1 жовтня 2025 року в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського розпочала свою роботу Міжнародна наукова конференція «Бібліотека. Наука. Комунікація. Пріоритети сьогодення та перспективи». Власне, вона є традиційною, проводиться щороку в жовтні Національною  бібліотекою України імені В. І. Вернадського разом з Інформаційно-бібліотечною радою Національної академії наук України та Асоціацією бібліотек України, а окремою темою року стають найактуальніші питання інформаційно-бібліотечної справи в конкретних історичних умовах.

Нинішній науковий форум зібрав понад 300 фахівців з 10 країн світу: Австралії, Великобританії, Литви, Люксембургу, Молдови, Нідерландів, Німеччини, Польщі, Туреччини, Угорщини, а також з міжнародних професійних спільнот CENL та CDNL. В умовах запровадження в Україні воєнного стану він проходить у змішаному форматі  офлайн/онлайн у режимі відеоконференції на платформі Zoom.

Варто сказати про ще одну особливість цьогорічної конференції: напередодні, 30 вересня, одна з головних організаторів і відома науковиця – генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Любов Андріївна Дубровіна – відзначила свій ювілей. Тож гості й промовці у своїх виступах щиро вітали  її з цією подією.

Пленарне засідання конференції відкрила генеральна директорка Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, докторка історичних наук, професорка, член-кореспондентка Національної академії наук України, заслужена діячка науки і техніки України Любов Андріївна Дубровіна.

- Сьогоднішня наша подія, – зазначила вона, – йде одразу за Всеукраїнським днем бібліотек, тож ще й тому є важливою для нас, фактично це дні нових знань. Адже Бібліотека як явище – це  базис розвитку наукового знання, базис натхнення, культури. Це не лише комунікаційний засіб, а явище яке належить усьому світові. Бібліотеки – це всесвіт, тому я дуже рада, що сьогодні ми можемо об’єднатися в нашій справі, визначити точки прикладання сил у непростих умовах, інноваційно рухати цей всесвіт. А також професійно спілкуватись, що є надзвичайно важливим. А завдяки великим досягненням науки учасники конференції, які не змогли приїхати, мають можливість спілкуватись онлайн у відеоформаті.

Від імені президента Національної академії наук України Анатолія Глібовича Загороднього конференцію привітав віцепрезидент НАНУ академік Сергій Іванович Пирожков. Він відзначив, що конференція присвячена актуальним питанням стратегії наукової діяльності бібліотек та інформаційно-бібліотечного комплексу, впровадження передових бібліотечно-інформаційних технологій, форм і методів участі бібліотек у наукових, освітніх та культурних комунікаціях в українському  та світовому інформаційному просторі. Академія підтримує проведення таких фундаментальних міжнародних конференцій і високо цінує діяльність наукових та національних бібліотек, їхній досвід,  ініціативи та досягнення.

С. І. Пирожков вручив Любові Андріївні Дубровіній вітальну адресу Президії НАНУ та наголосив, що академія вшановує визначну науковицю, яка зробила вагомий особистий внесок у розвиток бібліотечної та архівної справи в Україні, талановитого адміністратора науки і громадську діячку, добре знану як в Україні, так і за кордоном. Життєвий шлях, багатолітня плідна діяльність Любові  Дубровіної є яскравим взірцем відданого служіння Батьківщині. Гідним визнанням її вагомих наукових досягнень стало обрання її  членом-кореспондентом НАН України, присудження премії імені Миколи Костомарова НАНУ, премії академії за кращі історичні дослідження, присвячені вивченню подій Другої світової війни, присвоєння почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України», нагородження орденом «За заслуги» ІІІ ступеня та орденом Преподобного Нестора Літописця, а також Почесною грамотою Верховної Ради України.

З вітальним словом звернулась до учасників  форуму перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Володимирівна Григоренко. Вона наголосила на тому,  що попри  всі загрози й намагання ворога зруйнувати наш звичний стиль життя представники культурної й просвітницької сфери продовжують працювати й планувати майбутнє, залучаючи до співпраці й міжнародних партнерів. Цікавою та актуальною є нині концепція національної електронної бібліотеки України, яку розвиває міністерство. Тож міністерство має бажання працювати спільно, щоб реалізувати  це завдання як складову стратегії  розвитку культури.

