Історична та культурна спадщина найстаріших міст Європи

Історична та культурна спадщина найстаріших міст

Західної Європи

Європа — не місце, а ідея
Бернар-Анрі Леві,

французький політичний журналіст,

філософ, письменник.

Європа. Як тільки її не називають: Старенька Європа, Старий світ, Колиска світової цивілізації, Освічена Європа, Цивілізована Європа.

Культурний спадок Європи сформувався під впливом культури Стародавньої Греції, Римської имперії та християнського Близького Сходу.

З розпадом Римської імперії в Європі почалось Велике переселення народів, яке тривало з ІV по VІІ століття й змінило перебіг історії континенту.

Починаючи з VІІ століття кочівники - араби завоювали східну та південну частину Європи, привнесли в європейський побут та культуру східні риси.

Християнство поділило історію на два періоди - до нашої ери та наша ера.

Переломним моментом в мистецтві, культурі й ідейному розвитку Європи стала доба Ренесансу. Починаючи з ХVстоліття, Європейські імперії, особливо Іспанія (колишня Кастилія), Португалія, а потім Нідерланди, Франція та Великобританія (колишня Англія), створювали великі колоніальні імперії в Африці, Північній та Південній Америці та Азії.

Всі ці фактори та історичні події мали значний вплив на формуванні європейської культури та історії. Європа постійно змінювалась. Змінювались кордони земель та держав, вірування, світогляд людей, змінювався вигляд Європи.

Говорячи про Європу ми перш за все маємо на увазі історію її міст. Міста, їх виникнення, історія розвитку, легенди, особливості, неповторні пам’ятки архітектури, складають яскраву мозаїку, яку ми називаємо Європою.

Чудове визначення для Європи дав видатний німецький вчений сучасності - професор мюнхенського університету - Андреас Каплан: «Європа являє собою регіон з максимальним культурним різноманіттям при відносно невеликих географічних розмірах».

Саме історичній та культурній спадщині 6 найдавнішніх міст Західної Європи присвячена виставка сектору картографічних видань, на якій представлені картографічниі та книжкові документи з фонду Сектору

Вічне місто Рим

«Усі шляхи ведуть до Риму!» Хто не пам’ятає цієї фрази!

Офіційною датою заснування міста Рим вважається 753 рік до н. е., але перше поселення зявилось там задовго до цієї дати. Ще у I столітті до н. е. була вирахована дата заснування Риму -

21 квітня 753 року до н. э.

Рим розташований в центральній частині Апенінського півострова на річці Тібр, поблизу узбережжя Тірренського моря. За кількістю населення є третім містом у країні. З 1870 року він - столиця Італії, адміністративний центр провінції Рим та області Лаціо.

Рим - одне з найдавніших міст світу, столиця Стародавнього Риму. Інші назви: «Вічне місто», «Місто на семи пагорбах». Спочатку поселення було на пагорбі Палатин, згодом були заселені сусідні пагорби — Капітолій та Квіринал. Дещо пізніше поселення з'явилися на останніх чотирьох пагорбах - Целій, Авентін, Есквілін та Вімінал. Їх заселяли племена етрусків, латинян та сабінян.

Починаючи з середини 1-го століття, Рим - головний осередок західного християнства.

Згідно найпоширенішій легенді, кинуті в річку Тібр брати-близнюки Ромул та Рем, (народжені від дочки латинського царя й бога війни Марса) були врятовані й вигодовані вовчицею. Повернувши трон своєму діду, Ромул і Рем повернулися до річки Тібр для заснування колонії. Між братами виникла суперечка; Ромул вбив брата. Він заснував укріплене поселення на пагорбі Палатин. Ромул вважається першим царем Риму, від його імені виводять й назву міста. Після смерті тіло засновника було поховано під Чорним каменем (Ляпіс Нігер), що знаходиться на Форумі й на даний час є відомим туристичним об’єктом.

Довгий час місто було обмежено так званою Сервієвою стіною (довжиною 11 км, побудована в VI ст.до н.е, залишки збереглися), яка була не стільки фізичним, скільки сакральним об’єктом.

Саме Риму, а точніше його історії ми завдячуємо таким поняттям як патриції та плебеї. Адже у Римі мало значення були твої предки з перших поселенців тому мали всі права, чи переїхали до міста значно пізніше й не мали всіх громадянських прав.

Зі зростанням Римської держави поступово змінювався й сам Рим, який вже був столицею величезної імперії. Центральною площею Риму стала долина між пагорбами Палатин та Квиринал, відома як Форум. Звідси розходились найважливіші вулиці, що піднімались до головної святині Риму — храму Юпітера Капітолійського. Паралельно їй, у підніжжя Палатина, проходила Нова дорога. В античному Римі працювало 11 водоводів-акведуків, деякі з них досі постачають воду в римські фонтани.

В місті існувало кілька великих святилищ та безліч храмів різних богів. Найвизначнішими спорудами були Колізей, Форум, будівля Сенату, Пантеон.

З Риму йшла найважливіша з античних доріг - А́ппієва дорога, або Аппіїв шлях - дорога, прокладена в 312 році до н. е. Вона проходила з Риму до Капуї, пізніше була проведена до Бриндізи. Нею було налагоджене сполучення Риму з Грецією, Єгиптом і Малою Азією. Усі шляхи вели до Риму!

Найвизначнішими архітектурними та історичними пам’ятками Риму є:

Римський Форум - економічний, політичний і релігійний центр стародавнього Риму, Колізей - давньоримський амфітеатр, Пантеон - давньоримська святиня всіх богів, Тріумфальні арки Тіта та Септімія Севера, Замок Святого Ангела - слугував мавзолеєм імператора Адріана, Площа Навона з Фонтаном чотирьох річок, Площа Іспанії та Іспанські сходи в стилі барокко, що ведуть від розміщеного на площі Іспанії фонтану «Човен» до церкви Триніта дей Монті, Вілла Боргезе з музеєм мистецтв, П'яцца дель Пополо, з обеліском і фонтаном.

Відомі римські фонтани: Фонтан ді Треві,Чотири фонтани та Фонтан чотирьох річок, Фонтан Баркачча , Фонтан бджіл, Фонтан черепах, Фонтан Тритона, Фонтан Діоскурів.

Палаци Риму:Палаццо Канчеллерія, Вілла Ада, Вілла Доріа Памфілі, Палаццо Доріа Памфілі, Вілла Мадама, Палаццо Мадама, Вілла Фарнезіна, Квіринальський палац, Палаццо Барберіні, Палаццо Венеція, Палаццо Фарнезе, Вілла Медічі.

Мости Риму: Міст Святого Ангела, Міст Віктора Емануїла II, Міст Емілія, Міст Фабричіо, Міст Честіо, Мульвіїв міст.

Музеї Риму:Палаццо Альтемпс, Виставковий палац, Вілла Джулія, Ватиканські музеї, Сикстинська каплиця, Галерея Боргезе, Галерея Доріа-Памфілі, Галерея Спада, Капітолійські музеї,

Національна галерея старовинного мистецтва, Барберіні та Палаццо Корсіні; Музей античної скульптури Джованні Баракко, Національний музей доісторичних часів та етнографії Луїжді Пігоріні, Музей Риму в Трастевере, Музей римської цивілізації, Національна галерея сучасного мистецтва , Виставковий палац, Палаццо Альтемпс, Палаццо Венеція, Національний музей східного мистецтва , Палаццо Нуово.

