який залишили по собі представники християн, мусульман, іудеїв, депортованих до Карлагу. На завершення Отець Василь Говера презентував книжку «Священнослужители – узники Карлага», яка містить біографічні довідки й фотографії священнослужителів основних течій світових релігій, що пережили всі жахи тоталітарного режиму у сталінських тюрмах і таборах.

Тематика зустрічі, що відбулася в НБУВ, зацікавила не лише багатьох досвідчених істориків,  а й студентів, аспірантів, представників засобів масової інформації. Тож учасники заходу обмінялися думками щодо проведення спільних досліджень і встановлення історичної справедливості, обговорили складні питання спільної історії, шукали шляхи їх вирішення тощо.

На завершення зустрічі директор Інституту бібліотекознавства НБУВ, кандидат історичних наук Ольга Василенко подякувала за передані до фонду наукові видання, які є цінною документальною базою для подальших наукових розвідок і безперечно знайдуть свого користувача в Україні,  також у відповідь подарувала  від імені бібліотеки казахстанським дослідникам книжки, присвячені українській історії, культурі, побуту, а також наукові видання, підготовлені фахівцями Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Валентина Здановська

Прес-служба НБУВ  

Відео YouTube: 

Контактна інформація

Головний корпус,
просп. 40-річчя Жовтня 3,
к. 333 - 335.
Відділ теорії та методології бібліотечної справи
+38 (044) 525-2314
Відділ з охорони інтелектуальної власності
+38 (044) 524-1992
Читальний зал: Фонд
+38 (044) 524-3592
9.15 - 17.30 (понеділок – субота)
Читальний зал
9.15 - 18.00 (понеділок – неділя)

Контактна інформація