Україна разом з Європою відзначає 8 травня День пам’яті та примирення.

Цього дня ми з болем і сумом згадуємо всіх жертв Другої світової війни. І з безумовним осудом, а багато хто  з ненавистю – тих, хто розв’язав ту війну, яка принесла величезні руйнування, людські втрати і страждання, геополітичні зміни у світі.

За роки Другої світової війни  загинуло близько 72 мільйонів людей. Кожен сьомий з них – українець.

На жаль, є ще народи, яких історія нічому не вчить. Безліч людських страждань, військових операцій, жахливих руйнацій, важких наслідків і багаторічних подолань наслідків тієї війни зафіксовано у мільйонах книг та інших документів, документальних і художніх фільмах, спогадах свідків… У двадцять першому столітті кожному свідомому громадянину зрозуміло, що війна неприпустима, згубна для людства, це антипод людського існування. Але деякі особи й народи не здатні вивчити уроків історії та усвідомити цінності людського життя, вони знову беруться за зброю і вбивають…

Україна, на чию землю знову прийшла війна, та інші країни докладають зусиль, аби зупинити це зло. Аби уроки про неприпустимість убивчих воєн були засвоєні всіма. Аби пам’ять про всіх, хто врятував світ від чуми фашизму, хто рятує сьогодні від нових загарбницьких зазіхань, була вічною й не дозволяла розпалювати нові війни.

І ця пам’ять неможлива без покаяння. Примирення – без стабільного миру.

Пам’ятаймо про це завжди! Відстоюймо нашу свободу і мир!