Катако́мби Риму — мережа античних підземних ходів, загальною довжиною 150–170 кілометрів, де знаходяться близько 750 000 поховань періоду раннього християнства.

Вуста́ пра́вди — антична кругла мармурова плита з зображенням маски Тритона, або бога Фавна, яка датується IV ст. до н. е. і розташована з XVII століття в портику церкви Санта Марія ін Космедін. Маска, що досягає 1,75 м в діаметрі і має товщину 19 см, можливо слугувала люком Клоаки Максима (римської каналізації), або частиною фонтану. У Середньовіччі зародилася легенда про те, що Вуста можна використовувати як детектор брехні: якщо брехун покладе руку у відкритий рот, божество відкусить її.

Перелік буде неповним без міста– держави Ватикану.

Ватика́н, або Святі́йший Престо́л, резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Місто-держава. Найменша у світі незалежна держава, анклав посеред Риму в Італі. Згідно з переказами, саме там у 67 р. н. е. був розіп'ятий Св. Петро. Папська держава, утворена у VIII столітті. Він розташований на Ватиканському пагорбі. Найвеличніша споруда Ватикану — базиліка Святого Петра, найбільший храм у світі, побудована на гробі першого Папи. Крім того туристи з усього світу приїздять побачити Сікстинську капелу з розписами Мікеланджело. Впродовж століть у Ватикані було зібрано величезну мистецьку колекцію, яка тепер експонується у Ватиканських музеях. Другою перлиною Ватикану є його бібліотека.

Територія Ватикану — 0,44 км². Кількість постійних жителів Ватикану – близько 800 людей, 450 з яких мають духовний сан. Офіційна мова — латинська (для листування та богослужінь). Держава карбує також власну монету — ватиканський євро. Форма управління — теократична монархія. Глава держави — Папа Римський. Всі жителі Ватикану після виповнення восьми років складають присягу Папі, якому належить верховна законодавча, виконавча та судова влада.

Ватикан підтримує дипломатичні відносини з 178 державами і є постійним спостерігачем при ООН з правом голосування. На території папської держави знаходиться понад тисяча музеїв і галерей.

Ватикан охороняє Швейцарська гвардія! На Папу Юліуса II воїни з цієї країни справили таке сильне враження, що він «запозичив» військових для власної охорони. З 1506 року, швейцарська гвардія стоїть на сторожі Святого престолу.

Рим — одне з найвідвідуваніших міст світу, щороку там буває 6 -7 млн. туристів.

Рим має лише одне місто-побратим – Париж. «Лише Париж достоїн Риму, лише Рим достоїн Парижу» — перший лозунг про партнерство міст-побратимів.

«Париж – це свято, яке завжди з тобою!»

Такою запам’ятав столицю Франції письменник Ернест Хемінгвей.

Старовинні катакомби й химери собору Нотр Дам де Парі, розкішний Лувр й загадкова посмішка Джоконди, холодні кам’яниці Бастилії й запальний кан-кан в Мулен Руж, митці Монмартра та студенти Сорбонни, Латинський квартал – все це Париж! Герої Дюма, Дена Брауна та Ле Гуїн крокують його вулицями, викликаючи непереборне бажання «Побачити Париж …»

Париж – столиця держави Франція, адміністративний центр регіону Іль-де-Франс. Окремий департамент Франції. Розташований на річці Сена.

Місто було засноване в середині III століття до н. е., розвинувшись із кельтського поселення Лютеція племені паризіїв на місці острова Сіте. Сучасна назва міста походить від назви цього племені. Перша письмова згадка про Лютецію зустрічається в 6-й книзі Юлія Цезаря про Галльську війну 53 року до н. е. З плином віків місто над Сеною зростало й змінювалось. Після римських завойовників -легіонерів прийшли сусіди - англійці, наслідком цього стала «100 літня Війна». Воно пережило безліч монархів і революцію, жах Варфоломіївської ночі, руйнацію в’язниці Бастилія, повстання Паризької комуни, проведення кількох Світових виставок (1855, 1867, 1878, 1889, 1900 та 1937), двічі було столицею Олімпійських ігор ( 1900 і 1924), але донині залишатися світовою столицею моди, містом історії та романтики.

Знаковою будівлею Парижу є Собо́р Пари́зької Богома́тері (Нотр-Дам де Парі), який прославив у своєму однойменному романі Віктор Гюго. Його будівництво було розпочато у ХІІ столітті на місці давньоримського храму. Закінчили будівництво у середині XIV століття. В Соборі зберігаються безцінні для християн святині: Терновий вінець Ісуса , найбільша з відомих частин Чесного та Животворного Хреста, на якому Ісуса було розіп'ято; а також один із цвяхів, якими Його прибивали до Хреста. Велику цікавість викликають також вітражі Собору.

Беззаперечним символом сучасного Парижу є Ейфелева вежа, яка будувалась на Марсовому полі до Всесвітньої виставки 1889 року, що в свою чергу була присвячена 100-річчю Великої Французької революції . Сам автор називав її просто: «300-метрова башта». Інша, народна назва — «Залізна пані» (фр. La dame de fer). Цей популярний туристичний об'єкт щороку приймає понад 6 мільйонів відвідувачів. Але не завжди Париж любив «Залізну пані». До початку її будівництва відомі тогочасні митці опублікували в газеті «Час» лист проти її будівництва. Вежу називали «трагічним вуличним ліхтарем» , «скелетом дзвіниці», «чорною фабричною трубою». Вона неодноразово змінювала колір — від жовтого до червоно-коричневого. Останні десятиліття так званий «Коричневий-Ейфелевий»- офіційно запатентований, близький до природного відтінку бронзи, став постійним кольором споруди. У 1887 р. Ейфель, держава і муніципалітет Парижу підписали договір, оренди вежі строком на 25 років. Але пройшов час – Ейфелева вежа залишилась і стала повноправним символом міста, а ще «найвідвідуванішою і найфотографованішою туристичною пам'яткою світу»!

Паризький меридіан довгий час був нульовим меридіаном на французьких картах. Лінія паризького меридіану позначена 135 пам'ятними бронзовими відмітками на бруківці, тротуарах та будівлях міста. На цій лінії знаходиться Паризька обсерваторія заснована у 1667 році.

В Парижі працює одна з найстаріших в Європі - Національна бібліотека Франції. Заснована в 1368 році королем Карлом Vз особистої бібліотеки в Луврі (близько 1200 рукописів) стала найбільшою бібліотекою Парижу. Вона налічує 30 мільйонів одиниць зберігання, з них понад 13 мільйонів друкованих видань.

Найвизначнішими архітектурними та історичними пам’ятками Парижу є :

Новий міст - найстаріший міст Парижу.

Площа Вогезов – від появи на початку XVII століття до тепер вона майже не змінилась.

Лувр, колишній королівський палац. Серед інших шедеврів, тут зберігаються картина да Вінчі «Мона Ліза» і антична статуя Венера Мілоська.

Палац правосуддя - Палац Сіте - Римський палац , в якому досі працюють судові установи.

Музей міста - Карнавале, містить експонати від часів римської колонізації до сьогодення.

Музей Середньоріччя, або Клюні. Знаходиться у стінах абатства Клюні, побудованого на руїнах термій(лазень) римського періоду. В його колекції ужиткові речі доби середньовіччя: кераміка, гобелени, вітражі та статуї, меблі та фрагменти архітектурних споруд.

Пантеон – місце поховання видатних французів.

Базиліка Сакре-Кер (Серця Христового) – на пагорбі Монмартр, у найвищій точці міста (130 м).

