У нинішньому надстрімкому плині часу все ж залишаються помітними віхами ювілеї.

Ювілей – не лише календарна подія. Це привід зупинитись у заданій людиною динаміці наукового та суспільного поступу й озирнутись на життєвий шлях. А шлях нинішнього ювіляра – Віктора Анатолійовича Вергунова – наполегливий, цілеспрямований, позначений змістовними справами, ідеями та результатами.

Учений у галузі сільськогосподарської меліорації, організатор галузевої бібліотечної справи, доктор габілітації, доктор сільськогосподарських наук, доктор історичних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук України, почесний академік НАПН України Віктор Анатолійович Вергунов – постать, яка органічно поєднує глибоке знання аграрної науки, історичну рефлексію та інтелектуальне лідерство. Його життєвий шлях – це приклад глибокої інтеграції у сферу історії аграрної науки, бібліотекознавства та аграрної освіти.

Народжений 3 червня 1960 року на щедрій українській землі в селі Дернівка Баришівського району Київської області, Віктор Анатолійович пройшов складний і гідний шлях – від молодого науковця до керівника провідної наукової бібліотеки аграрного профілю, перетворивши її на сучасний інформаційно-науковий центр міжнародного рівня.

Він закінчив агрономічний факультет Ворошиловградського сільськогосподарського інституту (нині – Луганський національний аграрний університет) та магістратуру історичного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»  (нині – Університет Григорія Сковороди в Переяславі). З 1982 року працював агрохіміком, а після закінчення аспірантури в ННЦ «Інститут землеробства НААН» – молодшим науковим співробітником, потім науковим співробітником лабораторії захисту ґрунтів від ерозії. У 1992 році в Українській сільськогосподарській академії (нині – Національний університет біоресурсів і природокористування України) захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук. З 1993 році очолив сектор міжнародних зв'язків та підготовки наукових кадрів, а в 1998 – відділ інформаційно-консультаційного забезпечення АПВ Київської області. З 2000 року – директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН.

На посаді директора бібліотеки Віктор Анатолійович ініціював масштабну модернізацію установи, відкривши її для цифрової доби. Завдяки його зусиллям бібліотека не лише зберегла унікальний фонд, а й стала центром електронного доступу до аграрної спадщини України, інтегруючись у світову наукову інфраструктуру.

З 2001 року він доклав зусиль до створення і став очільником і керівником єдиного у світі Центру історії аграрної науки (нині – Інститут історії аграрної науки, освіти та техніки). Починаючи із 1996 року з відкриттям у ВАК України спеціальності «історія сільськогосподарської науки», а пізніше фаху «історія науки й техніки», В.А. Вергунов одним із перших у нашій країні розпочав системні наукові дослідження з цього напряму. При Інституті відкрито аспірантуру, докторантуру та спеціалізовану вчену раду по захисту дисертацій. За час його існування підготовлено й захищено понад 150 докторських і кандидатських дисертацій, які акумулюють історико-науковий аналіз започаткування, становлення та розвитку сільськогосподарської дослідної справи в Україні, а також внесок вітчизняних вчених-аграріїв в еволюцію світової галузевої науки.

 В. А. Вергунов заснував новий напрям і власну школу у вітчизняному природознавстві – вивчення історії аграрної науки, освіти й техніки, що визнана не тільки на пострадянському просторі, а й у провідних країнах Європи.

Напрацювання вченого протягом 1989 – 2010 років, включаючи розгляд передісторії еволюції галузевої наукової думки, стали теоретичною та практичною основою захищеної вперше на пострадянському просторі в Інституту гідротехніки і меліорації НААН у 2010 році В.А. Вергуновим дисертації «Наукові засади природоохоронного адаптивно-ландшафтного землеробства меліорованих земель в басейнах малих річок Лісостепу України» на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук.  Рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України від 10.11.2011 р., йому першому в Україні присвоєно вчене звання професора за спеціальністю «історія сільськогосподарської науки».

Захистивши дві докторські дисертації – у  сферах сільськогосподарських та історичних наук – Віктор Анатолійович засвідчив не лише енциклопедичність своїх знань, а й здатність мислити міждисциплінарно, уникаючи вузькопрофільного підходу. Його дослідження в галузі історії аграрної науки стали знаковими для формування сучасної української аграрної історіографії. Зокрема, увага до персоналій вітчизняних вчених, аналіз наукових шкіл та інституцій аграрної сфери ХХ–ХХІ століть дали можливість по-новому осмислити традиції української аграрної думки.

Академік В. А. Вергунов особливу увагу приділяє популяризації аграрної науки серед молоді, формуючи покоління дослідників, які розуміють цінність історичної пам’яті у розвитку майбутнього. Як наставник і науковий керівник, він підготував 10 докторів наук, 2 докторів філософії (1– в Угорщині); 71 кандидатів наук. Інтелектуальна спадщина В.А. Вергунова складає понад 1600 наукових, науково-популярних, монографічних видань, окремих статей до енциклопедичних видань, журналістських публікацій, бібліографічних покажчиків, він є співавтором низки підручників, навчальних посібників для вищих навчальних закладів.

Широко відома журналістська та публіцистична діяльність академіка Вергунова на сторінках провідних періодичних видань з різних проблем організації бібліотечної справи, а також маловідомих сторінок історії, через персоніфіковане наповнення як України, так і інших країн світу. Незалежній Україні вперше повернуто не один десяток славетних імен українців, віншування яких здійснюється й на державному рівні. Крім того, В. А. Вергунов є ідейним натхненником увіковічнення забутих славних імен учених і педагогів, що прославили свою країну у світі, через відкриття за власний кошт на їхню честь меморіальних дошок.

Професор В.А. Вергунов – кавалер орденів «За заслуги» трьох ступенів, князя Ярослава Мудрого V ступеня, лауреат премій імені О. Бойченка, імені М. Островського, НАН України для молодих вчених, УААН — «За видатні досягнення в аграрній науці», АР Крим, імені М. С. Грушевського НАН України, імені В. Я. Юр'єва НАН України, імені В. Малика в номінації «Література та публіцистика», імені І.П. Котляревського. Він також нагороджений орденом Республіки Франції «За заслуги в сільському господарстві», має багато інших відзнак.

Своєю активною участю у роботі академічних, урядових, міжнародних інституцій Віктор Анатолійович підтверджує головний принцип свого життя: наука має служити суспільству, а пам’ять – бути підґрунтям поступу. Його внесок відзначено численними нагородами, але найвища оцінка для нього – це визнання колег, учнів, наукової спільноти.

Ювілей академіка В.А. Вергунова – це нагода висловити наше пошанування і вдячність людині, яка невтомно працює над тим, щоб українська аграрна наука мала не лише достойне минуле, а й перспективне майбутнє. Ім’я Віктора Анатолійовича уже вписане в історію – як творця, новатора, дослідника та хранителя наукової спадщини.

Спільнота наших національних наукових бібліотек бажає ювіляру, щоб сторінки його життєвої книги наповнювалися лише світлими подіями, добрими справами, щирими посмішками та теплими словами! Нехай кожен новий розділ цієї книги буття приносить радість, натхнення, любов і міцне здоров’я, а поруч завжди будуть вірні друзі, підтримка родини та гармонія!

Колектив ННСГБ НААН

Колектив НБУВ НАН України