Давнє українське гражданське книговидання

Українське гражданське книговидання другої половини ХVІІІ – перших десятиліть ХІХ ст., хоч і є не дуже потужним, проте представляє собою яскраві сторінки розвитку історії вітчизняної видавничої справи, і потребує уваги та подальшого вивчення. Його становлення презентовано первістками гражданського друку в Україні, що видавалися в Києві, Харкові, Миколаєві, Єлисаветграді (Кропивницькому) та Катеринославі (Дніпрі). Також зібрані видання гражданським шрифтом із Бердичівської друкарні босих кармелітів та Почаївської друкарні василіан.

Формально перша гражданська друкарня на українських теренах була заснована у 1764 р. в Єлисаветграді (Кропивницькому). Вона видавала переважно губернські канцелярські документи. У колекції гражданського друку представлений збірник «Приказов по военному поселению в Херсонской и Екатеринославской губерниях», виданих, ймовірно, в Єлисаветградській друкарні не пізніше 1825 р.

З 1781 р. розпочала діяльність світська друкарня при Києво-Печерській Лаврі, яка так і називалася друкарнею «Академіи Кіевской, при Лавре Печерской». В ній активно видавалися підручники, історичні твори, праці вихованців Киево-Могилянської академії, в тому числі панегіричні. Серед посібників друкувалися праці філологічного змісту – «Грамматика польская» Максима Семігіновського (1791) «Грамматика руководствующая к познанию славено-российскаго язика» Аполлоса (Байбакова) (1794), «Начальныя правила сочинения латинскаго для начинающих обучаться латинскому язику» (1798), також історичні праці: «Таврикия или известия древнейшия и новейшия о состоянии Крыма и его жителях» Адама Нарушевича (1788), «Краткое историческое описание Киево-Печерской лавры» Самуїла (Миславського) (1791, 1801), його ж «Достопамятнейшия древности в Киеве» (1795, 1801, 1805) «Известия о погребенных в Киеве князьях» (1801, 1805), традиційно приписуваний Інокентію Гізелю «Киевский синопсис» (1823), а також вагомі історичні праці митрополита Євгенія (Болховітінова).

Найбільш потужною у ранній період гражданського книгодрукування була друкарня Харківського університету, продукція якої репрезентована розвідками професорів університету, художніми творами, студентськими промовами, підручниками та першими українськими часописами – «Українським вісником» та «Українським журналом». Первістком Харківської університетської друкарні стала праця українського філософа і мовознавця, першого ректора Харківського університету Івана Рижського «Опыт риторики», видана у 1805 році У складі колекції гражданського друку представлені два її пізніші перевидання 1809 і 1822 рр. Серед інших праць Івана Рижського – фундаментальна робота з мовознавства «Введение в круг словесности» (1806), а також остання праця вченого «Наука стихотворства» (1811). У друкарні університету побачила світ двотомна теоретична робота з музикознавства «Теория музики» Густава Гесса де Кальве (1818). Цікавими є праці професорів університету – з математики Тимофія Осиповського, історичні праці Гавриїла Успенського. Ґрунтовним є п’ятитомне видання професора хімії Харківського університету Фердинанда Гізе «Всеобщая химия», що стало зразковим посібником і містило прогресивні на той час ідеї. Заслуговують на увагу публікації Андрія Вербицкого, зокрема щорічний Харківський календар, який видавався під назвами «Подарок сельским экономам на новой год», «Подарок городским и сельским экономам на новой год», а також його «Правила латинскаго стихосложения» (1813). У Харкові окрім університетської друкарні із 1793 року діяла друкарня при Приказі громадської опіки, але репертуар її обмежувався переважно документами, наказами, бланками, книги тут випускалися рідко. У відділі стародруків представлена одна книга, що вийшла у цій друкарні – «Месяцеслов на лето Господне 1801».

Цього року минає 220 років з часу відкриття гражданської друкарні в Миколаєві, що діяла при Адміралтействі Чорноморського флоту. В експозиції представлені видані у цій друкарні навчальні посібники для штурманського училища, історичні розвідки, художні твори та праці з медицини. Серед них «Математическая георафия» Якова Рубана (1802), «Арфаксадъ. Халдейская повесть…»и (1798) та «Новий синопсис..» (1798) Петра Захар’їна, «Таврида» Семена Боброва. Книги тут публікувалися великими тиражами (від 300 до 1000 примірників), що сприяло їх доступності широкому колу читачів. У Миколаївській друкарні також було видано ряд праць відомого лікаря, першого українського епідеміолога Данила Самойловича.

Експонується одна книга друкарні в Катеринославі (сучасному Дніпрі) – підручник Федора Заставського «Начальное учение французскаго язика» (1800), складений «в пользу обучающагося в Новороссийской главной школе юношества», автор був учителем 9-го класу цієї школи. Друкарня була започаткована у 1793 р., загалом відомо лише п’ять її видань.

Серед бердичівських друків, опублікованих гражданським шрифтом у друкарні при монастирі Босих Кармелітів, на виставці представлений малоформатний «Буквар» (1793), «Учреждения для управления губерний Всероссийской империи, в коих столицы» (1794) та невелике за обсягом, однак цікаве видання «Слово на случай взятия Праги и покорения Варшавы, говоренное в Архангельске тамошняго собора священником Козмою Степановичем Молчановым 1794 года». Окремі видання гражданського друку були опубліковані в потужній василіанській друкарні Почаївського Успенського монастиря. Серед таких представлена на виставці «Грамматика российскаго язика» Михайла Бутковського (1809), надрукована російською та польською мовами «в пользу польскаго юношества в Волынской гимназии» (йдеться про Волинську гімназію, започатковану у 1805 р. в Кременці).

Для цілісної презентації україніки, виданої гражданським друком, представлено кілька найяскравіших зразків з літературного й наукового доробку українських авторів, опублікованих поза межами України – у Москві та Петербурзі. Серед них перше видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798), «Граматика» Олександра Павловського (1818) та праці відомого українського вченого-природознавця, лікаря Нестора Максимовича-Амбодика.

Матеріал підготувала м.н.с. відділу стародруків та рідкісних видань Альона Шпаргало

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 1-й поверх, к. 114.
+38 (044) 288-1385
vsrv@nbuv.gov.ua
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)