«Дер Емес» (їдишем «правда, «істина»), або «Емес-фарлаг» – радянське видавництво, яке працювало з початку 1920-х до листопада 1948 року. Входило до Об’єднання державних книжково-журнальних видавництв (ОГІЗ).

      Видавництво спеціалізувалося переважно на художній літературі їдишем, а також на перекладах з їдишу на російську.

      В кінці XIX - початку XX століття існував ряд видань їдишем, назви яких перекладалися як «Правда». Найстаріша з них – віденська щотижнева газета «Die Wahrheit» («Вархайт») – видавалася з 1885 року. У 1933 році поширення газети на території III Рейху було заборонено, проте вона продовжувала виходити аж до аншлюсу (останній номер – 11 березня 1938 року).

      Таку ж назву мав емігрантський анархістський тижневик в Нью-Йорку (заснований в 1889 році).

      З 3 березня по липень 1918 року в Петрограді видавалася газета «Вархайт», заснована лівими есерами в союзі з анархістами-емігрантами.

      З 7 серпня 1918 року – газета вже видавалася в Москві під назвою «Емес» і не була спадкоємицею «Вархайт». У вихідних даних зазначалося, що видавцем є ЦК Російської комуністичної партії (більшовиків); з грудня 1920 були вказані імена членів редколегії: Олександр Чемерісський (1880-1942), Абрам Мережін (1880–1937), Шахно Епштейн (1881-1945). З 2 вересня 1921 року, після восьмимісячної перерви, газета знову стала виходити і з цього часу до жовтня 1937 її відповідальним редактором був Мойше (Мойсей ) Литваков (1875 (1880) – 1937 (39)), після його арешту за газету відповідала анонімна «редакційна колегія». З 7 січня 1921 по березень 1930 «Емес» значилася органом Центрального бюро євсекції (єврейські комуністичні секції) – спочатку при ЦК РКП (б), а потім при ЦК ВКП (б), з 1930 – органом Ради національностей ЦВК СРСР. 13 вересня 1939 року видання газети припинилося. Газета виходила нерегулярно і вкрай незначним накладом. Спочатку на її сторінках обговорювалися різні аспекти радянського єврейського життя. Найбільш важливими були рубрики, в яких висвітлювалася робота партійних, профспілкових, комсомольських та державних органів. У роки Громадянської війни «Дер Емес» (назва дублювалась російською мовою) писала про допомогу біженцям і сиротам. Порушувалися і питання антисемітизму. Довгий час публікувалися відомості з питань еміграції, передусім до США, із зазначенням необхідних контактів і алгоритмом дій. Часом навіть критикувалася влада за «бюрократичний підхід» до цієї теми. Загалом, в газеті друкували статті про повсякденне життя єврейського населення в різних районах країни. Основною мовою був їдиш, публіцистика виходила також і на івриті, що, безумовно, сприяло розвитку єврейської культури. До того ж на тлі загальної атеїстичної кампанії, розгорнутої в ті роки, в газеті хоч і не друкувалися релігійні матеріали, але, були відсутні заклики до атеїзму.

      Все змінилося з 1921 року, коли газета стала повністю підконтрольна Центральному бюро євсекцій, де вже на одній з перших нарад було вирішено «долучати євреїв до більшовизму виключно через мову їдиш». Сторінки «Дер Емес» відразу наповнились антирелігійними відозвами.

      В очах влади іврит став «провідником сіоністських ідей», здатним відвернути «єврейські маси від завдань комуністичного будівництва». Механічно між сіонізмом і івритом ставився знак рівності. У 1926 році змушений був покинути країну єдиний театр на івриті, «Габіма», існування якого на сторінках «Дер Емес» було названо «диким дисонансом». Письменники, на чолі з Хаімом Бяликом, які писали івритом емігрували.

      До 1927 року керівники євсекцій закрили всі невеликі єврейські газети на місцях, і «Дер Емес» став основною ідеологічною трибуною для радянських євреїв.

