До сторіччя Єврейської етнографічної експедиції імені барона Г.О. Гінзбурга під керівництвом Семена Ан-ського (1912 – 1914)

Ім’я популярного єврейського письменника й відомого громадського діяча Семена Акимовича Ан-ського (псевдонім, справжнє ім’я та прізвище Шлойме-Зейнвіл Аронович Раппопорт) стало широко відомим у єврейській фольклористиці й етнографії лише в останнє десятиріччя його життя, що співпадало з одним із найбільш плідних і водночас найважчих часів для єврейської історичної науки. За життя дослідника цьому періодові не судилося завершитися фундаментальними науковими працями, які б узагальнили результати копіткої роботи етнографа, його попередників і колег. Проте, С.А. АН-ському, як етнологу та письменнику, пощастило вписати одну з найяскравіших сторінок в історію східноєвропейського єврейства.

Упродовж багатьох років письменник досліджував фольклор різних народів, методику запису, класифікації і обробки фольклорного матеріалу, що дозволило йому згодом здійснити ряд успішних фольклорно-етнографічних експедицій у «смузі осілості», зібрати, проаналізувати й підготувати до публікації унікальні матеріали.

Уже в першому випуску альманаху «Пережитое» С. Ан-ський, немов обґрунтовуючи концепцію етнографічної роботи, представляє програмне за значенням звернення до читачів: «Усе поглинаючий час знищує не тільки речові пам’ятки старовини; він поступово стирає і той живий історичний матеріал, що існує в переказах, звичаях, спогадах, піснях давнього походження тощо. Природний темп їхнього зникнення був значно прискорений тими глибокими змінами, які з такою стрімкістю відчував єврейський побут у Росії. Багато з того, що лише нещодавно було явищем повсякденного єврейського життя, залишило ледь помітний слід у народній пам’яті; продукти єврейської колективної творчості, що відбивають погляди народу на пройдену ним смугу життя, змінюються новими» [14]. Користуючись нагодою через альманах звернутися до широких кіл читачів, С. Ан-ський у статті «Єврейська народна творчість» формулює «невідкладне завдання: організувати систематичне й повсюдне збирання здобутків усіх видів народної творчості, пам’яток єврейської старовини, опис усіх сторін старого єврейського побуту. Справа ця, як абсолютно позапартійна, культурна і національна, мусить залучити до себе й об’єднати кращі сили нашого народу. Настав час створити єврейську етнографію!»

Обґрунтовуючи завдання експедицій, Ан-ський писав: «Через інтенсивне проникнення в єврейську масу нових культурних впливів, що загрожують знищити безліч залишків єврейської старовини і народної творчості, вкрай необхідно приступити якомога скоріше до збирання:

  1. Матеріалів із фольклору: записування з усією науковою точністю переказів, легенд, казок, притч, пісень, прислів’їв, приказок, загадок, особливостей місцевих діалектів тощо. Записування звичаїв, повір’їв, замовлянь, прикмет, лікувальних засобів тощо.
  2. Історичних матеріалів щодо кожної місцевості – пінкасів, документів, стародавніх паперів, мемуарів, розповідей очевидців тощо.
  3. Предметів єврейської старовини (для майбутнього єврейського музею): старовинні книги, рукописи, документи, предмети єврейського мистецтва: «Misrachim», поройхеси, різьблення на амвоні, менойри, прикраси сувоїв Завіту, предмети культу, давні жіночі прикраси, старі костюми, реліквії, предмети, пов’язані з пам’яттю видатних осіб чи знаменних подій тощо.
  4. Робити фотографічні знімки типів, сцен, історичних місцевостей, пам’ятників, давніх чи чудових будинків, предметів тощо», – писав С. Ан-ський напередодні експедиції, накреслюючи основні завдання на багато років.  Ці записи є свідоцтвом того, що від самого початку дослідник планував охопити експедиційними обстеженнями велику територію «смуги осілості» Європейської частини Російської імперії.

