25 травня до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського завітав народний депутат України, голова підкомітету з питань культурної політики Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.

Протягом тривалого часу він та інші депутати Комітету вивчали умови праці в наукових бібліотеках України, які виконують одразу кілька функцій: і акумулюють багату історичну й інтелектуальну спадщину, і надають багато послуг науковцям, і водночас самі працівники цих бібліотек є науковими дослідниками. І дійшли висновку, що забезпечення їх роботи є ще недостатнім.

Завдяки зусиллям парламентарів поступово умови роботи почали поліпшуватись .

Але це тільки початок необхідних зрушень у діяльності таких бібліотечних закладів. Державники свідомі того, що потрібні актуалізовані зміни до законодавства, які враховували б усі нинішні обставини і вимоги часу.

Микола Княжицький, ділячись враженнями від візиту до НБУВ, відзначив спочатку емоційне враження від побаченого, зокрема від архітектурних і художніх знахідок приміщення. А також розповів про враження від  роботи працівників НБУВ.

«…Унікальне монументальне полотно, 360 квадратних метрів воскового живопису “Біль землі”. У цьому творі — ціла філософія про основне призначення науки — захист і збереження Землі і життя на ній. За нього автори Володимир Прядка та Володимир Пасівенко у 1998 році отримали Державну премію України імені Тараса Шевченка.

Люди, які працюють у цій бібліотеці, — науковці. Вони пишуть дисертації, працюють з унікальними джерелами і володіють рідкісними навичками. Вони надають цифрові послуги, працюють з онлайн-читачами та електронними архівами...

І водночас зарплати працівників часто нижчі, ніж у звичайних міських бібліотеках, де вони теж не високі. Середня зарплата в галузі — серед найнижчих в країні. За даними Держстату, у 2025 році бібліотекарі та працівники музеїв отримували в середньому (!) 13,5 тис. грн на місяць.

Я дуже вдячний людям, які залишаються працювати попри всі обставини. Залишаються через покликання.

При ухваленні держбюджету на цей рік нам вдалося домогтися додаткового фінансування для Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського та Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника. Але це було гасіння пожежі. А потрібні також системні рішення.»

Вкотре висловлюємо народному депутатові Миколі Княжицькому та його колегам вдячність за розуміння важливості цієї проблеми. І підтверджуємо, що Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського працює з усвідомленням відповідальності за свою місію та завдання. Хоча зазначені паном Княжицьким труднощі в нашій роботі ще справді мають місце і значення.