БІЛЯШІВСЬКИЙ Микола Федотович (1867–1926) : до 150-річчя з дня народження

24 жовтня 2017 року виповнилося 150 років від дня народження відомого українського археолога, етнографа, мистецтвознавця, громадського діяча, академіка УАН-ВУАН (1919), почесного члена Української академії мистецтв (1918) Миколи Федотовича Біляшівського.

М. Ф. Біляшівський народився 12 жовтня (за старим стилем) 1867 року в м. Умані Київської губернії в родині священика. Ще до того, як хлопчині виповнилося п’ять років, померла його мати – Марія Тимофіївна. Батько, Федот Іванович, учитель місцевої духовної школи, з трьома малими дітьми 1874 року переїздить до Києва. В 1876–1885 роках Микола навчається в Другій Київській гімназії, де його вчителем є учений-філолог, громадський діяч В. П. Науменко. В 1887–1891 роках паралельно з навчанням на юридичному факультеті Київського університету св. Володимира М. Ф. Біляшівський відвідує лекції історика та археолога В. Б. Антоновича та мистецтвознавця А. В. Прахова.

Восени 1892 року М. Ф. Біляшівський вступає вільним слухачем на природничий факультет Московського університету, де стає дійсним членом імп. Товариства шанувальників природознавства, антропології та етнографії. Під орудою Товариства він активно включається в процес дослідження західних губерній Російської імперії. Одночасно під керівництвом відомого археолога, історика права Д. Я. Самоквасова опрацьовує фонди Архіву Міністерства юстиції. В 1894–1898 роках М. Ф. Біляшівський – завідуючий архівом колишнього фінансового управління Царства Польського при Варшавській казенній палаті. У вільний час разом з В. Б. Антоновичем займається археологічними розкопками на території Волинської губернії. Разом з бароном Ф. І. Штейнгелем стає ініціатором створення, а також активним учасником розбудови музею у містечку Городок на Волині.

У 1898 році за рекомендацією старшого брата письменника Панаса Мирного, Івана Яковича Рудченка, Микола Федотович отримує посаду першого бібліотекаря новоствореного Київського політехнічного інституту. Активний учасник громадського життя Києва – дійсний член Товариства грамотності (1898), Українського товариства «Стара Громада», Товариства «Просвіта» та ін. В 1902–1905 роках видає журнал «Археологическая летопись Южной России».

19 лютого 1902 року Правління Товариства шанувальників старожитностей та мистецтв, за ініціативою якого було зведено будівлю Київського художньо-промислового та наукового музею, обирає М. Ф. Біляшівського його директором. Разом зі співробітниками музею він зібрав близько тридцяти тисяч експонатів, які згодом стали основою експозиції Державного музею українського народно-декоративного мистецтва, Національного музею історії України, Державного музею Т. Г. Шевченка. В 1906 році М.Ф. Біляшівський стає засновником та керівником Київського кустарного товариства, інспектором кустарно-промислових шкіл Київщини. В тому ж році він обирається депутатом першої Державної думи Російської імперії, стає ініціатором створення думського «Українського клубу». Під час Першої світової війни як член Комітету Всеросійського союзу міст Південно-Західного фронту бере участь у порятунку пам’яток народного мистецтва Галичини, Волинської, Подільської та Київської губерній. Під час Української революції – член Центральної Ради, комісар з охорони пам’яток старовини та мистецтва Української Народної Республіки, з вересня 1917 року очолює відділ художньої промисловості Генерального секретаріату. Як член урядових комісій докладає багато зусиль для збереження київських соборів та церков. У квітні 1918 року Радою професорів Академії мистецтв обирається почесним академіком, у 1919 році стає академіком Української академії наук. Залишаючись до кінця життя директором Київського історичного музею, М. Ф. Біляшівський брав активну участь у фундації УАН-ВУАН як член Комітету з охорони пам’яток історії та голова Археологічного комітету.

Особовий архівний фонд ученого переданий до рукописного підрозділу Бібліотеки 10 травня 1962 року його сином, Миколою Миколайовичем Біляшівським. Серед документів архіву (ф. ХХХІ, 2706 од. зб.) – біографічні матеріали, наукові студії, офіційне та приватне листування.

Експозицію виставки складають документи з історії археології, музеєзнавства та народного мистецтва України.

Виставку підготувала:

канд. іст. наук, н. с. відділу фондів рукописної спадщини        Л.В. Гарбар

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)