Ювілеї приходять у долю незалежно від обставин часу. Сьогодні свій красивий ювілей відзначає наша шанована колега – книгознавиця, фахівець у сфері книжкового пам’яткознавства, історії книги та бібліотечної справи, експертка з питань атрибуції рідкісних книг, бібліограф, доктор історичних наук, професор, директорка Інституту книгознавства Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Галина Іванівна Ковальчук.

Доля пов’язала її життя з книгою ще здавна. Є таке визначення – дитя бібліотеки. Воно безпосередньо стосується нашої ювілярки. Її мама, філолог за освітою, тривалий час працювала завідувачкою бібліотеки профтехучилища. Тож донька виростала серед книг, ще зі шкільних років опанувала ази бібліотечної справи, допомагаючи впорядковувати книжковий фонд, видавати літературу, не одному могла й порадити, що почитати.

І ця любов до книг переросла в покликання. Галина Іванівна здобула вищу освіту на філологічному факультеті Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, в перший рік після вишу працювала  вчителькою в середній школі, але тяжіння книги переважило – незабаром вона стала науковим працівником Музею книги і друкарства України. Там набула досвіду науково-організаційної роботи – керувала масовим відділом, сектором виставок, приділяла значну увагу популяризації книги – розробляла й проводила оглядові та тематичні екскурсії, читала лекції. Саме тут Г. І. Ковальчук почала досліджувати історію книги та книжкову справу, зацікавилася українською книжковою культурою, робила перші кроки як науковець.

Згодом вона вступила до аспірантури за фахом «Бібліотекознавство та бібліографія» в Київському державному інституті культури (нині – Київський національний університет культури і мистецтв), працювала в цьому інституті на викладацькій роботі, досліджувала й викладала історію книги, книгознавство, експертизу рідкісних книжок, укладала навчальні програми, методичні розробки до курсів, навчальні посібники. У 1992 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Історія розвитку книгознавства в УСРР в 20–30 рр.», в якій уперше, на архівних матеріалах, новій джерельній базі, докладно висвітлила історію та наукову діяльність Українського наукового інституту книгознавства (УНІК).

У 1996 році Г.І. Ковальчук прийшла на роботу до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на посаду завідувача відділу стародруків та рідкісних видань. Тут учена ретельно досліджувала колекції книжкових пам’яток, окремі примірники, у тому числі інкунабули, західноєвропейські стародруки ХУІ століття, рідкісні та цінні українські видання, історичні листівки тощо, розробляла ґрунтовні методологічні та методичні засади книжкового пам’яткознавства, організовувала службові каталоги, налагоджувала облік стародруків. 

З кінця 1990-х років Галина Іванівна започаткувала серію книгознавчих читань, на яких історики книги, фахівці в галузі рідкісних книг із бібліотек різних видів, форм власності і підпорядкування мали змогу обговорювати нагальні проблеми розвитку книгознавства.

Роботу у відділі стародруків та рідкісних видань НБУВ вона поєднувала з викладацькою діяльністю у закладах вищої освіти – Київському національному університеті культури і мистецтв та Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв. Розробила нові навчальні дисципліни – «Документальне пам’яткознавство» та «Експертиза документальних пам’яток».

Окремим напрямом наукових зацікавлень Г.І. Ковальчук стали дослідження з історії української книги та книговидання, історії книжкової культури. Значну увагу дослідниця приділила відродженню пам’яті про репресованих вітчизняних бібліотекознавців, книгознавців та бібліографів, передусім співробітників УНІКу та  Всенародної бібліотеки України (нині – НБУВ). Вона розкрила внесок в історію вітчизняного історичного книгознавства таких постатей, як С. Єфремов,  Я. Ісаєвич, С. Маслов, І. Крип’якевич, Ф. Максименко, Б. Зданевич, В. Іваницький та інші, доповнивши цей напрям також біобібліографічними нарисами про співробітників НБУВ.

У 2015 році Г.І. Ковальчук очолила новостворений Інститут книгознавства НБУВ, у структурі якого об’єднано п’ять відділів. Обіймаючи посаду директора інституту, вона розробила обґрунтування й безпосередньо керує реалізацією наукових досліджень за кількома темами, започаткувала науково-практичний семінар «Книгознавчі студії», провадить значну організаційну діяльність з популяризації унікальних книжкових колекцій та результатів їх наукових досліджень, активно виступає у ЗМІ. Відзначають колеги також її якості як керівника – творчо й відповідально, з повною віддачею вона реалізує накопичений багатий досвід, гуртуючи очолюваний колектив інституту, передаючи колегам свої  вміння,  майстерність, неспокій за спільну справу, прищеплюючи почуття корпоративної відповідальності, товариськості й доброзичливості.