     Газета публікувала матеріали про роботу єврейських судів, єврейських відділень міліції в місцях компактного розселення євреїв, а також (в дусі партійних директив того часу) дбала про роботу з єврейською молоддю в рамках комсомолу, про задоволення культурних потреб євреїв-червоноармійців рідною мовою. Велика увага приділялася підготовці національних кадрів для розгалуженої мережі єврейських освітніх та культурних установ. Ряд матеріалів присвячено роботі з неашкеназькими (див. Ашкенази) євреями в Середній Азії, на Північному Кавказі і в Закавказзі. «Дер Емес» публікувала заклики до боротьби з черговими ухилами, прокльони на адресу внутрішніх і зовнішніх ворогів, славослів‘я комунізму. З кінця 1931 року газета постійно друкувала покаянні статті публіцистів у зв’язку з їх «помилковим» колишнім перебуванням в інших партіях і ідеологічними помилками, зробленими до жовтневого перевороту і в перші роки після нього. З подібними «сповідями» виступили Ш. Агурський, Ш. Діманштейн, М. Фрумкіна, М. Литваков. Непоодинокими були й взаємні звинувачення в політичних злочинах, така полеміка відбулася в 1926 між І. Добрушиним та Я. Бронштейном. У листопаді 1936 в статті М. Литвакова «Ді советіше їдише націє» («Радянська єврейська нація») стверджувалося, що нова «сталінська» конституція, в якій зафіксований статус Єврейської автономної області, встановлює і статус єврейської нації в Радянському Союзі. Після арешту Литвакова за «троцькістський ухил» газета продовжувала користуватися тією ж фразеологією, але висловлювання стали більш обережними: редакційна стаття усередині 1937 року називається «А най їдиш фолк» («Новий єврейський народ»). У жовтні 1937 редакційна стаття «Бізн соф демаскірн ді файнтлехе агентур ін ді реєн фун ді шрайбер фун Україне» («До кінця викрити ворожу агентуру серед письменників України») поклала провину на І. Фефера за те, що в єврейській секції української письменницької організації «знайшли притулок колишні бундівці і сіоністи». У той же час публіцистика газети внесла значний вклад в єврейську культуру. Однією з важливих тем газети був розвиток культури і освіти їдишем. Газета писала про боротьбу з неписьменністю, фіксувала всі події – від відкриття сільського єврейського клубу до прем’єри в кожному з єврейських театрів, висвітлювала роботу єврейських бібліотек і музеїв. «Дер Емес» висвітлювала роботу технікумів, єврейських факультетів і відділень вузів, Ленінградського інституту єврейської історії та літератури, а також академічних установ, що займалися юдаїкою: Єврейського відділення АН Білоруської РСР, Інституту єврейської пролетарської культури АН Української РСР. З другої половини 1937 року помітно знизилася кількість матеріалів про єврейськіу школу, але вони публікувалися до закриття газети.

       Інформаційні та публіцистичні розділи газети приділяли значне місце проявам антисемітизму, боротьби з антисемітською пропагандою. Рівень аналітичного осмислення проблеми був невисокий і зводився до тези, яку висловив Ш. Діманштейн: «... всесвітня соціалістична революція, перемога комунізму ... покладе край погромам». Значна частина матеріалів газети була присвячена «боротьбі з релігією»: пропаганді наукового атеїзму, шельмуванню священнослужителів.

      Потім виникла тема боротьби з «єврейським куркульством»; в січні 1930 року газета повідомила про суцільну колективізацію «єврейського села». Аж до закриття газети тривала публікація матеріалів про переселенську діяльність. Газета писала про кустарів, єврейську споживчу кооперацію, дрібну торгівлю, пропагувала робітничі професії, вступ на навчання до профтехучилищ, єврейських технікумів і робфаків. Починаючи з 1929, публікувалися великі матеріали про євреїв-передовиків виробництва: шахтарів, металургів, ковалів, залізничників та ін.

      У 1938 році (деякі дослідники вказують дату – січень 1939) видання газети «Дер Емес» припинилося, її співробітники піддалися репресіям, опинившись в сталінських таборах разом і з уже колишніми керівниками євсекцій, і з тими, кого донедавнього вважали ідеологічними ворогами.

      У 1926-38 роках публікувався журнал «Емес» – щомісячний літературний додаток до газети.

       Крім перерахованих періодичних видань існували видавництво «Дер Емес» і однойменна друкарня, що випускала з 1924 року власне періодичне видання (багатотиражку) «Емесовець». Друкарня, після 02.01.1923 займала приміщення колишньої друкарні «Авангард» (Кузнецький міст, будинок № 14).

