У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відкрилась Міжнародна наукова конференція до 150-річчя від дня народження академіка Агатангела Юхимовича Кримського

1871 рік видався дивовижно щедрим на народження в Україні геніїв. Цьогоріч ми відзначали, зокрема, ювілеї трьох видатних постатей нашої науки й культури, але, безумовно, постатей світового рівня – Лесі Українки, Агатангела Кримського й Василя Стефаника.

150-річному ювілею Агатангела Кримського і присвячена нинішня Міжнародна наукова конференція, яка відкрилась 19 жовтня в НБУВ. Її організаторами виступили Національна академія наук України, Інститут сходознавства імені А.Ю. Кримського, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського, Інститут мовознавства імені О.О. Потебні. Партнерами стали Інститут Юнуса Емре в Києві, Бакинський міжнародний центр мультикультуралізму, Видавничий дім «Гельветика».

У вступному слові-привітанні учасникам конференції  академік-секретар Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України, академік НАН України, директор Інституту історії України НАН України Валерій Андрійович Смолій відзначив, що давньою доброю традицією в науковому й академічному середовищі є вшанування, особливо ж в ювілейні дати, справжніх корифеїв попередніх генерацій. Подвижницький внесок у розвиток нашої науки Агатангела Кримського є неоціненним. Це була людина енциклопедичних знань, широких світоглядних горизонтів, твердої життєвої позиції, це був учений, який ніколи не йшов на найменший компроміс із совістю науковця. Він репрезентував українську науку і був людиною воістину феноменальної обдарованості.

Наукові інтереси Кримського безмежні, як і безмежні хронологічні й географічні зрізи його дослідницьких праць, зазначив В.І. Смолій. Учений-орієнталіст зі світовим ім’ям, людина широкого філософського мислення й унікальних лінгвістичних здібностей, досконалий знавець кількох десятків іноземних мов, він однаково успішно працював у царині східних культур та народів, мови та літературознавства, своїми блискучими перекладами творів східних письменників відкрив українському, та й широкому європейському загалу перспективу долучення до своєрідної багатогранної філософії східних суспільств. Кримський сприймав мусульманський світ як надзвичайно багатий історичний простір, складний і неоднозначний, і таким прагнув представити його світовій спільноті.

Цей обшир не поглинув усі сили й час науковця, він був, за відгуками сучасників,  високоталановитим поетом і дуже оригінальним повістярем. Незмінною його любов’ю залишалась україністика.

В.І. Смолій наголосив на особливій ролі Агатангела Юхимовича Кримського у становленні Української академії наук. Ініціатор заснування всеукраїнської асоціації сходознавства, фундатор європейської школи художнього перекладу етнічної поезії, він зі своїм організаторським хистом закономірно виявився біля витоків організації й становлення Української академії наук, до 1929 року незмінно обіймаючи посаду її Вченого секретаря. Став одним із перших українських академіків, очолив перше академічне історико-філологічне відділення. Але творчий злет ученого обірвався за жорстокою традицією 30-х років радянською каральною системою. Вона вкотре продемонструвала свій непереборний страх перед інтелектуальним потенціалом нації.

Промовець зазначив, що ювілейні дати – не лише пошанування минулих заслуг неординарних особистостей. Це і привід для аналізу сучасного стану започаткованих ними наукових галузей. Він висловив упевненість, що ці питання й аспекти стануть предметом обговорення й дискусій сьогоднішнього наукового форуму, якому побажав плідної й результативної роботи.

Міжнародний форум привітала з відкриттям Надзвичайний і Повноважний Посол Азербайджанської Республіки в Україні Ельміра Гусейн-кизи Ахундова. Вона висловила вдячність за можливість відзначити разом  з його учасниками ювілей цього видатного науковця, діяча й літератора. Агатангел Кримський, повідомила пані Посол, є надзвичайно шанованим науковцем, письменником і перекладачем для Азербайджану. За значний внесок у зближення двох культур і літератур, за плідну працю з перекладів видатних літераторів цієї країни його вважають засновником українського азербайджанознавства. Особливу увагу приділяв він дослідженню творчості видатного поета-мислителя, класика азербайджанської поезії Нізамі Гянджеві та сприяв розвиткові «нізамізнавства» в Україні. Символічно, закцентувала вона, що нинішній рік в Азербайджані є роком Нізамі Гянджеві.  Закладені Агатангелом Кримським початки співдружності азербайджанської та української культур міцніють упродовж років: нещодавно в Баку видано переклад його праці «Нізамі та його сучасники», а також побачив світ збірник вибраних творів сучасної української поезії азербайджанською мовою.

З привітальними словами звернулись до учасників конференції також виконуючий обов’язки директора Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського Національної академії наук України, доктор філософських наук Віктор Олексійович Кіктенко, директор Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук України, доктор філологічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України Богдан Миколайович Ажнюк, доцент, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Нізамі Гянджеві Національної Академії наук Азербайджану Тахміна Бадалова, представник Бакинського міжнародного центру мультикультуралізму в Україні Марина Гончарук.

Наукову частину конференції відкрила доповіддю «Агатангел Кримський – засновник Національної академії наук України та Національної бібліотеки Української держави», підготовленою разом з членом-кореспондентом Національної академії наук України, почесним генеральним директором Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктором філософських наук, професором, академіком Національної академії наук України, радником Президії Національної академії наук України Олексієм Семеновичем Онищенком,  генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, доктор історичних наук, професор Любов Андріївна Дубровіна.