Г.І. Ковальчук предметно займалась теоретичними і прикладними питаннями формування науково-методичних засад і реалізації перших практичних кроків зі створення Державного реєстру книжкових пам’яток України як складової Державного реєстру національного культурного надбання. Вона також ініціювала науковий корпоративний проєкт «Книжкові пам’ятки України», реалізований у співпраці з директором Інституту інформаційних технологій НБУВ, доктором наук із соціальних комунікацій К.В. Лобузіною і представлений на порталі НБУВ.

Дослідниця професійно займається питаннями книгознавчої термінології, підготувала низку термінологічних статей до Української архівної енциклопедії, Енциклопедії Сучасної України, була одним із основних укладачів Словника книгознавчих термінів, активно співпрацює з Українською бібліотечною енциклопедією.

Учена також опікується питаннями опублікування результатів наукових студій з книгознавства та бібліотекознавства, зокрема як науковий редактор і рецензент праць колег, у НБУВ тривалий час вона очолювала редакційно-видавничу раду, є членом вченої ради, оціночної комісії. Ініціювала низку науково-видавничих проєктів і була їх науковим редактором.

Г.І.  Ковальчук є членом редколегій фахового видання «Бібліотечний вісник», наукового збірника «Рукописна та книжкова спадщина України»,  працює в міжнародній редколегії щорічника наукових праць «Lietuvos mokslų akademijos Vrublevskių biblioteka» («Бібліотека ім. Врублевських Литовської академії наук», Вільнюс).

Ім’я професора Галини Ковальчук добре відоме і шановане не лише в Україні, а й за її межами, оскільки вчена зробила помітний внесок в українську і світову науку, пов’язану з книгою та її всебічним вивченням. Вона є активним учасником міжнародної наукової співпраці національних бібліотек, бере активну участь у наукових конференціях та бібліотекознавчих заходах в Україні та за кордоном. У складний період воєнного часу інтерес до України посилився, нещодавно на запрошення Американської бібліографічної асоціації Галина Іванівна  виступала з доповіддю про діяльність НБУВ та її історичні колекції, з цією ж темою вона запрошена як основний гість на цьогорічну червневу конференцію, котру проводить Національна бібліотека Аргентини.

Науковий доробок Галини Іванівни становлять понад 450 авторських публікацій історико-книгознавчої, бібліотекознавчої, бібліографічної, документознавчої тематики, серед яких монографії, статті, бібліографічні покажчики, навчальні посібники, методичні рекомендації, рецензії тощо.

Вагомим є внесок Г. Ковальчук у підготовку наукових кадрів за напрямами її наукової діяльності, під її керівництвом захищено 5 кандидатських дисертацій.

Науковій і творчій діяльності, дослідництву Галини Іванівни сприяють увага й підтримка дружної родини. Двоє синів пішли шляхом її чоловіка, працюють у будівельній галузі, підростають троє онуків, які зі своїм життєвим вибором визначаться пізніше, але книгу в родині всі люблять і шанують безумовно.

Ювілей – це сходинка життя, коли підсумовуєш досягнуте. Але це й той обрій, коли здобутий досвід та життєва мудрість допомагають швидше і точніше втілювати намічені плани, впевнено крокуючи до своєї мети. Це етап, коли маєш ужинком заслужену шану і вдячність людей. Адже життя вимірюється не кількістю пройдених літ. А тільки енергетикою творення, вкладеного в нього добра, енергетикою любові, яку вмістило в собі.

Колектив Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського щиро вітає Вас, шановна Галино Іванівно, з ювілеєм! Нехай щастить Вам і надалі у творчих пошуках, дослідженнях і відкриттях! Хай створене, напрацьоване й закладене Вами проростає в колегах, учнях, дослідниках  знаннями, допитливістю, допомагає їх професійному зростанню. Нехай книга, що пишеться Вашою долею, буде об’ємною й цікавою, і доля завжди  врожаїться добром, щастям, любов’ю, Божою благодаттю!