На початку ХХ століття життя євреїв в Російської імперії визначалося особливостями їх правового статусу, взаєминами з органами влади і державною політикою, що накладала обмеження на громадянські й політичні права. Єврейське населення в Росії могло проживати тільки в межах так званої «смуги осілості». Ці правила офіційно діяли з 1791 по 1917 рік, хоча фактично закон перестав застосовуватися в 1915 році. Винятками в різний час були певні категорії євреїв, до них входили особи з вищою освітою, купці першої та другої гільдій, рекрути, які відслужили в армії, ремісники, які були приписані до конкретних ремісничих цехів, караїми, бухарські та горські євреї. Також були обмежені можливості здобуття освіти і професійної самореалізації, збереження традиційної духовної культури єврейського населення.
Для юдейської громади традиційними були культура доброчинності, співчуття до ближнього, підтримка незаможних родин і сиріт у забезпеченні елементарних потреб: у їжі, одязі, житлі та реалізації їхніх прав на здобуття релігійної освіти. Усі соціальні прошарки отримували рівні можливості засвоєння культурного спадку попередніх поколінь.
У межах законодавчого поля Російської імперії, освітньо-виховні заклади системи освіти фінансувалися через благодійні громадські організації. Ідея взаємодопомоги, як інструмент самозбереження єврейської громади, втілювалася в різноманітних благодійних ініціативах, і часом вдавалося заручитися підтримкою на місцевому рівні, зокрема з боку інспекторів та дирекції народних училищ губерній, але набагато складніше було подолати бюрократичні перепони з керівництвом навчального округу і міністерства народної освіти. На тлі дискримінаційної законодавчої політики Російської імперії щодо євреїв зростало значення доброчинних єврейських національно-культурних організацій, як осередку реалізації духовних потреб єврейського населення.
Унаслідок законодавчих обмежень вступу євреїв до вищих навчальних закладів Росії, молоді люди здобували освіту в університетах Європи, засвоюючи європейські ідеї гуманізму, демократії, верховенства права, знайомилися із засадами національно-культурної політики європейських держав. Процеси піднесення єврейського національного руху, розвиток сіонізму, зростання самосвідомості сприяли активізації модернізаційних процесів у єврейській громаді, збереженню національної єдності, релігійного спадку й історико-культурних традицій.
Історичними мовами євреїв України були їдиш та іврит, кожна з яких виконувала свою функцію. Розмовною мовою був їдиш, іврит залишалася основною мовою єврейської літератури, науки, освіти та релігії. Крім того, євреї (особливо чоловіки) зазвичай володіли мовою населення серед якого вони проживали.
Їдиш – яскрава, соковита народна мова, в яку впліталися українські, білоруські, польські, литовські слова. Мова вулиці, сім’ї, базару. На ній розмовляли, співали, розказували казки, на ній раділи й сумували, освідчувалися у коханні та оплакували горе. Також, це мова журналістів, літераторів, вчених. Їдишем були написані романи, вірші, газетні статті та наукові дослідження, велися політичні дискусії.
Євреї асимілювалися дуже повільно, за переписом 1897 року, серед юдейського населення дев’яти південно-західних губерній Російської імперії 98,5 % назвали їдиш рідною мовою, а у Волинській, Подільській, Київській, Полтавській та Чернігівській губерніях – понад 99 %.
За тим же переписом, розподіл осіб юдейського віросповідання за родом занять: 43,6% – дрібні ремісники, 14,4% – кравці та швачки, 6,6% – теслярі, 3,1% - слюсарі, інші займалися торгівлею та різними видами обслуговування або не мали певних занять.
З лютневою революцією 1917 року, піднявся інтерес до єврейської освіти, становленню та розвитку мережі єврейських загальноосвітніх шкіл, незважаючи на труднощі після погромів доби національно-визвольних змагань 1917-1920 років. Відчувався постійний дефіцит педагогічних кадрів, спричинений еміграцією значної кількості єврейських освітян.
Особлива сторінка в історії єврейської школи, належить Єврейській культурній лізі («Культур–Ліга»), створеній у Києві влітку 1918 році. Ця єврейська світська благодійна та культурно-просвітницька організація займалася розвитком єврейської культури та їдишу.
За її підтримки відкрилися єврейські гімназії у Вінниці, Полтаві та інших містах. Початкові і середні школи в населених пунктах Київщини, Волині, Катеринославщини та інших регіонах.
Восени 1918 року вже діяли секції, що були включені до єдиної організаційної структури «Культур-Ліги», а саме: освіта – шкільна та позашкільна (для дорослих), дошкільна; видавнича; бібліотечна; музична; театральна; літературна; художня (пластичних мистецтв). Пізніше, на початку 1919 року, почали діяти секції єврейської статистики та архівна. У 1920 році в містах України вже працювали 283 установи, серед них: сиротинці, вечірні курси, єврейські школи, де викладання велося їдишем (для дітей та дорослих), бібліотеки. Серед шкіл були 3 гімназії. У Києві були засновані: Єврейський народний університет на 300 студентів, вчительська семінарія, курси підготовки єврейських вчителів, було створено видавництво «Культур-Ліга», яке порядкувало мережею книготоргівлі у провінції. З кінця 1918 року видавався журнал секцій освіти “Shul un lebn” (Школа та життя), що зіграв важливу роль у розвитку сучасної єврейської педагогіки.
Єврейські письменники створювали твори для дітей, разом із педагогами складали хрестоматії та підручники для єврейських шкіл, художники виконували ілюстрації для цих книжок, які друкувалися у видавництві, що належало Лізі.
Чи не найбільшим досягненням Ліги було відкриття у 1918 році Єврейського Народного університету (ЄНУ), що став першим єврейським навчальним закладом на теренах колишньої російської імперії. При відкритті ЄНУ в ньому налічувалося 62 студенти, а влітку 1919 – 250 і у тому ж 1919 була відкрита ще філія Університету на Подолі. Восени 1918 при Кам’янець-Подільському університеті було відкрито кафедру єврейської культури. У навчальних закладах Ліги працювали викладачі, що мали звання «Народний вчитель», з дипломами Сорбони, університету св. Володимира та інших університетів, Фребелівського та Комерційного інститутів.
У школах Ліги працював Я.Б. Резнік, вже тоді відомий педагог, автор підручників, згодом доктор педагогічних наук, професор, зав.-кафедрою педагогіки Київського педінституту, його брат – письменник Л.Б. Резнік, письменник Д. Гофштейн та інші.
