Літературний фестиваль «Кримський інжир» проводиться в Україні вдруге, та вже став знаним серед поціновувачів кримськотатарської літератури. «Інжирний» захід має чітко детермінований формат, але участь може взяти кожен, хто розділяє турботи кримських татар і кому болить доля братнього народу. Поети і прозаїки – початківці й маститі – виборювали цього року право бути лауреатами фестивалю на різних мистецьких майданчиках Києва. Поезія, що прозвучала у перший фестивальний день, наче кров на запечених ранах, засвідчила, що захищати свою домівку, свій виноградник і рідну батьківщину можна не тільки зброєю, а й поетичним словом.

Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського також долучилась до участі у літературному фестивалі. Як відомо,в українській тюркології одним із перших відкрив сторінку оригінальної поетичної традиції кримських татар знаний орієнталіст Агатангел Кримський. У його бібліотечній колекції збереглися рідкісні та оригінальні поетичні збірки відомих митців слова з Криму – Рахіма Тинджерова («Мелодії молодості»), Умера Іпчі («Звільнений народ»), Османа Акчокракли, Абдулли Лятіф-заде, Бекіра Чобан-заде («Буран»). Збереглися в конволюті, який формував сам Агатангел Юхимович. Ідеологічна фільтрація не зачепила цей конволют. Очевидно, «конкістадори», які знищили практично усі наклади видань кримськотатарської літератури кінця 20-х-початку 30-х років ХХ століття, не помітили маленький зшиток із виданнями кримських поетів. Сьогодні цей конволют є бібліографічною рідкістю і демонструє високий рівень поетичної майстерності кримськотатарського народу та концептуально виміряного народного наративу.

Особливе зацікавлення в учасників фестивалю викликав «Каталог видань Кримдержвидаву», який ілюструє бурхливу видавничу діяльність на Кримському півострові у період кінця 20-х років минулого століття, яка була зупинена під час ідеологічних протистоянь і боротьби з проявами кримськотатарського націоналізму.

Співробітник Інституту бібліотекознавства Володимир Підвойний представив на фестивалі тему «Крим і Кримський», віртуально презентував артефакти бібліотеки-колекції вченого, які релевантні до кримськотатарського дискурсу – мандрівні нотатки А.Нілідіна «Силуеты Крыма», етнографічні замальовки С.Качіоні «Въ дебряхъ Крыма», аналітичну довідку А.Андрієського «Крымъ и крымскія татаре», країнознавчі узагальнення Ф. Ліванова «Чуфутъ-Кале (Іудейская крѣпость) въ Крыму» тощо. Багатий «кримськотатарський» матеріал колекції містить цінні країнознавчі, літературознавчі, історичні та лінгвістичні аспекти, які дають можливість визначати глибинні концепти життєстійкої енергії кримських татар, які й сьогодні продовжують «словом і ділом» боронити свій Крим.