      У 1928 році при газеті «Дер Емес» з’являється власне видавництво з такою самою назвою, під керівництво якого і перейшла друкарня. Спочатку видавництво «Дер Емес» було газетно-журнальним, з вересня 1931 року також і книжковим, в складі Об’єднання державних видавництв (ОГІЗ) при Наркомосі РРФСР. Завданням видавництва було зосередити всю єврейську видавничу діяльність на території РРФСР. У Постанові ЦК ВКП (б) «Про видавничу роботу за доповідю ОГІЗ’у» від 15.08.1931, йдеться про видання літератури національними мовами, назва ж видавництва не згадується. Підтвердити роки діяльності видавництва і друкарень (з якими співпрацювало видавництво) та прояснити напрямки діяльності можна, аналізуючи вихідні дані титульних аркушів в опублікованих ними виданнях. Зіставлення відомостей, що містяться на титульному аркуші, з технічними вихідними даними показує, що друкарня «Дер Емес» співпрацювала з іншими видавництвами, як єврейськими («Культур-Ліга» і «Шул ун Бух»), так і російськомовними («Новая Москва», «Молодая гвардия»). В свою чергу, деякі книги, підготовлені видавництвом «Дер Емес», наприклад переклади творів відомих єврейських письменників, друкувалися російськомовними друкарнями («тип. Госэнергоиздата» та «17-я тип. нац. книги треста «Полиграфкнига»). До 1930-1931 років це видавництво публікувало також переклади радянських авторів їдишем. Після приєднання до ОГІЗ’у, видавництво «Дер Емес» збільшило кількість видань з економіки та географії.

      На титульному аркуші і в технічних відомостях назва може фігурувати як з артиклем «Дер Емес», так і без нього, причому назва видавництва і друкарні в одній книзі може збігатися або писатися по-різному. Наприклад: «Изд-во " Емес "» і «Тип. "Емес"»; «Изд-во "Емес"» і «Тип. "Дер Емес"»; «Гос. изд-во "Емес"» та «Тип. изд-ва "Дер Емес"» та ін.

      Видавництво «Школа і книга», що існувало з 1923 по 1928 роки тісно взаємодіяло з газетою «Дер Емес», у 1928 році, в відомостях про газету зазначено, що вона випускалася цим видавництвом. Голова правління видавництва акціонерного товариства «Школа і книга» Яків Захарович Гіршгорн був керуючим редакції газети, а потім її директором. Заступник голови Лев Аронович Гольдберг займав посаду секретаря газети; її головний редактор Мойсей Ілліч Литваков в 1926-1928 роках також входив до правління АТ «Школа і книга». Вид-тво «Школа і книга» було пов’язано і з друкарнею «Дер Емес». Друкарня газети вперше згадується в 1926 році, її директором названий Я. З. Гіршгорн. Його заступник Абрам Мойсейович Цукерман з наступного року стає директором друкарні, а в 1929-1931 роках він, продовжуючи займати цю посаду, стає також директором видавництва «Дер Емес». Ми бачимо, що в кінці 1920-х років видавництво і друкарня однойменної газети були фактично єдиним комплексом: вони розташовувалися за однією адресою (Покровка, 9), ними керувала одна людина.

      Друкарня «Дер Емес» працювала не тільки зі «своїми» редакціями, а й з іншими радянськими видавництвами. Протягом існування вона проявляла лояльність політиці держави, випускаючи агітаційну літературу їдишем та російською мовами.

      У 1920-30 роках в друкарні «Дер Емес» з готових дореволюційних матриць передруковували деякі томи Енциклопедичного словника Гранат (58-томна універсальна енциклопедія, 7-ме видання якої в 1910 почав випускати Олександр Наумович Гранат, власник видавництва «Братья А. и И.Гранат и Ко» (1891–1917), згодом було реорганізоване в АТ «Русский библиографический институт братьев А. и И.Гранат и Ко» (1918–39), яке (1940–48) увійшло до складу Державного інституту «Советская энциклопедия».

      Редакція газети, друкарня і видавництво «Дер Емес» перебували в тісному співробітництві. Деякі співробітники поєднували роботу в декількох установах або переходили з одного в інше. Видавництво, що виникло останнім, виступило наступником акціонерного товариства «Школа і книга». У 1930-х роках воно істотно розширило діапазон видань. У видавництві «Дер Емес» діяло чотири сектори: редакційний, виробничий, книготорговий і бухгалтерський. У перші роки існування воно займало просвітницьку позицію: знайомило російськомовну публіку з творами їдишем. У ньому також виходили переклади на їдиш творів російських письменників. Надалі збільшувалася кількість книг, спрямованих на пропаганду та формування політичної свідомості єврейського населення, випускало чимало популярної літератури їдишем, присвяченій Біробіджану.

      У роки Великої Вітчизняної війни, видавництво працювало у евакуації в Куйбишеві (1941–1944), але адреса на титульних аркушах вказана колишня. Тому дійсне місце випуску конкретної книги визначити неможливо.

      У 1941–1942 роках ОГІЗ намагався закрити видавництво «Дер Емес», але цьому перешкодив ЦК ВКП (б), захистивши діяльність єврейських письменників.

       З початку війни і до кінця 1941 «Дер Емес» випустило 20 книг, підготовлених до друку раніше. У 1942 були видані лише дві книги: Добрушин И. «Наши люди: очерки о войне» и «Сборник материалов второго антифашистского митинга представителей еврейского народа». У роки війни були видані три літературних збірки їдишем: «За Родину, в бой!» (1941), «Родина» (1943) та «К Победе!» (1944). У 1943 в єврейській літературі настало помітне пожвавлення. Були видані їдишем 24 книги, серед них твори: Д. Бергельсона, Дер Ністера, Переца Маркиша, І. Фефера. У 1944 було випущено 18 книг, в 1945 – вже 45. У 1948 видано 47 книг, серед яких був поетичний збірник майбутнього головного редактора журналу «Советіш геймланд» Арона Вергеліса (1918-1999) – «Покоління Біробіджана».

      Книги редагували чудові фахівці: Дер Ністер (1884-1950), Авром Фрумкін (1880-1961). У 1933 в видавництво прийшов, спочатку коректором, потім й редактором Мойсей Ісаакович Іткін (1911-1980), де й працював до його закриття.

      Елі Фалькович (1898-1979) був призначений на посаду головного редактора «Дер Емес» відразу після війни. Репресії дивом оминули його, можливо тому, що залишив посаду головного редактора ще до розгрому видавництва. Останньою книгою, що вийшла в «Емес-фарлаг» під його редакцією, стала монографія «Міхоелс» (1948).

      З видавництвом співпрацювали чудові художники: Герш Інгер, Мендель Горшман, Меєр Аксельрод, Фаня Поліщук, Іцхак Рабичев, Натан Альтман.

      У 1930-х в «Дер Емес» працював перекладачем Мейєр Мойсейович Герр (1891-1938).

      У 1948, в ході післявоєнних політичних репресій в СРСР, було порушено справу стосовно групи єврейських громадських діячів СРСР – членів Єврейського антифашистського комітету (ЄАК).

      Почалася ліквідація установ єврейської культури. Арешти єврейських письменників і працівників культури проходили по всій країні. У Києві були заарештовані відповідальний секретар альманаху «Дер штерн» (Зірка) – З. Аксельрод, директор Кабінету єврейської культури Е. Співак, письменник М. Талалаєвський.

      Був закритий: єврейський музей у Вільнюсі, краєзнавчий музей у Біробіджані, історико-етнографічний музей грузинського єврейства у Тбілісі, директором якого був О. Кріхелі. У середині лютого 1949 року припинені передачі Московського міжнародного радіо їдишем; почалася ліквідація єврейських театрів.

      Комісія ЦК Комуністичної партії СРСР в доповіді про ГОСЕТ стверджувала: «Репертуар театру вкрай незадовільний за ідейно-художньою якістю і обмежений вузькими рамками національної тематики».

      У березні 1949 закрили Білоруський державний єврейський театр, в лютому 1949 – Московське державне єврейське театральне училище імені Соломона Міхоелса, у вересні 1949 – Київський театр імені Шолом Алейхема в Чернівцях (1944-1950), у жовтні – Біробіджанський державний єврейський театр імені Лазаря Кагановича, 1 грудня закрито ГОСЕТ.

      В СРСР не залишилося єврейських театрів. Паралельно почалися арешти в керівництві Єврейської автономної області.

      8 лютого 1949 року Сталін підписав постанову про розпуск всіх об’єднань єврейських радянських письменників і про закриття альманахів «Геймланд» (Батьківщина) і «Дер Штерн» (Зірка). Були закриті газета «Ейнікайт» і видавництво «Дер Емес», яке випускало ці газети (листопад 1948). На той час, остання єврейська газета і останнє єврейське видавництво в країні. Незабаром його директор Л.І. Стронгін (1896-1968), головний редактор М.С. Бєлєнький (1910-1996) і частина співробітників були заарештовані.