У містах та містечках України було засновано більш ніж сто відділень організації, де були створені єврейські бібліотеки, початкові школи, дитячі садки їдишем. Часто, ці установи провадили соціальну роботу, а також, являли собою сиротинці та пункти допомоги біженцям. У період 1918 – 1920 років Ліга була незалежною інституцією, що виконувала роботу у всіх сферах культури їдишем. Положення змінюється після установлення радянської влади. 17 грудня 1920 року декретом Київського Губревкому її керівні органи були «комунізовані», ЦК ліквідовано, замість нього створено Орком (організаційний комітет), більшість якого складали комуністи. До 1924 року усі установи, народної освіти, що належали «Культур-Лізі» були підпорядковані Наркомосвіті, а більшість її інституцій були ліквідовані.
Усі школи та гімназії Ліги стали звичайними «єдиними трудовими школами», вищі педкурси також перейшли до відання Наросвіти. Ще однією причиною ліквідації було припинення допомоги їй з боку радянських та зарубіжних організацій. В перші роки радянської влади Ліга ще одержувала допомогу від Наркомосвіти УРСР, «Євощесткома» (Єврейський громадський комітет допомоги потерпілим від погромів), Товариства сприянню єврейському мистецтву, Джойнту та інших організацій. Ліга потрапила до важкої фінансової кризи. Підтримуючи багато культурно-просвітницьких закладів, вона змушена була утримувати 260 осіб: педагогів, літераторів, стипендіатів. Для покриття бюджету у її розпорядженні залишалися тільки членські внески та доходи від культурних заходів (концертів, вистав, вечорів, виставок, тощо). На початку 1925 «Культур-Ліга» припинила своє існування.
На початку 20-х років вагому роль у відновленні єврейських шкіл відіграли такі зарубіжні доброчинні організації, як «Джойнт» та «АРА» (Американська адміністрація допомоги, англ. English, the English language), діяльність яких в Україні, на жаль, була припинена з політичних міркувань.
У 1919 році при Народному Комісаріаті освіти був створений єврейський відділ, який започаткував відкриття єврейських шкіл. В цей час «військового комунізму» була розроблена Інструкція, що для одержання субсидій від єврейського комісаріату, школи повинні були дотримуватися певних умов: навчання рідною мовою, виключення предметів з релігії, іврит можливо вивчати з 3-го року навчання, не більше 1 години на день.
Функціонуванню рідної мови етнічних груп, радянська влада надавала важливе значення, як знаряддю комуністичного виховання трудящих мас.
До першої половини 20-х років ХХ століття у системі єврейських шкіл переважали чотирьохрічки (школи І-го концентру), а наприкінці 20-х років зросла кількість шкіл ІІ-го концентру (семирічок). Збільшувалася і кількість учнів, що навчалися рідною мовою. Слід зазначити, що зростання мережі єврейських загальноосвітніх шкіл гальмувалося через відсутність належної кількості вчительських кадрів та слабке матеріальне забезпечення. Поглибленню роботи з розвитку єврейської загальноосвітньої мережі сприяло створення національних районів, національних рад, що позитивно вплинуло на широке використання рідної мови у сфері державного та економічного будівництва. Однак, розвиток мережі єврейської профосвіти гальмував класовий принцип комплектації, що особливо жорстко почав впроваджуватись наприкінці 30-х років. Попри все, на кінець 20-х – початок 30-х років органам державної влади вдалося сформувати достатню загальноосвітню мережу та виробити систему професійної підготовки єврейської молоді.
Починаючи з 1923 року відбувається швидкий розвиток шкіл з викладанням усіх предметів їдишем і збільшення кількості учнів.
У 1924 році була створена Центральна комісія у справах національних меншин при ВУЦВК, спеціальна група в ній займалася питаннями розвитку єврейських шкіл, виданням підручників та навчальної літератури їдишем. В рішеннях наголошувалося важливість створення єврейських шкіл в великих промислових центрах. У 1926 році в Україні проживали 1.5 міліонна євреїв, 204864 з них дітей та підлітків 8 – 14 років (13.2 % усього населення). У Києві 140 тисяч євреїв, Одесі – 153 тисячі, Харкові – 80 тисяч, Дніпропетровську – 62 тисячі.
Розвиток єврейської освіти проходив в Україні в руслі політики коренізаціі, переважно українізації, однак із збереженням російської мови та проведенням відповідної роботи серед національних меншин. Завдання шкіл полягало у вихованні нового покоління молоді, для яких класові цінності були б вищими за національні.
Визначальним у діяльності єврейської школи 20-30-х років ХХ століття був мовний компонент.
У 1921 – 1923 роках, ще існували Хедери (єврейська релігійна початкова школа) та в деяких містах залишилися гебрайські школи (давньоєврейська мова).
Вже початку 20-х років органи влади та політичні структури розпочали наступальну боротьбу за витіснення мови іврит з навчального процесу і єврейських традиційних шкіл (хедерів, ієшивів, талмуд-тор) з освітнього простору, оскільки вони базувалися на давньоєврейській мові, що мала релігійне підґрунтя та відображала єврейські національні традиції, а це суперечило політичній ідеології того часу. Розмовною ж мовою єврейського населення радянська влада вважала мову їдиш, тому намагалася запровадити її у навчальний процес. Як правило, цю роботу ініціювали і здійснювали єврейські секції партійних комітетів КП(б)У. Водночас вживалися заходи щодо використання їдишу в школах з переважною кількістю єврейських дітей, що випливало з декрету ВУЦВК та РНК УСРР від 1 серпня 1923 року «Про заходи рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови». Впродовж 20-х років та першої половини
30-х років проводилася робота з удосконалення їдишу: здійснено кардинальну перебудову орфографії. Системну реформу єврейської орфографії було започатковано на ІІ Всесоюзному з`їзді єврейських культосвітніх працівників, який відбувся у травні 1928 року у Харкові, де й було обрано орфографічну комісію. Її завдання полягало у доопрацюванні єврейської орфографії, створенні єврейського словника, регулюванні єврейського правопису тощо. У 1928 – 1934 роках відбулося чотири орфографічні конференції, що поглиблювали теоретичну і практичну розробку мовних проблем.
