Цього року виповнюється 200 років від часу публікації праці Максима Берлинського «Краткое описание Киева», що побачила світ у Санкт-Петербурзі в друкарні Департаменту народної освіти в 1820 р.

Її автор Максим Федорович Берлинський (1764–1848) – український педагог, історик, археолог, архівіст, громадський діяч. Із біографії вченого відомо, що він працював у Києві вчителем і директором Головного народного училища; викладав історію й географію, завідував бібліотекою, кабінетом мінералів і рослин. Крім того, упродовж 45 років М. Берлинський вивчав історію Києва, проводив археологічні розкопки, природничі спостереження та дослідження.

М. Берлинського справедливо називають першим київським археологом. Водночас він був одним із перших археологів України взагалі. Саме М. Берлинський першим здійснив кілька розкопок унікальних пам’яток. Одне з головних його наукових досягнень – встановлення топографії стародавнього Києва, столиці великої середньовічної європейської держави. М. Берлинський став фактично єдиним тогочасним знавцем історії міста, перетворився на його офіційного історика. Унікальним внеском вченого в дослідження історії середньовічного Києва, яке обмежувалося трактуванням фактів, викладених у Київському літописі та Києво-Печерському патерику, стало намагання кожний літописний історичний факт підтвердити іншими документальними й археологічними джерелами.

Дослідження М. Берлинського «Пространная история г. Киева с топографическим его описанием, собранная из разных киевских книгохранилищ и старинных рукописей», підготовлене в 1798–1799 рр., не отримало схвальної оцінки Цензурного комітету й не було опубліковане. Довгий час ця праця вважалася назавжди втраченою для науки. Однак у 1970 р. київському історику Лідії Антонівні Пономаренко пощастило відшукати переданий на цензуру примірник у Ленінграді, в публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна (нині – Російська національна бібліотека, м. Санкт-Петербург), і вже аж у 1991 р. Інститут археології АН України опублікував цю книгу під назвою «Історія міста Києва».

Бібліографічний опис книги:

Берлинський, Максим Федорович (1764–1848). Історія міста Києва / М. Ф. Берлинський ; АН УРСР, Археограф. комісія, Ін-т археолог., Ін-т іст. України. – Київ : Наук. думка, 1991. – 318 с. – (Пам'ятки історичної думки України). – Текст укр. та рос. мовами.

Незважаючи на заборону друкувати фундаментальну краєзнавчу працю, Максим Федорович не полишив роботу над археологічними дослідженнями історії як України в цілому, так і Києва зокрема. В результаті продовження дослідницької діяльності М. Берлинського в періодичних виданнях «Молодик», «Отечественные записки», «Соревнователь просвещения и благотворения», «Труды и летописи Общества истории и древностей российских», «Украинский журнал», «Улей» з’явилися публікації кількох глав із праці «Пространная история г. Киева» й уривків із його листів, що перегукувалися з ключовою ідеєю недозволеного до публікації в 1800 р. для широкого загалу твору.

Проте найбільш точний виклад цієї праці, хоча і значно менший за первинний обсяг, побачив світ у Санкт-Петербурзі в 1820 р. під назвою «Краткое описание Киева, содержащее историческую перечень сего города, а также показание достопримечательностей и древностей оного». Саме це видання стало найвідомішим прижиттєвим твором у доробку вченого.

Це було перше монографічне дослідження старожитностей Києва, де науковець систематизував відомості з історичної топографії міста. В книзі описано локації історичних районів міста та конкретні пам’ятки старовини. Так, історик правильно визначив Старокиївську гору (Андріївське відділення) як перше мешкання засновників Києва, резиденцію князів; точно вказав місцезнаходження Кловського собору (ХІ ст.) та Гнилецького монастиря (ХІІ ст.); першим звернув увагу на Кирилівські (та інші) печери. Досить близько до сучасної точки зору визначив він і дату походження Києва – середина V ст.

Книга М. Берлинського охопила не лише історію Києва, але й історію України в цілому, починаючи з витоків державності та закінчуючи подіями кінця вісімнадцятого сторіччя, свідком яких став сам автор. Завдяки різноманітним джерелам (літописам, хронікам, мемуарам, архівним матеріалам, церковним документам) науковець спромігся укласти систематизовану за періодами історію. Особливої цінності виданню надавали два розкладних аркуші з літографічними ілюстраціями («Малюнок гробниці Ярослава Мудрого» і «Грецькі літери на стіні Десятинної церкви») та гравірований план міста. Однак сам автор доволі скромно оцінював результати своєї праці: «Сие краткое сказание о Киеве… хотя и поверхностное, но довольно ясное, может подать сведения о сем городе».

