16 вересня відійшла у вічність наша недавня колега Алла Антонівна Свобода –  досвідчений  науковець, знаний фахівець бібліотечної справи  в Україні, невтомний працівник з 50-річним стажем роботи. 

            Народилась Алла Антонівна у 1940 році на благодатній кримській землі. Її дитинство та юність припали на суворі воєнні й повоєнні роки. Батько Антон Олександрович загинув у бою під Балаклавою, мама Ніна Павлівна працювала агрономом на колгоспних ланах.

         У 1964 році після закінчення денного відділення Харківського бібліотечного інституту Алла Свобода прийшла молодим фахівцем у Державну республіканську бібліотеку УРСР імені КПРС (нині Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого), де пропрацювала майже двадцять років. Це був період становлення Алли Антонівни як високопрофесійного бібліотекаря та методиста. Коло її професійних обов’язків постійно розширювалося: вона готувала методичні рекомендації, стала співавтором серії видань «На допомогу бібліотекареві», часто виїздила в регіони України для вивчення та узагальнення кращого досвіду роботи місцевих бібліотек, розробляла тематику республіканських семінарів, консультувала колег, читала лекції в Інституті підвищення кваліфікації працівників культури. Починаючи з 1967 року, вона стала одним з небагатьох фахівців галузі, кому довіряли підготовку матеріалів для розгляду на колегії Міністерства культури, Ради Міністрів України, залучали до організації бібліотек – баз, проведення масштабних заходів республіканського і союзного значення.

У 1983 році А. А. Свобода переходить на роботу до ЦНБ АН УРСР (нині НБУВ). Тут вона спочатку обіймає посаду головного бібліотекаря, а з 1986-го – наукового співробітника, стає вченим секретарем Бібліотечної ради Академії наук України, відтак готує аналітичні довідки, матеріали до засідань, бере участь у підготовці проектів постанов та рішень  Бібліотечної ради. У 1992 році з метою забезпечення чіткої регламентації порядку формування, обліку, систематизації, а також перерозподілу бібліотечних фондів у додатках до постанови АН України «Про розвиток Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського» № 241 було подано пакет документів, розроблених фахівцями НБУВ під керівництвом  та за безпосередньої участі  А. А. Свободи.

         Алла Антонівна бере активну участь у наукових дослідженнях, які проводить Бібліотека, готує  окремі розділи та рекомендації за результатами досліджень, виступає з доповідями на засіданнях Інформаційно-бібліотечної ради та Вченої ради НБУВ.

Значною є заслуга Алли Антонівни в розробці законодавчого та інструктивно-методичного забезпечення бібліотечної галузі. Під керівництвом ученого секретаря Ради А.А. Свободи працівники відділу бібліотекознавства в 1995 році розпочинають підготовку та випуск щорічних інформаційно-аналітичних оглядів «Робота бібліотек наукових установ НАН України», а з 1997-го – збірника інструктивно-методичних матеріалів «Організація роботи бібліотеки науково-дослідної установи Національної академії наук України».

         З 1996 року А. А. Свобода виконує обов'язки ученого секретаря Ради директорів наукових бібліотек і науково-інформаційних центрів академій наук – членів Міжнародної асоціації академій наук (МААН). Вона активно долучається до відпрацювання механізмів регулярного обміну інформаційними матеріалами, оптимізації інформаційного забезпечення наукових досліджень академій наук – учасниць  МААН, підготовки спільних видань, розроблення та реалізації наукових програм. Згодом А. А. Свобода організовує випуск бюлетенів засідань Ради директорів, а в 2000 році стає одним з ініціаторів створення науково-практичного і теоретичного збірника «Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционирования, тенденции развития».

         А. А. Свобода є укладачем, відповідальною за випуск та редактором цілої низки бібліографічних видань, довідників, збірників організаційно-методичних та аналітичних матеріалів, наукових праць. Серед них: путівник «Центральная научная библиотека им. В. И. Вернадського Академии наук Украинской ССР: краткий путиводитель» (К., 1989), довідники «Бібліотеки Національної академії наук України» (Київ, 1996) та «Наукові бібліотеки України" (Київ, 2004), збірники наукових праць «Бібліотеки Національної академії наук України: історія і сучасність» (вип. 15, Київ, 2006) та  «Інформаційні технології в системі інноваційної діяльності наукової бібліотеки» (вип. 20, Київ, 2008), видання «Інформаційно-бібліотечна рада НАН України: історія діяльності, документи і матеріали» (Київ, 2013).

         Загалом її науковий доробок становить понад 200 публікацій.

Та як би не була зайнята Алла Антонівна і адміністративною, й науковою роботою, вона ніколи не відмовляла у допомозі й консультаціях, по які до неї звертались молоді (й не лише молоді) науковці.  Відкрита, приязна, чуйна до проблем інших людина, вона залишиться в спогадах усіх, хто мав щастя бути з нею знайомий, працювати з нею пліч-о-пліч.

         Працівники Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського глибоко сумують, що згасла свіча її життя, і висловлюють щирі співчуття родині й близьким Алли Антонівни Свободи.