Історіяю формування мережі єврейських загальноосвітніх закладів можна поділити декілька етапів. Перший – (1920-1923), коли вся робота в галузі освіти спрямовувалася на ліквідацію наслідків погромів та потрясінь військових лихоліть, насамперед на відновлення шкіл та інших освітніх закладів. Цей етап завершується ХІІ з’їздом РКП(б), на якому було прийнято постанову щодо проведення політики коренізації. Другий етап – (1923-1928), впродовж якого здійснювалися пошуки ефективних шляхів «радянізації» єврейської освіти. Завершився він Всесоюзною нарадою єврейських культосвітніх працівників у Харкові (1928), на якій було проголошено, що єврейська освітня мережа сформована і, в основному, задовольняє потреби населення. Третій етап – (1929-1932) характеризувався повним розквітом системи національної освіти, зокрема, і єврейської. У цей час політичні та владні структури, прикриваючись декларуванням бурхливого розвитку етнонаціональної освіти, розпочали наступ проти політики українізації. Однак кількість єврейських, німецьких, польських та інших шкіл продовжувала невпинно зростати, тому органами радянської влади було зроблено перший і важливий крок на шляху ліквідації системи національної освіти в Україні. У першій половині 1933 року було підписано договір УРСР і РСФР щодо уніфікації систем освіти. Четвертий етап – (1933-1936) починається пленумом ЦК КП(б)У 1933 року, на якому було офіційно проголошено боротьбу з українським буржуазним націоналізмом й визначено завдання – ліквідувати «ухил» у національній сфері. Цей етап завершився у 1936 році, коли вищим державним політичним керівництвом було заявлено про закінчення перехідного періоду й побудову соціалізму в СРСР. П’ятий етап – (1937-1939) – час згортання етнонаціональної освіти, який логічно вписувався в політичні завдання тогочасної тоталітарної системи.
Слід зазначити, що важливою складовою єврейського освітнього простору був і єврейський учитель. У 20-30-х роках попри усі намагання владних структур цю проблему так і не вдалося вирішити. У 20-х роках зусилля влади спрямувалися на перевиховання єврейського вчительства, сформованого за часів царизму та української революції, шляхом влаштування різноманітних політичних перевірок, атестацій, чисток тощо. Не зарадило ситуації й відкриття чотирьох єврейських педагогічних технікумів та єврейського відділу при Одеському ІНО. Важкі умови праці, перевантаження громадською роботою, політичний тиск, відсутність належного матеріального забезпечення зумовили високу плинність учительських кадрів. Її не змогли загальмувати навіть кампанії у вигляді мобілізацій на роботу в школи кадрів з педагогічною освітою та масові літні перепідготовки вчителів. Ріст чисельності єврейських шкіл потребував збільшення кількості вчителів, у 1926 – 1927 навчальному році була потреба більш ніж 500 вчителях.
Державні єврейські школи, як навчальні заклади інших нацменшин, погано забезпечувалися підручниками, методичними та навчальними посібниками. Педагогіка була хаотичною, засмітченною ідеями про ідеальну комуністичну школу. Навчальні програми були нашвидкоруч зібрані, поверхневі. Такий підхід шкодив, особливо у викладанні їдишу. Хоча були цікаві методичні розробки та підручники, наприклад видатного мовознавця І. Співака, який багато років викладав в єврейських школах і був автором та укладачем 20 підручників. Серед них: «Їдиш для школи та дому», «Їдиш-шпрах» (у 2-х частинах), «Методика єврейської мови», «Навколо нас» (у 2-х частинах), «Робота і радість» та інші. Вони видавалися накладами 3 – 5 тисяч примірників.
У 1926 році ВУЦВК прийняв рішення забезпечити усі школи національних меншин УРСР безкоштовними підручниками рідними мовами. Наркомат освіти розробив «План підготовки комплекту підручників для шкіл нацменшин». Для видання літератури на мовах нацменшин 25 червня 1926 року в Харкові було створено видавництво «Укрдержнацменвидав» – філія центрального видавництва народів СРСР. За 5 років праці, «Укрдержнацменвидав» підготовило та видало підручники на 15 мовах. Серед них підручник літератури німецькою, їдишем, польською, чеською, литишською, естонською мовами.
Одночасно з розбудовою мережі загальноосвітніх шкіл, з урахуванням економічних потреб, активно розвивалася професійна освіта. Її мета полягала у підготовці єврейської молоді до трудової діяльності, формування необхідних професійних навичок у випускників профшколи, щоб вони могли за найкоротший час стати кваліфікованими робітниками. Завданням радянської профшколи був синтез спеціальної і загальної освіти, поєднання теорії з навчально-виробничою працею і шкільного виховання з процесом «радянізації». Масова профосвіта складалася з індустріально-технічних, сільськогосподарських, торгівельно-промислових, медичних і художніх професійних шкіл, які працювали на основі загальної семирічної освіти. Для працюючих робітників-підлітків організовувалися школи робітничої молоді. Сільська молодь навчалася у школах батрацької молоді для підлітків з 14 років. Школи цих двох типів працювали на основі чотирьохрічки, навчання в них тривало не два, а три роки. Для дорослих діяли професійний, короткочасний і тривалий курси. Пріоритетними були професійні школи індустріально-технічного спрямування. Менш привабливою була сільськогосподарська освіта, а найпрестижнішою і найбільш поширеною – технічна.
Насамперед, увага державних структур зосереджувалася на зміцненні матеріальної бази навчальних закладів. З цією метою рішеннями уряду дозволялася участь громадських організацій у розвитку освіти, допускалося відкриття приватних шкіл, організаторами навчальних закладів могли бути підприємства.
На цьому етапі розвивалася мережа технікумів та інститутів, в яких здійснювалася підготовка «радянських кадрів». У 1931 році діяли три єврейських педагогічні технікуми: Житомирський, Одеський, Вінницький та два єврейські відділення в Інститутах соціального виховання в Одесі та Житомирі. Крім цього, існувала широка мережа вечірніх та денних робітфаків. Денні робітфаки з єврейськими відділеннями було відкрито в Одеському фізико-хіміко-математичному інституті та Харківському інституті профтехосвіти. Важливе місце в системі підготовки кадрів посідав Інститут єврейської пролетарської культури у Києві, який підтримував зв’язки зі школами, педагогічними факультетами, науковцями. Формування системи єврейської освіти 20-30-х років минулого століття, характерні риси та труднощі функціонування, висвітлені в публікаціях знаних фундаторів та дослідників, як: Н. Штіфа, О. Слуцького, Н. Ойслендера, Й. Ліберберга, Е. Співака, М. Береговського.
Розвиток єврейської освітньої мережі, налагодження навчально-виховного процесу сприяло підвищенню рівня культурного та духовного життя євреїв, що вплинуло на формування численного загону інтелігенції. Серед науково-технічних, педагогічних, медичних, культосвітніх працівників з’явилася єврейська інтелігенція.