Зокрема, у доповіді відзначено, що з іменем Агатангела Кримського пов’язані становлення української науки та її розвиток. У 90-х роках ХХ століття ім'я академіка Кримського виходить із сутінок забуття, відбувається справжнє відкриття значення його постаті для розвитку науки та культури. Саме тоді почалися нові, не обтяжені ідеологічними заборонами, дослідження історії створення Національної академії наук України.

За доби незалежності особистість А. Кpимськoro дуже швидко стала об'єктом окремої уваги дослідників мовознавства, літературознавства, народознавства, істориків науки та культури. Ґрунтовні дослідження історії Академії, започатковані публікаціями документів про її заснування і вперше відкриті для галузей знань, дали змогу реально оцінити його непересічну роль як ученого та науковця-організатора, який брав участь у її створенні та впродовж десяти років на посаді Неодмінного секретаря докладав багато зусиль для її врятування та розвитку. За визнанням оточення, на його плечах Академія трималася у найбільш скрутні часи 20-х років ХХ століття.

А. Кримський став одним з найбільш досліджуваних представників когорти вчених, які засновували Академію та забезпечили її існування. У наш час його біографія вивчена досить добре. Про нього – вченого, письменника, сходознавця, історика науки, мовознавця, перекладача – написано чимало книг, статей, нарисів, збірників наукових праць, захищено багато дисертацій. Започатковано й проводяться багато заходів, пов’язаних з дослідженням і вшануванням постаті А. Ю. Кримського. Нині на сайті НБУВ створюється електронна колекція А. Ю. Кримського. інтегрована віртуальна бібліотека Окремий блок становлять енциклопедичні статті про нього. Значний обсяг має публікація епістолярію вченого, як окремо, так і у складі матеріалів листування В. І. Вернадського та інших учених, передусім сходознавців та істориків науки,  публікуються матеріали ювілейних сесій секції суспільних і гуманітарних наук Національної академії наук України, присвячених народженню А. Ю. Кримського тощо.

Разом з тим, відзначила доповідач,  вивчити діяльність А. Кримського як організатора науки не так легко. Відомості про нього розкидані по багатьох джерелах, і пошуки їх потребують також значної евристичної діяльності в архівах – як  аналізу конкретної ситуації, так і розуміння них обставин епохи. Інформацію про його діяльність по крупинках слід виявляти в академічних і партійних документах, слідчій справі, публікаціях праць НАН, а також у його величезному листуванні. Багато слід читати між рядків. На нашу думку, справжня й глибока біографія Кримського ще чекає на свого дослідника.

Л.А. Дубровіна привернула увагу до ролі Кримського у становленні Української академії наук як до реального подвигу вченого. Впродовж 1920-х років основним завданням було врятувати вищу наукову установу, зберегти концептуальні, правові та наукові засади організації та функціонування, закладені в установчих документах. Це все й стало академічною долею А. Кримського, який, попри все, зберігав цілісність Академії та її внутрішній устрій. Його постійна дипломатична i наполеглива боротьба з владою, передусім Наркомосвітою, фінансування Академії зрештою призвела до розуміння у забезпеченні її збереження й розвитку.

Характеризуючи цей час, міністр освіти при гетьманському уряді М. П. Василенко, якому належить ініціатива заснування Академії, у своїх листах до В. І. Вернадського писав: «У тому, що Академія врятована, величезна заслуга А. Ю. Кримського. Це я повинен засвідчити відкрито, по совісті».

Доповідач також особливо відзначила роль А. Кримського, яку він відіграв разом з іншими як член комітету для Тимчасового утворення Національної бібліотеки Української Держави,  у її становленні. Наявність Національної бібліотеки він вважав запорукою розвитку науки в Україні. Разом з В. Кордтом та Г. Житецьким він брав безпосередню участь у підготовці засадничих документів, у тому числі першого Статуту Бібліотеки 1918 року, що визначав статус і зв'язки Бібліотеки з Академією. структуру, функції, управління тa розпорядок внутрішнього життя головного книгосховища України.

Тож і нині важко переоцінити діяльність А. Кримського, його  надзвичайний особистий внесок у збереження Академії наук, нинішньої Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, науки в цілому.

З доповідями на пленарному засіданні виступили також завідувач відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А.Ю. Кримського Національної академії наук України, доктор філологічних наук Олексій Олександрович Хамрай, старший науковий співробітник відділу Близького та Середнього Сходу Інституту сходознавства імені А. Ю. Кримського Національної академії наук України, кандидат філологічних наук Юлія Іванівна Петрова, заступник директора з наукової роботи Інституту мовознавства імені О.О. Потебні Національної академії наук України, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник Олександр Іванович Скопненко, професор кафедри української мови Волинського національного університету імені Лесі Українки, доктор філологічних наук Маргарита Василівна Жуйкова, директор Інституту інформаційних технологій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник Катерина Вілентіївна Лобузіна, завідувач книжковими фондами Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка, кандидат філологічних наук Соломія Володимирівна Вівчар.

Конференція продовжує свою роботу засіданнями секцій, круглих столів, тематичними книжковими та фотовиставками. Заходи відбуваються, крім НБУВ, також  в Інституті сходознавства імені А.Ю. Кримського НАН України, Інституті мовознавства імені О.О. Потебні НАН України.