До 100-річчя Національної академії наук України (1918-2018)

Цьогоріч Національна академія наук України святкує столітній ювілей. Саме 100 років тому, на підставі закону, ухваленого 14 листопада 1918 р. Радою Міністрів Української Держави та затвердженого гетьманом України  П. Скоропадським, 27 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук у м. Києві (УАН). Тоді ж були затверджені статут і штати УАН. Згідно зі статутом УАН визначалася «найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданню верховної власті».  Академія постала як самоврядна установа, до складу якої входили 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. За статутом в Академії мали діяти три відділи: історико-філологічний (І), фізико-математичний (ІІ) та соціальних наук (ІІІ).  Перше установче, спільне зібрання Академії, що відбулося 27 листопада у приміщенні Наукового товариства у Києві, обрало Президентом УАН В.І. Вернадського. Неодмінним секретарем Академії було обрано А.Ю. Кримського. Цього ж дня відбулися засідання ІІ та ІІІ Відділів УАН. Головою ІІ Відділу обрали М.Ф. Кащенка, ІІІ – М.І. Туган-Барановського. Невдовзі відбулося перше засідання І Відділу, на ньому головою обрали Д.І. Багалія. Створення Української Академії Наук, безумовно, стало винятково важливою події в історії української науки. Понад 60 наукових напрямів мали розробляти 72 дійсних члена Академії (22 – по І Відділу, 30 – по ІІ і 20 – по ІІІ).

Важливою складовою Академії наук стала заснована того ж року (закон Радим Міністрів від 2 серпня 1918 р.) Національна бібліотека Української Держави, яка мала виконувати роль головної академічної книгозбірні країни. 21 грудня 1918 р. Спільне зібрання УАН затвердило проект статуту Національної бібліотеки, вироблений Тимчасовим комітетом у складі 8 осіб на чолі з В.І. Вернадським. У статуті зокрема зазначалося, що: «Національна бібліотека ставить своїм завданням згуртувати як найповнішу літературу геть по всім наукам, мистецтву, красному письменству, техніці та громадським і державним справам»; вона «так само має зібрати до купи в як найповнішій мірі всеньку літературу, писану українською мовою, та все, що писано про Україну й українських народ чи то українською, чи то іншими мовами». З травня 1919 р. вона стала називатися Всенародною бібліотекою України.

Після окупації України більшовиками у 1921 р., нова влада підтвердила заснування УАН. 21 червня 1921 р. Рада народних комісарів УРСР ухвалила «Положення про Всеукраїнську Академію наук», відповідно до якого Академія визнавалася головною науковою установою республіки. Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН) поділялася на три Відділи. У 1936 р. ВУАН перейменували в Академію наук УРСР. Після здобуття Україною Незалежності, розпочався новий етап в історії Академії (з 1994 р. Національної академії наук України), яка, однак, зберігає історичну тяглість і нерозривний зв’язок із заснованою сто років тому найвищою науковою академічною установою України.  

 

 

Відібрані для виставки експонати, віддзеркалюють початковий період діяльності Української академії наук, серед них: протоколи перших спільних зібрань УАН, й зокрема установчого зібрання 27 листопада 1918 р.; звідомлення про перші роки діяльності Академії наук; праці з історії діяльності УАН; листи-подяки УАН М.П. Василенкові та П.Я. Стебницькому за участь у заснуванні Академії,  листування академіків (листи – А.Ю. Кримського, Д.І. Багалія, Б.О. Кістяківського, С.О. Єфремова); постанова Академії наук про видачу охоронних грамот членам Академії на майно та особисті речі; мандат, виданий М.П. Василенкові, в тому, що він є представником, УАН по нагляду за історичними архівами; фотоматеріали, що відображають постаті визначних українських вчених: першого президента УАН В.І. Вернадського, академіків – А.Ю. Кримського, М.С. Грушевського, Д.І. Багалія, О.В. Корчака-Чепурківського, О.І. Білецького, Л.А. Булаховського, містять зображення приміщень та будівель УАН.     

 

Література:

1. Статут і Штати Української Академії Наук у Києві. – Київ, 1919;

2. Храмов Ю., Руда С., Павленко Ю., Кучмаренко В. Рання історія Академії наук України: 1918 –1921. – Київ, 1993;

3. Історія Академії наук України 1918–1923: документи і матеріали / упоряд.: В.Г. Шмельов, В.А. Кучмаренко [та ін.]. – Київ, 1993.

 

 

Виставку підготував с.н.с. відділу джерелознавства Т.С. Горбач.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)