1923 – 1930 роки зростання кількості єврейських шкіл. До 1928 року, не рахуючись з бажаннями дітей та їх батьків, школи переводили на викладання їдишем. При цьому не вистачало вчителів, приміщень, обладнання та багато іншого. В єврейській школі в Радянському Союзі не вивчали єврейську історію. Навідь у 30-ті роки, коли почали наполегливо вивчати російську історію в патріотичній площині, замість історії викладали предмет «класова боротьба у євреїв». Школа не знайомила учнів з єврейськими традиціями, цуралася єврейських свят, займалася антирелігійною пропагандою. З шкільних програм виключили все, що мало відношення до єврейських подій за межами Радянського Союзу. В підручниках з вивчення їдишу були вилучені всі елементи «народності», вони були переповнені «сталінським патріотизмом», радістю участі у «будівництві соціалізму» та описами природи.
У Читанці (Лейєнбух) для 1-го року навчання були портрети вождів Леніна та Сталіна, тексти про їх життя, про роботу в колгоспі, про жовтенят та піонерів. Нічого не було про сім’ю, не було слів єврей чи єврейське.
Єврейський елемент у школах зводився до викладання їдишем, але закінчивши школу, діти недостатньо володіли ним, навіть не всі викладачі вільно володіли мовою.
В той же час стали більше дбати про технічні предмети, математику, географію, природознавство, які почали викладати по іншому.
Не менш драматично проводилася робота зі створення національного підручника. До його створення долучалися такі відомі фахівці, як І. Співак, А. Зарецький, Й. Резнік, Н. Ойслендер та інші. Зусиллями їх та інших учених-практиків було підготовлено єврейські підручники з усіх предметів загальноосвітнього циклу. Однак через відсутність коштів проблема підручника так і залишалася невирішеною впродовж усього періоду діяльності єврейських шкіл. Гостроти даної проблеми не зняли й організовані владою різноманітні конкурси «На кращий підручник» тощо.
Організація освіти ґрунтувалася на принципі політичної доцільності, що яскраво було продемонстровано тиском на мовний компонент; вимивалася традиційність з єврейського освітнього простору в процесі спроб реалізації принципів уніфікації освіти. Попри усе, подвижники єврейської освіти намагалися успішно здійснювати поставлені завдання (будувати навчальний процес на наукових засадах з урахуванням зарубіжного досвіду та досягнень психології, створити національний підручник.
Кампанія згортання процесів національного, в тому числі і єврейського відродження в Україні, велася під гаслами боротьби з буржуазним націоналізмом. Початок поклав судовий процес 1930 року над групою української інтелігенції. Одним з головних обвинувачених став відомий історик, єврей за походженням Осип Гермайзе.
У 1933 – 1934 роках все в єврейських школах змінилося. Зразком було все, що відбувалося в російській школі. Закінчуючи школу з викладання предметів їдишем, молодь недостатньо володіла російською мовою, не мала змоги знайти роботу, чи продовжити навчання. В Україні та Білорусі єврейські батьки прагнули навчатися дітей в російських школах, почався швидкий занепад єврейської школи.
Масова колективізація, пов’язаний з нею тиск на різні верстви населення, негативно позначилися на темпах розбудови етнонаціональної освіти. У зв’язку з відстороненням Народного комісара освіти М. Скрипника, розпочинається згортання політики коренізації. Різкий поворот у розбудові етнонаціональної освіти спричинила також низка рішень ЦК КП(б)У в листопаді 1933 року. Боротьба з «національним ухилом» перетворилася на «ревізію» раніше прийнятих постанов у галузі етнонаціональної політики. Процес уніфікації, що розпочався прийняттям схеми освіти Російської Федерації, спричинив відхід не лише від демократичних норм у розбудові освіти національних меншин, у тому числі й єврейської, але й тиском на рідну мову. Українізація, відносна демократизація щодо вибору типів шкіл почали значно обмежуватися. Судові процеси, пов’язані з різного роду троцькістськими організаціями, у середині 30-х років спричинили дискредитацію етнонаціональної освіти. Обмеження на видавництво єврейської літератури, труднощі у створенні стабільного підручника, різного роду реформації та структурні перебудови у закладах єврейської освіти послабили її авторитет серед учнів та батьківської спільноти. У другій половині 30-х років уніфікація освітнього простору спровокувала відтік учнів з єврейських шкіл, а згодом – і їх закриття. Гучні судові процеси, рішення ЦК КП(б)У «Про закриття етнонаціональних шкіл» у 1938 році поклали початок згортанню етнонаціональної освіти. За офіційною термінологією, на передній план виступають такі чинники, як інтернаціональне виховання та процес русифікації. У цей період серед інших етносів найдовше проіснувала єврейська освіта, навіть на початку 40-х років минулого століття.
У 1938 році ЦК КП(б)У оголосив навчальні заклади всіх національних меншин України (у тому числі і єврейські) осередками буржуазно-націоналістичного впливу та визнав їх збереження «недоцільним та шкідливим».
«Вважати шкідливим існування особливих національних шкіл (фінських, естонських, німецьких, польських, латиських, англо-американських, ассірійських та інших, а також особливих національних відділень при школах). Запропонувати міськвно та облвно реорганізувати їх не пізніше 15 січня 1938 в радянські школи звичайного типу».
Усі єврейські школи, училища, технікуми закрилися чи перейшли на викладання російською та українською мовами.
В першій частині галереї представлені видання «Культур –Ліги», 1918 – 1929 рр.
Періодичні видання
-שול און לעבן : חודש-זשורנאל / ארגאן פון יידיש דעמאקראטישן לערער-פארבאנד (בילדונג-סעקציע ביי דער קולטור-ליגע) . - קיעוו : אויסגאבע ''קולטור-ליגע'', 1918. ערשטער בוך . דעצעמבר : № 1. - ערשטער יארגאנג. - : זעצעריי ''אידישער פאלקס-פארלאג'', 1918.
[Школа та життя: щомісячний журнал / Орган єврейської демократичної спілки вчителів. – Київ, 1918 – № 1 (грудень)]
Методичні матеріали:
- פראעקט - פראגראם פארן פרילינג- און זומער – טרימעסטר: מעטאדישע בריוו # 2. - קיעוו:''קולטור-ליגע'', 1925.
[Проект-програма для весняного та літнього триместрів: Методичний лист №2. – Київ: Культур-Ліга, 1925].
- פראגראם פון שפראך : פאר דער 4 – טער יאריקער ארבעט-שול: פראעקט / אידישע מעטאדישע קאמיסיע באם קיעווער וויסנשאפטלאך-פעדאגאגישן קאמיטעט. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור ליגע'', 1925
[Програма з мови: для 4-річної робітничої школи. Проект / Єврейська методична комісія київського науково-педагогічного комітету. – Київ: кооперативне видавництво «Культур-Ліга», 1925].
Підручники:
- для початкової школи
- די נייע שול: אן אילוסטרירטער אלף-בית מיט א גרויסן מאטעריאל צום לייענען אלף-בית / צונויפגעשטעלט פון ד. האכבערט. – קיעוו: קולטו-ליגע,1919.
[Нова школа: ілюстрована абетка з великим матеріалом для читання / зібрав Д. Гохберт. – Київ: Культур-Ліга, 1919].
- ספיװאק, א. מאטעמאטישע העפטן / א. ספיוואק. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור-ליגע'',1923 .-
ערשטע העפט : מאטעמאטישע העפטן : פאר שולן פון דער ערשטער שטופע. - קיעװ : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור-ליגע'', 1923.
Спивак Э. Математические выпуски. Вып. 1 : Математические выпуски. - Киев : Кооперат. изд. "Культур-Лига", 1923.
- для середньої школи:
- ספיװאק, א. יידישע שפראך / א. ספיוואק. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור-ליגע'', 1925. -
1 - טער טייל: יידישע שפראך : אינטאנאציע, פאנעטיק און ארפאגראפיע, עלעמענטן פון מארפאלאגיע / א. ספיוואק, 1925.
Спивак, Эли. Еврейский язык. ч. 1 : Еврейский язык : интонация, фонетика и орфография, элементы морфологии / Э. Спивак. - Киев : Коопер. изд. "Культур-Лига", 1925.
- ספיוואק, עלי. יידישע שפראך / ע. ספיוואק. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג "קולטור-ליגע", 1926 -
טייל צווייטער : מארפאלאגיע און סינטאקסיס / . רעקאמענדירט פון וויסנשאפטלעכן קאמיטעט באם הויפט-סאצ'דערצ. פון או. ס. ר. ר. ,1926 .
Спивак Э. Еврейский язик. ч. 2 : Морфология и синтаксис / Э. Спивак. - [Киев] : Кооп. изд. "Культур-Лига", 1926.
- ספיװאק, א. יידישע שפראך / א. ספיוואק. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור-ליגע'', 1925 -
1- טער טייל : יידישע שפראך : אינטאנאציע, פאנעטיק און ארפאגראפיע, עלעמענטן פון מארפאלאגיע / א. ספיוואק. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג "קולטור-ליגע", 1925-
Співак А. Наше слово. Ч. 2 : Наше слово : Робітнича книга з мовознавства / А. Співак. - Київ : Кооп. видавництво "Культур-Ліга", 1929.
- גריגאריעוו, ג. כעמיע : פאר שול און זעלבסטבילדונג (קורצער קורס). - קיעוו : קאאפעראטיוו פארלאג ''קולטור-ליגע'', 1929.
Григор’єв Г. Хемія: Короткий курс. – К.: Кооп. видав «Культур-Ліга», 1929.
- רעזניק, י. מאטעמאטיק פון לעבן : פארן 4-טן לערניאר / רעקאמענדירט דורכן אלאוקראינישן וויסנשאפטלעך-מעטאדאלאגישן קאמיטעט ווי א הילפסבוך קינדער-אנשטאלטן פון סאצ. דערצ . קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג "קולטור-ליגע",1925.
Резник Я. Математика жизни : Для 4-5 год. обуч. - [Киев] : Кооператив. Изд-во "Культур-Лига", 1925.
- כאראבין , ד. עקאנאמישע געאגראפיע : פון דער איצטיקער וועלט / איבערז. ד. כאראבין. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג "קולטור-ליגע", 1928. (פאפולער - וויסנשאפטלעכע ביבליאטעק ; # 28)
Хорабін Д. Економічна географія сучасного світу / Д. Хорабін. - [Київ] : Кооп. вид. "Культур-Ліга", 1928.
- בערלס, ט. מענטש-מאַשין: ערשטע יעדיעס פֿון אַנאַטאָמיע און פֿיזיאָלאָגיע פֿאַר דער שול. - קיעוו : קאָאָפּעראַטיװער פֿאַרלאַג "קולטור-ליגע",1927.
Берльс Т. Людина-машина. - Київ: Кооперативне видавництво "Культур-Ліга", 1927.
- ארבעט-בוך אף נאטורװיסנשאפט : מאטעריאלן פון דער אינדוסטריע / רעדאקטער י. יאכינסאן. - קיִעװ : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור-ליגע'', 1926-
צװײטער טײל - 1927 .
Рабочая книга по естествознанию / под ред. И. Яхинсона. Часть вторая. - Киев : Кооперативное издательство "Культур-Лига", 1927.
Навчальні матеріали на допомогу вчителю
-שטיף, נחום. די עלטערע יידישע ליטעראטור : ליטערארישע כרעסטאמאטיע: מיט אן אריינפיר און דערקלערונגען צו יעדן שרייבער. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור-ליגע'', 1929.
Штіф Н. Давня єврейська література : Літературна хрестоматія. - Київ : Кооперативне видавництво "Культур-Ліга", 1929.
Підручники для дорослих
- קיסטיאקאװסקי, וו. געאגראפיע פון או.ס.ר.ר. : דערלױבט פונם מעלוכישן װיסנשאפט-מעטאדאלאגישן קאמיטעט באם פאלקאמבילד פון או.ס.ר.ר. צו באנוצן אלס לערנבוך פאר די ארבעטשולן פון סאצדערצױג. - קיעוו : קאאפעראטיווער פארלאג ''קולטור-ליגע'', 1928.
Кістяковський В. Географія України / [для використання підручника у робітничих школах для соціалістичного виховання]. - Київ : Кооп. видавництво "Культур-Ліга", 1928.
У другій частині галереї представлені друковані матеріали видавництв та організацій: «Шул ун бух», «Укрдержнацменвидав», «Емес», Інституту єврейської пролетарської культури при Українській академії наук, Науково-дослідчої катедри еврейської культури при Всеукраїнській академії наук.
1919 – 1940 рр.
Методичні матеріали:
- אנקעטע װעגן גראמאטישן מין פון זאכװערטער / אריינפיר, נחום שטיף. - קיעוו : קאטעדרע פאר יידישע קולטור בא דער אוקראינישער װיסנשאפטלעכער אקאדעמיע פילאלאגישע סעקציע, 1928.