Г. В. Григоренко передала від міністра культури та стратегічних комунікацій привітання зі Всеукраїнським днем бібліотек, а також подяку міністерства ювілярці Любові Андріївні Дубровіній.

Перший заступник керівника Дослідницької служби Верховної Ради України доктор історичних наук Іван Миколайович Мищак сказав у своїй промові, що для нього особлива честь бути зараз разом з учасниками, бо Бібліотека свого часу стала його першим місцем роботи. Щорічна конференція, яка вже стала доброю традицією, є важливим майданчиком для обміну думками, пошуку нових форм роботи, що особливо актуально в епоху цифрових технологій і стрімкого розвитку штучного інтелекту. Але практика доводить, що бібліотека, як скарбниця інформації, і фахівці з аналітичним складом розуму завжди залишаються затребуваними, перебувають на вістрі подій і оперативно реагують на всі виклики сьогодення. Чудовим прикладом є співпраця між Дослідницькою службою Верховної Ради України і Національною бібліотекою України імені В. І. Вернадського.

Він також вручив Л.А. Дубровіній  Подяку Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука за вагомий особистий внесок у сприяння становленню та зміцненню України як демократичної, соціальної, правової держави, сумлінну працю та високий професіоналізм.

Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук Анатолій Володимирович Хромов відзначив, що професії працівників бібліотек та архівів є чи не найбільш близькими й спорідненими. Це і спільний освітній напрям, який готує наших фахівців, і можливість взаємного опанування фаховими навичками одне одного. Він переконаний, що інституції збереження пам’яті, які під час війни роблять усе для охорони нашої документальної спадщини, мають об’єднувати зусилля. Їх пріоритети в роботі –   налаштування на удоступнення нашої культурної спадщини в світовому лідерстві українських архівів попри війну, у швидкості оцифрування архівних колекцій. В умовах війни, в умовах загрози знищення культурної спадщини, яку щоденно демонструє агресор, наша єдність має бути як ніколи сильною.

Дипломатка з питань культури та освіти Посольства Угорщини в Києві Єва Хеїзерне Хегедюш  привітала учасників такої значимої конференції й підкреслила необхідність постійного підвищення ролі культури та цивілізаційних досягнень у міжнародних відносинах, що є загальновизнаним явищем сьогодення. У сфері культурної дипломатії все більшу роль відіграє багатостороннє міжнародне середовище. Інструментарій культурної дипломатії розширюється, одним із традиційних ефективних засобів є налагодження обмінних зв’язків з освітньою та культурною метою. Мережа бібліотек також належить до організаційної інфраструктури, необхідної для управління програмами міжнародних культурних відносин, адже бібліотеки є не тільки культурними центрами, а й відіграють визначальну роль у зміцненні культурних дипломатичних відносин між народами. Вона відзначила, що офіційний візит генерального директора Національної бібліотеки Угорщини імені Ференца Сечені до НБУВ в лютому цього року відкрив нову сторінку в угорсько-українській міжбібліотечній співпраці, яку угорська сторона високо цінує. Вона також передала Любові Дубровіній вітання з ювілеєм від Посольства Угорщини.

Несподівано занурив поважну аудиторію в майбутнє перформенс за участі юного покоління. Це генеральна директорка Національної бібліотеки для дітей, кандидат культурології, заслужений працівник культури України Алла Іванівна Гордієнко таким  креативним і веселим, святково одягненим  дитячим колективом віршами й піснею вітала учасників конференції. Юні читачі також роздали гостям повітряні кульки з емблемою їхньої бібліотеки. Вразив продемонстрований відеопродукт, згенерований штучним інтелектом, в якому надзвичайно вдало поєднано життєві сентенції, реалії й майбутнє в контексті книг, знань і бібліотечної справи, зокрема й “вернадки”. Здається, ШІ вдалося зачепити за живе й викликати сльозу зворушення не в одного учасника заходу.  Та все ж джерелом інтелекту є людина, яка має доступ до інформації, її потужних систематизованих масивів, яка й створила ШІ. Про це також наголошувалося на конференції.

Почесний генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, радник Президії Національної академії наук України, академік НАН України, заслужений діяч науки і техніки України Олексій Семенович Онищенко вручив Любові Андріївні  адрес-вітання і грамоту Інформаційно-бібліотечної ради НАН України.