Будинок Інвалідів— комплекс є пам'яткою військової історії Франції.

Сорбонна – Паризький університет.

Латинський квартал — стародавній студентський квартал.

Паризькі Катакомби - мережа підземних тунелів та печер під містом. Загальна довжина- 187 - 300 км. З кінця XVIII століття катакомби слугують місцем поховання, тут знайшли спокій рештки майже шести мільйонів чоловік.

Аба́тства Сен-Дені́ та Сен-Жермен да Пре.

Набережні річки Сена, що внесені до переліку об’єктів ЮНЕСКО

Булонський і Венсенський ліси, Люксембурзький сад та Сад Марії Медичі.

Паризька вулиця Дегрє ,що має довжину всього 5,75 метрів й являє собою звичайні східці.

У Парижі розташоване найстаріше на планеті кладовище домашніх тварин. Діє з XIX століття.

Тут з’явився перший в світі маршрут громадського транспорту (в середині XVII століття).

Париж став одним з перших міст світу, де встановили вуличні ліхтарі, саме тому його ще називають «Місто вогнів».

В світі існує близько 40 Парижів. Більшість з них – маленькі містечка в США.

Париж часто називають «Містом світу» за велику кількость інтелігенції та творчіх особистостей, що мешкають та працюють у ньому.

І як тут не згадати, що «Париж вартий обідні!»

«Побачити Париж - і можна помирати!»

Мадрид – ідеальний центр Іспанії

За легендою, Мадрид заснував античний герой Окній, син Тиберина (бога річки Тибр) та віщунки Манто. На березі річки Мансанарес ним була заснована фортеця Мантуя Карпетанська. Існує версія, що назва Мадрид походить від кельтського Маджерит — «великий міст» (що після арабського завоювання Іспанії перетворився на «Маджеріт» - «джерело води») Головною річковою артерією в Мадриді є річка Мансанарес, яка проникає до міста з підніжжя хребта Сьєрра-де-Ґуадаррама та мадридських околиць та живить однойменне водосховище.

Місто Мадрид розташоване в центральній частині Іберійського півострова, за декілька миль на північ від гори Серра-де-Лос-Анджелес , що вважається іспанцями за географічний центр Іберійського півострова.

Мадрид був місцем тимчасового перебування кастильських королів. На початку XV століття місцеву цитадель Алькасар було перероблено у палац, а також розпочато будівництво палацу, що мав слугувати літньою резиденцією королів. Мадрид з його мікрокліматом, оточений лісами і розташований на річці Мансанарес, став столицею динамічно зростаючого Іспанського королівства.

Доля Мадрида була яскрава, адже за п’ять століть місто перетворилося з містечка в мегаполіс і столицю потужної світової імперії.

Найвизначнішими архітектурними й історичними пам’ятками Мадриду є:

Музей Прадо, заснований у 1819 році, другий після Лувру за кількістю представлених робіт, колекція музею заснована на основі колишньої королівської колекції.

Музей Тіссен-Борнемісса - в його колекції налічується більше 800 картин і скульптур, різьблених робіт, килимів та інших предметів мистецтва, створених у Европі з XIV по ХХ століття .

Музей королеви Софії - це один з найбільших музеїв світу, тут розташована постійна колекція сучасного іспанського мистецтва. В його залах можна побачити найрізноманітніші тимчасові виставки сучасних мистецтв: живопису, скульптури, відеоінсталяції, фотографії, кіно тощо. Містить колекції Пабло Пікассо і Сальвадора Далі. Найвідоміший шедевр музею — картина «Герніка» Пабло Пікассо.

У межах музею розташована безкоштовна бібліотека, присвячена живопису. Її фонди налічують 100 000 книг, 3500 звукових записів і 1000 відеозаписів.

Музей Прадо, музей королеви Софії та музей Тіссена Борнеміса складають так званий «Музейний трикутник».

Площа Пласа Майор створена на початку ХVII століття. Будівлі виконані в стилі мадридського бароко. На площі знаходиться 136 будівель з 437 балконами, з яких раніше спостерігали за королівськими церемоніями, лицарськими турнірами, коридою та аутодафе.

Площа Пуерта дель Соль (Ворота Сонця) - слугує початком відліку дорожніх відстаней в Іспанії, Мадрид є географічним центром країни, а площа центральною точкою міста. Площа змагається з Пласа Майор за право вважатися центральною площею міста. Також там знаходиться будівля пошти (1761 р.) з годинником, що сповіщав про прихід Нового року.

Комілья́ський па́пський університет - католицький приватний університет в Мадриді з 1890 року.

В столиці Іспанії розташований найбільший королівський палац світу (2000 кімнат і залів).

У Мадриді знаходиться одна з найбільших бібліотек світу- Національна бібліотека Іспанії-заснована в 1712 році як королівська бібліотека. Фонди бібліотеки становлять більше 25 мільйонів одиниць зберігання, з них — 15 мільйонів книг.

Мешканці Мадриду називають себе «Мадридцями». Однак, у народі мадридців також називають «Кішки» (gatos). Це наймення вони отримали ще в середньовіччі, за їхню здатність захоплювати замки, чіпляючись за стіни та скелі голими руками, наче кішки.

За кількістю прийнятих туристів (більше 7 млн щороку) Мадрид посідає 4 місце у світі, поступаючись лише Парижу, Риму та Нью-Йорку.

Мадрид став столицею 1932 року, до цього саме в ньому містився Королівський суд.

Іспанська столиця — один з 5 найбільших культурно-мистецьких центрів планети.

Мадрид — найбільш «зелена» столиця Західної Європи і друга у світі (після Токіо).

Відень – серце Європи!

Ві́день (нім. Wien ,бавар. Wean, лат. Vindobona ) - федеральная столиця Австрії. Відень - одна з 9 земель Австрії, з усіх боків оточена територією іншої землі — Нижньої Австрії.

Місто розташоване у східній частині Австрії біля підніжжя гір Альп. Через Відень протікає річка Дунай, також протікає річка Відень. Найбільша висота міста над рівнем моря в районі пагорба Германскогеля (542 м), а найменша — в низині Лобау (155 м). Місто оточує Віденський ліс. За формою Відень нагадує коло, перетнуте річкою Дунай.

Вперше назва Відень з’являється в документах у 881 році. А в 1137 населений пункт стає містом..

У 1483—1806 роках – став столицею Священної Римської імперії, завдяки цьому він перетворився в культурний і політичний центр Європи.

Оригінальна назва Wien походить від назви однойменної річки. Традиційно вважається, що перша згадка цієї назви міститься в Зальцбурзьких хроніках 881 року: ad Uueniam «при Відні», причому про наявність поселення на її берегах не повідомляється. Давньоверхньонімецька назва Wenia, від якої і походить сучасна, сходить до кельтського Vedunia - «Лісовий струмок», за іншою версією поселення називалось - Віндобона, і було засновано у 500 р.до н.е. У словенській мові Відень називається Dunaj — за ім'ям однойменної річки. До Wenia сходять англійське та італійське Vienna, іспанське - Viena, французське - Vienne, а також болгарське Виена.

У 15 році до н. е. місто завоювали римляни, воно перетворилося на форпост Римської імперії на шляху германських племен з півночі. З часів Римської імперії місто розширювалося концентричними колами. Після відходу римлян навколо руїн Віндабони згодом виникли оселі, а близько 800 року збудували церкву Св. Рупрехта — найстарішу зі збережених церков Відня.