Анкета про граматичний рід іменників / Науково-дослідча катедра еврейської культури при Всеукраїнській академії наук Філологічна секція. - Київ : Науково-дослідча катедра еврейської культури при Всеукраїнській академії наук Філологічна секція, 1928.
- יאבראוו, גרשון. ליטעראטור אין שול : א מאטאדישער הילף-בוך פארן לערער. - מאסקווע ; כארקאוו ; מינסק : צענטראלער פעלקער-פארלאג פון פ.ס.ס.ר., 1930.
Яброў, Гершон. Літаратура ў школе : на яўрэйскай мове / Г. Яброў. - Менск : Беларускае аддз. Цэнтрвыдаву СССР, 1930.
[Методична книга-допомога для вчителів]
- זארעצקי, אייזיק ( פראפ.). שפראך : ארבעטבוך פארן ערשטן קאנצענטער: בוך פארן לערער / דערלויבט פון דער קאמיסיע פארן נאצמינד-בוך באם הויפטסאצדערץ פון פאלקאמבילד פון רספסר. - מאסקווע ; כארקאוו ; מינסק : צענטראלער פעלקער-פארלאג פון פ.ס.ס.ר., 1930.
Зарецкий А. Родной язык : Книга для учителя: на еврейском языке. - Москва : Центральное издательство народов СССР, 1930.
- מאטעמאטישע טערמינאלאגיע / אינסטיטוט פאר יידישער פראלעטארישער קולטור בא
דער אוקראינישער װיסנשאפטלעכער אקאדעמיע, פילאלאגישע סעקציע. - קיעװ ; כארקאװ : מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוסר''ר, 1935.
Математична термінологія / Інститут єврейської пролетарської культури при Українській академії наук, Філологічна секція. - Київ; Харків : Державне видавництво національних меншостей УРСР, 1935.
Для професійної та вищої освіти
- קוזמאק, יע. ( ינזשענער-מעכאניק). וויאזוי ארבעט מען אפ א בארמאשין : רעקאמענדירט פון אפטייל פאר ארבעט-בילדונג און פון אפטייל פון אינדוסטריאלע פראפשולן באם הויפטפראפבילד - כארקאוו ; קיעוו : צענטרפארלאג , 1931-. (טעכניק).
Кузьмак Є. Як працювати на свердлярці : єврейською мовою. - [Харків; Київ] : Центральне видавництво народів при Президії ВУЦВК'у, 1931.
- קאלמאנסאן, א. טעכנאלאגיע פון מעטאלן פאר אינדוסטריעלע פראפשולן : אין 3 טײלן. - מאסקװע; מינסק : צענטראלע מעלוכע-פארלאג פאר די פעלקער פון פ.ס.ר.ר. אלוקריינישע אפטײלונג, 1931.-
טײל 1 : טעכנאלאגיע און מעטאלן פאר אינדוסטריעלע פראפשולן : מעטאדאלאגיע, טערמישע באארבעטונג און לײטונג. קאלמאנסאן,1931.
Калмансон, А. Технологія металів : єврейською мовою. - Харків : Всеукраїнська філія Центрального видавництва народів С.Р.С.Р. при Президії ВУЦВК'у, 1931.
- ווינער, מ. צו דער געשיכטע פון דער יידישער ליטעראטור אין 19-טן יאָרהונדערט : עטיודן און מאטעריאלן. - קיעוו : מלוכע־פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהױטנ אין אוססר, 1940.
Вінер М. До історії єврейської літератури XIX століття : єврейською мовою. - [Київ] : Укрдержнацменвидав, 1940.
Підручники для дорослих та самоосвіти
- גיטליץ, מארק. ליטעראטור-פארגעבונגען לױטן לאבאראטארישע מעטאד : פאר שולן פון העכערן טיפ און פאר זעלבסבילדונג / קאמיסיע פארן נאצמינד-בוך באם פאלקסקאמבילד און ס. פ. ס. ר. - מאכקווע ; כארקאוו ; מינסק : צענטראלער פעלקער-פארלאג פון פססר, 1931.
Гитлиц, Марк. Литературные задания по лабораторному методу : на еврейском языке . - Москва : Центриздат. народов СССР, 1931.
- פאלקאוויטש, עליהו. גראמאטיק פאר דערוואקסענע / דערלויבט דורך דער וויסנשאפטלעך-פאליטישער סעקציע באם מעלוכישן וויסנשאפט-ראט. - מאסקװע : צענטראלער פעלקער-פארלאג פון פ.ס.ס.ר., 1929.
Фалькович, Элияху. Грамматика для взрослых : на еврейском языке. - Москва : Центральное издательство народов СССР, 1929.
- האדעס כ. בא דער מיטארבעט פון י. באקסט. מאטעמאטיק פאר זעלבסטבילדונג און פאר אנפאנג-שולן פון אלגעמיינער בילדונג פאר דערוואקסענע / דערלויבט פון דער וויסנשאפטלעך-פאליטישער סעקציע באם מעלוכעשן וויסנשאפטס-ראט. - מאסקװע : צענטראלער פעלקער-פארלאג פון פ.ס.ס.ר. .1929,
Годес Е. С., Бакст И.(при участии). Математика для самообразования и для начальных общеобраз. школ взрослых. - Москва : Центр. издат народов СССР, 1929.
- פאטיאמקין, מ. פ. געאגראפיע : לערנבוך פאר דער אנפאנג-שול פון דערוואקסענע / באשטעטיקט פון פאלקאמבילד רספס''ר. - קיעוו ; כארקאוו : מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוסר''ר, 1936.
Потьомкін М.П. Географія : Підручник для початкової школи дорослих / М. П. Потьомкін, П. Г. Терехов. - [Київ; Харків] : Укрдержнацменвидав, 1936.
Підручники:
- для початкової школи
- בורגאנסקי, פ. לייענבוך : פאר ערשטן לערניאר / באשטעטיקט פון דער קאלעגיע פון פאלקאמבילד אוסר''ר . - כארקאוו ; קיעוו : מעלוכע פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדעדהייטן אין אוסר''ר, 1933.
Бурганський П. Читанка : 1 рік навчання; єврейською мовою. - [Харків; Київ] : Державне видавництво національних меншостей в УРСР при Президії ВУЦВК'у, 1933.
- אלעפבײז . – [קיעװ] : אוקרמעלוכענאצמינדפארלאג, [1937].
Буквар : єврейською мовою / Техред. Зарецький М.; Затверджено НКО УРСР. - [Київ] : [Укрдержнацменвидав], [1937].
