4 грудня 2025 року Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського відвідав Надзвичайний і Повноважний  Посол Латвійської Республіки  в Україні Андрейс Пілдеговічс.

Це був його перший  візит до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського окраїни від недавнього початку здійснення дипломатичної місії в нашій країні. Пан Андрейс Пілдеговічс добровільно обрав Україну як місце своєї роботи у цей непростий час. І візит мав подвійну мету – знайомство з діяльністю НБУВ та передача в дар Бібліотеці особливої книги авторства українського воїна, яку було видано в Латвії.

Гостя зустріли генеральний директор НБУВ, член-кореспондент Національної академії наук України Любов Дубровіна, координаторка міжнародної діяльності НБУВ Людмила Дем’янюк, т.в.о завідувача відділу міжнародної інформації та зарубіжних зв’язків Леся Філімончук. Як зазначила, вітаючи пана Посла, Любов Дубровіна, ознайомлення з нашою бібліотекою в корпусі на Голосіївському проспекті є лише початком, оскільки більшість раритетних документів і цінних артефактів акумулюються в історичному корпусі НБУВ на вулиці Володимирській. Але цей візит є дуже важливим для нас знайомством, адже зв’язки нашої установи з латвійськими колегами мають тривалу історію, і ці взаємини завжди були плідними, професійними, їх вирізняли колегіальне й людське взаєморозуміння, бажання обмінятися корисним досвідом.

З цікавістю оглянув Андрейс Пілдеговічс хол Бібліотеки і «візитівку» НБУВ – велике монументально-декоративне панно «Біль землі» авторства художників В. Пасивенка та В. Прядка. Відзначив він також архітектурну унікальність пандусу й художню досконалість та просвітницьке значення гобелену-триптиху «Витоки слов’янської писемності», витканого майстрами М. Литовченко та І. Литовченком у техніці ручного ткацтва спеціально для корпусу НБУВ на Голосіївському проспекті. Як відомо, бібліотека імені В.І. Вернадського має найбільшу колекцію фондів зі  славістики у світі.

Велике враження справили на гостя експонати Фонду президентів України. З особливою увагою він ознайомився з подарунками першим особам країни від Латвії. Також зробив запис у Книзі почесних гостей Фонду президентів України.

Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні Андрейс Пілдеговічс передав генеральному директору НБУВ Любові Дубровіній видану в Латвії книгу Олексія Анулі “Jingle  bell(Z)”.

Він розповів, що ця книга за своїм змістом є дуже вражаючою й трагічною. Це історія українського воїна родом з Чернігова Олексія Анулі, який на початку війни потрапив у російський полон, провів у їхньому карцері 130 днів і загалом в ув’язненні майже рік. Символічно зображена на обкладинці назва “Jingle  bell” графічним начерком нагадує слова “Jingle  hell”, а слово «hell» англійською означає «пекло». На думку пана Пілдеговічса, це, власне, матеріал для Гаагського трибуналу. Твір читається важко, з емоціями великого болю, бо це  900 сторінок опису нелюдських знущань і катувань. В оригіналі книга була видана російською мовою в Латвії, профінансована муніципалітетом невеликого міста Огре. Російською, бо організатори й видавці сподіваються, що це бодай комусь на тому боці війни допоможе зрозуміти, що вони роблять. Назагал це цивілізаційна боротьба на довгі роки, але цей момент видається дуже важливим.  Ця тема порушується латвійською громадськістю і в зверненнях до багатьох міжнародних організацій. Книга вже мала кілька презентацій, вона буде видана також українською й іншими мовами.

Пан Посол також наголосив, що Латвія дуже чутливо сприймає трагедію українського народу, який потерпає від воєнного вторгнення. Вона не просто співчуває, а надає конкретну й постійну допомогу Україні. На урядовому рівні це дуже велика фінансова допомога, так само значною є й військова допомога, зокрема, в 2022 році ракети, які в перші дні нападу вражали агресора, були надані Латвією за кілька тижнів до вторгнення. Багато допомагає латвійська сторона конкретно чернігівському регіону, сам пан Пілдеговічс  уже кілька разів його відвідав, включаючи населені пункти, що були під окупацією. Надається й планується допомога лікарням, зокрема обладнанням, а також школам, об’єктам енергетики, іншої інфраструктури. Крім урядової допомоги, є велика підтримка від суспільства, самих  латишів. Близько 7 тисяч машин передано пожежникам, медслужбам, енергетикам, працівникам поліції, зв’язку, не кажучи вже про військових. Практично щотижня кілька громадських фондів, що опікуються  потребами українців, передають таку  допомогу, деяким вдається збирати для закупівлі необхідних речей більш як по 20 мільйонів євро. Також Латвія бере на лікування чи реабілітацію у свої клініки й реабілітаційні центри українських воїнів, приймає дітей в оздоровчі табори в Юрмалі.

Генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Любов Дубровіна висловила глибоку вдячність панові Андрейсу Пілдеговічсу і в його особі всій Республіці Латвії, її громадянам за щиру солідарність і велику допомогу.

Вона розповіла гостю про діяльність НБУВ як наукового, інформаційного й культурно-просвітницького центру країни, про роботу підрозділів Бібліотеки, охарактеризувала вагому й надзвичайно цінну історичну спадщину, яка міститься у фондах НБУВ, окремо акцентувала на значній підтримці й допомозі зарубіжних колег та міжнародних організацій, яку вони демонструють у важкий для України  час російської агресії.

Учасники зустрічі також обговорили можливості цифровізації для максимального збереження цінних бібліотечних фондів. Любов Дубровіна наголосила, що в Україні дуже велика частина національної історичної й культурної спадщини ще не оцифрована, а це безцінні документи й раритети з найдавніших часів і до сьогодні. Якщо говорити про цифрове забезпечення цінних об’єктів знань і духовності для майбутнього, то саме таку історичну спадщину необхідно оцифровувати в першу чергу. Адже у  нас зберігається такий історичний контекст, який у випадку втрати просто неможливо відтворити. 

У ході розмови Андрейс Пілдеговічс висловив також упевненість, що ділові контакти НБУВ з колегами з Національної бібліотеки Латвії будуть ще продуктивнішими, йому відомо, що у Ризі є бажання і активно співпрацювати, й допомагати українській стороні  якомога більше.

Любов Дубровіна підтвердила готовність Бібліотеки до ще активнішої співпраці. Висловлюючи вдячність пану Послу за візит і дар книги, вона наголосила,  що для Бібліотеки будь-яка форма уваги до її роботи, підтримки нас і нашої  країни загалом є надзвичайно важливою, потрібною й чутливою.