Друкарня Львівського єзуїтського колегіуму (1642–1773) була одним із найбільших українських поліграфічних осередків стародрукованого періоду. Її продукція, надрукована виключно латинським шрифтом, вирізнялася високим рівнем поліграфії, використанням великої кількості прямих і курсивнх шрифтів різних розмірів і широкого спектру елементів художнього оздоблення, особливо у XVIII ст.

Оскільки друкарня діяла при єзуїтському колегіумі, помітне місце серед її продукції займають видання, пов’язані з навчальним процесом. Це посібники з риторики, поетики, математики, філософії, історії, географії, астрономії, іноземних мов, насамперед латинської, словники, тези диспутів і дисертацій. Сюди ж можна віднести енциклопедичні збірники, твори з медичної, юридичної тематики, архітектури, видання творів античних авторів, а також програми вистав, які студенти показували широкому загалу з нагоди різноманітних подій.

Суто релігійна тематика представлена теологічними трактатами, виданнями творів отців церкви, насамперед христологічного трактату Фоми Кемпійського латинською та в перекладі польською мовами. Також видавалися агіографічні твори та збірники, полемічні трактати, збірки повчань, різноманітні проповіді як самостійно, так і в тематичних або авторських збірниках. Не оминули увагою видавці історію окремих місцевих церковних інституцій, регіональних санктуаріїв і святинь. Також виходили друком збірники церковних документів, катехізиси, різноманітні молитовники.

Деяку частину репертуару становить художня література. Крім згаданих видань античних творів, видавалися збірки релігійної та світської поезії, нечисленні прозові, публіцистичні та драматичні твори тогочасних авторів. Сюди ж можна додати описи подорожей. Доповнюють тематику світських видань твори з геральдики та збірники гербів, а також характерні для всіх друкарень календарі.

Окремо виділяється категорія видань панегіричного змісту – прозових і поетичних вітальних творів із нагоди весілля чи вступу на посаду, жалобних промов і проповідей при похованні, святкових декламацій тощо. За приблизними підрахунками частка панегіричних творів у репертуарі друкарні Львівського єзуїтського колегіуму становить близько 30%.

У фонді відділу стародруків та рідкісних видань НБУВ налічується близько 200 видань цієї друкарні, що становить близько четвертої частини всього її репертуару. Перегляд de visu примірників дозволив зібрати та систематизувати зображення використаних для їх оздоблення художніх елементів, зокрема гравірованих заставок, кінцівок, ініціальних літер.

У примірниках НБУВ зафіксовано 84 зображення заставок і кінцівок, із яких 22 використано як заставки, 57 – як кінцівки та 5 – у обох позиціях. Крім того, серед заставок одне зображення має три варіації за рахунок змінної середини, три відбитки найвірогідніше є фрагментами гравірованих рамок, укомпонованих на позиціях заставок. Декілька художніх елементів походять із друкарні М. Віжбєнти, краківського видавця в 1554–1605 рр., вдова якого, як вважають дослідники, продала львівським єзуїтам шрифти та різні поліграфічні матеріали. Серед них одна з кінцівок, яка насправді була друкарською маркою М. Віжбєнти, – «козел, що стрибає на вербу».

За примірниками НБУВ спостерігається досить чіткий хронологічний розподіл у використанні зазначених елементів оздоблення. Художні елементи XVII – початку XVIII ст. (іл. 1, 4, 10) практично не трапляються у виданнях подальших років. У 1725 р. в Лейпцизі для друкарні було втретє закуплено шрифти та, як припускають, комплекти гравірованих ініціалів та інших поліграфічних матеріалів. Хоча характерні для XVIII ст. квіткові композиції фіксуються трохи раніше – з 1723 р. (іл. 5). Згодом, з 1730-х років у виданнях налічується щонайменше 13 стилістично подібних зображень із акантовим листям, переважно на позиціях кінцівок (іл. 7). У 1760–1770-х рр. з’являються рококові композиції (іл. 9).

Як вважають дослідники, у другій половині XVIII ст. друкарні Львова, а також єзуїтські друкарні різних міст підтримували між собою тісні контакти, що втілилося, зокрема, в запозиченні різних поліграфічних елементів. Так, у виданнях львівської єзуїтської друкарні зафіксовано дві заставки (іл. 7, перший елемент) та три кінцівки (іл. 4, третій елемент у верхньому ряді, іл. 6, нижній правий елемент), ідентичні тим, які широко представлені у виданнях львівської друкарні братства Трійці. А також деякі ініціали: щонайменше п’ять літер із різних комплектів друкарні єзуїтського колегіуму з’являються у виданнях друкарні братства Трійці, натомість окремі літери з комплекту дрібних ініціалів з квітковим орнаментом друкарні братства Трійці наявні у друках єзуїтів (іл. 15).