Він також зробив доповідь на тему «Стратегії і пріоритети діяльності бібліотек у період війни та післявоєнної відбудови», в якій  відзначив, що війна – це випробування на життєстійкість суспільства, держави, особистості, це екзамен для кожного з соціальних інститутів не тільки на  виживання, а й на здатність зробити свій внесок у забезпечення безпеки, оборони, перемоги, післявоєнної відбудови. У сучасній російсько-українській війні українські бібліотеки зайняли вагоме законне місце на інформаційному фронті. Вони зосередили зусилля на постачанні наукових знань громадянському суспільству і владним структурам для солідарності усіх верств населення України на максимальну підтримку ЗСУ, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки, науки, культури, освіти, нейтралізацію ворожого ідеологічного наступу.

Широкомасштабна російська агресія поставила українські бібліотеки перед необхідністю оперативно  перебудуватися, уточнити стратегію і пріоритети, вирішувати питання збереження бібліотек як соціокультурних закладів, збереження професійних бібліотечних кадрів, збереження бібліотечних фондів. Бібліотеки – історично випробувана система знаннєвої підтримки всіх сфер суспільного життя, розгалужена, злагоджена, діюча, всім відома. Вона одна з базових складових інтелектуальної інфраструктури, з усіх ЗМІ вона найближча до людей і найдоступніша для всіх бажаючих. Використати її на повну потужність – соціально значуще завдання, акцентував О.С. Онищенко. Він стверджує, що трансформація бібліотек, всупереч наявним скороспілим твердженням про їх відживання внаслідок появи центрів цифрової інформації, йде не в напрямі відмирання, а в напрямі інтеграції в них усіх видів інформації, на всіх носіях, та ще й інтеграції в них бібліотечних, архівних, музейних ресурсів, що значно підвищить їх суспільний статус і науково-інформаційний потенціал.

Директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Олег Олегович Сербін зазначив, що бібліотеки, їхні працівники кожен на своїй ділянці переконані у світлості своєї справи, її перспективах і щоденній потребі. Бібліотека – це центр всесвіту, центр наповнення суспільства інформацією й знаннями, тож такими мають бути орієнтири майбутнього. Разом з президенткою Української бібліотечної асоціації Оксаною Миколаївною Бруй вони привітали від імені президії УБА і всеукраїнської громадської організації Любов Андріївну Дубровіну з ювілеєм.

- Хочу особисто подякувати пану Шольцу за допомогу нашій Бібліотеці в цей дуже страшний період війни. За його сприяння Німеччина подарувала нам дуже потужне, дуже цінне обладнання, яке дозволило врятувати наші електронні ресурси, і комп’ютери, і сервери. Ця матеріальна допомога і моральна підтримка дуже дорогі для нас, ми надзвичайно цінуємо це,  вдячні за велику роботу Франка Шольца як Генерального директора  Німецької національної бібліотеки і особливо за його визначну діяльність на посаді  Голови Конференції  європейських національних бібліотекарів, – зазначила Любов Дубровіна, надаючи слово німецькому колезі.

Франк Шольц  привітав  учасників міжнародної наукової конференції  від імені колег з Німеччини, а також  спільноти Конференції європейських національних бібліотекарів. Він висловив сподівання, що Україна в цей важкий воєнний час зможе вистояти і подолати всі труднощі з допомогою міжнародної спільноти, яка готова й надалі підставляти надійне плече.

Директор Національної бібліотеки Люксембургу Клод Контер у своїй презентації ознайомив учасників міжнародної конференції з основними напрямами модернізації  книгозбірні. Зокрема, розповів про функціонування роботизованої читальні, представив технологічні інновації, такі, як, наприклад, каталогізація метаданих, що істотно спростовує пошук інформації,  а також переваги запуску й використання спільного чат-бота, запровадження електронної класифікації газетних статей, а також семантичних, стратегічних підходів до збереження інформації в електронному вигляді.

Генеральна директорка Національної бібліотеки Республіки Молдова, Президентка Асоціації бібліотекарів Республіки Молдова пані Елена Пінтілей у вітальному слові до колег підкреслила, що Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського є взірцем стійкості в цей буремний час, у торуванні європейського  шляху розвитку. Вона  зауважила, що Республіка Молдова на недавніх президентських виборах також підтвердила  незворотність свого шляху.

