У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відкрилась Міжнародна наукова конференція  «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір». Організаторами форуму, крім НБУВ,   є також  Інформаційно-бібліотечна рада Національної академії наук України та Асоціація бібліотек України

Традиційна міжнародна конференція в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського, яка проводиться щороку, завжди привертала увагу професійної спільноти – ґрунтовними науковими дослідженнями й відкриттями,  знайомствами з колегами, цікавим досвідом. Навіть у трагічний 2022-й рік, коли Україна зазнала масштабної збройної російської навали, фахівці бібліотечної справи знайшли сили й можливості зібратися на свій форум, щоб спільно визначити шляхи протистояння викликам війни. 

А нинішня Міжнародна наукова конференція  «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір», яка  відкрилась 8 жовтня, запам’ятається особливо значною увагою до її тематики й перебігу з боку міжнародної спільноти. Заявки на участь у ній, крім українських фахівців та науковців, подали  представники  відповідних інституцій з 13 країн – Австралії, Австрії, Азербайджану, Болгарії, Великої Британії, Канади, Литви, Польщі, Румунії, Сполучених Штатів Америки, Туреччини, Угорщини, Чехії. З вітальними словами виступали представники гуманітарних, культурологічних і фахових міжнародних організацій, участь у роботі пленарного засідання взяли Надзвичайні і Повноважні Посли Австрійської  Республіки й Азербайджанської Республіки, Генеральний консул України в Торонто та представники дипломатичних корпусів.

Відкриваючи поважне зібрання, генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, докторка історичних наук, професорка, член-кореспондентка НАН України. заслужена діячка науки і техніки України Любов Андріївна Дубровіна побажала учасникам успіхів і плідної праці й поінформувала:

– Сьогодні для участі в пленарному засіданні конференції зареєстровано присутніх у залі 88 осіб, а підключились онлайн – 78, і ще додаються нові учасники. Відчуття єдності у нашій з вами справі – воно підсилює нас, духовно об’єднує.

Сучасний період розвитку бібліотечної справи в Україні має чимало прикладів успішної реалізації інноваційних науково-технічних та історико-культурних міжнародних проєктів, зазначила очільниця НБУВ. Вони ефективно вплинули на інформатизацію бібліотечних процесів, збереження та оцифрування документальних фондів, впровадження інтернет-комунікацій у систему бібліотечного обслуговування, формування електронних ресурсів науки, культури, освіти, а  також заклали підґрунтя для подальшої взаємовигідної міжбібліотечної співпраці та співробітництва на міжнародному рівні.

Активізація інтеграційного вектору розвитку міжнародного бібліотечного простору має важливе значення для бібліотечно-інформаційної галузі України, яка є органічною часткою світового інформаційного ресурсу і наповнює змістом усі соціальні структури суспільства. Можливості загального обміну та використання соціальної інформації є спільним інтересом усіх держав світу.

Подальший розвиток бібліотек України як соціальних установ тісно пов’язаний зі співпрацею з Європейським Союзом, наголосила Л.А. Дубровіна. Сьогодні відбувається дієвий пошук взаємоприйнятних механізмів, здатних забезпечити засади й довгостроковість офіційного міжвідомчого співробітництва, реалізацію  міжнародних наукових, інформаційних, культурних та освітніх проєктів.

Старша наукова співробітниця відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв'язків, докторантка Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, кандидатка історичних наук і одна з організаторів пленарного засідання конференції  Людмила Миколаївна Дем'янюк  висловила щиру подяку учасникам пленарного засідання за бажання й готовність узяти участь у конференції НБУВ. Вона відзначила, що організатори раді вітати учасників пленарного засідання  як з України, так і з інших країн, включаючи Австрію, Азербайджан, Канаду, Польщу, Шотландію, Сполучені Штати Америки, а також представників міжнародних організацій, зокрема Конференції директорів європейських національних бібліотек, членом якої є Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. Така участь є свідченням спільного прагнення розвивати бібліотечну справу, сприяти міжнародному співробітництву та ділитися неоціненним досвідом і знаннями на шляху до сталого розвитку та досягнення цілей сталого розвитку. Залучення наших зарубіжних колег до співпраці, підкреслила Л.М. Дем’янюк, особливо цінне для нас у ці складні часи, коли вся Україна, включаючи її бібліотечний сектор, переживає величезні труднощі через російську агресію. Ми щиро вдячні за солідарність і підтримку ваших країн, народів та інституцій, які ви представляєте, а також кожному з вас особисто. Особливо важливо знати, що ми не стикаємося з цими поточними викликами наодинці, що голоси українських бібліотекарів чутно на міжнародній арені і що у нас є такі надійні партнери та друзі.