До середини XII століття Відень — резиденція австрійських герцогів Бабенберґів. 1137—1147 роках збудували першу церкву на місці собору Святого Стефана. Сучасний собор споруджено в XIII-XV століттях. У 1529 і 1683 роках Відень намагалися захопити турки.

З XVI століття Відень — столиця багатонаціональної держави австрійських Габсбургів - найвпливовішої та найчисельнішої королівської родини Європи; з XVII століття і особливо у XVIII столітті місто стало осередком численної придворної бюрократії. З XVIII століття тут розвивається мануфактурна промисловість -текстильне виробництво і виробництво предметів розкоші. У XVIII — початку XIX століття Відень — важливий центр світової культури, особливо музичної.

Після наполеонівських воєн та Віденського конгресу - сформувалась політична карту Європи на 100 наступних років, серцем Європи став Відень!

Світовою популярністю користувалися Віденський університет і Академія наук.

У Відні з 1865 року працює одна з найстаріших та найдовша трамвайна мережа у світі.

Центр міста — пішохідна зона, у якій єдиний дозволений вид транспорту — фіакр - кінний міський екіпаж на чотири особи.

Найвідомішими культурними об’єктами Відня є:

Віденська опера —заснована у середині XVII століття, одна з найвідоміших у світі. У Віденській опері подання ніколи не йдуть за два дні поспіль. Партії в будь-якій п’єсі виконуються виключно мовою оригіналу лібрето.

Гофбурґ — резиденція імператорів Священної Римської імперії, резиденція імператорів Австрії, яка довгий час слугувала домівкою для найвпливовіших людей Австрійської історії, включаючи Габсбургів.

Палац Бельведер — заснований у 1714 році розкішний бароковий комплекс в якому розміщені колекції художників експресіоністів, імпресіоністів та модерністів. Особлива гордість – колекція робіт Густава Клімта.

Шенбрунн - найбільший палац Австрії.

Будинок парламенту Австрії — побудовано у 1874—1883 роках один з найяскравіших прикладів стилю неогрек в Європі. В будинку також є численні переговорні кімнати, бібліотеки, лобі.

Технічний музей Відня – найстаріший науково-культурний заклад, заснований у 1807 році.

Шенбруннський зоопарк - звіринець на території теперішнього зоопарку існував ще 1570 року,

зоопарком він став лише у 1752 році.

Грабен — одна з найвідоміших вулиць Відня, прокладена на місці засипаного оборонного рову

римського табору.

У Відні з 8 серпня 1703 р. видається найстаріша у світі газета «Wiener Zeitung»

Тільки у віденському 800-річному Соборі Святого Стефана знаменитий «Реквієм» Моцарта виконується найбільш яскраво і виразно. Особливе звучання цього твору досягається шляхом одночасної гри п’яти органів. Його шпиль має 146м, в шпиль храму вмуроване гарматне ядро, яке потрапило туди під час турецької облоги міста. Під храмом знаходиться система катакомб з підземним цвинтарем, де поховані серця австрійських монархів династії Габсбургів.

У Відні працює найстаріша в світі Дипломатична академія, заснована у 1754 році.

Музейний квартал у Відні – найбільший комплекс музеїв в Європі.

Відень є єдиною столицею на Землі, де розташовується безліч виноградників.

Тут знаходиться парк-заповідник Лайнц – частина віденського лісу, по якій вільно бродять дикі звірі. Віденський ліс є домівкою для більш ніж 2000 видів рослин і 150 видів птахів.

Центральне віденське кладовище Zentralfriedhof — найбільше в Європі, засноване в 1874 році. Тут поховано понад 3 мільйонів чоловік і встановлено близько 330 тисяч пам’ятників.

Віденська біржа — найстаріша в світі, 1771 року заснування. Досі біржа є лідером світового фондового ринку.

Знаменита «Віденська кава» ( або «Кава по-Віденські») вариться на вершках.

Круасан був вперше випечений 1683 р. у Відні. Називався він віденським рогаликом. У Францію рогалик потрапив завдяки королеві Марії Антуанетті й відразу ж сподобався французам, як булочка до сніданку. Його стали звати французьким круасаном.

Колесо огляду у парку Пратер заввишки 65 м – найстаріше усвіті, встановлене в середині 19 століття.

У 1865 р. тут з’явилося трамвайне сполучення, віденська мережа є однією з найстаріших і найдовша в світі.

Лісабон – Біле Місто!

Лісабо́н - столиця, найбільше місто та головний порт Португалії.

Лісабо́н – один з найстаріших міст світу та Західної Європи. Займає стратегічно важливе положення у гирлі річки Тежу, за 15 км від Атлантичного океану.

За найпоширенішою версією, назва міста походить з фінікійського виразу «Alis-Ubbo»- «Благословенна затока», й завдячує своєму зручному розташуванню у широкому гирлі річки, але існують й інші версії.

Місто Лісабон розташовано на заході Португалії, на півдні округу Лісабон, на правому березі річки Тежу. Лісабон є найзахіднішою столицею Європи. Найвища точка міста— 226 метрів над рівнем моря (Парк Монсанту).

Права міського самоврядування має з 1147 року. А 1255 року став столицею Португальського королівства. У XV—XVII століттях, в епоху великих географічних відкриттів, був одним із передових цивілізаційних центрів світу. 1775 року був майже повністю зруйнований Лісабонським землетрусом.

Історичний центр міста, розташований на семи пагорбах , причому деякі вулиці настільки вузькі, що ними можна лише ходити пішки . У західній частині міста розташовані його легені — лісопарк Монсанту загальною площею понад 10 км².

За народною легендою, місто Лісабон було засноване давньогрецьким героєм і як Рим, виникло на семи пагорбах. Перше поселення заснували фінікійці близько 1200 р.до н. е. Зручне географічне розташування міста сприяло його швидкому розвитку. Після занепаду Римської імперії «Olissipo» (так називали місто римляни)стало одним з перших міст, що прийняли християнство. На початку VII століття маври (араби та бербери Північно-Західної Африки, які сповідували іслам)захоплюють Іберійський півострів, їх панування триває з VII по XVII століття.

1179 року король надав місту грамоту, якою визнав за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права. Статус столиці Лісабон отримав 1255 року, завдяки своєму вигідному стратегічному розташуванню. Вже до кінця ХІІІ століття місто перетворюється на важливий порт, що сполучає країну з Північною Європою, а у 1290 році відкривається перший у країні університет, згодом перенесений до міста Коїмбри.

В наступні століття місто значно виросло й стало важливим торгівельним пунктом, що пов'язувало Північну Європу й міста Середземномор'я.

На початку ХVІІ століття у місті будується приблизно 40 нових монастирів (крім тридцяти вже існуючих на той час), а на початку ХVІІІ століття, у місті будується грандіозна для тих часів споруда — акведук «Вільних Вод» висота котрого сягає 65метрів.

Через примхливий рельєф місцевості у місті постійно доводиться то підніматися, то спускатися, прогулянки лісабонськими можуть втомити навіть досвідченого туриста.

1 листопада 1755 року Лісабон зруйнували великий землетрус і цунамі.

Найвизначнішими архітектурними й історичними пам’ятками Лісабону є:

Замок Святого Георгія вцілів після землетрусу 1755 року, найвища точка Лісабона

Беленський палац з невеликим звіринцем та манежем - офіційна резиденція президента Португалії. Колись біля палацу був невеликий звіринець і

Манеж біля Беленського палацу — нині Державний музей екіпажів.

Палац Келуш – літній замок короля.

