«Вписано ще одну незабутню й найкращу сторінку в історії нашої боротьби за самостійність» : 100-річчя утворення та діяльності Директорії УНР крізь призму листівок відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ

У 2018 р. Україна відзначала 100-річний ювілей утворення Директорії Української Народної Республіки, а разом із тим найбільш тривалого в часі та найскладнішого за перебігом подій періоду Української революції 1917–1921 рр. З цієї нагоди впродовж листопада 2018 р. – лютого 2019 р. у відділі стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ було розгорнуто виставку, присвячену діяльності Директорії УНР (14 листопада 1918 р. – 10 листопада 1920 р).

Основу експозиції склали неперіодичні видання доби Української революції – листівки (вони ж аркушівки, метелики, летючки), що у бурхливі 1917–1921 рр. були популярним засобом оперативного та масового поширення інформації. За два роки існування Директорія УНР підготувала та видала значний масив такої літератури. Переважна її більшість у радянський час потрапила у спецсхови і лише в період незалежності України стала предметом вивчення та експонування.

Підібрані аркушівки 1918–1920 рр. тематично охоплюють різні напрями внутрішньо- та зовнішньополітичної активності Директорії УНР. Наявна листівкова продукція з текстами публіцистичних статей про перебіг антигетьманського повстання Директорії УНР і перші кроки її діяльності у листопаді–грудні 1918 р. (листівки: «Директорія Української Народної Республіки», «Історія повстання листопада–грудня 1918 р.», «До історії організації повстання листопада–грудня 1918 року» тощо), різноманітні відозви, заклики, звернення, оголошення та інформаційні повідомлення про події (листівки: «Оповіщення Директорії УНР», «Оповіщення до Українського Народу», «Вибори до Ради Робітничих депутатів» та ін.).

Важливим блоком аркушевої літератури є офіційні постанови, декларації, універсали Директорії, накази Армії УНР (зокрема, листівки з текстами: «Декларації Директорії УНР», «Універсалу Директорії УНР до трудового селянства», «Закону про місцеві конгреси і ради трудового народу», «Земельного закону», «Закону про ліси», «Закону про Державну Українську грошову одиницю», «Універсалу Трудового Конгресу України до українського народу» тощо). Їх доповнюють тексти наказів Директорії УНР із різних питань, а також низка наказів, що регулювали організацію, постачання, регламентацію Республіканських Військ.

Серед аркушівок, які висвітлюють ініціативи Директорії на міжнародній арені, – звернення Директорії УНР «До всіх правительств світу», листівки з текстом «Ноти Директорії до народів світу» та «Ноти Конгресу Трудового Народу України до Народів усього світу».

Частина репрезентованих аркушівок розкриває агітаційно-пропагандистську діяльність Директорії УНР. Це такі документи: «В єднанні сила», «Свобода й Демократія», «Про галичан», «Єднаймося!», «З одного казанка», «Яка різниця між Директорією та більшовиками?», «Для чого крутити?» та інші.

З-поміж аркушевих видань кам’янець-подільського періоду Директорії УНР (червень – середина листопада 1919 р.) вагоме значення мають передруки постанов Ради Народних Міністрів (РНМ) та пам’ятки законодавства Директорії – це документи, які розкривають діяльність керівників УНР із відновлення органів адміністративного апарату на місцях, реформування соціально-економічної сфери – фінансової, аграрної та продовольчої галузей тощо. Маємо серію звернень Симона Петлюри та міністра земельних справ Миколи Ковалевського до українського селянства загалом та селян Поділля зокрема (відозви мали на меті інформувати про сутність і мету аграрних перетворень уряду).

Низка летючок присвячена вирішенню іншого нагального питання того часу – нормалізації українсько-єврейських відносин. Так, у листівці під назвою «Жиди і Українська Республіка» було викладено зміст телеграми Головного Отамана, адресованої високопосадовцям УНР. Документ підкреслював внесок єврейства у визвольну боротьбу українців і мав сприяти залученню єврейських громадських діячів і організацій у процес розбудови української держави; тут ішлося й про попередження єврейських погромів і унеможливлення поширення антисемітських настроїв, які розпалюють міжнаціональну ворожнечу та перешкоджають мирному співжиттю двох народів; окремо наголошувалося на заходах щодо суворого покарання погромників. Ці ж ідеї було порушено в урядовій відозві «До єврейського громадянства й робітництва» (серпень 1919 р.), підписаній Головою РНМ Борисом Мартосом і народним міністром єврейських справ.

Чи не найбільший пласт аркушевих видань стосувався військової сфери. За умов збройної боротьби за державність цьому аспектові приділялася пріоритетна увага. Протягом червня – листопада 1919 р. було видрукувано велику кількість наказів Головної Команди Армії УНР; звернень до населення, спрямованих на поповнення Збройних Сил УНР добровольцями та покращення обмундирування війська за рахунок допомоги місцевої людності. Відозва С. Петлюри «Славне вояцтво!» містила привітання із визволенням – на жаль, дуже короткочасним – Києва від більшовицької окупації 31 серпня 1919 р.

У листівках – таких як «До галицьких жовнірів», «Помагаймо Галичанам – вони й нам поможуть» – відображені взаємини Головного Отамана із керівником ЗОУНР Євгеном Петрушевичем, насамперед прагнення очільника Директорії УНР налагодити продуктивну політичну та військову співпрацю задля продовження спільних змагань за українську державність. Серія аркушівок була випущена та розповсюджена з нагоди знакових для новітньої історії національно-визвольної боротьби українців дат – наприклад, відозва до громадянства з нагоди відзначення другої річниці Першого Універсалу Української Центральної Ради. Окремі летючки цієї доби – «До повстанців від Штабу Головного Отамана» (серпень 1919 р.) та ін. – висвітлюють контакти керівництва УНР із українським повстанським рухом.

Декілька аркушівок – «Читайте!», «Чи будуть з нас люде?», «Чого прийшли до нас поляки» – стосуються аспектів військово-політичного союзу, укладеного між С. Петлюрою та Ю. Пілсудським у 1920 р., зокрема спільної кампанії армій двох сусідніх держав проти більшовиків, у ході якої було визволено столицю УНР – Київ.

Ознайомитися з актуальними джерелами вивчення доби Української революції можна також за матеріалами попередніх експозицій відділу за посиланнями:

1. Електронна виставка до 100-річчя Української революції 1917–1921 рр. (http://nbuv.gov.ua/node/3638)

2. 100 років від проголошення IV Універсалу Української Центральної Ради (http://www.nbuv.gov.ua/node/3868)

Катерина Лук’янець, Олександра Шорсткіна,
молодші наукові співробітники відділу стародруків та рідкісних видань Інституту книгознавства НБУВ

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62, 1-й поверх, к. 114.
+38 (044) 288-1385
vsrv@nbuv.gov.ua
9.15 - 18.00 (понеділок - субота)