6-7 жовтня нинішнього року в рамках роботи Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація. Розвиток бібліотечно-інформаційного потенціалу в умовах цифровізації» відбулось онлайн-засідання секції 4 «Бібліотеки в системі стратегічних комунікацій: міжнародний аспект» (науковий керівник – заступник генерального директора НБУВ, керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення НБУВ, доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України В. М. Горовий; учений секретар – старший науковий співробітник НБУВ, кандидат історичних наук, доцент С. Г. Закірова; модератори – завідувач відділу НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій В. В. Струнгар; молодший науковий співробітник НБУВ, кандидат наук із соціальних комунікацій О. О. Пестрецова). На обговорення було подано роботи 30 учасників секції, серед яких провідні фахівці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, співробітники Інституту всесвітньої історії Національної академії наук України, Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».

Роботу секції відкрив її керівник – заступник генерального директора НБУВ, керівник Служби інформаційно-аналітичного забезпечення (СІАЗ), доктор історичних наук, професор В. М. Горовий, який проаналізував орієнтири наукового пошуку оптимізації бібліотечної діяльності в умовах інформатизації. Доповідач акцентував увагу на тому, що бібліотечний аспект в удосконаленні керівництва інформаційними процесами набуває зростаючого значення, оскільки він проявляється в оперуванні сукупністю суспільно значимих інформаційних ресурсів і розглядає цю сукупність з позицій оцінки збереження і використання напрацьованого суспільством досвіду життєдіяльності.

Традиційні функції бібліотек розширюються сьогодні необхідністю організації аналізу глобальних інформаційних ресурсів в інтересах розвитку нації, держави, відбором для комплектування власних фондів, згідно з суспільними запитами, необхідної для національного розвитку зарубіжної інформації, комплектуванням ресурсами національного інфотворення. В.М. Горовий наголосив, що можливості кооперативних підходів до комплектування бібліотек новою інформацією і зростаюча варіативність використання оцифрованих ресурсів стануть важливою складовою підвищення якості сучасного бібліотечного обслуговування, в тому числі й можливостей скоординованого дистанційного обслуговування користувачів на рівні вимог сучасного інформаційного суспільства.

Представлені учасниками секції доповіді висвітлюють питання багатофункціональності бібліотечного простору та різноманітності інформаційно-бібліотечної діяльності; світоглядних аспектів інформаційної безпеки сучасних соціальних комунікацій; сучасних практик комунікаційних процесів у бібліотеках; особливостей політейнменту в політичній комунікації як сукупності емоційного сприйняття створеного іміджмейкерами образу; комунікативної діяльності зарубіжних бібліотек з органами влади і місцевих громад; ролі інформаційно-комунікаційної діяльності ООН і міжнародних організацій у постконфліктному врегулюванні для відновлення сталого миру у різних державах світу; зарубіжного досвіду діджиталізації сучасної бібліотеки та перспективи його впровадження в Україні; можливостей наукових бібліотек для аналізу соціально-комунікативних аспектів економічних світових криз; професійного вдосконалення науково-редакційних працівників сучасних комп’ютеризованих бібліотек у світі; аналізу практики діяльності публічних бібліотек як стратегічного партнера медіаосвіти дорослих; освітньо-дозвіллєвих практик у діяльності сучасних бібліотек; ролі наукових бібліотек у сфері популяризації науки, діяльності НБУВ з інформування громадськості та владних структур про досягнення українських вчених.

У рамках роботи секції в режимі онлайн-конференції і спілкування у чаті на сайті Центру досліджень соціальних комунікацій НБУВ відбулося активне обговорення представлених доповідей. Найбільшу зацікавленість учасників викликали питання застосування сучасних інформаційних технологій у практиці бібліотечної діяльності. Зокрема, кандидат наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Національної юридичної бібліотеки (НЮБ) НБУВ В. Бондаренко ознайомила учасників засідання з перспективною технологією QR-кодування як виду бібліотечного мобільного сервісу. Вона наголосила на активній динаміці та популярності використання QR-кодів у зарубіжних країнах. Кандидат наук із соціальних комунікацій, завідувач відділу НЮБ НБУВ В. Струнгар доповіла про  особливості різних напрямів бібліотечного використання рекомендаційних сервісів та ефективних форм роботи бібліотек із використанням їх потенціалу.