Палац Ажуда - колишня резиденція португальських королів.

Вежа Белем - символ епохи визначних географічних відкриттів у мануельському стилі. одна з визначних пам'яток міста та архітектурних чудес міста. Вона була побудована як військове укріплення і використовувалась як політична в'язниця під час воєн ХІХ століття. У вежі є невелика скульптура носорога. Її прототипом був справжній носоріг, здійснив у 1515 році 120-денну подорож по морю як подарунок королю Мануелю I.

Па́м'ятник вели́ким географі́чним відкриття́м (Па́м'ятник мореплавцям) — монументальний ансамбль у Лісабоні, Присвячений видатним португальським діячам епохи великих географічних відкриттівМає вигляд каравели з білого вапняку, на носі якої стоїть фігура натхненника португальських відкриттів — інфанта Енріке Мореплавця; за ним по обидва боки розміщені ще 32 видатних герої тієї епохи. У підніжжя монументу плиткою викладена роза вітрів і мапа з територіями, які відкрила Португалія.

Акведук Вільних Вод - найвідоміша технічна споруда, постачає питну воду з 1744 р.

Палац Сан-Бенту - резиденція португальського парламенту у центрі Лісабону.

Найвідоміші церкви :

Лісабонський собор — найстарша церква у місті, закладена 1147 року.

Церква пам'яті — храм 1788 року, підпорядковується безпосередньо Святому Престолу, обслуговує членів португальських збройних сил, сил безпеки, національної гвардії, поліції та членів їхніх родин.

Церква Діви Марії Світлої — храм XVI ст. Зруйнована 1755 року під час землетрусу. Збереглася лише головна каплиця, арка та частина стін.

Церква святої Енграції — храм XVII—XVIII століть, національний пантеон. Була знищена штормом 1682 році, відбудовували її три століття, до 1966 року

Церква Сау Домінгуш – до 1910 в ній проходили всі церемонії вінчання, хрещення та похоронних відправ королівських осіб .

Музей церковного сакрального мистецтва

Музей Гульбенкяна - приватна колекція творів мистецтва, що несуть виключну історичну цінність. У європейському та азійському залах - перські гобелени, справжній китайський фарфор, унікальні гравюри, а також монети, вази, статуї і старовинні меблі з Європи. Ці скарби були подаровані Португалії колекціонером, підприємцем та філантропом , одним з найбагатших людей свого часу Галустом Гюльбенкяном.

Військовий музей - організували 1842 р. в «Королівському арсеналі армії». Історичний музей, присвячений військовій історії Португалії

Археологічний музей Карму. Експозиція розділена на дві частини —культура Давнього Єгипту та колекція скарбів португальської археології.

Національний музей азулежу музей висвітлює історію і побутування кольорових кахлів (азулежу) Португалії, що стали характерною ознакою національного декоративного мистецтва на століття.

Морський музей — присвячений історії португальського мореплавства.

Національний музей старовинного мистецтва - одне з найзначніших художніх зібрань країни та Європи. Відділ європейського живопису музею вражає своїми розмірами та кількістю представлених яскравих імен: Єронімус Босх, Ян Брейгель Молодший, Герард Давид, Альбрехт Дюрер, Лукас Кранах Старший, П'єро делла Франческа, Мабюз, Ганс Гольбейн Старший, Пітер де Хоох, Квентін Массейс, Ганс Мемлінг, Йоахім Патінір, Ян Провост, Рафаель, Хосе Рібера, Андреа дель Сарто, Давид Тенірс Молодший, Тінторетто, Антоніс ван Дейк, Дієго Веласкес, Франсіско де Сурбаран.

Всіх ворон в Лісабоні називають «Вісенте» . Цей птах є одним із символів міста на його гербі. Ворони – не випадкові птахи– саме вони супроводжували тіло померлого за віру християнського святого – Вікентія від місця на острові, де віруючі сховали його тіло до Лісабону, куди його перенесли для упокоєння в кафедральному соборі.

Лісабон – дуже яскраве колоритне місто. І одним із його символів, звісно ж, є азулежу. Це барвисті кахлі, якими оздоблюють фасади будинків. Традиція використовувати азулежу прийшла в Португалію за часів панування маврів. Кахлями викладені навіть деякі інтер’єри лісабонських храмів. Наприклад, у соборі Се є відома фреска, викладена біло-синьою азулежу. Там зображений святий Антоній, який проповідує рибам.

У Лісабоні з1732 року працює найстаріший у світі книжковий магазин Книгарня Бертран.

Місцевих жителів з Лісабона називають «Лісбоетами», але багато хто не знає другого прізвиська: «Альфацинах» - «маленький салат»; прізвисько походить із часу, коли мешканці не мали більше чого їсти, лише овочі, віддаючи перевагу салату.

Лісабон справедливо вважається перлиною португальських міст; в Лісабоні гармонійно поєднується архітектурна спадщина різноманітних епох та стилів.

Лондон – "найкосмополітичніше село Європи"

Ло́ндон— столиця Англії та Великої Британії, розташована на річці Темза. Одне з найбільших міст Європи.

Середмістя Лондона - фінансовий та комерційний центр Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії. Лондон є найвпливовішим містом у світі.

Сучасна назва міста — Лондон — походить від римської «Лондініум» (лат. Londinium). Єдиної думки щодо походження цього слова немає, але вчені неодноразово висували гіпотези про етимологію назви. Ось деякі :

Лондон — слово латинське, яке означає «шалений»;

Лондон — слово латинського походження, походить від слова Lond, що означає «Дике (тобто тут заросле лісом) місце»;

Лондон — слово кельтського походження і складається з двох слів: Llyn (озеро) і Dun (укріплення): у кельтський період місто називалося Llyndid;

Лондон походить від давньоєвропейського слова Plowonida- «Річка, що вийшла з берегів».

Англійці часто називають Лондон The Big Smoke - «Великий дим». Зрозуміло, що ця назва пов'язана із лондонським смогом. Інша неофіційна назва міста — The Great Wen. Цей вираз майже неможливо перекласти дослівно, через те, що в українській мові немає тотожності слову Wen, що приблизно означає «Місто із занадто великим населенням».

Лондон є єдиною європейською столицею, яка не була захоплена ворогом жодного разу за останні майже 8 століть.

Римський Лондініум створено близько 47 року, після вторгнення римлян в 43 році на острів Велика Британія. Незабаром Лондініум став одним з найважливіших населених пунктів Римської Британії. У II столітті він досяг розквіту — до 100 року Лондініум став її столицею. У V столітті римляни залишили Лондініум, і місто стало поступово заселятися бриттами.

До ХІ століття Лондон став головним містом Королівства Англія, поступово розрісся і з'єднався з Вестмінстером, раніше окремим поселенням.

Найвизначнішими архітектурними й історичними пам’ятками Лондону є:

Лондонський Тауер, — фортеця в історичному центрі міста. Тауер є «одночасно пам'ятником історії та музеєм, фортецею,палацем, місцем збереження королівських коштовностей, арсеналом, монетним двором, тюрмою, обсерваторією, зоопарком, місцем, що приваблює туристів» так писав про нього Герцог Единбургський. У лондонському Тауері здавна живуть ворони , за ними доглядає спеціальна людина. Існує легенда, що Великобританія впаде, коли ці птахи покинуть Тауер. В період 1200-х років в Тауері був заснований королівський звіринець, що проіснував 600 років. Він був заповнений екзотичними тваринами , такими як білі ведмеді, леви, кенгуру, страуси та слони. А коли в 1835 році башта-зоопарк зачинилась, всі тварини були перевезені в новий, відкритий у 1828 році лондонський зоопарк в Ріджентс-парку. Але в Тауері лишилися скульптури з їх зображеннями.

