У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відкрилась виставка графіки історика й художника Андрія Кузьменка

 «Переяслав чорно- білий»

…Старовинним Переяславом ходить історик. Часом йому бачаться мури стародавніх валів, древні кам’яниці, чується передзвін століть у перегуках церковних дзвонів, лункий стукіт копит табуна за недалеким лісом, бряжчання щитів та свист стріл і списів захисників, що бороняться від ятаганів чужоземних нападників…

Старовинним Переяславом ходить художник. І з болем бачить пошматовані уламками ракет і дронів стіни будівель, і знає, що в недалекому лісі ще недавно могли ховатися диверсійні групи, а нині тут може чатувати небезпека від мін, залишених уже сьогоденними «близькоземними» нападниками… І сучасні наші захисники носять не щити, а бронежилети, і бороняться від хижого сусіда артилерійськими снарядами, сучасними кулеметами і своїми дронами… Бо на українську землю знову прийшла війна, і чобіт нападника уже не чужинський, а того, хто ще недавно так лицемірно-підступно називав себе братом…

Вулицями старовинного Переяслава ходить історик і художник Андрій Кузьменко. Обидва покликання поєднались у його долі, але історія стала професією, основним дітищем. Нині він – старший науковий співробітник і завідувач науково-дослідного відділу "Меморіальний музей академіка В.Г. Заболотного" Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Будь-якому досліднику зрозуміло, що наукова робота історика забирає більшість його часу. Але ту дещицю вільного, яка лишається, він віддає образотворчому мистецтву і намагається встигнути зробити якнайбільше.

Утім, коли почалась великомасштабна навала російської армії, душа художника здригнулась. Від неможливості те усвідомити, від жахливої несправедливості… І потреба малювання аж зіщулилась у душі від незбагненної реальності, стала на паузу. Але потім, з якогось одного моменту, він зрозумів, що життя не стає на паузу, воно триває й під час війни. 

 Як він сам каже, одного разу після відбою повітряної тривоги його погляд зачепили, сколихнули  буденні речі в кімнаті, які важко було пов’язати з війною. Ось віник, щоб чисто почуватись у своїй хаті. Ось електрочайник, щоб зігріти воду… Але коли відключають електрику через обстріли, чайник  стає безсилим свідком порушення звичного перебігу звичайного життя… І жоден хатній віник не в змозі вимести наслідки жахливих руйнувань після артилерійського обстрілу чи бомбардувань. Яких просто неможливо було собі уявити в реаліях ХХІ століття… І цей стан примусив його взяти в руки інструмент…

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відкрилась виставка графіки історика й художника Андрія Кузьменка «Переяслав чорно-білий». Як наголосила організаторка церемонії відкриття завідувачка відділу соціокультурної діяльності НБУВ Антоніна Шеремет, науковий доробок цієї людини настільки багатий і глибокий, що важко уявити, де й коли він знаходить час для мистецтва. 40 представлених графічних робіт утворили серію пейзажів міста Переяслава на Київщині. Але пейзажів не просто звичних оку, а таких, що відбивають враження і емоції автора під час справжньої війни. Навіть колір багато скаже про ті емоції, бо роботи виконані в чорно-білому варіанті.

Антоніна Шеремет привернула увагу присутніх до новаційних особливостей технологічного супроводу виставки: кожна гравюра супроводжується QR-кодом, завдяки якому глядач може дізнатись про почуття й емоції, які автор пережив, зображаючи саме цей сюжет. 

 У своєму слові Андрій Володимирович зауважив, що  освіта історика доволі часто наводить людину на думку стати водночас і своєрідним літописцем, фіксуючи події. Він мав свій спосіб зупиняти події й миті – малювати. Бо уява художника може бачити минуле зримо, в образах.

- Ці роботи, – зазначив він,  – свого  роду документування повсякдення саме під час війни. Це є великою мірою творчою сублімацією. Мене просто якось повела потреба фіксувати ці об’єкти в наших днях і цьогочасному вигляді. На перший погляд це, здається, спорадичні роботи, але коли набралась певна кількість і коли прозвучали пропозиції зробити виставку, я зрозумів невипадковість цього циклу. Ідеологія виставки в  тому, що тут певною мірою відображена і наша історія рідної Київщини, і наша культура, яка є основною частиною нашої самосвідомості. З початком цієї великої війни ми побачили, яка ментальна прірва лежить між нами й нападниками, які різні у нас ідеали і бачення майбутнього.

Тут представлені різні частини нашого Переяслава, різні архітектурні і ландшафтні середовища, вони об’єднані в 5 змістових пластів. І особливості їх я пояснював саме у супроводах до QR-кодів. А чорно-білий формат зображення теж є вираженням саме тієї напруги часу, яку ми переживаємо сьогодні. Я вважаю, що це моя фіксація нинішнього буття від першої особи. Для нас це потрібно сьогодні, бо я впевнений – коли  говорять гармати, музи не повинні мовчати. Музи, мистецтво утверджують нашу ідентичність, зберігаючи нас як націю.

Отож, відвідувачів виставки в нашій бібліотеці очікують відкриття – і художнього бачення «від першої особи» сьогоднішнього старовинного міста Переяслава, і творчої манери художника Андрія Кузьменка – людини з душею історика, дослідника, філософа, митця.

Нагадаємо, що виставка діятиме упродовж лютого. Побачити її можна в головному корпусі НБУВ за адресою Голосіївський проспект, 3 (станція метро «Деміївська»). Години роботи: понеділок, середа і п’ятниця – з 9.30 до 15.30, вівторок і четвер – з 11.30 до 17.30.