За час роботи експедиція обстежила понад 70 містечок «смуги осілості», було зібрано понад 700 предметів старовини, що становили музейну і художню цінність, записано величезну кількість народних казок, прислів’їв, приказок, «1500 народних пісень, до 1000 народних мотивів, пісенних, застільних, синагогальних і музичних (записано на фонограф)… Зібрано декілька сот старовинних документів, що мають історичне значення, колекції листів видатних осіб, мемуарів, до ста давніх рукописів, пінкасів. Зібрано велику колекцію давніх оригінальних малюнків, титульних аркушів пінкасів, мізрахів, кетуб та ін., зроблено близько 1500 фотографічних знімків із стародавніх синагог, внутрішнього їхнього оздоблення, кіотів і амвонів, художніх предметів культу, надгробків, типів, сцен тощо».

Найважливішим для себе завданням і результатом роботи Експедиції С. Ан-ський вважав створення Єврейського етнографічного музею в Петербурзі. Музей було створено у 1914 році. Він працював до 1929 року, коли був закритий як «буржуазний та націоналістичний». Унікальне музейне зібрання було розпорошене по музеям і бібліотекам колишнього СРСР.

Виставка, яку ми представляємо, є лише мізерною частиною того, що було зібране творчим колективом під керівництвом С. Ан-ського упродовж лише трьох років роботи експедиції. Неможливо переоцінити важливість і значущість зібраного, адже трагічні події ХХ сторіччя повністю зруйнували не тільки традиційний єврейський побут, а й саме єврейське життя на теренах України.

Список літератури для експонування на виставці:

1.    Устав Еврейского историко-этнографического общества. – СПб, 1909. – 11 с.
2.    Устав общества для научных еврейских изданий. – СПб, 1907. – 8 с.
3.    Устав общества еврейской народной музыки. – СПб, 1908. – 8 с.
4.    Отчет Еврейского историко-этнографического общества за 1912 год. – СПб, 1913. – 32 с.
5.    Kantcedikas, Alexander. An-sky, Semyon The Jewish Artistic Heritage: An Album. Moscow: RA, 1994. – 128 p.: il.
6.    Лукин, Вениамин. «… Академия, где будут изучать фольклор»: Ан-ский – идеолог еврейского музейного дела // Еврейский музей: Сборник статей /сост.: В.А. Дымшиц, В.Е. Кельнер. – СПб: Симпозиум, 2004. – С. 57 – 94.
7.    Орлова, Алина. К истории Еврейского общества поощрения художеств: Петроград, 1915 – 1919 гг. // Еврейский музей: Сборник статей /сост.: В.А. Дымшиц, В.Е. Кельнер. – СПб: Симпозиум, 2004. – С. 185 – 202.
8.    Магид Д. Древне-еврейские песни в устах народа // Еврейская старина: Сборник статей за 1917 – 1918 годы / под. ред С.М. Дубнова. – Том X. – Петроград: Еврейское историко-этнографическое общество, 1918. – С. 144 – 150.
9.    Известия Еврейского историко-этнографического общества: Итоги деятельности  Общества за 1916 – 1918 гг. // Еврейская старина: Сборник статей за 1917 – 1918 годы / под. ред С.М. Дубнова. – Том X. – Петроград: Еврейское историко-этнографическое общество, 1918. – 283 с.
10.    Ан-ский С. Народные детские песни // Еврейская старина: трехмесячник / под. ред С.М. Дубнова. – Том III. – СПб: Еврейское историко- этнографическое общество, 1910. – С. 391 – 403.
11.    Бейлин С. О некоторых поговорках // Еврейская старина: трехмесячник / под. ред С.М. Дубнова. – Том IV. – Вып. I. – СПб: Еврейское историко- этнографическое общество, 1911. – С. 130 –133.
12.    [Сообщение об] общем собрании Еврейского историко- этнографического общества (январь-март 1911 г.) // Еврейская старина: трехмесячник / под. ред С.М. Дубнова. – Том IV. – Вып. I. – СПб: Еврейское историко- этнографическое общество, 1911. – С. 153 –154.
13.    Ан-ский С. Новый сборник народных песен ( о сборнике Прилуцкого, 1911 г.) // Еврейская старина: трехмесячник / под. ред С.М. Дубнова. – Том IV. – Вып. IV. – СПб: Еврейское историко-этнографическое общество, 1911. – С. 591 – 594.                      
14.    Известия Еврейского историко-этнографического общества: общие собрания, лекции // Еврейская старина: трехмесячник / под. ред С.М. Дубнова. – Том VI. – СПб: Еврейское историко- этнографическое общество, 1913. – С. 138 –140.
15.    Ан-ский С. Письмо в редакцию (о работах Этнографической Экспедиции) // Еврейская старина: трехмесячник / под. ред С.М. Дубнова. – Вып. II (Апрель – Июнь). – Петроград: Еврейское историко-этнографическое общество, 1915. – С. 239 –240.
16.     Дубнов, Шимон. Об изучении истории русских евреев и об учреждении русско-еврейского исторического общества // Евреи в Российской империи XVIII-XIX веков: сбор. трудов еврейских историков: Учебное пособие для учителей евр. школ и студентов евр. университетов. – М.; Иерусалим: Гешарим, 1995. –  С. 35 – 64.
17.    Ан-ский С. Еврейское народное творчество // Евреи в Российской империи XVIII-XIX веков: сбор. трудов еврейских историков: Учебное пособие для учителей евр. школ и студентов евр. университетов. – М.; Иерусалим: Гешарим, 1995. –  С. 641 – 686.
18.    Gitelman, Zvi. A Century of Ambivalence: The Jews of Russia and the Soviet Union, 1881 to the Present. – New-York: YIVO, 1988. – H. 356.
19.    Береговский М.Я. Еврейские напевы без слов. – М.: Композитор, 1999. – 184 с.
20.    Шолохова Л.В. Фоноархів єврейської музичної спадщини: Колекція фонографічних записів єврейського фольклору із фондів Інституту рукопису: Анотований каталог... – К.: НБУВ, 2001. – 843 с.
21.    Лиходедов, Владимир. Синагоги: Еврейская жизнь. – Минск: Рифтур, 2007. –
      240 л.: ил.
22.    История евреев на Украине и в Белоруссии. Экспедиции. Памятники. Находки:       Сбор. науч. труд. / Отв. ред. В.А. Дымшиц. – СПб.: Петерб. евр. ун-т, 1994. –
      224 с.: илл. – (Сер. История и этнография. Вып. 2).
23.    Сергєєва, Ірина. Архівна спадщина Семена Ан-ського у фондах національної     бібліотеки України імені В.І. Вернадського. – К.: Дух і Літера, 2006. – 544 с.
24.     Єврейські адреси Києва: Карта – схема. К.: Інститут Юдаїки, 2001.
25.     Еврейские народные сказки, предания, былички, рассказы, анекдоты, собранные Е.С. Райзе / Сост. и пред. В. Дымшица. – СПб.: Симпозиум, 1999. – 496 с.
לידער-זאמעלבוך: פאר דער אידישער שול און פאמיליע\ צוזאמענגעשטעלט ז.קיסעלהאף. – ספב, 1914. – 139ז. +53 ז.       (0026_1.jpg)
26.    ווארשאווסקי מ.מ. ידישע פאלקס-לידער. – אדעסא: מוריא, תרע'ד. – 135 ז.  (0027_1.jpg)
28.    Канцедикас. А., Сергеева И. Альбом еврейской художественной старины Семена         Ан-ского. – М.: Мосты культуры, 2001. – 334 с.: ил.
29.    רעכטמאן, אבראם. יידישע עטנאגראפיע און פאלקלאר. – בוענאס-איירעס: ייווא, 1958. – 352 [3] ז.
30.    Ан-ский С. Евреи. Их бытовая и религиозная жизнь. – ИР НБУВ. Ф. 321. Оп 1., № 15, 7 л. – [н. ХХ ст.]

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)