Собор Святого Павла - один із символів міста і Англіканської церкви загалом.

Сент Джеймський Палац— один з найстаріших палаців Лондона, розташований на вулиці Пелл-Мелл на північ від однойменного парку.

Вестмінстерське абатство – найвідоміший храм Лондона і візитна картка Великобританії .Тут проводяться всі головні урочисті заходи, пов’язані з життям королівських осіб: коронації, весілля і похорон. Це унікальне архітектурне спорудження привертає увагу величезними розмірами та грандіозним зовнішнім виглядом.Історія Вестмінстерського абатства починається ще в VII столітті н. е . Якщо вірити записам абатства, першою коронованою тут королівською особою був у 1066 році Гарольд II. У тому ж році цю процедуру пройшов Вільгельм Завойовник, який переміг у Битві при Гастінгсі. З того часу в абатстві коронувалися всі монарші особи Англії, а потім і Великобританії. Абатство здатне одночасно вмістити близько 2 000 осіб. Частина абатства являє собою некрополь, де є найбільше число поховань відомих людей Англії – понад 3300. Тут знайшли спокій всі правителі Англії, в тому числі королеви Єлизавета І та Вікторія.

В стінах Абатства зібрано велику кількість рідкісних гобеленів і церковного начиння, шедеврів живопису, прикладного та монументального мистецтва. Для коронації британських монархів у Вестмінстері використовується старовинне крісло, яке ось уже шість століть зберігається тут. Під його сидінням «захована» головна реліквія історії Англії - Камінь Долі, який, за повір’ям, служив узголів’ям патріарху Якову. Останній раз (у 1953 році) в коронаційному кріслі побувала королева Єлизавета II.

Годинник Біг Бен почав свій хід 7 вересня 1859 року. Знаменитий лондонський «Біг Бен» — не башта, всупереч поширеному міфу, це назва встановленої там дзвіниці, сама вежа носить назву «Елізабет». «Біг Бен» вважається найбільшим і найточнішим годинником у світі.

Трафальгарська площа з Колоною адмірала Нельсона на ній. Одна з найбільших й найвідвідуваніших в британській столиці пам’яток. Створена на початку ХІХ століття навколо району, який раніше називався Чарінг-кросс. Площу найменували на честь перемоги Королівського флоту у Трафальгарській битві 21 жовтня 1805 року біля узбережжя мису Трафальгар. В центрі площі знаходиться Колона Нельсона, оточена фонтанами, з чотирма бронзовими левам. У верхній частині колони - статуя Гораціо Нельсона, який командував британським флотом у Трафальгарській битві. Трафальгарська площа — традиційне місце мітингів, демонстрацій та проведення масових заходів.

Кенсінґто́нський пала́ц — скромний, але вишуканий палац у західній частині Лондона,

офіційна резиденція герцогів Глостерських, а також герцогів Кентських та їх нащадків.

Гринвічський парк - колишній королівський парк для полювання, один з найбільших парків Лондона. Вхід — через ворота з двома колонами, прикрашеними золоченими кулями, що зображують Землю. В парку знаходиться Королівська Гринвічська Обсерваторія.Через Гринвіч – район Лондона - проходить нульовий меридіан, що носить його назву.

Альберт-гол – престижний концертний зал— установа культури, меморіал на згадку принц-консорта Альберта, побудований за часів королеви Вікторії у Лондоні. Розташований у Південному Кенсінгтоні, одному з районів Лондона. Вміщує близько 9500 глядачів. У ньому щорічно відбуваються близько 350 заходів: концерти класичної музики, опери та балети, церемонії нагороджень, благодійні концерти, бенкети.

У Середні віки Лондон розділився на дві основні частини — адміністративний і політичний: Вестмінстер і торговий Сіті. Це розділення зберігається й дотепер.

У ХVI столітті були засновані знамениті лондонські парки Гайд-парк і Кенсінгтон-гарден і відкрито кілька великих лікарень.Відкрились перші публічні театри, найпопулярнішим з яких був «Глобус», де ставились п’єси Вільяма Шекспіра.

Найцікавішим об’єктом Лондона є Букінге́мський палац—офіційна лондонська резиденція британських монархів. В 1762 його придбав король Георг III для своєї приватної резиденції, адже Сент-Джеймський палац перестав влаштовувати його через розміри та зовнішній вигляд. У 1837 році під час сходження на престол королеви Вікторії палац був проголошений офіційною королівською резиденцією. Тут міститься велика картинна галерея з роботами Рембрандта, Рубенса та інших визнаних світових майстрів. Королівські сади Букінгемського палацу є найбільшими приватними садами Лондона. У Букінгемському палаці зберігається колекція вишуканої французької - Севрської -порцеляни (ХVІІІ – поч.ХІХ століть), антикварні французькі й англійські меблі. За загальним правилом, лише під час перебування британської королеви в палаці, на даху гордо майорить королівський штандарт «Юніон Джек». Найвідоміша традиція, яка стала своєрідною візитівкою Лондона—щодня об 11:30 від квітня до серпня відбувається зміна караулу (в решту днів року церемонія відбувається через день).

Королеві потрібно мати дозвіл на в’їзд в столицю. Дозвіл видає мер Лондона, так як за давнім законом жителі Лондона зберігають за собою право не впустити свого сюзерена.

У 1897 році в кількох точках міста встановили газові ліхтарі Pluto Lamp. Ці апарати займалися не тільки освітленням вулиць, але і працювали як вендингові машини, пропонуючи гарячу каву, чай і какао. Крім цього, в ліхтарях-автоматах можна було купити сигарети і поштові листівки. В одній з моделей навіть був встановлений телеграф, підключений для передачі повідомлень в Скотланд-Ярд — і все це працювало на газу.

У світі існують інші міста з назвою Лондон, та тільки канадський теж стоїть на річці Темза.

Історичні події та культура кожного з вищеназваних міст внесли свої особливості у мови, традиції, релігію та культурний розвитик Європи загалом і України зокрема. Ми не уявляємо життя сучасної людини без подорожей та пізнання нового. Можливість побачити пам’ятки архітектури, скуштувати різноманітні національні страви, ознайомитись з традиційними та сучасними культурою й мистецтвом - мета подорожей мільйонів туристів з усього світу! Адже, знайомлячись з культурною спадщиною інших європейських міст, ми не тільки помічаємо відмінності, але й бачимо спільні з ними риси в побуті, традиціях, святах й віруваннях. І ми розуміємо, що ми – частина того розмаїття, що зветься Європою.

Для електронної виставки співробітниками Сектору картографічних видань відібрані 26 документів, з них 14 картографічних та 12 книжкових. Також наводяться фото 8 картографічних документів.

КАРТОГРАФІЧНІ ВИДАННЯ

м. Рим

1. Antiquae urbis Romae imago accuratiss: ex vetustis monumentis... ; Б. м-бу. - Б. м. : Б. вид-ва, [17--?]. - 1 к. (2 арк) : кольор., худож. картуші, текст на звороті, покажч. ; 40х53 см. - Грав. - Латин. Переклад назви: Панорама стародавнього міста Риму.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 16794

2. Roma / гравер Merian ; Б. м-бу. - Б. м. : Б. вид-ва, [17--?]. - 1 пл. : 1 колір., герб, компас. роза ; 31х72 см. - Грав. - [Іт.] Переклад назви: Рим, [перспективний план міста].