З вітальним словом до учасників конференції звернувся Надзвичайний і Повноважний Посол Австрії в Україні Й.В. пан Арад Бенкьо. Він наголосив на важливості культури, яка повинна займати центральне місце в діяльності держави поряд з іншими актуальними питаннями. Культура та такі інституції, як бібліотеки, відіграють ключову роль у розвитку суспільства й зміцненні міжнародних зв’язків,  слугують осередками культурного розвитку та інтелектуального обміну. Культура є важливим аспектом міжнародних відносин, вона допомагає будувати мости взаєморозуміння між народами і зміцнювати міждержавні зв’язки. Україну та Австрію поєднує не лише політична співпраця, але й спільне історичне минуле, що створює надійну основу для тривалого партнерства та культурного обміну, важливого для розвитку обох країн.

Посол також розповів про міжнародний проєкт "Австрійські бібліотеки за кордоном", який реалізовується за ініціативи та підтримки Федерального міністерства європейських та закордонних справ Австрії. У рамках цього проєкту функціонують 65 бібліотек у 28 країнах світу, зокрема 5 з них розташовані в Україні, одна з них, Австрійська бібліотека, відкрита при Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського з 1992 року, що є свідченням багаторічної співпраці та постійного культурного обміну між Україною та Австрією. Одним із заходів нинішньої конференції, відзначив пан Посол, є круглий стіл «Рецепція творчості Франца Кафки в бібліотечних зібраннях», приурочений до 100-річчя від дня смерті письменника, тож  традиції взаємного культурного збагачення розвиваються.

На адресу конференції надійшов вітальний лист від Генерального консула України в Торонто Олега Ніколенка. Він зазначив, що в умовах агресії російського ворога, який воює проти українців як нації, проти української ідентичності, історії, культури, традицій та права на подальше незалежне існування,  робота працівників бібліотек зі збереження інтелектуального та духовного надбання України, його розвитку – особливо важлива.  Війна, хоч і принесла багато страждань, у той же час відкрила вікно можливостей – більш тісної інтеграції в міжнародний бібліотечний простір, вивчення найкращого досвіду та підвищення національних стандартів. Генеральний консул підкреслив, що йому особливо приємно, що таке вікно можливостей з’явилося й по лінії України та Канади.

Вперше за тривалий час у конференції взяли участь представники від Бібліотеки імені Даґа Гаммаршельда, що входить у підпорядкування Департаменту глобальних комунікацій ООН. Координатор відділу наукових комунікації департаменту зовнішньої інформації та залучення спільнот Бібліотеки імені Даґа Гаммаршельда Меґ Вача підкреслила важливість діяльності бібліотек у межах виконання Порядку денного ООН  до 2030 року, зокрема й внесок Бібліотеки імені Даґа Гаммаршельда у цьому напрямі. Вона наголошувала на непохитній відданості бібліотечного комплексу ООН концепції цілей сталого розвитку (ЦСР), а також окреслила перспективи майбутніх програм на виконання завдань ЦСР. Особливу увагу доповіді було закцентовано на викликах інноваційного розвитку сучасних бібліотек для забезпечення рівноправного доступу до джерел інформації та бібліотечних фондів, актуалізації ролі штучного інтелекту в умовах розвитку бібліотек та становлення інформаційного суспільства. Організація Об’єднаних Націй активно сприяє цій діяльності, пропонуючи дієву підтримку фахівцям цієї сфери.

Про роль міжнародної інтеграції, національну бібліотеку як символ незалежності, співпрацю з українськими колегами, інноваційні проєкти, допомогу українцям у складних умова війни говорили у своїх виступах доктор Томаш Маковскі, генеральний директор Національної бібліотеки Польщі, Джекі Кромарті, заступник секретаря мережевої групи CENL EEDI, директор з питань взаємодії Національної бібліотеки Шотландії, Аннетте Хьослінгер-Фінк, магістерка філософії, фахівець з літератури слов'янськими мовами відділу формування та обробки колекцій Австрійської національної бібліотеки, Єжи Вознякевич, директор Воєводської публічної бібліотеки у Кракові (Польща), Вікі Турколіас, старший менеджер відділу обслуговування дітей Публічної бібліотеки Торонто (TPL) (Канада).

Про роль міжнародної інтеграції, національну бібліотеку як символ незалежності, співпрацю з українськими колегами, інноваційні проєкти, допомогу українцям у складних умова війни говорили у своїх виступах доктор Томаш Маковскі, генеральний директор Національної бібліотеки Польщі, Джекі Кромарті, заступник секретаря мережевої групи CENL EEDI, директор з питань взаємодії Національної бібліотеки Шотландії, Аннетте Хьослінгер-Фінк, магістерка філософії, фахівець з літератури слов'янськими мовами відділу формування та обробки колекцій Австрійської національної бібліотеки, Єжи Вознякевич, директор Воєводської публічної бібліотеки у Кракові (Польща), Вікі Турколіас, старший менеджер відділу обслуговування дітей Публічної бібліотеки Торонто (TPL) (Канада).

Валерій Віталійович Марченко, виконувач обов’язків ректора Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений діяч мистецтв України, доктор філософії, кандидат мистецтвознавства привітав учасників та виокремив важливість питань, які будуть проаналізовані й обговорені на цій конференції, а також проблем, які постають сьогодні перед бібліотеками.

Алла Георгіївна Жарінова, виконувачка обов’язків директора Державної науково-технічної бібліотеки України, докторка економічних наук у своїй вітальній промові наголосила, що Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського входить у десятку найкращих національних бібліотек світу, має вагомі досягнення, займає значне місце в науково-дослідній, культурно-просвітницькій діяльності. Колектив ДНТБ пишається тісними професійними та дружніми контактами з НБУВ. «Щорічні міжнародні конференції відкривають можливості для обміну досвідом, збереження і дослідження національної історико-культурної наукової спадщини, зміцнення зв’язків між бібліотеками України і зарубіжних країн», – підсумувала промовиця.

Ґрунтовною була доповідь почесного генерального директора Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, радника Президії Національної академії наук України, академіка НАНУ, доктора філософських наук, заслуженого діяча науки і техніки України Олексія Семеновича Онищенка «Бібліотечна інтеграція: традиція і сучасні проблеми розвитку». Бібліотека, як зазначив учений, за своєю природою і функціями є інтегративним соціокультурним феноменом. Його суспільне призначення – збір, упорядкування та консолідація інформаційних ресурсів на всіх видах носіїв, надання інтегративних (наукових, освітніх, культурних, інформаційних) послуг, розвиток комплексних науково-інформаційних комунікацій. На різних етапах історії бібліотек можливості та масштаби цих завдань були різними, але загальна тенденція характеризувалася зростанням, що підвищувало культурну роль бібліотек. Інтеграція є однією з істотних особливостей бібліотеки. Вона має усталені шляхи та форми як у національній, так і в міжнародній практиці. Нині це питання набуває особливої гостроти.

Олег Олегович Сербін, генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, доктор наук із соціальних комунікацій, старший науковий співробітник у представленій відеопрезентації проілюстрував основні напрями міжнародного співробітництва бібліотечної галузі України й очолюваної ним бібліотеки на організаційному та індивідуальному рівнях, шляхи інтеграції у світову бібліотечну спільноту, активізації міжнародного співробітництва.

Про нові виклики в бібліотечному обслуговуванні дітей, можливості світової інтеграції цієї особливої бібліотечної сфери йшлося у відеопрезентації Алли Іванівни Гордієнко, генеральної директорки Національної бібліотеки України для дітей, кандидатки культурології, заслуженої працівниці культури України. Дитячі бібліотеки, наголосила вона,  мають бути активними в громаді, бо вони формують менталітет майбутніх членів цієї громади, мають постійно нагадувати про себе в інформаційному просторі, залучати якомога більшу аудиторію. Психічне здоров’я, волонтерство, екологічна освіта, зміцнення української національної та громадянської ідентичності – лише деякі з актуальних сьогодні напрямків роботи.  На жаль, за  останні десять років мережа спеціалізованих бібліотек скоротилася на 46%. Тут позначились і наслідки децентралізації, і найбільше  – окупація деяких територій: на початок 2024 року повністю зруйновано 9 та частково пошкоджено 59 бібліотек для дітей. Національна бібліотека України для дітей постійно заохочує дитячі бібліотеки до активізації роботи, започатковуючи та організовуючи тематичні всеукраїнські конкурси читання й дитячої творчості, всеукраїнські професійні конкурси. Установа також відкрита для міжнародного партнерства, активно співпрацює з іноземними інституціями, серед яких посольства та культурні представництва, і чимало з них є партнерами бібліотеки у конкурсах. Така взаємодія – це промоція України у світі.

У своєму виступі Василь Васильович Ферштей, генеральний директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, кандидат педагогічних наук, почесний професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника розповів про проблеми організації діяльності ЛННБУ імені Василя Стефаника в умовах сучасних викликів, окремо зупинився на багаторічній ефективній співпраці між бібліотекою та Національним інститутом імені Оссолінських у Вроцлаві як прикладі продуктивного міжнародного співробітництва.

Лариса Дмитрівна Березівська, директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В.О. Сухомлинського, докторка педагогічних наук, професорка охарактеризувала роль ДННУ імені В.О. Сухомлинського в інформаційному забезпеченні освіти в контексті євроінтеграції України. Вивчення європейського досвіду збереження та вдосконалення матеріальної й нематеріальної культурної спадщини, європейського транскордонного обміну знаннями, розвитку цифрових біографічних ресурсів, цифровізації освітніх бібліотек та її впливу на освітній процес у контексті дистанційного навчання, реформування, розвиток педагогічної біографії та біографії в Україні та світі – усе це актуальні напрями нашої уваги, підкреслила Л.Д. Березівська.

Промовистим свідченням ворожої агресії проти  української культури став кейс Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г.Короленка – однієї з найбільших і найстаріших бібліотек України. У відеопрезентації  Наталія Валентинівна Петренко, директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка, заслужена працівниця культури України показала вражаючі наслідки руйнувань приміщення і завданої фондам, яких нараховується  понад 7 мільйонів одиниць,  шкоди. Вона підкреслила, що завдяки міжнародній співпраці та швидкій реакції благодійних фондів було здійснено комплекс заходів безпеки. Неоціненний внесок у збереження об’єкта культурної спадщини та книг, експонатів і документів бібліотеки зробили Фонд Аліфа (Швейцарія); низка культурних інституцій та донорів у Польщі; Товариство міст-побратимів Харків – Нюрнберг (Німеччина); народ Японії (проєкт ЮНЕСКО) та інші благодійники, які профінансували закупівлю необхідних матеріалів та інструментів для охоронних робіт і протипожежного обладнання.

Повністю з текстами привітань, виступів і доповідей  учасників пленарного засідання Міжнародної наукової конференції  «Бібліотека. Наука. Комунікація. Інтеграція у міжнародний бібліотечний простір», яка продовжує свою роботу 9 та 10 жовтня, можна буде ознайомитись у  черговому виданні НБУВ «Бібліотечний вісник».

Конференція супроводжується також низкою книжкових та інших виставок:

Книжкові виставки:

• Нові видання НБУВ: науково-видавнича продукція Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

      (проспект Голосіївський, 3,читальна зала, 3-й поверх, к. 308 )

• Сторінки історії України: Давня історія України

(проспект Голосіївський, 3, хол 3-го поверху)

• Русь–Україна з найдавніших часів до незалежності (проспект Голосіївський, 3, відділ комплексного бібліотечного обслуговування, к. 310)

• Видатні українці: Павло Архипович Загребельний (1924–2009) – український письменник, сценарист, Герой України. До 100-річчя від дня народження (проспект Голосіївський, 3, хол 3-го поверху)

• Видатні українці: Михайло Юліанович Брайчевський (1924–2001), український історик, археолог, нумізмат, громадський діяч, один із засновників «Руху за перебудову». До 100-річчя від дня народження

(проспект Голосіївський, 3, хол 3-го поверху)

• Видатні постаті княжої доби: Володимир Великий (1898)

(проспект Голосіївський, 3, хол 3-го поверху)

• Франц Кафка. Письменник, створений власною біографією

(проспект Голосіївський, 3, зала Австрійської бібліотеки, к. 312)

• Фортеця «Бахмут»

(проспект Голосіївський, 3, зала картографічних видань, к. 302)

• Сторінки історії України: «Як тебе не любити, Києве мій…». З нагоди 90-річчя відновлення статусу столиці України м. Києва 

(проспект Голосіївський, 3, виставкова зала, 3-й поверх)

• Актуальні питання сучасної фармакології та фармацевтики

(проспект Голосіївський, 3, зала періодичних видань, к. 311)

• Давнє українське книговидання: 450 років сталої традиції «Духовні зерна по світу розсівати» (вул. Володимирська, 62, відділ стародруків та рідкісних видань, 1-й поверх, к. 116)

• Павло Загребельний – співець історичного минулого України. До 100-річчя від дня народження (вул. Володимирська, 62, відділ формування та використання газетних фондів, к. 205)

• Наукові праці співробітників відділу музичних фондів НБУВ

(вул. Володимирська, 62, фойє)

Мистецькі виставки:

• «Фотоісторії – застереження й допомога» (фотовиставка громадської організації «Ла Страда–Україна»

(проспект Голосіївський, 3, вестибюль)

• «Франц Кафка: людина поза часом» (цифрова пересувна виставка Чеського центру у Києві)

(проспект Голосіївський, 3, хол 3-го поверху)

• Виставка художніх робіт викладачів та студентів архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури

(проспект Голосіївський, 3, конференц-хол)

• Виставка творів художника Георгія Сергєєва. До 80-річчя від дня народження

     (вул. Володимирська, 62, фойє)

Електронні виставки:

• Бібліотечно-інформаційний комплекс: сучасні виклики та завдання в умовах воєнного стану (відділ теорії та історії бібліотечної справи Інституту бібліотекознавства)

З електронними  книжковими  виставками можна додатково ознайомитися на сайті Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського:  http://www.nbuv.gov.ua/exhibitions