Шедеври світової поліграфії – видання колекції Ельзевірів

Ельзевіри – династія нідерландських видавців кінця XVI – початку XVIIІ ст. Їхнє ім’я увійшло в історію не лише голландського, а й світового книговидання. Книжкова продукція Ельзевірів набула популярності серед читачів через доступну ціну та зручний формат при збереженні високої якості видання. За майже 130 років своєї діяльності (1583–1712 рр.) п’ять поколінь представників родини Ельзевірів видали фантастично багато: понад 2200 книг та 3000 наукових дисертацій. Тематика цих видань охоплює наукові праці з найрізноманітніших сфер знань, релігійну та художню літературу. Автори, що друкувалися у Ельзевірів, зробили внесок в розвиток точних наук, медицини, географії, філології та інших дисциплін.

Книги Ельзевірів мають специфічне впізнаване «видавниче обличчя», вони вирізняються за форматом, шрифтом та графічним оформленням. Термін «ельзевір» вживають на позначення того особливого за виразністю шрифту, який виробився в друкарні Ельзевірів всередині XVII ст. Також «ельзевірами» називають мініатюрні, подовжені за формою видання портативного 12 формату. Видавнича продукція Ельзевірів сприяла становленню нової епохи в історії мистецтва книги та книжкової культури загалом, а також поширенню наукових видань як в Нідерландах, так і за їх межами.

У фондах відділу стародруків та рідкісних видань (далі – ВСРВ) зберігається понад 300 видань Ельзевірів, об’єднаних в окрему колекцію. Подібна практика виділення видань в окремі збірки у спеціалізованих підрозділах поширена в наукових бібліотеках світу. Репрезентативність нашої колекції ельзевірів полягає насамперед в тому її формують видання основних представників династії: Лодевейка старшого, Матіаса, Бонавентури, Ісаака, Абрагама, Йоганна та його вдови, Абрагама молодшого (лейденський осередок); Лодевейка молодшого, Даніеля та його вдови (амстердамський осередок); Петера (осередок в Утрехті). У колекції представлено більшість із тих видань, які вважаються віховими для історії видавничої діяльності Ельзевірів. Це, зокрема, малоформатні видання із популярних серій античних класиків та «Республіки», якими прославилася лейденська друкарня Абрагама та Бонавентури Ельзевірів, а також наукові та художні видання амстердамської друкарні Лодевейка та Даніеля Ельзевірів.

У складі колекції є також видання із фіктивними вихідними даними, які, за бібліографією, входять до видавничої спадщини Ельзевірів. Серед них, зокрема, видання міфічного друкаря П’єра Марте, під псевдонімом якого друкували свою продукцію як Ельзевіри, так і їхні послідовники. Історичної цінності колекції ельзевірів додають збережені на більшості примірників майстерно виготовлені оправи, книжкові знаки (штампи й екслібриси) та провеніенції, що відображають історію побутування цих книг у складі бібліотек навчальних закладів, монастирів та приватних власників, здебільшого на теренах України.

Пропонована електронна виставка відображає історію розвитку видавничого стилю Ельзевірів на прикладі видань основних представників династії.

Засновником видавничої фірми став Лодевейк Ельзевір старший (1546?-1617). Спочатку він працював палітурником у друкарні Христофора Плантена в Антверпені. Згодом займався книжковою торгівлею та перепродажем друкарського обладнання, на чому заробив собі статок. В 1580 р. сім’я Лодевейка, що мав 7 синів і 2 доньки, оселилася в Лейдені. Починаючи з 1583 р. з’являються перші видання, де у вихідних даних вказано ім’я Лодевейка Ельзевіра. Прикметно, що Лодевейк старший не мав власного видавничого підприємства, а друкував свої книги спільно з іншими лейденськими типографами. З 1592 по 1617 р. він виконував замовлення на друк від Лейденського університету. Цим пояснюється вибір тематики його видань: наукові праці, географічні описи, твори античних класиків. У колекції ВСРВ представлено 4 видання Лодевейка Ельзевіра, два з яких презентовано в електронній експозиції:

Ілюстрація 1 (шифр зберігання – Elz 1). «Batavia illustrata, seu De Batavorum insula, Hollandia, Zelandia, Frisia, territorio Traiectensi et Gelria» – хронологічно найбільш раннє з представлених у ВСРВ видання Лодевейка старшого, що вийшло в Лейдені 1609 р. Видання in-quarto, на титулі введена в 1597 р. перша видавнича марка друкарні Ельзевірів – орел, що тримає жмуток із семи стріл. Зображення є модифікацією державного герба Нідерландів. У мотто використано девіз республіки Нідерландів: “Concordia res parvae crescut” («Згода посилює малі держави»).