- для середньої школи:
- באקסט, ישראל. ארבעטס-קינדער : כרעסטאמאטיע און ארבעטס-בוך פארן 4-טן לערן-יאר. / אונטער דער רעדאקציע פון ה. פאליאק.- צװײטע פארבעסערטע אױפלאגע. - מאסקװע : פארלאג "שול און בוך", 1928.
Бакст И. Дети труда (Хрестоматия для IV года обучения) / Под ред. Г. Поляка; Одобрена ГУС'ом. -2-е изд. - Москва : Изд-во "Школа и книга", 1928.
- אױסלענדער, נחום. ארבעט און קאמף : ליטערארישע כרעסטאמאטיע: הילפס-בוך פארן 4-טן, 5-טן און 6-טן לערניאר. - מאסקװע : צענטראלער פארלאג פאר די פעלקער פון פ.ס.ס.ר., 1926 -
פינפטע העפט: 7-טע אפטײלונג : ארבעט און קאמף : ליטערארישע כרעסטאמאטיע: הילפס-בוך פארן 4-טן, 5-טן און 6-טן לערניאר / נ. אױסלענדער, י. באקסט, ג. פרידלאנד, 1926.
Ойслендер М. Труд и борьба. Пятый выпуск : Труд и борьба : Литературная хрестоматия: На еврейском языке / М. Ойслендер, И. Бакст, Г. Фридлянд. - Москва : Центральное издательство народов С.С.С.Р., 1926.
- ספיוואק , אליהו .יידיש:ליטערארישע כרעסטאמאטיע : פאר דריטע שול-יאר :צווייטע טייל. - צווייטע פארבעסערטע אויסגאבע. - קיעוו : מעלוכע-פארלאג, 1921.
Співак Е. Їдиш : Друга частина: Літературна хрестоматія. - Друге видання. - Київ : Державне видавництво, 1921.
- בריאנסקי, ש. לערנבוך און כרעסטאמאטיע פון ליטעראטור : פארן 5 קלאס ; באשטעטיקט דורכן פאלקאמבילד אוס''ר / ש. בריאנסקי, מ. מיזשיריצקי. - 2-טע אויסגעבעסערטע אופלאגע. - כארקאוו ; קיעוו, 1934.
Брянський Ш., [Шлойме]. Підручник і хрестоматія з літератури : V- й клас. / Ш. Брянський, М. Міжирицький. - Харків; Київ : Українське державне видавництво нацменшостей при Президії ВУЦВК'у "Укрнацменвидав", 1934..
- ראװין, יוסף . ליטעראטור פארן 4-טן קלאס / י. ראװין, וו. שאץ ; באשטעטיקט דורך פאלקאמבילד אוססר. - 6-טע אופלאגע. - קיעוו : מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוססר, 1937.
Равін [Й.]. Література для IV класа : єврейською мовою / [Й.] Равін, [В.] Шац. - Київ : Державне видавництво національних меншостей при Президії ЦВК УРСР "Укрдержнацменвидав", 1937.
- גאלדין, ל. שפראך : פארן 3 - טן לערניאר / פאלקס-קאמיסאריאט בילדונג אין אוסר''ר (וויסנשאפטלעך-מעטאדישער סעקטאר). - מאסקווע ; כארקאוו ; מינסק : צענטרפארלאג. אלוקראינישע אפטיילונג, 1931.
Гольдін Л. Шпрах : Робоча книга з правопису та граматики для 3 - го року навчання / Л. Гольдін. - Харків : Центрнацвидав при Президії ВУЦК"у, 1931.
- ספיוואק ע. רייד אנטוויקלונג : פאר דער מיטלשול. - 2-טע דערגאנצטע און פארבעסערטע אופלאגע. - קיעוו : מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוססר,1938 -
ערשטער טייל : רייד אנטוויקלונג : פאר דער מיטלשול: (V-VII) . - 2-טע דערגאנצטע און פארבעסערטע אופלאגע, 1938.
Співак, Елі. Ч. 1 : Розвиток мови : для середньої школи: єврейською мовою. - Київ : Укрдержнацменвидав, 1938.
- פאפאווא, נ. ס. זאמלונג אריפמעטישע אופגאבעס און געניטוגען : פאר 3-טע קלאס פון דער אנפאנג-שול. - קיעוו; כארקאוו : מעלוכע פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדעדהייטן אין אוסר'ר, 1935 -
טייל 1. - דריטע אויגעבעסערטע אופלאגע, 1935.
Попова Н. С. Збірка арифметичних задач і вправ Ч. 1. 3-й клас : єврейською мовою. – Київ: Державне видавництво національних меншостей при Президії ЦВК УРСР "Укрдержнацменвидав", 1935.
- ריבקין, ניקאליי. גראדליניקע טריגאנאמעטריע : לערנבוך פארן 9-8 קלאס פון דער מיטלשול / פאלקאמבילד רספסר. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1935.
- שאפאשניקאוו, נ. א.זאמלונג אלגעבראישי אופגאבעס: לערנבוך פאר דער מיטשול / נ. א. שאפאשניקאוו, נ. ק. וואלצאוו. - קיעוו : אוקרמעלוכענאצמידפארלאג, 1937 .-
טייל 1 : פארן 6-טן און 7-טן קלאסן פון דער מיטלשול, 1937.
Шапошніков Н. Збірник алгебричних задач : Ч.1. / Н. Шапошніков, Н. Вальцов. - [Київ] : Укрдежнацменвидав, 1937.
- לערנבוך אף אריפמעטיק: פאר דער אנפאנג-שול / צונויפשטעלער נ. ס. פאפאװא. – קיעװ: מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוסר''ר, 1938-
טייל צווייטער: פארן 2-טן קלאס, 1938.
Арифметика : Для 2-го класу / Попова Н.С. - [Київ] : Укдернацменвидав, 1938.
- פֿראַנקאָװסקי, װ. פֿיזיק: לערנבוך פֿאַר דער זיבניאָריקער פּאָליטעכנישער שול / פֿאָלקסקאָמיסאַריאַט פֿאַר בילדונג פֿון אוסר''ר, װיסנשאַפֿטלעך-מעטאָדאָלאָגישער סעקטער. - כאַרקאָװ; קיעוו: מעלוכע-פֿאַרלאַג פֿאַר די נאַציאָנאַלע מינדערהײַטן ין אוסר''ר, 1932 -
העפֿט 1. .1932 -
Франковський В. Фізика: 6-й рік навчання: єврейською мовою. – Харків; Київ. - Укрдержнацменвидав, 1932 -
Випуск 1. - 1932.
