Треті бібліотекознавчі студії «Наукова бібліотека в суспільстві знань» присвячені пам’яті професора М.С. Слободяника

Поділитися: 

14 грудня 2016 року в Інституті бібліотекознавства Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського  відбулись Треті бібліотекознавчі студії, присвячені пам’яті професора Михайла Семеновича Слободяника.

Відкриваючи Треті бібліотекознавчі студії, директор Інституту бібліотекознавства  НБУВ, канд. іст. наук Ольга Василенко, акцентувала увагу на важливих завданнях бібліотекознавства та документознавства, представлених на обговорення доповідачами. Зазначила, що більшість із них пов’язана із науковим спадком Михайла Семеновича Слободяника та розвитком його ідей, закарбованих у численних наукових працях, які й надалі слугуватимуть науковим базисом для дослідників різних аспектів вітчизняного бібліотекознавства, бібліографознавства та документознавства.

Продовжуючи цю думку, з вітальним словом виступив проректор із наукової роботи Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, д-р іст. наук, професор Сергій Литвин. Сергій Харитонович акцентував увагу присутніх на важливій сфері діяльності Михайла Слободяника – очолювання наукового журналу «Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія». Дослідник наголосив на необхідності підготовки бібліотечних кадрів з огляду на потреби сьогодення.

Доповідь Вікторії Копанєвої була присвячена бібліотеці цифрової науки.

Ольга Василенко у доповіді «Стандартизація бібліотечної діяльності в умовах розвитку суспільства знань» розглянула сучасний досвід та особливості імплементації міжнародних стандартів із бібліотечної діяльності в Україні та розвитку нормативно-методичної бази в контексті наукового, організаційного та методичного забезпечення. Також було проаналізовано основні стадії процесу імплементації міжнародних стандартів із бібліотечної діяльності в Україні в контексті сучасних завдань стандартизації та акцентовано увагу на пріоритетності розроблення методичного забезпечення до використання національного стандарту з бібліотечної статистики, необхідності поглиблення координації роботи органів стандартизації, співпраці бібліотек та бібліотечний асоціацій.

Продовженням розгляду питань стандартизації, зокрема організаційним аспектам, був виступ Олени Яковенко, канд. іст. наук, ст. наук. співроб. ІБ НБУВ. Доповідачка зосередилася на формуванні складу та визначенні основних напрямів діяльності Підкомітету 4 «Бібліотечна діяльність», який функціонує у складі Технічного комітету 144 «Інформація і документація»; особливостях впровадження нових національних стандартів, гармонізованих із міжнародними: ДСТУ ISO 2789:2016 (ISO 2789:2013, IDT) Information and documentation – International library statistics. Інформація та документація. Міжнародна бібліотечна статистика, ДСТУ ISO 11620:2016 (ISO 11620:2014, IDT) Information and documentation – Library performance indicators. Інформація та документація. Показники функціонування бібліотек, ДСТУ ISO 16439:2016 (ISO 16439:2014, IDT) Information and documentation – Methods and procedures for assessing the impact of libraries. Інформація та документація. Методи та процедури оцінювання впливу бібліотек, чинних з 01.09.2016 р.

У своїй доповіді Юрій Палеха представив результати аналізу стану публікаційної активності українських учених у престижних міжнародних журналах, рейтинг періодичних видань України в бібліографічних базах даних наукової літератури, розглянув питання міжнародного рейтингу вітчизняних наукових установ і університетів та запропонував шляхи просування наукових публікацій у міжнародний науково-інформаційний простір. Крім того доповідач презентував навчально-практичний посібник «Основи наукових досліджень: конкурентоспроможне подання результатів творчої діяльності».

