Міжнародна наукова конференція "Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань"

Поділитися: 
Рекомендації
(Київ, 6-7 жовтня 2009 р.)

6-7 жовтня 2009 р. у м. Києві Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського спільно з Асоціацією бібліотек України і Радою директорів наукових бібліотек та інформаційних центрів академій наук — членів Міжнародної асоціації академій наук було проведено міжнародну наукову конференцію "Бібліотечно-інформаційний комплекс у контексті розвитку суспільства знань".

Вона продовжила низку конференцій, започаткованих Бібліотекою 1989 року: "Роль бібліотек у розвитку суспільства" (1989), "Перспективи розвитку бібліотечної справи в Українській РСР" (1990), "Бібліотека — Інформатизація — Наука" (1991), "Наукова бібліотека в сучасному соціокультурному контексті" (1993), "Автоматизовані системи інформаційно-бібліотечного обслуговування" (1994), "Бібліотечно-бібліографічні класифікації та інформаційно-наукові системи" (1995), "Стратегія комплектування фондів наукової бібліотеки" (1996), "Проблеми вдосконалення каталогів наукових бібліотек" (1997), "Інформаційна діяльність наукової бібліотеки" (1998), "Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток" (1999), "Бібліотеки — центри науково-інформаційних ресурсів XXI ст." (2000), "Бібліотечно-інформаційний сервіс" (2001), "Професійний імідж бібліотекаря інформаційного суспільства" (2002), "Інноваційна діяльність — стратегічний напрям розвитку наукових бібліотек" (2003), "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (2004), "Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі" (2005), "Роль бібліотек у формуванні єдиного науково-інформаційного простору України" (2006), "Інтранет/Екстранет-ресурси в наукових бібліотеках" (2007), "Проблеми гармонізації традиційних і новітніх бібліотечно-інформаційних ресурсів" (2008).

Проведені професійні обговорення нагальних питань розвитку бібліотек свідчать про інноваційні процеси в їх діяльності, зокрема, про стрімке зростання електронних фондів і розвиток комп'ютерно-телекомунікаційних технологій, що сприяє трансформації бібліотек у ключову ланку інформаційної сфери суспільства та їх інтеграції в світову інформаційну інфраструктуру.

Мета цього форуму полягає у визначенні напрямів розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу XXI ст., збагачення його завдань і функцій у контексті переходу до суспільства знань. На обговорення учасників конференції винесено проблеми формування та використання бібліотечно-інформаційних ресурсів, національної електронної бібліотеки, інтернет-технологій та управління знаннями в бібліотечних комплексах і мережах, наукометрії, інформаційно-аналітичних структур бібліотек, української біографістики, архівних і рукописних фондів бібліотек, превентивних заходів зі збереження та оцифрування рукописних і книжкових пам'яток.

Констатувалося, що досягнення поставленої мети потребує:

удосконалення нормативно-правової бази щодо кооперативних технологій формування та використання науково-інформаційних ресурсів у електронному середовищі;

розвитку співробітництва національних і провідних наукових бібліотек на міжнародному, загальнодержавному, регіональному та галузевому рівнях, розширення партнерства та обміну досвідом щодо формування національних бібліотечно-інформаційних ресурсів на основі сучасних комп'ютерно-телекомунікаційних технологій;

організації загальнодержавного депозитарію електронних видань і електронних версій друкованих видань, підтримку проектів відкритого контенту, створення електронних зібрань з ліцензіями Creative Commons і суспільними публічними ліцензіями (General Public License);

підтримки ініціатив IFLA, CENL щодо нормативного закріплення гарантованого надання бібліотекам електронних науково-інформаційних і суспільно значущих ресурсів;

розгортання робіт з архівування наявної в глобальних інформаційних мережах наукової та суспільно значущої інформації і формування фонду "мережева україніка" з метою збереження для наступних поколінь плинних ресурсів українського сегменту Інтернету та актуальних для держави зарубіжних мережевих ресурсів;

формування документальних масивів (енциклопедичних, науково-оглядових, фактографічних, довідкових тощо) для підготовки інформаційно-аналітичних і прогностичних продуктів;

активізації створення страхового фонду першоджерел української духовності (рукописів, стародруків, рідкісних і цінних видань) і електронних інформаційних масивів української біографістики та розміщення їх у глобальних інформаційних мережах;

створення загальнодержавної системи електронної доставки документів та міжнародного обміну електронними документами;

гармонізації традиційних і новітніх підходів до процесів бібліотечної каталогізації та систематизації ресурсів;

розвитку дистантних форм інформаційного обслуговування та оперативного доступу до зовнішніх джерел наукової інформації;

координації робіт фахівців, наукових і навчальних установ з бібліотетрії, інформетрії, вебометрії, наукометрії;

адаптації програмних засобів нового покоління для реалізації інтегрованого технологічного циклу аналітичної обробки бібліотечно-інформаційних ресурсів та виділення нових знань;

спрямування наукових досліджень на створення теоретичної бази трансформації бібліотек у науково-інформаційні та освітні комплекси — центри виробництва, накопичення, використання та розповсюдження нових знань та інтелектуальних інформаційних технологій;

урахування тенденцій розвитку науково-інформаційної сфери при підготовці фахівців нової генерації;

активізації участі наукових бібліотек України у проектах створення Європейської та Світової електронних бібліотек.