До сьогодні значний інтерес викликає частина книги, присвячена історично-топографічному опису Києва початку ХІХ ст. з деталізованим переліком того, що було втрачено під час пожежі на Подолі в 1811 р. Ці відомості надають книзі статусу унікального достовірного джерела, оскільки більшість документів міського архіву, які зберігалися в Подільській Успенській церкві та старій ратуші, згоріли в полум’ї пожежі. Окрім того, видання містить чималу кількість подробиць щодо місць розташування будівель та історії об’єктів, які не збереглися.

Публікація «Краткого описание Киева» стала документальною основою для подальшого вивчення археології, історичної топографії та давньої історії столиці Київської Русі. Вже у наукових працях дослідників ХІХ–ХХ ст. Ю. Асєєва, М. Закревського, М. Каргера, С. Килієвич, М. Максимовича, М. Петрова, П. Толочка та багатьох інших бачимо посилання на книгу М. Берлинського. Зокрема, за оцінкою видатного українського історика В. Іконникова (1841–1923) твір М. Берлинського має непересічну цінність у плані джерелознавчих відкриттів і введення в науковий обіг втрачених матеріалів із рукописів бібліотеки Києво-Могилянської академії.

Працю М. Берлинського було видано невеликим форматом, розмірами близько 21х13 см, товщиною приблизно 2,5 см (іл. 1, 2). Обсяг видання становить 204 сторінки, 2 вклеєних аркуша з літографічною ілюстрацією «Гробъ Кіевскаго Князя Ярослава Владимировича» й офортним малюнком грецьких літер «Изображеніе литеръ на стене Десятинной Церкви въ Кіеве» (іл. 3, 4), а також вклеєного великого аркуша з гравірованим планом міста Києва (іл. 5). Деталізовані пояснення до плану міста розбито на 4 частини та розміщено на останніх сторінках книги (с. 194–204).

Бібліографічний опис книги:

Берлинский, Максим Фёдорович (1764-1848). Краткое описание Киева, содержащее историческую перечень сего города, так же показание достопамятностей и древностей онаго. Собранное надворным советником Максимом Берлинским. – Санктпетербург : В типографии Департамента народнаго просвещения, 1820. – 204 с. : табл., [2] лист. ил., [1] лист план; 8°.

У фондах інституту книгознавства НБУВ зберігаються сім примірників видання «Краткое описание Киева» М. Берлінського, з них п’ять примірників – у відділі стародруків та рідкісних видань, два примірники – у відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій (іл. 6).

Прикметно, що саме це видання вважається однією з книг, із яких у 1918 р. розпочалося комплектування фонду Національної Бібліотеки Української держави. Напевно, йдеться про примірник фонду відділу стародруків із шифром зберігання Р 1145, на титулі якого є печатка «Національна Бібліотека Української Держави у Київі» (іл. 7) і написи фіолетовими чорнилами номеру «1918.1.» та шифру «1./И.9 (47.711) (Київ)». Символічно, що печатка з назвою установи містить український державний герб – тризуб.

За іншими примірниками видання зі збірки НБУВ також можна дослідити історію їх розповсюдження та приналежності до бібліотек освітніх установ, монастирів, приватних зібрань. Так, примірник із шифром зберігання Гр 2158 на титульній сторінці містить печатку «Коллегія Павла Галагана» (іл. 9) і походить зі збірки Колегії Павла Галагана (що знаходилася на вул. Фундуклеївській, нині Б. Хмельницького 9) – приватної чоловічої гімназії з гуманітарним ухилом, заснованої в Києві у 1871 р. з ініціативи й на кошти громадського діяча та мецената Г. П. Галагана. Цей примірник зберігся в оправі з картону, обклеєного сірим мармуровим папером, зі шкіряними наріжниками, шкіряним корінцем із золотим тисненням візерунків (4 квітки) та червоною наліпкою з назвою «Краткое описаніе Кіева» (іл. 8).