- פאלײעװ, ג. א. ,פיארישקין, א. וו. קורס פון פיזיק : לערנבוך פארן 8-טן קלאס פון דער מיטשול / באשטעטיקט פון פאלקאמבילד רספר'ר; פון פאלקאמבילד אוסר'ר. - כארקאוו ; קיעוו : אוקרמעלוכענאצמינפארלאג, 1935.-
טייל ערשטער : מעכאניק און אקוסטיק / פאראנטוו. רעדאקטער ל. מישקאווסקי. – 1935.
Фалєєв Г. І. Курс фізики. ч. 1 : [Механіка та акустика] / Г. І. Фалєєв, А. В. Пьоришкін. - [Київ; Харьків] : Укрдержнацменвидав, 1935.
- סאקאלאוו, אי. אי. (פראפ.) קורס פון פיזיק: לערנבוך פאר דער מיטלשול. - קיעוו : מעלוכע-פארלאג, .1939.-
טייל 1 : מעכאניק : לערנבוך פארן 8 קלאס פון דער מיטלשול / איבערז. נ. פויניצקי; רעדטקטער ד. פויניצקי. - 2-טע אויסגעב. אופלאגע, 1939.
Соколов І.І. Курс фізики для середньої школи: Ч. 1 / І. І. Соколов. - [Київ]: Укрдержнацвидав, 1939.
- טערעכאווא ל.ג. , ערדעלי, וו.ג. געאגראפיע: לערנבוך פאר דער אנפאנג-שול. - מאסקװע : פארלאג "עמעס", 1934 -
טייל ערשטער : לערנבוכ פארנ דריטנ קלאס פון דער אנפאנגשול : פונעם רוסישן סטאבילן לערנבוך, וואס איז באשטעטיקט פון דער קאלעגיע פון פאלקאמבילד רספסר. דער טעקסט פון דער אבערזעצונג באשטעטיקט פון פאלקאמבילד רספסר. / קאלעגיע פן פאלקאמבילד רספסר) ; איבערגעזעצט: ז. סקודיצקי, ש. בריאנסקי. - צווייטע אופלאגע, 1934.
Терехова Л.Г. География. Часть первая : 3-й год обучения / Л. Г. Терехова, В.Г. Эрдели. - Москва : Изд-во Эмес; типогр. " Дер Эмес", 1934.
- אין דער היים, אין שול, אין וואלד, אין פעלד : בלעטער צום דערלערנען די נאטור / ארויסגעגעבן פון אמעריקאנישן קארנעוויער אוניווערסיטעט פאר אנפאנג-שול ; אידיש י. ה. ; רעד. ד. האכבערג. - מאסקווע ; לענינגראד : מעלוכע-פארלאג.
Дома, в школе, в лесу, в поле : Листки по изучению природы. - Москва : Госиздат; типография «дер Эмес», б/р.
- ארבעטבוך אף נאטורוויסנשאפט : פארן פינפטן לערניאר / צונויפגעשטעלט: מ. בראדסקי, וו. פידליסניוק, יו. ראזום ; אוטער דער רעדאקציע פון יע. פינקעלשטיין. - דער וויסנשאפטלעכער מעטאדאלאגישער סעקטער פון פאלקאמבילד או. ס. ר. ר. האט באגיטיקט צו באנוצן אלס לערנבוך אין די סאצ. דערציאנשטאלטן אף יידיש . - כארקאוו ; קיעוו : צענטראלפארלאג, 1931.
Робітнича книжка з природознавства : для 5 року навчання. - [Харків; Київ] : Центрвидав народів СРСР при президії ВУЦВК'у, 1931.
- צוזמער, משה יאקאוולעוויטש. זאאלאגיע : לערנבוך פאר דער מיטלשול 7-6 לערניאר / קאלעגיע פון פאלקאמבילד אוסר''ר. – קיעוו; כארקאוו : מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוסר''ר, 1936.
Цузмер М. Я., Мойсей Якович. Зоологія : VI-VII рік навчання: єврейською мовою . - Харків; Київ : Державне видавництво національних меншостей УСРР при Президії ВУЦВК'у "Укрдержнацменвидав", 1933.
- טעטיורעװ, װלאדימיר אלעקסײעװיטש. נאטורװיסנשאפט : לערנבוך פארן 3-טן קלאס פון דער אנפאנגשול / באשטעטיקט פון פאלקאמבילד רספסר; פאלקאמבילד אוססר. - קיעוו : מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוססר, 1937 -
טייל 1 : נאטורװיסנשאפט / פאלקאמבילד רספסר, פאלקאמבילד אוססר. - 4-טע אױסגעבעסערטע אופלאגע. - קיעוו : מעלוכע-פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוססר, 1937.
Тетюрев В. О. Природознавство. ч. 1 : Природознавство : Підручник для початкової школи для 3-го класа: єврейською мовою. - Київ : Державне видавництво національних меншостей при Президії ЦВК УРСР Укрдержнацменвидав, 1937.
- ווסעסוויאטסקי, ב. וו. באטאניק : לערנבוך פארן 5-טן און 6-טן קלאסן פון דער ניטפולער מיטלשול און מיטלשול / באשטעטיקט פון פאלקאמבילד רספסר , אוססר. - איבערזעצט פון דער רוסישער 7-טער אויסגעבעסערטער אופלאגע. - קיעוו : מעלוכישער פארלאג פאר די נאציאנאלע מינדערהייטן אין אוססר, 1938.
Всесвятський Б.В. Ботаніка для 5-х, 6-х класів : єврейською мовою. - Київ : Державне видавництво національних меншостей при Президії ЦВК УСРС "Укрдержнацменвидав", 1938.
- Програми викладання
- זארעצקי. פּראגראם פון יידיש פארן ערשטן קאנצענטר פון דער צװײטער שטופע (5, 6, 7 לערניאר). - 32 ז.
Зарецкий. Програма родн. яз. для еврейских школ-семилеток. – 32 с.
- פראגראם פון געאגראפיע פאר דער מיטשול : 5 - 8 לערמיאר / באשטעטיקט דורך דער קאלעגיע פון פאלקאמבילד אוסר''ר ; פאראנ. רעדאקט. אי. סודארסקי. - קיעוו : אוקרמעלוכענאצמידפארלאג, 1933.
Програма з географії : V -VIII роки навчання. - [Київ] : Укрдержнацменвидав, 1933.
Представлено 55 друкованих видань з колекцій Відділу фонду юдаїки Інституту рукопису починаючи з 1918 року до 1940 року їдишем.
Виставку підготувала головний бібліотекар відділу фонду юдаїки Інституту рукопису Г. А. Ривкіна.
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах