35 років тому, 16 липня 1990 року, Верховна Рада УРСР конституційною більшістю народних депутатів – 355 “за” при чотирьох “проти” та одному, який утримався – ухвалила Декларацію про державний суверенітет України.

Цей історичний документ часів пізнього СРСР проголосив суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах. Декларація стала важливим кроком на шляху до незалежності. Базові положення цього документа згодом стали основою законодавчих актів державного значення – Конституції та законів України.

Із 28 червня до 11 липня 1990 року у Верховній Раді УРСР тривало представлення та обговорення проєктів документа. Всього їх було 12. Зрештою за основу декларації взяли проєкти депутата-“народорадівця” Сергія Головатого і президії Верховної Ради. У преамбулі та десяти розділах Декларації підкреслювалося, що Верховна Рада УРСР проголошує суверенітет України як “верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах”.

Важливим є те, що в Декларації про державний суверенітет України вперше в новітній національній історії поруч із “Українською РСР” вжито слово “Україна” як офіційна назва держави.

Вашій увазі пропонується підготовлена відділом соціокультурної діяльності виставка,  присвячена цій знаменній події. Вона представлена на сайті НБУВ за посиланням http://www.nbuv.gov.ua/node/6849