«Найстрашнішим для нас був голод…»
Ці слова були мовлені не в ті жахливі для України 30-ті роки, а зовсім недавно.
Їх сказав на листопадовій презентації своєї книги «Jingle Bellz» колишній військовополонений з Маріуполя Олексій Ануля. Він провів 10 місяців у російському полоні, з них 130 днів у карцері.
Сказав не лише про себе, а про всіх наших бранців, з якими так нелюдськи поводилися й поводяться російські вояки, вдаючись до всіх можливих методів катування. Один з них – катування голодом.
Саме таке катування – голодом – запровадили на початку 30-х років минулого століття очільники радянської імперії щодо України. А згодом повторили його в 40-х роках… Метою злочину було знищення українського народу як національної групи, знищення його прагнення до вільного життя на своїй благодатній землі.
Як інформують матеріали Українського інституту національної пам’яті, українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби. Широкі кола інтелектуалів та економічно самостійне селянство не сприймали політики комуністичного керівництва. Тому за мету було поставлено знищення українців як політичної нації, що могла поставити питання про створення незалежної держави. Для досягнення цієї мети був обраний жахливий інструмент – вбивство голодом.
Сьогодні рашисти як спадкоємці того режиму знову коять злочини проти людяності та геноцидні дії на українській землі.
Якщо у наш час полоненим воїнам голод був найстрашнішим серед знущань над ними, то що ж відчували тоді, в давнину, мільйони українців, які просто фізично гинули від голоду?..
Їх кількість ми так і не знаємо достеменно, на жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості загиблих невинних людей і вичерпного поіменного списку жертв. Їх мільйони…
Запалімо скорботну свічу! Незгасну свічу нашого болю й пам’яті! Вклонімося жертвам Голодомору і борімося проти катів!
Не забудемо, не пробачимо…
Всі права захищено ©
2013 - 2025 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах