«Котилася писанка по білім обрусі
По білім обрусі – крізь чорні руїни
Докотилась писанка з Київської Русі,
З Київської Русі аж до України».
Богдан Стельмах
Традиція створення писанки в Україні сягає глибокого минулого, адже ще від язичницької доби вона вважалася одним з обрядових ритуалів. В її символічних графічних орнаментах відбилися прадавні уявлення про будову Всесвіту, культ сил природи, тотемізм та віра в магію рослинного світу. Писанки слугували потужними оберегами, які мали приносити в дім щастя, достаток і благополуччя та захищати від усілякого лихого. Писанку закопували в землю на багатий врожай або ж у могилу предків, щоб отримати їх сприяння й допомогу з потойбічного світу. Яйце трактувалося, як давній символ початку нового життя й відродження, що було загальновідомим для багатьох народів в давнину, що залишається актуальним і до сьогодні. Археологи стверджують, що найдавніші керамічні писанки відносяться до часу Київської Русі, а глиняні або ж кам`яні обереги у формі яєць створювалися ще в скіфську добу. З часом язичницькі мотиви гармонійно переплелися з християнськими сенсами, перетворивши писанку на символ Воскресіння Христового та перемоги життя над смертю.
Орнаменти на писанках вважають цілісною системою прадавньої писемності, де символи слугують своєрідною знаковою мовою. Кожен елемент візерунка, колір писанки має символічне значення, адже є не лише прикрасою, а й найдавнішим способом фіксації та передачі інформації, закодованим посланням-оберегом, зверненням до вищих сил за благословенням. Масовий інтерес до збирання зразків орнаментів писанок різних регіонів та вивчення цього феноменального явища в Україні виник у ХІХ – на початку ХХ століття. У "радянські" часи традиція писанкарства дещо занепала, що було пов`язано із ставленням до неї радянської влади як релігійного пережитку минулого. Проте в другій половині ХХ століття зацікавлення писанкарством знову відродилося. Нині цей масовий вид мистецтва і незмінний атрибут Великодніх свят слугує своєрідним символом національної ідентичності.
Віртуальний простір нині стає площиною, яка дозволяє всіляко презентувати унікальні зразки української культурної спадщини широкому загалу поціновувачів. Тож пропонуємо до перегляду експозицію електронної виставки з 11 раритетних поштівок із зразками українських писанок з фондів відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ.
Добірку листівок із зображенням українських писанок, надрукованих у літографії К. Я. Бенціяновського, випустило київське видавниче товариство «Криниця. Відомо, що засноване 1911 року видавництво проіснувало до 1920 року, згодом воно увійшло до Вукоопспілки [1]. Основним напрямом діяльності видавничого товариства було просвітництво засобом друкованого українського слова. «Криницею» видавалися твори українських класиків та сучасних літераторів, зразки світової літератури в українському перекладі, науково-популярна та навчальна література, а також ноти, листівки тощо.
У фондах Відділу образотворчих мистецтв інституту книгознавства НБУВ зберігається 11 кольорових листівок за мотивами українських писанок, виданих товариством «Криниця». Вірогідно, листівок в серії було більше, оскільки на звороті карток присутні номери, найбільший з яких – 18. В альбомі-каталозі «Україна в старій листівці» [2] подано інформацію щодо ідентичних листівок В. Масляникова з малюнками писанок, які мають номери, крайній з яких – 24.
Листівки виконані київським живописцем Віктором Леонідовичем Масляниковим (1877 – 1944). Художник навчався у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка, Краківській академії мистецтв імені Яна Матейка (вчитель з фаху – Ян Станіславський), співпрацював з сатиричним журналом «Шершень» [3]. Дружина В. Масляникова, Катерина – піаністка дочка відомого композитора Миколи Лисенка, працювала вчителькою музики, була співробітницею нотного відділу Центральної наукової бібліотеки АН УРСР (нині – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). Вірогідно, примірники листівок з малюнками писанок, створених В. Масляниковим, а також поштівки зі зразками української вишивки та зразками орнаментів українських сорочок з відбитками його власницької печатки були подаровані до фондів НБУВ саме Катериною Масляниковою. Упродовж життя художник збирав і колекціонував предмети українських старожитностей. Тож не випадковим є його захоплення одним із найдавніших видів народного мистецтва – писанкою.