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 17118

3. Roma a colpo d' occhio - Guida Indispensabile al Visitatore ; Б. м-бу. - Milano ; Roma ; Napoli : Vallardi A., [18--?]. - 1 к. : кольор. ; 39х60 см. - Грав. - Іт. Переклад назви: Панорама м. Риму - путівник для відвідувачів.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 5176

4. Pianta dell'antica città di Roma con i suoi boschi sacri e i principali edifizii restituiti nella loro integrità / Opera del Giovanni Battista Agretti; con nuove cure ampliata dal Cav. Pietro Ercole Visconti. ; авт. G. B. Agretti, авт. P. E. Visconti. - 1:[10 000] ; [100 м в 1 см]. - Б. м. : Б. вид-ва, [18--?]. - 1 к. : 1 колір., грав., <медалі>, табл., текст ; 70х90 см. - Грав. - Іт.

Переклад назви: План стародавнього міста Риму з його священними гаями і основними будівлями.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 18513

м. Париж

5. Plan Routier de la Ville et Faubourg de Paris. - 1:[10 000] ; М-б у фр. туазах. - [S. l.] : Б. вид-ва, 1778. - 1 пл. : кольор., худож. картуш, табл., печатка, текст ; 55х81 см. - Грав. - Фр. Переклад назви: Карта шляхів міста та передмістя Парижа.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 18518

6. Plan de la Ville et Faubourgs de Paris, aveс ses Monuments. Divisé par Guartirs et Arrondissements / par J. Bonnisel. - 1:[10 335] ; [53 фр. туази в 1 см]. - Paris : Jean, 1818. - 1 пл. : 3 колір., 29 грав., худож. картуш, текст, штемпель ; 96х126 см. - Грав. - Фр. Переклад назви: План м. Парижа та його околиць, поділений на квартали та райони.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 47803

м. Мадрид

7. Mantua Carpetanorum, sive Madritum, urbs regia, ad Guadara mutam amnem / уклад. Berge ; Б. м-бу. - Б. м. : [Berge], [17--]. - 1 пл. : 1 колір., герб, компас. роза, худож. картуш ; 46х56 см. - Грав. - Латин. Переклад назви: Мантуя Карпетанська, або Мадрід, королівське місто.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 12278

м. Відень

8. Wien die Welt berühmte Kayserl. Resid. Stadt nach ihrem Prospect: Grund Riss, samt auftoffender. Gegend und Neuen Linien um die Vor. Städte / уклад. M. Seutter ; Б. м-бу. - Augsbourg : Seutter M., [1750]. - 1 пл. : 1 колір., худож. картуш, герб, грав., текст ; 51х58 см. - Грав. - Нім. Переклад назви: Всесвітньовідомий Відень, резиденція кайзера з показом нових кварталів.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 5011

9. Grundriss der Kaiserl. Königl. Haupt und Residenz Stadt Wien = Plan de la Ville de Vienne d'apres le Cadastre / кресл. M. Grimm. - 1:[3 000] ; [14,3 саж. в 1 см]. - Vienne : Cappi J., 1804. - 1 пл. : кольор., табл., штемпель ; 51х68 см. - Грав. - Нім. - Фр. Переклад назви: План. м. Відня згідно кадастру.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 5002

м. Лісабон

10. Olisippo. Lisabona ; Б. м-бу. - Б. м. : Б. вид-ва, [1750]. - 1 пл. : 1 колір., герби ; 31х38 см. - Грав. Переклад назви: [План Лісабону].

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 12279

м. Лондон

11. A New Mapp of the Citty of London much Inlarged since the Great Fire in 1666 innhich are several Streets places and Buildings of Note which hath been Added since avey other Mapps of London before this hath been Published. - 1:[7 500] ; [0,04 англ. милі в 1 см]. - London : Overton J., 1706. - 1 к. : 1 колір., герб, компас. роза, табл. ; 61х102 см. - Грав. - Англ. Переклад назви: Нова карта м. Лондона, що включає різні вулиці, місця та будівлі після Великої Пожежі в 1666 році.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 5931

12. A Plan of the Cities of London and Westminster, with the Borough of Southwark / Engrav'd by W. Faden, Succ to the late T. Jefferys ; Б. м-бу. - [London] : Faden W., 1784. - 1 пл. : 3 колір., худож. картуш, герб, компас. роза ; 35х58 см. - Грав. - Англ.

Переклад назви: План Лондона, Вестмінстера та району Саутварк.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 5009

13. The London Directory or a New & Improved Plan of London, Westminster & Soutwark with the adjacent Country, the New Buildings, the New Roads and the late alterations by Opening of New Streets, & Widening of others 1787. - 1:[16 000] ; м-б в ферлонгах. - London : Sayer R., 1787. - 1 пл. : 3 колір., табл., рукоп. позначка ; 47х55 см. - Грав. - Англ. Переклад назви: Довідник Лондона, або новий удосконалений план Лондона, Вестмінстера і Сaутвoрка з показом нових доріг, будівель, нових вулиць та інших доповнень.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 7613

14. Plan des Villes de Londres et Westminster et du Bourg de Southwark ; Б. м-бу. - Weimar : Bureau d'Industrie, 1802. - 1 пл. : 3 колір. ; 33х57 см. - Грав. - Фр.

Переклад назви: План Лондона, Вестмінстера та району Саутварк.

Інв. № зберігання карти в секторі картографічних видань: 5003, 9804

КНИЖКОВІ ВИДАННЯ

15. Котлицкая, Ольга Яковлевна. Знаменитые места мира [Текст] : ил. путеводитель по городам и странам / Ольга Котлицкая. - 2-е изд. - Х. ; Белгород : Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга", 2012. - 206 с. : цв. ил. - 4000 экз. - ISBN 978-966-14-2984-9 (Украина). - ISBN 978-5-9910-1928-6 (Россия)

Эта книга — не справочник и не обычный путеводитель. Скорее, облеченные в слова незабываемые впечатления, которые удалось снять на видеокамеру, полезные сведения, полученные из «первых рук», описания тех мест, куда не всегда могут проникнуть туристы. Именно такой информацией автор и хочет поделиться с читателями в этой книге!

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВС52957

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 К-73.

16. 50 знаменитых городов мира [Текст] / В. М. Скляренко [и др.]. - Х. : Фолио, 2006. - 509с., 8 л. фотоил.: фотоил. - (Серия "100 знаменитых").

Эта книга познакомит с историей появления и развития самых знаменитых городов планеты, с их достопримечательностями и особенностями современной жизни. Являясь своеобразным путеводителем, она содержит немало полезной информации об уникальных памятниках архитектуры и градостроительства, музеях и театрах, центрах науки и культуры, парках и садах, банках и магазинах, ресторанах и казино. В ряде случаев даже приводятся сведения о наиболее удобных видах транспорта, времени работы музеев и аттракционов, особенностях национальной кухни и многое другое, что может пригодиться каждому туристу.

Шифр зберігання книги у НБУВ: . ВА673105

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (0) П-99.

17. Шереметьева, Татьяна Леонидовна. 100 городов мира, которые необходимо увидеть [Текст] / Шереметьева Т. Л. - Минск : Харвест, 2011. - 303 с. : фотоил. - 5 000 экз. Авт. зазнач. на звороті тит. арк.