Загалом у примірниках НБУВ видань друкарні Львівського єзуїтського колегіуму виявлено 69 ініціалів. Із них зафіксовано два зображення, які, перевернуті, використано замість інших літер: повернута на бік Z – замість N, перевернута T із затіненою половинкою поперечини – замість L. Перевертання ініціалів H, I, N, O, S, Z було типовим явищем, зрештою як і інших художніх елементів, у сюжетному оздобленні яких верх-низ неочевидний.

Усі виявлені ініціали розподіляються на 10 груп, які за розмірами (висота х ширина), характером зображення та часом використання можуть складати комплекти (не враховуючи трьох ініціалів різних розмірів XVII – початку XVIII ст., які не увійшли до жодної групи).

1. Білі ініціали A, B, M, V у подвійній рамці з рослинами та пташками на білому тлі, також можливо F, V у подвійній рамці з рослинами та тваринами на білому тлі, розміри коливаються в межах 30–31 x 29–31 мм, зафіксовані у виданнях 1646–1716 рр. (іл. 10, верхня група).

2. Білі ініціали C, F, I, K, L, T у подвійній рамці з виноградом і пташками (літера С – з маскароном) на білому тлі, розміри 24–27 х 25–27 мм, зафіксовані у виданнях 1643–1767 рр. Перевернуту літеру T із цієї групи використано замість L, вірогідно через поганий стан дошки з літерою L (іл. 10, середня група).

3. Білі ініціали C, E, R у подвійній рамці з рослинами та пташками на білому тлі, розміри 21–22 х 20–22 мм, зафіксовані у виданнях 1644–1701, 1768 рр. (іл. 10, нижня група).

4. Білі ініціали L, N у подвійній рамці з орнаментальним рослинним візерунком на чорному тлі, розміри 40х36 і 38х32 мм відповідно, зафіксовані у виданнях 1695–1725 рр. (іл. 11, верхня група).

5. Білі ініціали A, B, C, D, G, H, M, N, O, P, Q, S, V, Z у подвійній рамці з рослинним і тваринним орнаментом на заштрихованому під різними кутами тлі, розміри 24–26 x 24–27 мм, зафіксовані у виданнях 1701–1767 рр. Округлі літери C, D, G, O, Q містять всередині велику квітку. У цій групі – два варіанти літери M, а також одиничний випадок використання повернутої на бік Z замість N (іл. 11, нижня група).

6. Білі барокові ініціали A, B, C, E, H, I, K, L, Q, R, T у подвійній рамці з листям папороті та квітками на горизонтально заштрихованому тлі, розміри 46–49 x 46–49 мм, зафіксовані у виданнях 1724–1766 рр. Якщо прийняти деяку варіативність зображень, до цієї ж групи можуть належати ініціали A, F, M, O, V, W (іл. 12).

7. Білі ініціали N, P, Z у подвійній рамці, «заштриховане листя» на білому тлі, розміри 47–48 x 47 мм, зафіксовані у виданнях 1725–1760 рр. (іл. 13, верхня група).

8. Білі ініціали D, G, S у подвійній рамці, «орнаментальний рослинний зафарбований малюнок» на горизонтально заштрихованому тлі, розміри 48 x 47–48 мм, зафіксовані у виданнях 1725–1758 рр. Сюди ж можна долучити ініціал С, який має трохи менші розміри – 45x45 мм і сюжетний малюнок – «пелікан, що годує своїх пташенят» (іл. 13, нижня група).

9. Білі ініціали C, E, H, N, S, U, W у подвійній рамці, «квітучі кущі» на білому тлі, розміри 46–49 x 40–42 мм (літера W – шириною 44 мм), зафіксовані у виданнях 1758–1771 рр. (можливий більш ранній початок використання – з 1729 р.) (іл. 14).

10. Чорні ініціали M, R, W без рамки з орнаментальним квітковим візерунком на білому тлі, розміри 18х18 мм, зафіксовані у виданнях 1738–1751 рр. (іл. 15). Походять із комплекту ініціалів друкарні братства Трійці.

Широкий діапазон елементів художнього оздоблення демонструє добру оснащеність друкарні Львівського єзуїтського колегіуму, а отже і значні художньо-поліграфічні можливості оформлення власних видань. Їх подальше дослідження і публікація дадуть змогу скласти вичерпний перелік поліграфічних матеріалів друкарні для ідентифікації її продукції та порівняння з іншими виданнями.

Про елементи художнього оздоблення друкарні Львівського єзуїтського колегіуму можна також почитати в наукових публікаціях:

Рудакова Ю. К. Видання без вихідних даних друкарні Львівського єзуїтського колегіуму XVIII ст. у фонді Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – Київ, 2017. – Вип. 47. – С. 177–193.

Швец Н. П. О некоторых аспектах атрибуции изданий львовских иезуитов (по материалам каталога типографии Львовского иезуитского коллегиума. 1615–1773) // Книга. Исследования и материалы. – Москва, 2012. – Сб. 95. – С. 63–84.

Юлія Рудакова, старший науковий співробітник відділу стародруків та рідкісних видань ІК НБУВ