      Щоб уникнути порушення проголошеного гасла про культуру – «національної за формою і соціалістичної за змістом», та розмов про антисемітизм і гоніння на єврейську культуру, цю ліквідацію обґрунтували формальною відпискою: «У зв’язку з тим, що коло читачів єврейською мовою вкрай незначне, і велика частина книг, що випускаються видавництвом «Дер Емес», не знаходить поширення ...».

      Було заарештовано багато єврейських діячів культури та мистецтва, закрили 4 останні єврейські середні школи з навчанням їдишем в СРСР.

      У 1948 майно ліквідованого видавництва було передано ОГІЗу.

      «Емес-фарлаг» суто радянське видавництво, метою його створення було зосередити всю єврейську видавничу діяльність на території Радянського Союзу в одному місці, під ретельним контролем партійних органів. Редакція газети, друкарня і видавництво «Дер Емес» перебували в тісному співробітництві.

      Видавництво спеціалізувалося переважно на художній літературі їдишем, а також на перекладах з їдишу на російську.

      В галереї представлені 54 друкованих видання друкарні та видавництва «Дер Емес» з колекцій Відділу фонду юдаїки Інституту рукопису починаючи з 1926 року, та сучасні дослідження. Мови: їдиш, українська, російська та англійська.

-Це оригінальні твори єврейських письменників їдишем:

בערגעלסאן, דאװיד. ערשטער בוך. באם דניעפער. - פינפטע אופלאגע. - מאסקװע : מעלוכע-פארלאג "דער עמעס", 1947.

Бергельсон, Давид. Кн. 1. У Днепра. – Москва : Государственное издательство «Дер Эмес»; ОГИЗ, 1947.

 

גארדאן, עליע. אין  א גוסרעגן. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1937. - (מאסן-ביבליאטעק ; № 71).

Гордон Э., Эля. В проливной дождь / Э. Гордон. - Москва : Изд-во "Эмес", 1937.

 

דאברושין, יחזקאל. פיעסן- מאסקװע : פארלאג "עמעס'', 1937.

Добрушин, Иезекиил. Пьесы. - Москва : Издательство "Эмес", 1937.

 

פערעץ, יצחק לייבוש. אױסגעװײלטע װערק. – באנד II. אין צװײ בענדער /צונױפגעשטעלט ר. רובין. – מאסקװע: מעלוכע-פארלאג "דער עמעס", 1941

Перец И. Л. Избранные произведения в двух томах: на еврейском языке. Т. ІІ : Избранные произведения. - Москва : Государственное издательство "Дер Эмес", 1941.

 

מעלאמוד, כאים. ערד. - מאסקװע : אגיז; מעלוכע-פארלאג "דער עמעס",1948.

Меламуд Х., Хаїм. Земля : на еврейском языке. - Москва : ОГИЗ; Государственное издательство "Дер Эмес", 1948.

 

רעזניק, ליפע. גאנצפרי / ל. רעזניק ; רעדאקטער מ. ל. ליטװאקאװ. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1935

Резник Л., Липа. Ранним утром / Л. Резник. - Москва : Издательство "Эмес", 1935. (тип. "Дер Эмес").

 

טייטש , מוישע. דער וועג קיין דאנבאס : דערציילונג אין 4 טיילן / מוישע טייטש . - מאסקווע : פארלאג ''עמעס'',  1932. - (ביבליאטעק פראלעטארישע שרייבער).

Тайч М. Путь в Донбас / М. Тайч. - Москва : Изд-во "Эмес",

1932. (Тип. "Дер Эмес").

 

שאלעמ-אלייכעמ. אויסגעוויילטע ווערק אין 12 בענדער. – באנד 9. דראמאטישע שריפטן. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1937.

 

שאלעמ-אלייכעמ. אגענטן : א שפאס מיט איין אקט.- געשריבן אין יאר 1905. - מאסקווע : עמעס, 1935.- (מאסן-ביבליאטעק)

Шолом-Алейхем. Агенты. - Москва : Эмес, 1935.