Зарубіжний досвід моніторингу змісту інформаційних потоків представив науковий співробітник Фонду президентів України А. Федорчук. Учасники конференції під час обговорення звернули увагу на відповідну практику діяльності Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, створення спеціальних баз даних та інформаційно-аналітичних матеріалів.

Під час роботи секції були обговорені й схвалені пропозиції до проекту рішень Міжнародної конференції. Учасники констатували, що у процесі розвитку інформаційного суспільства актуалізуються суспільні потреби свідомого управління інформаційними процесами, необхідністю вдосконалення структури наявних ресурсів і визначенням суспільно значимих завдань їх оновлення. У зв’язку з цим перед бібліотеками інформаційного суспільства, як базовими його інформаційними центрами, виникають якісно нові завдання, пов’язані:

- із необхідністю професійної орієнтації в швидко зростаючих масивах електронної інформації й відборі з них необхідної для вирішення актуальних питань суспільного розвитку. Розвиток пошукових систем при цьому полегшує даний процес, але не може замінити здатність змістовного аналізу, властиву лише людському мозку;

- із необхідністю структурної організації наявного інформаційного ресурсу під актуальні суспільні запити аж до відбору тематичних блоків інформації, необхідних для вирішення проблем розвитку, підготовки тематично організованих сукупних інформаційних продуктів для реалізації безпекових завдань, що є продуктивним при підготовці наративних матеріалів, дистантного забезпечення користувачів необхідною інформацією;

- із необхідністю комплектування фондів якісною інформацією, знанням, необхідним для майбутнього, і відсіювання неякісної, шкідливої для суспільного розвитку інформації і, таким чином, створення надійного інформаційного ресурсу протистояння негативним зарубіжним впливам на національну інфосферу.

Реалізація цих напрямів розвитку бібліотечної діяльності має значно підняти продуктивність у сфері використання національних інформаційних ресурсів як в інтересах суспільного розвитку, так і в інтересах протистояння інформаційній агресії.

З допомогою бібліотечних установ – сучасних інформаційних центрів за умови їх комп’ютеризації:

- створюються умови для ефективного використання електронних та всіх інших інформаційних ресурсів у розвитку інформаційного потенціалу стратегічних комунікацій, суспільне значення цих комунікацій постійно зростає;

- в умовах активізації впливу глобального інформаційного простору на мережу інформаційних комунікацій нашого суспільства, і насамперед стратегічних, при активному використанні суверенних ресурсів інформації з допомогою бібліотек, в продуктах нової інфотворчості має зміцнюватись змістовний контент національної самоідентифікації, духовноціннісних орієнтирів нашого суспільства

- з допомогою інформаційно-аналітичних структур провідних бібліотек мають віднаходитись оптимальні пропорції між змістовним наповненням комунікацій новою інформацією, що узагальнює нові явища дійсності, та інформацією, продукованою попередніми поколіннями, яка може бути дороговказом, орієнтиром користувачам при оперуванні новими ресурсами;

- бібліотечні установи мають сприяти підвищено ефективності використання в стратегічних комунікаціях продукованої відповідними вітчизняними структурами інформації, орієнтованої на протиставлення негативним інформаційним впливам;

- зважаючи на специфіку сучасної інформаційної війни, на необхідність оперативного реагування на формування нових аргументацій, що вкидаються в інформаційні обміни, бібліотеки мають здійснювати роботу з первинної організації тематичних ресурсів для допомоги державним структурам у використанні її в інформаційних контрзаходах.

С. Закірова,

учений секретар секції,

 старший науковий співробітник НБУВ.