Активна дискусія розгорнулася після доповіді «Використання термінів «документний» та «документальний» у сучасних документознавчих дослідженнях» Оксани Збанацької, докторантки НАКККіМ . Доповідачка детально проаналізувала особливості вживання прикметників «документний» та «документальний» у працях провідних вітчизняних та зарубіжних науковців (Є.І.Шамуріна, С.Г.Кулешова, А.А.Соляник, Ю.М.Столярова, Т.Г.Горбаченко, В.О.Ільганаєвої, Г.М.Швецової-Водки, М.С.Слободяника, О.А.Політової), у національних стандартах (ДСТУ 5034:2008 «Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять», ДСТУ 7448:2013 «Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять», ДСТУ 2732:2014 «Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять»), в Універсальній десятковій класифікації. Завершуючи виступ, О. Збанацька наголосила, що у чинних національних стандартах відображено незначну кількість словосполучень із прикметниками, похідними від терміна «документ»: документальний/а (база даних, інформаційно-пошукова система, інформація, пошук); документний (інформація) і констатувала на відсутності чіткого тлумачення зазначених прикметників. Проведений дослідницею аналіз використання названих прикметників засвідчив, що база даних, інформація, комунікація, пам’ять, система, потік, фонд можуть бути як документними, так і документальними.

Завідувач відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, канд. іст. наук Олександр Кириленко вперше окреслив питання гомеостазису у трансформації національної бібліотеки в контексті праць М.С.Слободяника. На думку доповідача, під гомеостазисом національної бібліотеки слід розуміти властивість та спроможність зберігати в процесі взаємодії із зовнішнім середовищем значення власних істотних ознак і параметрів, що визначають самобутність та стабільність її функціонування. Тобто, гомеостазис у трансформації бібліотеки під впливом зовнішнього середовища означає стан стабільності і рівноваги основних її параметрів, що забезпечує їй позитивну динаміку розвитку. У висновках О. Кириленко зазначив, що входження у світовий інформаційний простір і взаємодія з бібліотечною спільнотою відбудеться лише, коли національні бібліотеки України репрезентують себе самостійними суб’єктами інформаційного простору і почнуть будувати свою діяльність за міжнародними нормами координації та кооперації.

У рамках Круглого столу «Творча спадщина М.С.Слободяника та сучасність» учасниками заходу обговорювалися різні сторінки життя та діяльності відомого вченого.

Галина Ковальчук  директор Інституту книгознавства НБУВ, д-р іст. наук, професор запропонувала у світлі 100-річчя Бібліотеки згадати напрацювання з історії бібліотеки, і насамперед – про її фахівців, які на різних етапах функціонування бібліотеки зробили суттєвий внесок в її розбудову. На думку доповідачки, у цьому ракурсі неможливо не згадати публікації Михайла Семеновича Слободяника, зокрема публікації, присвячені Федору Захаровичу Шимченку, Любові Андріївні Дубровіній та Леоніду Йосиповичу Костенку.

Наталія Філіпова, м.н.с. Інституту біографічних досліджень НБУВ, у доповіді «Система медичної документації України в структурі галузевого документознавства М.С.Слободяника» розкрила місце галузевого документознавства у межах комплексної науки про документ, наголосила на значній ролі М. С. Слободяника в обґрунтуванні презентованих положень. Доповідачка також проаналізувала стан розробленості досліджень, присвячених проблематиці галузевого документознавства, за науково-допоміжним бібліографічним покажчиком «Українське документознавство (1991–2011)», підготовленим спільними зусиллями М. С. Слободяника та О. А. Політової.

Доповідь завідувача відділу бібліометрії та наукометрії НБУВ, канд. техн. наук Леоніда Костенка, була присвячена маловідомим сторінкам наукової біографії Михайла Слободяника. 

Також виступили Олена Політова, яка розглянула діяльність М. С. Слободяника як дослідника історії вітчизняного бібліотекознавства та документознавства; Вікторія Добровольська приділила увагу ролі особистості у підготовці кваліфікованих кадрів у науці та практиці; Наталія Хльобас розкрила внесок М.С.Слободяника в підготовку наукових і педагогічних кадрів. Ірина Антоненко озвучила проблеми каталогізування в концепціях розвитку бібліотек М.С.Слободяника.

До участі у Третіх бібліотекознавчих студіях, присвячених пам’яті професора Михайла Семеновича Слободяника, крім організаторів – Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського, долучилися дослідники та спеціалісти з різних наукових установ, зокрема: Національної бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Національної бібліотеки України для дітей, Національної історичної бібліотеки України, Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, Київського університету імені Бориса Грінченка, Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, Малої академії наук, Харківської державної академії культури, Європейського університету, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України, Державної науково-технічної бібліотеки України, Державної бібліотеки України для юнацтва та ін. 

Матеріал підготовлено і опубліковано Прес-службою