 

שאלעמ-אלייכעמ. גענדז. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1935. - (מאסן-ביבליאטעק ;23 № )

Шолом-Алейхем. Гуси / Шолом-Алейхем. - Москва : Изд-во "Эмес", 1935.

 

שאלעמ-אלייכעמ. אפו פידל : דערצײלונג פון די קינדעריארן / שאלעם-אלײכעם. - מאסקװע : פארלאג "עמעס'', 1938.

Шолом-Алейхем. На скрипке : Рисунки художника И. Вермус / Шолом-Алейхем. – Москва : Издательство "Эмес", 1938.

 

שאלעמ-אלייכעמ. מיר איז גוט - איך בין א יאסעם; א שמאלץ-גרוב / שאלעם-אלײכעם. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1936. - (מאסן-ביבליאטעק; 38 №)

Шолом-Алейхем. Мне хорошо, я сирота / Шолом-Алейхем. - Москва : Изд-во "Эмес", 1936.

 

שאלעמ-אלייכעם. פונעמ יאריד: לעבענס-באשרייבונג.- מאסקװע : מעלוכע-פארלאג "דער עמעס", 1946

Шолом-Алейхем. С ярмарки. – Москва: ОГИЗ; Госиздательство «Дер Эмес», 1946.

 

שאלעמ-אלײכעם. דער זײגער / שאלעמ-אלײכעם ; צײכענונגען י. װערמוס. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1937.

 

שאלעמ-אלײכעם. דער געט : סצענעס פונעם אמאליקן יידישן לעבן, אין אײן אקט און דריי בילדער /שאלעם-אלײכעם. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1935. – (מאסנ-ביבליאטעק, # 8)

Шолом-Алейхем. Развод. - Москва : Изд-во "Эмес", 1935.

  -Переклади радянських авторів та класиків світової літератури їдишем:

אוודייענקא, אלעקסאנדר. איך האב ליב / יידיש ע. פינינבערג ; רעדאקטער פון דער איבערזעצונג מ. ראזענבליוט. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1935.

Авдеенко А. Я люблю. – Москва: Изд-во « Эмес», 1935.

 

קאסטער, שארל דע. טיל אולענשפיגעל / יידיש מ. טייף. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1938- (שול-ביבליאטעק) .

Костер, Ш. де. Тиль Уленшпигель. - Москва : Издательство "Эмес", 1938.

 

פאוסטאװסקי, קאנסטאנטין געארגיעוויטש. שארל לאנסעװילס שיקזאל / ק. פאוסטאװסקי. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1933

Паустовский К., Константин. Судьба Шарля Лонсевиля / К. Паустовский. - Москва : Издательство "Эмес", 1933.

 

ראלאן, ראמען. זשאן קריסטאף. דריטער באנד : זשאן קריסטאף : יוגנט / ר. ראלאן. - מאסקװע : פארלאג "עמעס'', 1936.

Роллан Р., Ромэн. Т. 3 : Жан Кристоф: [Юность] / Р. Роллан. - Москва : Изд-во "Эмес", 1936.

 

טווען, מארק. דער פרינץ און דער בעטלער : א מייסע פאר יונגט פון יעדן עלטער / מארק טווען ; פון ענגליש ז. װענדראף. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1938. – (שול-ביבליאטעק).

Твен Марк. Принц и нищий / Марк Твен. - Москва : Издательство "Эмес", 1938.

 

פראנס, אנאטאל. טאיס / א. פראנס ; פון פראנצײזיש י. דאברושין. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1937

Франс, Анатоль. Таис / А. Франс. - Москва : Издательство "Эмес", 1937.

-Дитяча література та підручники їдишем та російською мовами:          

פינינבערג, עזרא. סלאוויק און גאריק / ע. פינינבערג ; צײכענונגענ קינסטלער װ. יא. טאראסאװא. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1936

Фининберг Э. Славик и Гарик / Э. Фининберг. - Москва : Изд-во Эмес, 1936.

 

טשוקאװסקי, קארנײ. פליגעלע-מיגעלע / ק. טשוקאװסקי ; פריי איבערגעזעצט י. ארלײק. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1935

Чуковский К. Муха цокотуха / К. Чуковский. - Москва : Изд-во "Эмес", 1935.

 

מארשאק, סאמויל. נעכטן און הייט / ס. מארשאק ; אידיש .ל ראזענבליום ; צײכענונגען מ. אקסעלראד. - מאסקווע : שול און בוך, 1927

Маршак С. Вчера и сегодня / С. Маршак ; рисунки М. Аксельрода. - Москва : Изд-во акц. о-ва "Школа  и книга", 1927.

 

קיפניס, איציק. זעליק דער ראדיסט און אנדערע דערצײלונגען / אי. קיפניס ; צײכענונגען פונעם קינסטלער רױטמאן. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1933

Кипнис И. Зелик радист : рассказы для детей / И. Кипнис. - Москва : Изд-во "Эмес", 1933.

 

קװיטקא, לייב. סאנקאם / ל. קװיטקא. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1934
Квитко Л., Лейб. Санком / Л. Квитко. - Москва : Изд-во "Эмес", 1934.

 

ריבקין, ניקאליי. גראדליניקע טריגאנאמעטריע : לערנבוך פארן 9-8 קלאס פון דער מיטלשול / נ. ריבקין ; פאלקאמבילד רספסר. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1935

Рыбкин Н. Прямолинейная тригонометрия / Н. Рыбкин. - Москва : Изд-во "Эмес", 1935.  (Москва, тип. изд-ва «Дер Эмес»).

 

Квитко Л. К солнцу: Избранные стихи для детей / Л. Квитко. - Москва : Государственное издательство "Эмес", 1948. (Москва, тип. «Дер Эмес»).

-Науково-популярна література їдишем та російською мовами:

ליובאמירסקי, יהושע. װיאזאי צוגרײטן א ספעקטאקל: האנטבוך פאר דראמקרייזן / י. ליובאמירסקי. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1937. - (פאר דער זעלבסטעטיקער בינע)

Любомирский И. Как готовить спектакль / И. Любомирский. - Москва : Издательство "Эмес", 1937. – (Библиотека Самодеятельного театра).

 

דייטש, אלעקסאנדער. אמונדסען : יין לעבן און זיינע רייזעס / א. דייטש. - מאסקװע : פֿארלאג "עמעס", 1937. – (ביבליאטעק אף געאגראפיע פאר דער מיטלשול)

Дейч А. Амундсен / А. Дейч. - Москва : Издательство "Эмес", 1937.  (Москва, тип. «Дер Эмес»).

 

זשיוו, י. רוסישע רייזעס ארום דער וועלט / י. זשיוו. - מאסקװע : מעלוכע-פארלאג "דער עמעס'', 1939

Жив И. Русские путешествия вокруг света / И. Жив. - Москва : Государственное издательство "Дер Эмес", 1939.

 

לװאװ, וו. ל. ערדציטערנישן / וו. ל. לװאװ. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1937. - (ביבליאטעק פון געאגראפיע פאר דער מיטלשול)

Львов В. Л. Землетрясения / В. Л. Львов. - Москва : Издательство "Эмес", 1937.  (Москва, тип. «Дер Эмес»).

 

מינעיעוו, ארעף. צוליב וואס האבן מיר ארגאניזירט פאפאנינס עקספעדיציע / א. מינעיעוו. - מאסקװע : מעלוכע-פארלאג "עמעס", 1939

Минеев А. Зачем мы организовали экспедицию Папанина / А. Минеев. - Москва : Государственное издательство "Эмес", 1939.  (Москва, тип. «Дер Эмес»).

 

Биробиджан. – Москва : Изд-во «Эмес», 1932. (Москва, тип. изд-ва «Дер Эмес»).

 

Гольде, Ю. Евреи-земледельцы в Крыму / Ю. Гольде. - Москва : КОМЗЕТ, 1931. (Москва, тип. изд-ва «Дер Эмес»).

 

Гольдштейн М. Биробиджанцы на Амуре / М. Гольдштейн, пер. с еврейского Д. Липшица. - Москва : Изд-во "Эмес", 1934. (Москва, тип. изд-ва «Дер Эмес»).

 

Диманштейн С. М. Еврейская автономная область – детище Октябрьской революции / С. Диманштейн - Москва : Издательство "Эмес", 1934. (Москва, тип. изд-ва «Дер Эмес»).

 

Заславский Д. Евреи в СССР / Д. Заславский. - Москва : Издательство "Эмес", 1933. (Москва, тип. изд-ва «Дер Эмес»).

 

Канторович А. Перспективы Биробиджана / А. Канторович. – Москва : Изд-во «Эмес», 1932. (Москва, тип. изд-ва «Дер Эмес»).

