Камінський В’ячеслав Арсенович (22.09.1869, с. Косареве Дубенського пов. Волин. губ. – 1938) : з нагоди 150-літнього ювілею

 

«… він зробив все, що міг зробити корисного задля Бібліотеки. По-перше, він оглянув багато державних, громадських та приватних книгозбірень. По-друге, здобув багато зв’язків поміж місцевими діячами на Волині й прихилив багатьох до допомоги завданням Національної бібліотеки. По-третє, урятував від згуби чимало культурних багацтв Волиню. По-четверте, придбав задля Національної бібліотеки деякі рукописи та книжки й склав реєстр книжок, що можна було б теж здобути тим чи іншим чином задля Бібліотеки» – так писав професор Київського інституту народної освіти (нині – Національний університет імені Т.Г. Шевченка), член Тимчасового комітету для заснування Національної бібліотеки при Українській Академії наук у Києві, історик Василь Юхимович Данилевич про результати відрядження в 1920 році до Волині В’ячеслава Арсеновича Камінського – історика українського звичаєвого права, філолога, етнографа, який своєю працею долучився до розвитку бібліотечної справи в Україні.

В’ячеслав Арсенович отримав вищу освіту на слов’янському відділі історико-філологічного факультету Варшавського університету (1896), де він був секретарем історико-філологічного відділу «Товариства історії і права».

Близько тридцяти років життя віддав він педагогічній діяльності. Працював вчителем чоловічої гімназії (Ковно, з 1.10.1896), 2-ої Жіночої гімназії (Варшава, з 1.09.1903); директором 4-ої Жіночої гімназії (Варшава, з 20.07.1905); інспектором 1-ої чол. гімназії (Варшава, з 10.04.1913); директором 1-ої чоловічої Варшавської гімназії (Москва, з 15.12.1916); директором 12-ої чоловічої гімназії (Москва, з 20.08.1917); головою педагогічних рад 12-ої чоловічої та 1-ої Жіночої гімназій (Москва, з 20.05.1918); завідувачем відділу української гімназій Міністерства наросвіти (1918); завідувачем української середньої школи; одночасно – старшим діловодом Комітету освіти (Київ, з 20.03.1919); викладачем етнографії Вінницького Інституту народної освіти (з 1922); н. с. з окремих доручень І Відділу Української Академії наук (з 8.02.1924); викладачем Київського інституту народного господарства (до 1.10.1926); викладачем Київського художнього інституту (1927).

Ще у 1910–1913 рр. за доручення Санкт-Петербурзької Академії наук виконував дослідження з виучування Волинського Полісся.

У липні 1920 р. здійснив експедицію на Поділля і Волинь для розшуку книжок та книгозбірень для комплектування новоствореної Національної бібліотеки Української держави (нині – Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського).

30 вересня 1920 року Тимчасовим комітетом для заснування Національної (Всенародної) бібліотеки був призначений головою, у 1920–1921 рр. був членом Тимчасового комітету Вінницької філії Всенародної бібліотеки України (нині – Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва). У 1921 році виїздив до Житомира з дорученням для з’ясування справи про відкриття там філії Всенародної бібліотеки України. В жовтні 1920 – квітні 1921 року вчений працював на посаді старшого бібліотекаря – директора, а в 1925 році – наукового консультанта з етнографії Кабінету виучування Поділля Вінницької філії Всенародної бібліотеки України.

В.А. Камінський свою науково-дослідну діяльність проводив у Всеукраїнській Академії наук як член-колекціонер Комісії по виучуванню звичаєвого права (з 15.05.1919), Етнографічної та Діалектологічної комісій (з квітня 1921).

В експозиції виставки представлені документи, які зберігаються в фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та репрезентують діяльність вченого в царині української бібліотечної справи.

Праці В.А. Камінського: Отчет о поездке по Волынскому Полесью в 1911 для изучения народных говоров и о работах связанных с этой поездкой // Справоздание АН за 1911; Гоголь и Плетнев. К вопросу об отношениях между ними в связи с указанием важнейших перепен в душевном настроении Гоголя // Известия ІІ Отд. Петроградской Академии наук. – 1912; Спроба кодифікації звичаєвого права на Україні // Праці Комісії для виучування звичаєвого права України. Зб. соц.-екон. від. УАН. – 1925. – № 4. – С. 32–53; До історії реформи 1861 року на Поділлі // Студії з історії України Н.-д. каф. історії України. – 1927. – т. І. – С. 159–176; Свято Купала на Волин. Поліссі // Етногр. вісн. – 1927. – Кн. 5. – С. 11–23; Володимир Карпович Дебогорій-Мокрієвич в останні роки його життя (1917–1926) // За сто літ. – 1928. – Кн. 3. – С. 315–325.

Література: Наука и научные работники. Часть VI. Научные работники СССР без Москвы и Ленинграда. – Л., 1928. – С.158; УЗЕ. Кн. знання в 3-ох томах. – Т. 2: З–Р. – Львів – Станіслав – Коломия, [1939]. – С. 179; Баженов Л.В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців ХІХ-ХХ ст. : Історіографія. Бібліогр. Матеріали. – Кам’янець-Поділ., 1993. – С. 37; Полонська-Василенко Н.Д. Українська Академія наук. Нарис історії. – К., 1993. – С. 172; Дубровіна Л.А., Онищенко О.С. Історія Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського.1918–1941. – К., 1998. – С. 45, 46, 60, 75, 76; Грановський Б. Науковець – «державний злочинець» : (з кримін. справи № 50021 НКВС УРСР) // Подолія. – 2004. – 7 трав. – С. 17. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»); Грановський Б., Соломонова Т. В'ячеслав Арсенович Камінський на Поділлі / Б. Грановський, Т. // Вінниччина: минуле і сьогодення : краєзн. дослідж. : матеріали ХХ Вінн. наук. іст.- краєзн. конф. 27–28 жовт. 2005 р. – Вінниця, 2005. – С. 166-171; Соломонова Т.Р. Становлення Вінницької Філії Всенародної бібліотеки при УАН (ВУАН) (1920–1924) // Наук. зап. Вінн. держ. пед. ун-ту ім. М.Коцюбинського. – Вінниця, 2006. – Вип. 10. – С. 252–257.

Іконографія: Камінський В’ячеслав // ЕУ. / гол.  ред. В. Кубійович. – К., 1996. – Т. 3. – С. 929 : портр.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)