Впаде мій сів…

Грінченко Борис Дмитрович (27 листопада (9 грудня) 1863 — 23 квітня (6 травня) 1910) – одне з тих світлих імен, що непогасно осявають нелегкий шлях духовного становлення української нації. Живу пам’ять про здобутки цієї непересічної особистості несе наше гуманітарне знання й красне письменство. Борис Грінченко, палкий громадсько-культурний діяч і відданий вчений, у своїй винятковій працездатності є автором фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, художніх перекладів. Його «Граматка», «Квітка», «Проліски», «Думка», «Рідне слово» – перші підручники з української мови й літератури, безцінний досвід вітчизняної педагогіки початкової школи; саме він чи не вперше обґрунтовано підійшов до проблеми дитячого читання та комплектування бібліотек для широкого загалу. Як небайдужого словолюба і кропіткого укладача безпрецедентного фундаментального «Словаря української мови» у чотирьох томах, Максим Рильський зрівняв просвітителя-письменника з Вольтером і Далем. Борис Дмитрович активно співпрацював з чернігівською Громадою, був редактором низки українських періодичних видань, організатором і керівником київського товариства «Просвіта», одним із засновників Братства тарасівців та Української радикальної партії. Тривожна його доба знала Бориса Грінченка як Василя Чайченка, Л. Яворенка, Б. Вільхового, Перекотиполе, Гречаника, П. Вартового. Вартує він і досі –серед ледарства й байдужості, неуцтва й розгубленості вартує українське слово, українську совість.

… В наш час вони зближаються. Ще крок –

Тепло світил відчуєм на щоках.

А люди вчаться жити у зірок,

Щоб і по смерті сяяти в віках.

                                                                                                                                                                                              (Петро Ребро, запорізький поет, наш сучасник)

Рукописні матеріали Бориса Грінченка та його родини зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у ф. 170 (890 од. зб., 1856 – 1931 рр.), ф. І, № 7378 – 7451, 31189 – 34500, ф. ІІІ, № 32283 – 45770.

С. Муссель-Драгомерецька