У дисертаційній роботі з позицій історико-документознавчої, архівознавчої парадигм обґрунтовано методологічний інструментарій дослідження теми дисертації; залучено підходи і принципи загальнонаукової, історичної, документознавчої, архівознавчої методологічних систем, умотивовано впровадження спеціальних методів історико-документознавчого дослідження. Поглиблено студіювання теми завдяки залученню теоретичних праць з історичного документознавства, архівознавства та проблемної історіографії. Означено текстологічну та візуальну інформативність, ретроспективні комунікаційні властивості документів. Проаналізовано атрибути феномену документально-інформаційного ресурсу, встановлено видові особливості документів, що відклалися в діяльності партизансько-підпільного руху, запропоновано їх класифікаційну схему, з’ясовано управлінські, соціально-комунікаційні, інформаційні аспекти та особливості впливу на розвиток суспільних цінностей, моралі, мотивів, стереотипів людської поведінки. Встановлено специфіку видового розмаїття документально-інформаційних ресурсів, що підвищило ефективність освоєння масиву джерел інформації і відтворення соціально-історичної реальності Другої світової війни. Досліджено передумови функціонування управлінської документації в умовах воєнних дій, аргументовано класифікаційну схему різних видів документів, розкрито інформаційно-комунікаційний потенціал корпусу управлінської документації за темою дослідження. Визначено інформаційно-комунікаційну спрямованість документів особового походження. Виявлено методологічні особливості встановлення інформативності аудіовізуальних документів партизансько-підпільних реалій.