 

Троцкий Б.И. Строительство Еврейской автономной области в 1935 и 1936 го/ Б.И. Троцкий - Москва : Издательство "Эмес", 1936.

 

Эйдельман Е. От «черты оседлости» до автономной области / Е. Эйдельман. – Москва : Изд-во «Эмес», 1934.

            -Літературознавство, фольклор, мемуари:

װינער, מאיר. װעגן שאלעם-אלײכעמס הומאר / מ. װינער. - מאסקװע : מעלוכע-פארלאג "דער עמעס", 1941

Винер М. О юморе Шолом-Алейхема. - Москва : Государственное издательство "Дер Эмес", 1941.

 

סאוועטישע יידישע פאלקס-לידער / צונויפגעשטעלט פון י. דאברושין. - מאסקווע : מעלוכע-פארלאג ''דער עמעס'', 1939

Советские еврейские песни / составил Добрушин И. - Москва : Государственное издательство "Дер Эмес"; 1939. (17-я фабрика нац. книги Огиза РСФСР треста "Полиграфкнига").

 

פאלקלאר-לידער : באנד 2: נייע מאטעריאלנ-זאמלונג / אינסטיטוט פאר יידישער פראלעטארישער קולטור פון דער וויסנשאפט-אקאדעמיע פון אוסרר. עטנאגראפישע סעקציע ; געזאמלט דורך יע. אוסטערליץ, מ. בערעגאווסקי, ב. גוטיאנסקי, א. געלבמאן, י. טשערניאק, פ. כאראוועצער, און אנדערע, צוגעגרייט צום דרוק מיט אנ אריינפיר אונ באמערקונגענ ז. סקודיצקי, אונטער דער רעדאקציע פונ מ. ווינער. - מאסקווע : פארלאג ''עמעס'', 1936

Фольклор : Том 2. - Москва : Изд-во "Эмес", 1936. (Тип. "Дер Эмес").

 

ווינטשעווסקי, מאריס. ערינערונגען / מ. ווינטשעווסקי. - מאסקװע : פארלאג "שול און בוך", 1926. – (טיפאגראפיע מאסקווע, ''רער עמעס'')

Винчевский М. Воспоминания / М. Винчевский. - Москва : Издательство акц. об-ва "Школа и книга", 1926. (тип. "Эмес").

 

Серед довідкових видань та бібліографічних матеріалів Відділу фондів юдаїки представлені: енциклопедії, довідники, путівники, збірники статей та бібліографічні покажчики:

Altshuler, Mordechai. Russian Publications on Jews and Judaism in the Soviet Union : 1917-1967: a bibliography / edited by Mordechai Altshuler. – Jerusalem : Society for Research on Jewish Communities, 1970.

 

Документы по истории и культуре евреев в архивах Москвы : Путеводитель / Науч. ред.-сост.: Куповецкий М.С. и др.; Рос. гос. гуманит. ун-т. Центр арх. исслед. (ИАИ) , Центр библеистики и иудаики ; Евр. теолог. семинария Америки ; Ин-т евр. исслед. (ИВО) – М.: РГГУ, 1997.

 

Аронсон Г. Еврейский вопрос в эпоху Сталина //Книга о русском еврействе : 1917 – 1967 / под редакцией Я. Г. Фрумкина, Г. Я. Аронсона, А. А. Гольденвейзера. – Иерусалим : Гешарим; М. : РПО Мосты культуры; Минск : ООО МЕТ, 2002. – С. 142 – 169.

 

(идиш)     ''דער אמת'', ''דער עמעס''

«Эмес», «Дер эмес» – «Правда» // Краткая еврейская энциклопедия / глав. редакторы : Ари Авнер, Нафтали Прат. Том 10 : Ша’алвим – Я’эл, библиографический указатель. –  Иерусалим : Общество по исследованию еврейских общин, Еврейский университет в Иерусалиме, 2001. – Кол. 640 – 644.

 

Рутберг Н.И., Пидевич И.Н. Евреи и еврейский вопрос в литературе советского периода : хронологически-тематический указатель литературы, изданной за 1917-1991 гг. на русском языке / отв. Редактор И.А. Беседин. – М.: Грантъ, 2000. – (Академическая серия. Выпуск 3).

 

Виставку підготувала головний бібліотекар відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Г. А. Ривкіна.