Ілюстрація 2 (Elz 2). Твір німецького історика та географа Філіпа Клювера (1580–1622) «Germaniae antiquae», виданий Лодевейком старшим в 1616 р. Видання in-folio, ілюстроване картами та колоритними сюжетними гравюрами, що відображають побутові та батальні сцени з життя давніх германських племен.

У 1617 р. Лодевейк старший помер. Його справу продовжили діти та онуки, що отримали у спадок напрацьовані комерційні зв’язки та досвід видавничої справи. Після смерті засновника династії найбільших успіхів у книговиданні досяг його онук – Ісаак Ельзевір. Ще у 1616 р. він першим з родини Ельзевірів придбав друкарське обладнання і заснував власну друкарню при лейденському університеті. В 1620 р. Ісаак став головним видавцем університетських праць. Крім того, у 1624 р. І. Ельзевіру вдалося купити на аукціоні типографію провідного сходознавця Томаса ван Ерпе (Ерпеніуса). Завдяки цьому друкарня Ельзевірів налагодила видання літератури східними мовами (сирійською, халдейською, семітською та ін.). Паралельно із Ісааком з 1617 по 1622 р. видавничою справою у Лейдені займаються також діти засновника династії: Бонавентура та Маттіас (батько Ісаака). Ілюстрації 3-8 демонструють декілька видань цього періоду.

Ілюстрація 3 (Elz 5). Твір юридичної тематики Маркуса Ликлами «Benedictorum», виданий тандемом синів Лодевейка старшого – Маттіасом та Боневентурою в 1617 р. Видання in-octavo. На титулі використано видавничу марку Лодевейка старшого, у вихідних даних зазначено: «ex officina Elzeviriana». Овальний штамп на титулі вказує, що примірник належав бібліотеці Луцько-Житомирської семінарії.

Ілюстрація 4 (Elz 515). Картографічне видання Петруса Бертіуса, що містить «Географію» Птолемея. Видання in-folio. Ілюстроване 28 гравірованими картами із зображенням країн Європи, Азії та Африки. Два томи видання вийшли в 1618–1619 рр. Вихідні дані до першого тому вміщено в колофоні: «Excudebat typis suis Isaacus Elzevirius ; Sumptibus Iudoci Hondii» (тобто, видано у власній друкарні Ісаака Ельзевіра, коштом Йодокуса Хондіуса).

Ілюстрація 5 (Elz 515). Загальна карта світу. Землі сучасної України («Sarmatia») віднесено до території Європи.

Ілюстрація 6 (Elz 515). Карта Європи №8 із зображенням українських теренів.

Ілюстрація 7 (Elz 10). Твір голландського історика та філософа Йоганеса Меурзія «Gulielmus Auriacus. Sive, de Rebus toto Belgio…», виданий Ісааком в 1621 р. Видання in-quarto. Ілюстроване портретом Вільгельма І Оранського. У вихідних даних Ісаак Ельзевір вже іменується як видавець Лейденського університету: «Isaacum Elzevirium, Academiae typographum». На титульному аркуші представлено введений Ісааком інший варіант видавничої марки Ельзевірів: в’яз, обвитий виноградом, який зриває філософ, що супроводжується девізом латиною: «Non solus» («Не самотній»). Видавнича марка із філософом закріпилась за виданнями лейденського осередку Ельзевірів.

Ілюстрація 8 (Elz 13). Видання праці з тютюнознавства Йогана Неандера «Табакологія» 1622 р., де йдеться про технологію вирощування тютюну та його лікувальні властивості. Видання in-quarto. Ілюстроване гравюрами, що зображають тютюнові плантації, структуру рослини, приладдя для куріння. Видавець – Ісаак Ельзевір. На титулі – штамп бібліотеки Віленської академії.

В 1622 р., незважаючи на значні видавничі успіхи Ісаака Ельзевіра, його батько Матіас передав усі свої набірні каси і замовлення старшому синові Абрагаму. Ілюстрація 9 демонструє одне з перших видань Абрагама Ельзевіра, що вийшло в друкарні його молодшого брата.