Листівки з малюнками Віктора Масляникова, презентують зразки писанок Київщини та Гуцульщини. Писанкарству цих регіонів притаманні свої традиційні орнаменти, колірна гама та символіка. Київщина представлена вісьмома листівками із зображеннями писанок, які побутували в селах тодішнього Таращанського повіту (нині – Білоцерківський район Київської області) – Лобачеві, Черепині, Бродку. Як бачимо на листівках, писанки Київщини вирізняються чіткістю, лаконічністю композицій рослинних і геометричних орнаментальних мотивів. Переважна колірна палітра писанок Київського регіону – різнопланове поєднання зеленого, жовтого, бордового та білого відтінків. Різко вирізняється від інших по кольору зображення писанки села Бродок, де на чорному домінуючому тлі, яке символізує надра родючої землі, постає контрасне чітке зображення «безкінечних квіток» насиченого червоного кольору, як відтворення життєвої сили й любові, безперервності роду (іл.1). Рослинні писанкові мотиви – «рожа», «тюльпани з квітками», «вітряк», «конинка у квітах», «жоржини», «трилисник», «вітряк» уособлюють розмаїття життя, любов, безкінечний розквіт природи, триєдність світу. Геометричні елементи в розписах – ромби, трикутники, овали, хрести є символами землі, родючості, пір року тощо (іл. 2,3,4,5,6,7, 8).
На листівках, представлених в електронній виставковій експозиції, є декілька зразків традиційних розписів писанок Гуцульщини, які побутували в селах Пістинь та Шешори Яблунівського повіту (нині – Косівського району Івано-Франківської області). Орнаментальні розписи писанок, характерні для даного регіону включають велику кількість різних дрібних геометричних елементів (трикутників, ромбів, прямокутників, квадратів), анімалістичних зображень, розміщених в окремих горизонтальних, вертикальних, овальних площинах. Писанкові орнаменти містять також безперервні хвилясті лінії, які символізують вічність буття та водну стихію, як начало всього живого. Одразу впадає в око одна з представлених на виставці листівок писанок. Серед розмаїття геометричних узорів писанкового розпису, в овалі, що повторює форму яйця, відтворено пару розміщених один навпроти одного стилізованих оленів – одного з найпопулярніших парних знаків – символу кохання, міцного шлюбу, добробуту і процвітання. (іл.9). Ідентичним знаком, центральним мотивом однієї з писанкових композицій є зображення пари коней у русі, яке уособлює сімейну гармонію, взаємну вірність і любов, добробут. Тло писанки, графічно поділене на горизонталі, густо заповнене знаками-символами родючості – ромбами та трикутниками з мілкими вкрапленням, які можна трактувати, як засіяне зерном поле (іл.10).
Інша писанка, оздоблена суто геометричним декором. Вертикальну еліпсоподібну площину із зображеннями багатьох трикутників з крапковим наповненням ділить навпіл чітка горизонталь. У традиції трикутники символізують триєдність неба, землі та підземного світу, а в християнстві – Святу Трійцю. Наповнення тла трикутника крапками є уособленням родючості та побажання багатого врожаю. Писанковий візерунок загалом нагадує магічний силует пісочного годинника – символу часу та гармонії світів (іл.11). Колірна гама розписів писанок на листівках, присвячених Гуцульщині базується на поєднанні відтінків жовтого, коричневого, бордового, зеленого та білого кольорів.
Барви української писанки позначені глибоким сакральним змістом. Кожен відтінок колірної писанкової гами має конкретне значення, знаковий посил. Так, жовтий колір уособлює сонце, життєдайне тепло та багатий урожай, зелений втілює весняне пробудження природи, здоров’я та оновлення, червоний – кохання, жертовність, радість життя, білий – чистоту, цнотливість, доброчесні помисли, натомість чорний упредметнює землю, її родючість, і пам'ять про предків. Поєднання колірної гами з графічним зображенням орнаментальних сюжетів формує образно-символічний зміст писанки.
Пропонуючи для перегляду експозицію віртуальної виставки старовинних листівок зі зразками писанкових автентичних розписів Гуцульщини та Київщини за малюнками В. Масляникова «Котилася писанка по білім обрусі….» ми продовжуємо знайомити широкий загал із раритетними документами з фондів НБУВ та запрошуємо у світ естетичного задоволення від споглядання творів традиційного народного мистецтва.
Список джерел
Виставку за матеріалами дослідження зібрання українських листівок з фондів відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ підготували н. с. Людмила Гутник, м. н. с. Тетяна Галькевич
Всі права захищено ©
2013 - 2026 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Оплата послуг та благодійні внески
Ми в соціальних мережах