На сторожі слова й національної спадщини

17 серпня 2026 року відзначає свій 70-літній ювілей доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, видатний і авторитетний дослідник у сучасному літературознавстві та бібліографознавстві, завідувач відділу національної бібліографії Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського Сидір Степанович Кіраль.

…Він належить до тих людей, які з повним правом можуть сказати – гей, літа мої, куди ви так поспішаєте? Адже Сидір  Степанович настільки непосидючий, енергійний, стрімкий і рвійний, що календарні роки здивовано на нього оглядаються – чому це ти від нас відстав, чоловіче? А чоловік ще увесь у молодому леті: за день може змінити кілька локацій, працювати за письмовим столом, досліджувати багато матеріалів у бібліотеках і архівах, не проминає літературних зустрічей і дискусій, причому не лише в Києві, а й у Закарпатті чи на Львівщині, Черкащині, Франківщині, читає лекції молоді  й радіє з їхньої спраглості до знань…

  Рідне слово завжди було його колискою, пристрастю й покликанням.  Народився Сидір Кіраль у селищі міського типу Славське на Львівщині, удосконалював любов до слова, здобуваючи  вищу освіту у Львівському університеті імені Івана Франка.  І з завзяттям молодого викладача навертав до цієї любові учнів на Бердянщині в Запорізькому краї. І це йому вдавалось, бо й досі отримує листи та відгуки від своїх вихованців.

Викладацька доля вела його стежками  до різних вишів України, від Бердянська до Києва, де він працював і викладачем, і завідувачем кафедр, і деканом. З 1985 року С. С. Кіраль – кандидат філологічних наук, у 2003 році став доктором філологічних наук, згодом отримав вчене звання професора. За час праці у вишах мав наукове керівництво аспірантів, є членом спеціалізованих рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій, членом редколегії провідних фахових видань України. Він відмінник освіти України (2001 р.), почесний професор Ізмаїльського державного гуманітарного університету (2015), заслужений діяч науки і техніки України (2016).

Наукова пристрасність Кіраля-дослідника щедро розкривається у прагненні поділитися знаннями з іншими. Його науковий доробок склав би чимало томів глибоких досліджень. Він є співавтором фундаментальних праць, виданих від егідою Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України: «Історія української літературної критики: дожовтневий період» (розділ про О. Терлецького), «Історія української літератури у 12 томах (том 7, розділ про Т. Зіньківського) та підручника «Історія української літератури: 70–90-ті роки ХІХ століття». С.С. Кіраль – автор понад 260 наукових та навчально-методичних публікацій, зокрема монографій «Апостол молодої України»: Трохим Зіньківський у контексті доби», «Зробити щось корисне для свого рідного народу»: з епістолярної спадщини Івана Чендея»,  «Іван Чендей та київські критики: епістолярні діалоги», “Персональна справа Івана Чендея № 18257. Т. 1. Історія роману «Птахи полишають гнізда…»,  статей, тез, автор та співавтор навчальних посібників і підручників, словників. Упорядник джерелознавчих видань про життя і творчість Ю. Гойди, Г. Гордасевич, І. Чендея, листування Т. Зіньківського з Б. Грінченком, першого тому листування І. Чендея.

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського Сидір Степанович Кіраль  працює з лютого 2018 року. Він член Вченої ради, керівник низки наукових проєктів НБУВ, член редколегій наукових видань та науковий редактор видань: «Міжнародний зведений каталог-репертуар української книги. 1798–1923»,  «Українська революція і державність: (1917–1921 рр.)», «Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського: видання бібліотеки та література про її діяльність», метабібліографічного довідника «Бібліографічні джерела українського літературознавства», анотованого бібліографічного покажчика «Леся Українка на сторінках українських газет 1921–2021 років (з фондів НБУВ)»,

Назагал нинішнього ювіляра як дослідника характеризують різновекторність  наукових інтересів, глибоке проникнення у творчу лабораторію знакових діячів української духовності, ретельна робота з фактажем, системність, ґрунтовність наукових узагальнень, тактовність у судженнях. І визначальним у всій його діяльності є ставлення до слова як джерела знань, як  засобу спілкування й віднайдення істини, слова віщого і вічового, до рідної мови як вінця національної гідності.

Його колеги, а тим паче друзі також не ототожнюють Сидора Кіраля з поважністю солідного ювіляра. Веселий, доброзичливий, душа товариства й чудовий співрозмовник несе в собі потужний заряд бадьорості й охоче ділиться ним з іншими. Любов до слова ще більше виливається у нього в любов до рідної пісні, а прагнення допомогти людям, сприяти, простягти руку в  скруті є частиною його людської природи, яку відчувають і цінують усі, з ким зводить його доля.

Тож сердечно вітаємо Вас із ювілеєм, шановний і дорогий Сидоре Степановичу! Нехай і надалі поєднуються у Вашій роботі творчий пошук, зрілість і молодечий запал, наснага, відповідальність і компетентність у наукових дослідженнях,  відстоювання державницьких позицій! Нехай доля дарує Вам дужість духу й тіла, пошану колег і однодумців, любов рідних і близьких людей, надійність друзів, нехай продовжуються Ваші справи в учнях і послідовниках! З роси й води!

Колектив Національної бібліотеки

імені  В.І. Вернадського