З нагоди роковин смерті репресованого директора Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського), бібліотекознавця, педагога Степана Пилиповича ПОСТЕРНАКА (27.04.1885–19.01.1938)

З нагоди 80-ліття з дня смерті репресованого директора Всенародної бібліотеки України (нині – Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського), бібліотекознавця, бібліографа, організатора бібліотечної справи в Україні, педагога, історика освітнього руху, громадського діяча Степана Пилиповича Постернака (27.04.1885–19.01.1938) та 100-річчя від дня заснування головної книгозбірні держави представляємо документи, що зберігаються в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.

Нині виповнюється 80 років періоду Великого терору – масштабної кампанії масових репресій громадян, що була розгорнута в СРСР у 1937–1938 рр, під час якої на території УРСР, згідно з оцінками істориків, було засуджено 198 тис. 918 осіб. Не оминула ця «машина смерті» й співробітників Всенародної бібліотеки України, зокрема її першого офіційного директора.

Після страшних подій 30-х років ім’я С.П. Постернака, його роль у розбудові Бібліотеки і взагалі – в розвитку вітчизняної освіти, науки та культури довгі десятиріччя навіть не згадувалося. Лише в часи незалежності з’явилися перші публікації, присвячені біографії С.П. Постернака та його діяльності на бібліотечній та педагогічній ниві.

Дитинство С.П. Постернака, як і двох попередніх завідувачів Всенародної бібліотеки України Є.О. Ківлицького (1861–1921) та Ю.О. Меженка (1892–1969), пов’язане з Чернігівщиною. Народився він 27 квітня 1885 р. у селі Степанівка Ніжинського повіту в родині священика. Навчався в початковій сільській школі, згодом в Ніжинській класичній гімназії.

  У 1905 р. С.П. Постернак вступив до одного з найстаріших навчальних закладів в Україні, відомого далеко за межами країни своїми освітніми, науковими і культурними традиціями, – Ніжинського історико-філологічного інституту кн. Безбородька. Серед представлених на виставці документів – виписка оцінок студента Степана Постернака із загальної відомості за 1907–1908 академічний рік. Після трьох років навчання, в 1908 р., він перевівся на 3-й курс Санкт-Петербурзького історико-філологічного інституту. Через переслідування за політичні переконання змушений був полишити навчання в інституті.   

Щоб мати можливість навчатися далі, розпочав педагогічну діяльність. Відвідуючи лекції в Санкт-Петербурзькому університеті, який закінчив в 1911 р., паралельно викладав російську та латинську мови на приватних підготовчих курсах. Таємним циркуляром міністра освіти Степану Постернакові було заборонено працювати в школах, підпорядкованих міністерству, тому по закінченні університету він починає працювати вчителем російської мови та історії комерційних шкіл в Умані (1911), Тихорєцьку (1912–1914), Таганрозі (1914–1917). В Тихорєцьку та Таганрозі брав участь в упорядкуванні та реорганізації міських і шкільних бібліотек.

У грудні 1917 р. повернувся в Україну, де продовжив педагогічну діяльність. З 1918 р. працював у Києві в комісаріаті в справах Київської шкільної округи, в Київському губерніальному комісаріаті народної освіти, в Міністерстві народної освіти – головою відділу учительських шкіл та видавництва; пізніше – лектором в учительській семінарії, в авіаційній школі; редактором у Книгоспілці, Вукоспілці та Державному видавництві України; головним консультантом шкільного відділу Наркомосу України, київського губернського комісара освіти. Власний досвід та події того часу в освітній галузі висвітлив у своїй книзі «З історії освітнього руху на Україні за часи революції 1917–1919 рр.» (1920).

З 1921 р. його діяльність тісно пов’язана з ВУАН: він – керівник секції історії освіти Педагогічної комісії, керівник Комісії для складання енциклопедичного словника, заступник голови Бібліографічної комісії при ВУАН, член Комісії краєзнавства, член Ради ВУАН.

28 березня 1922 р. був обраний членом та заступником голови Тимчасового комітету для заснування Всенародної бібліотеки України, 19 травня 1922 р. – головою Ради бібліотекарів з виконанням функцій завідувача Бібліотеки, а 26 березня 1923 р., після затвердження Спільним зібранням ВУАН Статуту ВБУ, обраний її першим офіційним директором. Працював на цій посаді до 19 жовтня 1929 р. Був головою Науково-дослідної комісії бібліотекознавства, Каталографічної комісії для вироблення української каталографічної інструкції, головним редактором «Бібліотечного збірника» і «Журналу бібліотекознавства та бібліографії». Під керівництвом С.П. Постернака створено аспірантуру, організовано річні курси підготовки бібліотекарів. Під проводом Наркомосвіти організував та провів у приміщенні ВБУ Першу конференцію наукових бібліотек УСРР (1926). Багато сил віддав організації робіт, пов’язаних з добудовою приміщення Бібліотеки по вул. Володимирській, 62, перевезенню та розміщенню бібліотечних фондів і відділів (1925–1929).

18 жовтня 1929 р. С.П. Постернак був заарештований у справі «БУД» та «СВУ», але 20 травня 1930 р. його відпустили. Деякий час працював завідувачем відділу бібліотеки Наркомату важкої промисловості УСРР. У 1935 р. на три місяці повернувся до роботи в Бібліотеці – виконував обов’язки відповідального секретаря редакційної колегії збірника «Бібліотечні вимоги до проекту нового будинку Бібліотеки ВУАН».

30 грудня 1937 р. заарештований востаннє. У постанові на арешт вказано: «Постернак – колишній київський губ. комісар при Петлюрі. За завданням Коновальця проводив активну антирадянську діяльність, входив до антирадянських терористичних організацій «УВО», «БУД», «СВУ» і був зв’язаний з існуючою в Києві німецькою націоналістичною організацією, агентом німецької розвідки – Кристером».

На наступний день після арешту, 31 грудня 1937 р., було затверджено рішення трійки Київського облуправління НКВС УРСР – «Постернака С.П. розстріляти, майно конфіскувати». Вирок виконано 19 січня 1938 р. Реабілітовано Степана Пилиповича посмертно 4 квітня 1989 р.

В експозиції виставки представлені документи, що широко ілюструють період діяльності С.П. Постернака на посаді директора Всенародної бібліотеки України, його внесок у розбудову Бібліотеки, яка вже на той час за обсягом своїх фондів досягла рівня найбільших європейських національних бібліотек.

Праці С.П. Постернака:

Постановка справи підготування вчителів за часи революції в Росії й на Україні // Вільна українська школа. – 1918–1919. – № 8–9.

Із історії освітнього руху на Україні за часи революції 1917–1919 рр. / С. Постернак – Київ : Вид. тов-во «Друкарь», 1920. – 127 с.

Всенародня бібліотека України при Всеукраїнській Академії Наук у м. Київі / С. Постернак. – Київ : Друк. Всеукр. Акад. Наук, 1923. – 64 с.

Ювілей ВБУ // Література, наука, мистецтво. – 1923. – № 7.

Всенародня бібліотека України : до п’ятирічного ювілею // Бібліол. вісті. – 1923. – № 4. – С. 14–22.

Всенародна бібліотека України // Там само. – 1925. – № 1–2. – С. 157–160.

Краєзнавча комісія першого Всеукр. з’їзду в справі дослідження продукційних сил та нар. госп-ва України // Культура і побут. – 1925. – № 1.

Популяризування проблеми продуційних сил на Україні та погодження її з працею наук. установ СРСР // Життя й Революція. – 1925. – Кн. 1–2.

Краєзнавство, розвиток продуційних сил й бібліотеки // Бюл. Орг. Коміс. з’їзду в справі дослідження продуційних сил та нар. госп-ва України. – 1925. – № 6.

Всенародная библиотека Украины // Библиотека : сб. ст. – М.; Ленинград, 1927. – С. 123–134.

Всенародна бібліотека України при ВУАН за 1-ше 10-річчя свого існування : доп. на засід. Ради ВУАН, 11 лют. 1929 р. // Вісті ВУАН. – 1929. – № 2. – С. 21–27.

Ще про роботу Всенародної бібліотеки України при Всеукраїнській академії наук // Пролетарська правда. – 1929. – 24 січ.

За принцип коллективного авторства / С. Ф. Постернак // Советская библиография. – 1935. – № 1/2.– С. 73–105.

 

Використана література:

Телячий Ю. В. Степан Постернак і його вклад в розбудову національної освіти в період української державності (1917–1920 рр.) / Ю. В. Телячий // Історія України: Маловідомі імена, події, факти. – Київ : Рідний край, 1997. – Вип. 7. – С. 248–252.

Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. 19181941. К., 1998. 335 с.

Стрішенець Н. Степан Постернак / Н. Стрішенець // Бібліотечний вісник. – 1998. – № 5. – С. 29–37.

Ковальчук Г. Директори Всенародної бібліотеки України (20–30-ті рр.) / Галина Ковальчук // З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ. – 2000. – № 2–4 (13–15). – С. 179–206.

Постернак Степан Пилипович, член Тимчасового комітету для заснування ВБУ, перший офіційний директор в 1922– 1929 // Українські вчені – фундатори спеціалізованих відділів Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918–1934) / О. П. Степченко; відп. ред. Л. А. Дубровіна; НАН України. Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2008. – С. 128–139.

 

 

 

 

Виставку підготувала
н.с. відділу фондів рукописної спадщини Л.В. Гарбар

 

Додаткові матеріали до виставки підготовлені співробітниками сектору МБА Відділу міжбібліотечного абонемента НБУВ