Примірник із шифром зберігання Гр 8 можливо походить із невстановленої приватної збірки. На його корінці є чорна наліпка «Кіевъ 1817» та тиснення ініціалів «Е.И.». На розвороті верхнього форзацу збереглися ледь помітні написи коричневими чорнилами «А. М. изъ Кіева Александры Менделевой», а на титулі міститься автограф невідомого авторства та овальний штамп нез’ясованого походження. Примірник має оправу зі шкіри з тисненням золотом на корінці у вигляді 5 віньєток (ваз) (іл. 10), форзаци з коричневого мармурового паперу.

Примірник із шифром зберігання Гр 8⁽² походить зі збірки Київського університету св. Володимира, що підтверджується відповідними штампами «Библіотека Императорскаго Университета Св. Владиміра» на титульній сторінці та «Bibliotheca universitatis St. Vladimiri» на звороті титульного аркуша (іл. 12). До університетської книгозбірні потрапив зі збірки Уманської василіанської колегії, містить на титулі напис «Collegii Humanesis OSB Magni». На звороті аркуша верхнього форзацу є цікавий давній напис коричневими чорнилами «Не подлежитъ выдаче» (іл. 11), проте достеменно невідомо, з яких причин книжку не видавали читачам.

Примірник із шифром ГрХІХ 261 має печатку на титулі «Українська Академія наук. Історико-філологічний відділ. Бібліотека», звідки його було передано до ВБУ. В книзі на початкових сторінках є овальна печатка зі шрифтовим екслібрисом «Дуровъ» (іл. 13). Напевне, йдеться про архітектора-бібліофіла Миколу Павловича Дурова (1834–1879), професора Інституту інженерів шляхів сполучення, власника добре укомплектованої приватної бібліотеки, автора першого в Російській імперії підручника з креслення. Після смерті науковця всю його бібліотеку викупив московський книготорговець В. В. Готьє, і невдовзі розпродав її частинами різним поціновувачам і колекціонерам книг.

Один із примірників відділу бібліотечних зібрань та історичних колекцій під шифром зберігання CVI 10/354 походить із колекції Київської духовної академії. Він так само має шкіряну видавничу оправу з золотим тисненням на корінці візерунків (ваз) та коричневі мармурові форзаци. В примірнику бракує верхньої частини корінця і пошкоджено вклеєний аркуш із картою міста; по всій книзі зроблено помітки синім і червоним олівцями (іл. 14). За відомостями «Систематичного каталогу книг бібліотеки Імператорської київської духовної академії» А. С. Криловського (п. 29583) в бібліотеці під цим шифром обліковувалося два примірники, натомість у фонді НБУВ зберігається лише один.

Також за відомостями давніх бібліотечних каталогів ще два примірники книги були у складі зібрання генерал-губернатора Д. Г. Бібікова (шифр – Бибиков 3384), яке надійшло до бібліотеки Університету, а також у збірці Волинського ліцею в Кременці (шифр – Cr 7255). Однак внаслідок численних переміщень, зокрема в часи Другої світової війни, ці примірники було очевидно втрачено, тому зараз їх немає у фондосховищах НБУВ.

Примірник зі збірки бібліотеки Києво-Печерської лаври (шифр зберігання КПЛ ХХІ 4/95) містить на титулі відповідну печатку «Библіотеки Кіевопечерской Лавры». Інакше, порівняно з попередніми примірниками, виглядає ушкоджена в процесі побутування палітурка цього примірника з картону, обклеєного мармуровим коричнево-рудим папером зі шкіряними наріжниками та корінцем; на корінці тиснення у вигляді квіткового орнаменту (іл. 15).

Також варто зазначити, що оцифрований варіант книги-ювіляра представлено в межах інтегрованого національного електронного інформаційного ресурсу «Електронна бібліотека «Україніка», функціонування якого підтримується Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського. На сайті зведеного бібліографічного та електронного ресурсу документальної спадщини України відсканований варіант книги без візуальних індивідуальних ознак будь-якого примірника (штампів, наліпок, написів тощо) доступний за посиланням http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/UKR0000059.

Слід також згадати про те, що примірники «Краткого описания Киева» М. Берлинського представлені і в інших великих українських бібліотечних зібраннях. З відкритих довідково-бібліографічних джерел відомо, що це видання наявне у фонді Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого з посиланням на електронну копію (http://rk.catalogue.nlu.org.ua/?page=1&arg1=Берлинский), у фонді Національної історичної бібліотеки України (https://nibu.kyiv.ua/irbis/catalogs/8/search/?K=&A=Берлинский&T=Краткое+описание+Киева&G=1820), а також у фонді Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» (http://aleph.ukma.kiev.ua/F?func=find-b&find_code=WAU&request=Берлинский) з відсканованими електронними копіями книги у вільному доступі без додаткової реєстрації на сайтах цих бібліотек (https://nibu.kyiv.ua/elfond/Kratkoe_opisanie_Kieva/Kratkoe_opisanie_Kieva.pdf, https://elib.ukma.edu.ua/OA/Books/starodruk/Berlinskiy_Kratkoe_opisanie_Kieva.pdf).