Генеральний директор Національної бібліотеки  Польщі доктор Томаш Маковскі розповів колегам про досвід діяльності очолюваної ним книгозбірні, що   забезпечив протягом півріччя пів мільярда пошукових запитів від читачів. Ішлося, зокрема, про переваги об’єднаних каталогів Національної бібліотеки Польщі, реєстрування видавцями своїх публікацій , оцифрування, сканування мільйонів сторінок текстових продуктів тощо.

Генеральний директор бібліотек та видань Міністерства культури та туризму Турецької Республіки, заступник голови Конференції директорів національних бібліотек Танер Бейоглу у вітальному слові до учасників форуму зазначив, що в його країні створені всі умови для безперешкодного доступу до потужних  інформаційних ресурсів бібліотек. Їхні фонди постійно поповнюються державним коштом, а книгозбірень, які є центрами культури й освіти, стає дедалі більше.  Користувачам надаються високотехнологічні можливості пошуку й опрацювання необхідних матеріалів завдяки цифровізації. Промовець закликав спільними зусиллями розв’язувати нагальні питання розвитку бібліотек.

Про досвід запровадження електронної книги, переваги, проблеми і перспективи їх розв’язання йшлося у виступі Єжи Вознякевича, директора Воєводської публічної бібліотеки у Кракові «Доступ до електронних книжок у польських публічних бібліотеках. Актуальна пропозиція та напрями змін». Промовець детально презентував увесь процес запровадження електронних книг, виникнення обмеженого доступу до ресурсу через підвищений попит на такий продукт. І як наслідок — створення консорціумів бібліотек, платформ, здатних завдяки підписці користувачів задовольнити їхні інформаційні потреби і надалі розвивати таку корисну й затребувану послугу.

Генеральна директорка Національної бібліотеки Австралії доктор Марі-Луїза Айрес представила надзвичайно інформативну презентацію про розвиток бібліотечної справи в країні. Її благородної й визначальної мети – задоволення потреб усіх категорій населення: і корінних народів, і різноманітних національних груп, приміром, півтора мільйона осіб, які ідентифікують себе як китайці, і носіїв різноманітних мовних особливостей англійської тощо – за словами пані Айрес, досягнуто. Матеріали про історичний розвиток країни, події місцевого життя, а також світового масштабу, як, наприклад, пандемія Covid-19 чи російська агресія проти України, бібліотека систематизує у вигляді опитувань,  колекцій  історій. Досвід Австралії у класифікації та оцифруванні інформації сягає початку 90-х років. А створена на базі парламентської книгозбірні Національна бібліотека Австралії є сучасним осередком культурного і наукового надбань світового рівня.

Онлайн виступи і презентації зарубіжних колег засвідчили, що їхні українські колеги можуть запозичити чимало цікавих і перспективних підходів до осучаснення бібліотечної справи. Тексти усіх виступів буде опубліковано.

Ґрунтовними, дискутивними, з опертям на досвід минулого, з окресленням проблем сьогодення, визначенням больових точок і шляхів розв’язання проблем були виступи генерального директора Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника, кандидата педагогічних наук, почесного професора Прикарпатського національного університету Василя Васильовича Ферштея,  директора Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки Національної академії аграрних наук України, академіка Національної академії аграрних наук України, заслуженого працівника сільського господарства України Віктора Анатолійовича  Вергунова,  генеральної директорки Одеської Національної наукової бібліотеки, заслуженої працівниці культури України Ірини Олександрівни Бірюкової.

З вітальними словами до учасників пленарного засідання звернулися також  директорка Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, заслужена діячка науки і техніки України Лариса Дмитрівна Березівська, директор Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», доктор технічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Микола Іванович Сенченко, директорка Харківської державної наукової бібліотеки імені В. Г. Короленка, заслужена працівниця культури України Наталія Валентинівна Петренко, завідувачка кафедри документознавства та інформаційної діяльності Національного аерокосмічного університету «ХАІ», кандидатка філософських наук, доцентка Алла Євгенівна Прилуцька.

Конференція продовжує свою роботу.