Ілюстрація 9 (Elz 11). Твір Йоганеса Меурзія з історії античного світу «Archontes Athenienses, sive, De ijs, qui Athenis summum istum magistratum obierunt» 1622 р. Формат in-quarto. На титулі використано видавничу марку з філософом. У колофоні зазначено, що книга вийшла в друкарні Ісаака Ельзевіра.

Наприкінці 1625 р. Ісаак продав друкарське обладнання своєму дядькові Бонавентурі та залишив видавничу справу. З 1626 р. з’являються спільні видання Абрагама та Бонавентури Ельзевірів. Їхній успішний тандем витіснив з видавничого ринку Лейдена усіх інших представників родини Ельзевірів. Видання Абрагама і Бонавентури Ельзевірів принесли світову славу лейденському книговиданню першої половини XVII ст. в першу чергу завдяки вдосконаленню друкарської техніки для видання книг малого формату. Найбільшим попитом користувалися їхні мініатюрні книги із серії античних класиків, оснащені покажчиками та довідковим апаратом. Ілюстрації 10 та 11 демонструють два видання цієї серії, що вирізняються поліграфічною майстерністю.

Ілюстрація 10 (Elz 93). Записки про галльську війну Юлія цезаря 1635 р. Формат 12º. Гравірований титул. У вихідних даних вказано: «Ex officina Elzeviriana», що характерно для малоформатних видань Абрагама та Бонавентури Ельзевірів. Незважаючи на малий формат книга ілюстрована портретною гравюрою та трьома картами на вклеєних аркушах, складених в кілька разів. На одній із карт відображено територію Криму.

Ілюстрація 11 (Elz 96). Перший том тритомника Плінія «Historiae naturalis» 1635 р. Формат 12º. Гравірований титул із символічним зображенням, заставка та ініціал на початку текстової частини, чіткий шрифт малоформатного видання демонструють сформований видавничий стиль Ельзевірів.

Вагому частину в колекції ельзевірів ВСРВ займають видання з унікальної серії «Республіки». Це розрахована на широке коло читачів краєзнавча підбірка, присвячена географічним описам країн Європи, Азії та Америки.

Попри компілятивність змісту представлені тексти вирізнялися чіткою продуманою структурою, що спричиняло до читацького попиту та зацікавлення. Спочатку подано відомості про топографію країни, клімат, рослинність і ті географічні особливості, які могли б зацікавити читача. Потім – описи міст, побуту мешканців та основних (з точки зору укладачів) історичних подій. При збільшенні попиту на путівник конкретної країни видання перевидавалося зі збільшеним тиражем. Серія виходила протягом 1625-1649 р., складалася із 35 видань. Кожне з видань мало гравірований титул із зображенням, що символізує відповідну країну. Основний текст видання оформлено аскетично: заставка, ініціал, кінцівка становлять увесь арсенал художніх засобів, сюжетні ілюстрації використовувалися рідко.

Ілюстрація 12. Титульні аркуші 12-ти краєзнавчих видань Ельзевірів формату 24˚. Видання, присвячені Франції (1626 р.), Швейцарії (1627 р.), землям Польщі, Литви, Прусії та Лівонії (1627 р.), Римській імперії (1629 р.), Росії (1630 р.), Ізраїлю (1632 р.), Сабаудії (1634 р.), Чехії (1634 р.), Китаю (1639 р.) та Португалії (1641 р.), вийшли у лейденській друкарні Абрагама та Бонавентури Ельзевірів. Представлений в електронній експозиції опис Японії (1649 р.) та Іспанії (1653 р.) належить амстердамській друкарні Лодевейка Ельзевіра (молодшого), але за стилем близький до видань серії «Республіки» лейденської друкарні.

Ілюстрація 13 (Elz 87, Elz 88). Два варіанти видання 1634 р. із серії «Республіки», присвяченого Угорщині. В обох варіантах ідентичні титули та обсяг. Відрізняються набором окремих сторінок та заставкою на початку текстової частини. В одному з варіантів у орнаменті заставки зображено птахів, в іншому – обличчя.

Ілюстрація 14 (Elz 177). Одне з пізніх видань друкарні Абрагама та Бонавентури Ельзевірів – зібрання творів Анни Марії Ван Схурман 1650 р. Формат in-octavo. Ілюстроване фронтиспісною гравюрою з портретом авторки – голландської поетеси, граверки, різносторонньої вченої, що володіла 14 мовами. Анна Марія Ван Схурман була першою в Голландії жінкою, що вступила до університету, проте на лекціях їх доводилося сидіти за завісою.