Напевно, найбільш цінним серед усіх зазначених примірників можна вважати примірник із фонду НІБУ, що містить на контртитулі дарчий напис автора: «Его Высокопреподобію отцу Архимандриту Ректору черниговской семинаріи Мелетію. Почтеннейше [автограф Берлинського]». З напису стає зрозуміло, що цей примірник автор подарував святителю Мелетію (Івану Носкову, 1776–1851) – префекту та виконуючому обов’язки ректора Києво-Могилянської академії, архімандриту ряду українських православних монастирів, ректору Чернігівської, Волинської, Полтавської духовних семінарій. Дарчий напис вірогідно було зроблено між 1818 і 1823 рр., коли преподобний Мелетій, з яким М. Берлинського пов’язувала спільна викладацька діяльність у дореформеній КМА, був настоятелем Чернігівського Свято-Успенського Єлецького монастиря та керував місцевою семінарією.

Дотепер зберігся ще один примірник цієї книги з унікальним дарчим написом одного з поціновувачів праць М. Берлинського – митрополита Євгенія (Є. О. Болховітінова, 1767–1837). Зазначена книга перебуває у фонді Російської національної бібліотеки під шифром зберігання 138/226, проте її досі так і не оцифровано. Натомість, із електронного каталогу бібліотеки відомо, що в книзі є дарчий запис «Евгений митрополит киевский сею книгою благословил Елисавету Михайловну Кологривову, 18 мая 1822 г. в Киеве».

На сайті Російської державної бібліотеки представлено відскановану електронну копію книги (https://dlib.rsl.ru/viewer/01002986849#?page=1). З наліпки «Императорскаго общества исторіи и древностей российскихъ. Отд. 11. № 462.» дізнаємося про походження примірника; на його авантитулі є напис: «въ Общество Исторіи и древностей российскихъ отъ членаго г-на Орлак. 1825 года».

Вивчення особливостей палітурок восьми примірників із зібрань НБУВ, НІБУ та РДБ свідчить про випуск видання у двох різновидах видавничих оправ, що напевне відрізнялися й вартістю – у коричневій шкірі (шість примірників) і так званій напівшкірі (два примірники) – у мармуровому папері зі шкірою на корінці та наріжниках, ідентичним тисненням золотом на корінцях, а також із однаковими форзацами з коричневого мармурового паперу. Такі ж напівшкіряні видавничі палітурки з мармуровим папером, як і «Краткое описание Киева» (1820 р.), мають й інші тогочасні видання Департаменту народної освіти.

Історичні розвідки М. Берлинського значною мірою не втратили своєї наукової цінності й до сьогодні. Діяльність і публікації вченого сприяли зацікавленню старожитностями Києва, популяризували історичні пам’ятки міста, створювали умови для пробудження широкого інтересу до них. Актуальність наукового доробку дослідника підтверджується низкою перевидань його праць, зокрема й «Краткого описания Киева». Так, у 1990 р. у видавництві «Українські пропілеї» побачило світ репринтне видання Короткого опису Києва (іл. 16).

Бібліографічний опис книги:

Берлинський, Максим Федорович (1764–1848). Короткий опис Києва / Максим Берлинський ; [редкол.: М. Жулинський (голова) та ін.]. – [Репринт. відтворення вид. 1820]. – [Київ : Українські пропілеї], 1990. – VIII, 204 с. + 1 карта. – (Українські пропілеї. Серія книжкових пам’яток).

У наступному, 1991 році було зроблено ще одне репринтне перевидання цієї книги, але вже видавництвом «Час» (іл. 17, 18).

Бібліографічний опис книги:

Берлинский, Максим Фёдорович (1764–1848). Краткое описание Киева / Максим Берлинский ; [авт. вступ. ст. Г. Ю. Ивакин]. – [Репринт. воспроизведение изд. 1820 г.]. – Киев : Час, 1991. – XIII, I, 204, 2 с. : ил. – ISBN 5-88520-100-5.

Матеріал підготувала Оксана Петренко,

м. н. с. відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