В данной книге описано 100 городов мира, которых объединяет одна особенность — все они уникальны. Старинный Рим, город- праздник - Париж, сердце Европы – Вена, белый город – Лиссабон, строгий Лондон, шумный Нью-Йорк, и величественная Агра, отраженная в водах Венеция и древний Исфахан, загадочный Перт и хранитель истории своего народа Каир пройдут перед взором читателя. Вы узнаете о традициях и легендах этих мест, об их реликвиях и тайнах, о достопримечательностях и архитектурных шедеврах минувших эпох. Здесь прошлое объясняет настоящее, и эта неразрывная связь помогает понять историю и жизнь этих необыкновенных городов.

Шифр зберігання книги у НБУВ: СО30595

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (0) Ш-49.

18. Шереметьева, Татьяна Леонидовна. 100 чудес света, которые необходимо увидеть [Текст] / Шереметьева Т. Л. - Минск : Харвест, 2010. - 279 с. : фотоил. - 5000 экз. Автор указан на обратной стороне титульного листа.

На страницах настоящего издания представлены как широко известные туристические объекты, такие как римский Колизей, Эйфелева башня и Лувр в Париже, Собор Святого Павла в Лондоне, Московский Кремль, Великая Китайская стена, город древних инков Мачу-Пикчу, Большой канал в Венеции, так и еще мало знакомые — Берег Скелетов в Намибии, замок Химедзи в Японии, остров Кауаи на Гавайском архипелаге, горная монашеская страна Святые Метеоры и многие другие.

Шифр зберігання книги у НБУВ: СО30597

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (0) Ш-49.

м. Рим

19. Зоргес, Юрген. Рим [Текст] : путеводитель / Ю. Зоргес. - М. : Дубль В, 1996. - 97 с.: ил. - Альтернативное название : Poliglott: Путеводитель (311). На обл. авт. не указ.

Система приоритетов , разработанная издательством «Полиглот» в популярных путеводителях по более чем 50 городам мира помогает туристу наиболее объективно оценить достоинства туристического объекта и принять субъективное решение при составлении маршрута путешествия: - заслуживает отдельной поездки; - имеет смысл отклониться от маршрута; - есть на что посмотреть.

Карты и схемы помогут туристу лучше самостоятельно ориентироваться в городе, ознакомиться с историей, традициями и культурой города, ходить по магазинам, наслаждаться местной кухней и планировать свой досуг. Дает путешественнику практические советы.

Данный выпуск посвящен г. Риму – столице Италии, называемому «вечным городом».

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВА572472

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (47 Ита) З-86.

20. Рим [Текст] : [Путеводитель] / Д. Шоу [и др.] ; подгот. Х. Хефер [и др.] ; отв.ред. Л. Захарова. - М. : АРА : Эком-Пресс, 1996. - (Окно в мир) (Insight guides).

Путеводители серии «Окно в мир» являются оригинальными изданиями, составляемыми на конкурсной основе фотокорреспондентами и писателями тех стран, о которых говорится в путеводителе. Данный выпуск посвящен Риму - «вечному городу»

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВА594680

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (4) Р-51.

м. Париж

21. Эккерлин, Петер. Париж [Текст] : путеводитель / П. Эккерлин. - М. : Дубль В, 1996. - 98 с.: ил. - Альтернативное название : Poliglott: Путеводитель (511). На обл. авт. не указ.

«Париж - зто все, что ты захочешь»! Слова Фредерика Шопена, сказанные 150 лет тому назад, справедливы и сегодня. Кривьые улочки и грандиозные бульвари, знаменитые монументы и убогие задворки, зкстравагантные магазины и роскошные рестораны, маленькие бистро и затрапезные кабаки, ульт- расовременные оздоровительные центры и унылые, грязные пригороды, оперные театры и прокуренные джазовые подвальчики, солидные буржуа, опустившиеся артисты и бездомные, блеск и нищета огромного города, социальная иерархия с бесчисленньым количеством степеней и оттенков - в Париже єсть все.

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВА572478

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (4 Фр) Є-38.м.

м. Мадрид

22. Инман, Ник. Мадрид [Текст] : путеводитель / Н. Инман, К. Виллануэва. - 2-е изд., перераб. и доп. - М. : ФАИР, 2007. - 92 с.: ил. - (Путеводители "Томаса Кука На обл. авт. не указ.

Компактные и красочные путеводители издательства «Томас Кук» известны во всем мире. Они предлагают маршруты, полные красот и чудес, сопровождая их исчерпывающей информацией и дельными советами, позволяющими туристу самостоятельно знакомиться с историей, традициями и культурой разных стран, осматривать достопримечательности, ходить по магазинам, наслаждаться местной кухней, планировать свой досуг. Этот путеводитель знакомит со столицей Испании Мадридом.

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВА698998

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (4) И-65.

м. Відень

23. Вайс, Вальтер М.. Вена [Текст] : путеводитель / В. М. Вайс. - М. : Дубль В, 1996. - 98 с.: ил. - Альтернативное название : Poliglott: Путеводитель (1711). На обл. авт. не указ.

Данный выпуск посвящен г. Вене – столице Австрии, расположенной в самом сердце Европы, ее достопримечательностям, живописным окрестностям

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВА572481

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (4Авс) В-14.

м. Лісабон

24. Поул-Бейкер, Луиза. Лиссабон [Текст] : [путеводитель] / Л. Поул-Бейкер ; пер. с англ. Т. Новикова. - М. : ФАИР, 2007. - 160 с.: фотоил. - (Город в фокусе). На обл. авт. не указ. - Перевод изд.: Lisbon/ Louise Pole-Baker, 2006.

В маленьких путеводителях издательства «Томас Кук» есть все, чтобы за минимальное время познакомиться с любым городом мира: посетить достопримечательности, магазины, рестораны, узнать о развлечениях и особенностях ночной жизни. Карты и сведения об общественном транспорте города и его окрестностей сделают ваше путешествие максимально комфортным. Этот путеводитель представляет Лиссабон.

Шифр зберігання книги у НБУВ: АО267064

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (4) П-64.

м. Лондон

25. Арнольд, Кэти. Лондон [Текст] : путеводитель / К. Арнольд ; пер. с англ. Т. Новикова ; Thomas Cook Publishing. - М. : Издательско-торговый дом "Гранд". Фаир-Пресс, 2006. - 191 с.: фотоил. - (Путеводители "Томаса Кука"). - На обл. авт. не указ.

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВА679735

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (4) А-84.

26. Гревер, Жозефина. Лондон [Текст] : путеводитель / Ж. Гревер. - М. : Дубль В, 1996. - 98 с.: ил. - Альтернативное название : Poliglott: Путеводитель (711). На обл. авт. не указ.

Данный выпуск посвящен г. Лондону – столице Великобритании, называемому «самой космополитической столицей Европы».

Шифр зберігання книги у НБУВ: ВА572463

Шифр зберігання книги в секторі картографічних видань: Д 890 (41 Вел) Г-79.

Підготували:

головний бібліотекар Мельничук В.В.

молодший науковий співробітник Єфимищ Н.М.

провідний бібліотекар Козякова О. В.

провідний бібліотекар Рубльова В.А.

провідний бібліотекар Сагетдінова Н.В.

Національна бібліотека України

Галерея

Історична та культурна спадщина найстаріших міст Європи

Контактна інформація

Контактна інформація Бібліотеки

Національна бібліотека України

Ви є тут

Галерея

Історична та культурна спадщина найстаріших міст Європи

Контактна інформація

Контактна інформація Бібліотеки

Ми в соціальних мережах