Занепад лейденського друкування для Ельзевірів настав у 1652 р., після смерті в один рік обох видавців – Бонавентури та Абрагама Ельзевірів. Частина їхнього обладнання перейшла родичам в Амстердамі. Лейденська друкарня продовжувала функціонувати до першої чверті XVIII ст., але втратила провідні позиції на книжковому ринку.

З середини XVII ст. активізується діяльність амстердамського осередку династії Ельзевірів. В 1640-х рр. в Амстердамі діє типографія Лодевейка молодшого Ельзевіра (онука засновника династії). В ній друкуються твори усіх місцевих літераторів та вчених.

Ілюстрація 15 (Elz 115). «Observationum medicarum» («Медичні спостереження») – найвідоміший із творів голландського хірурга та мера Амстердаму Ніколаса Тульпа. Видання in-octavo, ілюстроване гравюрами анатомічної тематики. На титулі один із варіантів друкарської марки Ельзевірів – макет сфери. Як правило, сфера використовувалась в анонімних або контрафактних виданнях Ельзевірів та їх послідовників. Але в цьому виданні вказано достовірні вихідні дані: «Amstelredami, apud Ludovicum Elzevirum».  

Ілюстрація 16 (Elz 129). Риторика грецького оратора Афтонія Антіохійського. Формат видання – 12°. На титулі типографська марка із зображенням давньоримської богині мудрості Мінерви під оливковим деревом. Девіз: “Ne extra oleas” («не виходячи з-під маслини») закликав залишатися в усталених рамках. Ця марка, введена Лодевейком молодшим в 1642 р., закріпилась за виданнями амстердамської друкарні Ельзевірів, у той час як у лейденських виданнях здебільшого використовувалась марка із зображенням філософа. До 1655 р. Лодевейк був єдиним власником амстердамської друкарні Ельзевірів. У експозиції представлено п’ять видань цього періоду (Ілюстрації 17–21).

Ілюстрація 17 (Elz 145(1). Перше видання «Засад філософії» Рене Декарта 1644 р. Формат  in-quatro, видання ілюстроване гравюрами в тексті та на окремих аркушах. На титулі штампи бібліотек Віленської академії та Університету св. Володимира, а також провенієнції, датовані XVIII ст.

Ілюстрація 18 (Elz 156). «Architectura militaris moderna» – видання німецького інженера та дипломата Матіаса Догена, присвячене військовій архітектурі. Формат  in-folio. Гравірований титул, видання ілюструють 70 гравюр зі схемами військових укріплень та топографічних планів різних місцевостей.

Ілюстрація 19 (Elz 160). Латиномовне перевидання «Sylua syluarum, or Natural history» Френсіса Бекона 1648 р. Зображення на титулі повторює гравірований титул англійського видання цього твору (Лондон, 1627). Формат 12°.

Ілюстрація 20 (Elz 163). Твір голландського лікаря та натураліста Віллема Пізона «De medicina Brasiliensi», присвячений тропічній медицині, 1648 р. Видання in-folio, в тексті велика кількість ілюстрацій із зображеннями флори та фауни Бразилії. На титулі провенієнція Острозької ієзуїтської колегії.

Ілюстрація 21 (Elz (505/1). Найбільш відомий з творів голландського вченого Маркуса Мейбома, присвячений історії давньогрецької музики, 1652 р. Видання In-quatro, ілюстроване нотами.

З 1656 р. у Лодевейка молодшого з’являється партнер – його двоюрідний брат Даніель Ельзевір, син Бонавентури (з лейденського осередку). За рахунок успадкованого від Бонавентури друкарського обладнання амстердамська друкарня значно розширюється. У експозиції представлено три видання тандему Лодевейка та Даніеля Ельзевірів (Ілюстрації 22–24).

Ілюстрація 22 (Elz 207). Перевидання твору німецького богослова Крістіана Матеуса «Theatrum historicum theoretico-practicum» 1656 р. Видання in-quatro. На двох титулах видання вказано імена Лодевейка та Даніеля Ельзевірів: «Apud Ludovicum et Danielem Elzevirios».

Ілюстрація 23 (Elz 208). Малоформатне (24°) видання Нового завіту грецькою мовою 1656 р. На титулі тандем видавців позначено формулою: «officinâ Elzevirianâ».

Ілюстрація 24 (Elz 218). Твір Віллема Пізона, присвячений природознавству та медицині Індії. Видання in-folio. Титул, за винятком окремих деталей, повторює титул видання 1648 р., присвяченого медицині Бразилії. Ілюстрації в тексті відображають флору та фауну Індії. Видавці: «Apud Ludovicum et Danielem Elzevirios».

Ілюстрація 25 (Elz 227). Повне зібрання творів Цицерона в чотирьох книгах, виданих в одному томі, 1661 р. Формат in-quatro. Представляє амстердамський тип серії видань античних класиків, для яких характерні розміри 4º та 12º. Чіткий двоколонний шрифт основного тексту відділено від тексту посторінкових приміток за допомогою лінії та курсиву. У вихідних даних, поряд із Лодевейком та Даніелем, вказано також лейденського видавця Франсіска Хакіуса, що співпрацював з Ельзевірами.

З 1664 р. Лодевейк молодший залишає друкарську справу. Ілюстрація 26 демонструє два видання 1664 р., в одному з яких ще використано формулу «видавництво Ельзевірів», а на другому позначено лише Даніеля Ельзевіра.

Ілюстрація 26 (Elz 234 та Elz 236). Зліва – амстердамське перевидання епістолярного твору французького літератора  Жана-Льюїса Гез де Бальзака 1664 р. (перше видання вийшло у лейденській друкарні Йоганна Ельзевіра в 1659 р.). Формат 12°. У вихідних даних: «Chez les Elzeviers». Справа – перевидання історико-біографічного твору Префікса де Бомона, присвяченого постаті Генріха Наваррського, 1664, формат 12°. У вихідних даних: «Chez Daniel Elzevier».

Друкарня Даніеля Ельзевіра діяла до 1681 р. Даніель був найвідомішим голландським видавцем другої половини XVII ст.

Ілюстрація  27 (Elz 256). Твір з античної нумізматики «Dissertationes de praestantia et usu numismatum antiquorum» 1671 р. Формат in-quatro. Видання оздоблене фронтиспісом з портретом автора та численними ілюстраціями в тексті.

Ілюстрація 28 (Elz 268(1). Видання найпопулярнішого твору італійського драматурга Гвідобальдо Бонареллі «Filli di Sciro» 1678 р. Формат 32°, текст ілюструють 6 гравюр. Спільне видання Даніеля Ельзевіра та паризького видавництва Томаса Джолі.

У 1680 р. Даніель Ельзевір помер. Справи друкарні протягом короткого часу вела його вдова. В експозиції представлено два видання цього періоду, одне з яких анонімне.

Ілюстрація 29 (Elz 269). «Corporis iuris civilis» – звід римського громадянського права Юстиніана І. Видання in-octavo. Вдова Даніеля Ельзевіра зазначена першою в списку з шести амстердамських видавців: «Apud Viduam Danielis Elsevirii, Janssonio-Waesbirgios, Viduam Joannis à Someren, Abrahanum Wolfgang, Henricum & Viduam Theodori Boom».

Ілюстрація 30 (Elz 207). «Історія лютеранства» Льюїса Меймбурга 1681 р. Формат 12°. Авантитул з портретом Мартіна Лютера. На титулі фіктивне місце видання: Париж. Насправді – Амстердам, друкарня вдови Даніеля Ельзевіра.

В 1681 р. вдова Даніеля Ельзевіра почала продавати друкарське обладнання. Історія амстердамського осередку Ельзевірів на цьому закінчилася. Проте друкарня династії Ельзевірів на той час ще продовжувала діяти в Лейдені.

Після смерті Абрама і Бонавентури в 1652 р. лейденською друкарнею Ельзевірів керував Йоганн Ельзевір (в 1652-1654 він працював спільно з Даніелем, з 1654-1661 самостійно). За сім’єю Ельзевірів зберігався титул друкарів Лейденського університету.

Ілюстрація 31 (Elz 262). Видання творів Плутарха 1655 р. Формат in-folio. На титулі друкарська марка з філософом. У вихідних даних: «Аpud Iohannem Elzevirium, Acad. Typograph».

Після смерті Йоганна справами друкарні з 1661 по 1681 р. займалася його дружина і спадкоємці.

Ілюстрація 32 (Elz 262). Друкований каталог Лейденської бібліотеки 1674 р. Видання in-quarto. Бібліографічні описи систематизовано за тематикою, а в межах теми – за форматом. У вихідних даних: «Apud Viduam et Heredes Johannis Elsevirii, Academiae Typograph».

Останнім представником лейденського осередку Ельзевірів став Абрагам Ельзевір, який керував друкарнею з 1681 по 1712. Після його смерті завершилася історія видавничої династії Ельзевірів. Зображення 33 демонструє одне з видань Абрагама, яке представлено у фонді ВСРВ.

Ілюстрація 33 (Elz 502). «Disputatio medica inauguralis De pituita praeternaturali, ejusque cura» – збірка тез доповідей з медицини 1694 р. Формат in-quatro. На титулі видавнича марка з філософом. Вихідні дані: «Apud Abrahamum Elzevier, Academiae Typographum».

Поряд із видавничими осередками в Лейдені та Амстердамі, видавництва Ельзевірів діяли також в Гаазі та Утрехті. У ВСРВ зберігається два видання друкарні Петера Ельзевіра, що діяла в Утрехті з 1668-1675 р.

Ілюстрація 34 (Elz 251). Видання творів французького вченого Пола Коломіеса 1669 р. Формат 12°. На титулі вказано друкарню Петера Ельзевіра. На місці видавничої марки гравюра з квітковим мотивом.

Популярність книжкової продукції Ельзевірів привела до численних наслідувань їх видавничого стилю а, інколи, й використання їхньої марки. Самі ж Ельзевіри часто приховували свою причетність до того чи іншого видання через неузгодженість різних юридичних, етичних чи фінансових питань. В таких випадках вони використовуви фіктивні вихідні дані. У фонді ВСРВ представлено цілу низку видань, в яких друкарем зазначено П’єра Марте. Під цим «псевдонімом» друкували свою продукцію як Ельзевіри, так і їхні наслідувачі. Ілюстрація 35 демонструє три приклади видань з фіктивним місцем друку: «A Cologne, chez Pierre du Marteau».

Ілюстрація 35 (Elz 238, Elz 244, Elz 296). Зліва – лейденське видання мемуарів Франсуа де Бассомп’єра 1665 р., за бібліографією, надруковане вдовою та нащадками Йоганна Ельзевіра в Лейдені. Гравюра на титулі повторює малюнок гравюри з утрехтського видання (ілюстрація 34). Посередині – збірка французьких художніх творів різних авторів, видана в амстердамській друкарні Даніеля Ельзевіра. На титулі використано друкарську марку з макетом сфери. Справа – видання роману «Мемуари М. Л. С. Д. Р.» французького літератора Гатьєна де Крутіль де Сандра 1687 р. Справжнє ім’я видавця – Абрагам Вольганг, друки якого зараховують до видавничої спадщини Ельзевірів.

Ілюстрація 36 (Elz 330). Контрафактне видання твору «Institutorum rei militaris» Шимона Старовольського 1641 р. Під виглядом амстердамської друкарні Лодевейка Ельзевіра насправді маскується краківська друкарня Христофора Шеделя. На тилуті використано стилізовану друкарську марку зі сферою.

На завершення електронної експозиції наводимо приклади характерних оправ примірників з колекції Ельзевірів, а також екслібрисів окремих власників.

Ілюстрація 37. Гербові екслібриси Міхала Вандаліна Мнішка, загінецької бібліотеки Стажинських, Станіслава Шодуара та приклади шкіряних оправ, оздоблених тисненням золотом.

Як бачимо, колекція ельзевірів, що зберігається у фонді відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, наділена різноплановим експозиційним потенціалом. Крім різноманітних за зовнішнім оформленням видань, що відбивають різні етапи розвитку поліграфічного стилю Ельзевірів, її примірники зберігають і книжкові знаки та провенієнції,  що свідчать про побутування цих книг на теренах України. Різнобічна тематика наукових видань Ельзевірів, інформація в яких часто унаочнена ілюстраціями, відображає рівень знань та коло зацікавлень освіченого читача ранньомодерної доби. Не випадково, реальна книжкова виставка, що діяла у приміщенні відділу протягом квітня 2018 р., викликала жвавий інтерес у відвідувачів. Сподіваємось, що і пропонований електронний варіант експозиції буде корисним для всіх, хто вивчає європейську книжкову культуру XVII ст. та її рецепцію на українських землях.

Матеріал підготувала науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань

Олена Курганова

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 1-й поверх, к. 114.
+38 (044) 288-1385
vsrv@nbuv.gov.ua
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)