До нашого часу збереглося чимало листівок з видами Катеринослава кінця ХІХ – початку ХХ ст. Сьогодні ці поштівки є унікальними історичними візуальними джерелами для вивчення архітектури й побуту Катеринослава, адже вони зафіксували на світлинах, що лежать в їх основі, вигляд, атмосферу та своєрідний  образ міста, де стрімкий індустріальний прогрес переплітався з мальовничою природою козацького краю з водночас вишуканою європейською архітектурою. Листівки з видами Катеринослава друкувалися не лише місцевими підприємцями, а й у Відні, Стокгольмі. Виходили як поодинокі листівки, так і цілі серії. На картках зображали центральні вулиці, проспекти, залізничний вокзал, громадські споруди. Листівки, присвячені Катеринославу, зберігаються в приватних зібраннях, фондах обласної універсальної бібліотеки м. Дніпра, Дніпрпетровському національному історичному музеї, Харківському історичному музеї. Оригінали таких антикварних листівок мають цінність  на спеціалізованих аукціонах.

 У фондах відділу образотворчих мистецтв НБУВ зберігається лише 28 листівок із сюжетами на тему Катеринослава. Проте, навіть такий незначний документальний масив  дозволяє нам скласти враження про славне місто, яким воно було понад сто років тому. Тож запрошуємо до перегляду електронної експозиції.

Особливе місце в іконографії регіону, представленій на листівках належить знаменитим Дніпровим порогам, яких налічувалося дев`ять. Дніпрові пороги слугували таким собі природним захистом від небажаних ворогів (Іл.1,2). Вони відіграли ключову роль і в створенні та захисті Запорізької Січі. Великі кам’янисті скелі робили річку непрохідною для важких турецьких галер. Окрім того, на конях татари також не могли переправитися через порожнисту частину Дніпра. Запорізька Січ розташовувалася на островах за порогами (звідси й назва – Запорізька), що робило її неприступною фортецею посеред річки.

На листівках найчастіше зустрічаємо грізний і величний, найбільший серед порогів – Ненаситецький поріг (Іл. 3,4,5,6). Відомо, що козаки називали його Дідом. Протягом версти по всій ширині Дніпра були розкидані величезні скелі, кам`яні брили, великі і малі камені. поміж ними із шаленою швидкістю вирувала вода. Саме через сильну течію Ненаситецький поріг ніколи не замерзав взимку. Фотографи фіксували бурхливі потоки води, що розбивалися об гранітні скелі, та невеликі човни «дуби» (Іл.7), на яких місцеві лоцмани майстерно долали ці смертельно небезпечні ділянки річки. На листівках із видами Дніпровських порогів бачимо й канал імені імператриці Катерини ІІ, який було зведено з метою обходу Ненаситецького порогу, що століттями блокував вільне суднопластво іл.8,9,10,11. Ці краєвиди нагадують про прадавню козацьку історію краю ще до того, як і пороги й канал назавжди були затоплені після будівництва гідроелектростанції у 1932 році.

Листівки віртуальної експозиції презентують справжні перлини архітектури міста Катеринослава. Це, зокрема,  монументальна двоповерхова будівля в стилі італійського Ренесансу – споруда Окружного суду,  зведена 1898 р. на Катеринославському проспекті за проектом архітектора Олександра Миколайовича Вєкшинського (1859 – 1908) (Іл.12). Будівля ніколи не міняла свого призначення. За радянських часів тут працювали обласні судові органи. Сьогодні у цьому величному будинку розміщується Дніпровська обласна прокуратура. У будівлі зберігаються старовинні інтер'єри, в тому числі й головний зал засідань, вестибюль і мармурові сходи.

На листівках початку ХХ ст. зафіксовано вигляд однієї з найстаріших на сьогодні архітектурних споруд Дніпра – Потьомкінський палац, зведений наприкінці ХVIII ст. як палац князя Григорія Потьомкіна, нині – Палац студентів імені Юрія Гагаріна Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (Іл. 13,14).

Листівки зберегли для сучасників історичний вигляд колишнього розкішного готелю «Бристоль» на Катерининському проспекті (нині – імені Дмитра Яворницького) (Іл.15). Відкритий у 1899 році (за часів Катеринослава), триповерховий «Бристоль» вважався одним із найсучасніших та найфешенебельніших у місті. У ньому першокласно поєднувалися передові технології того часу: електрика, центральне опалення, телефон, безкоштовні екіпажі для гостей та вишуканий ресторан. За радянських часів комфортні номери перетворили на комунальні квартири та кабінети для чиновників. Під час Другої світової війни будівля сильно постраждала від бомбардувань, і згодом її повністю знесли. Пізніше на цьому історичному місці звели звичайну житлову багатоповерхівку.

Електронна виставка презентує нам зображення будівлі Залізничного вокзалу Катеринослава, який був однією з найвеличніших та найвпізнаваніших споруд міста на дореволюційних поштових листівках кінця XIX — початку XX століття (Іл.16). Будівля вокзалу, яка була споруджена й відкрита в 1884 році одночасно з регулярним рухом поїздів Катерининською залізницею та мостом через Дніпро, постає як справжній архітектурний шедевр. Поштові картки видавництв початку ХХ століття зберегли для нас первинне обличчя вокзалу, адже під час Другої світової війни стара дореволюційна будівля була вщент зруйнована. Сучасний залізничний вокзал Дніпра, зведений у 1951 році.

Однією з визначних подій у формуванні соціокультурного вигляду та економічного розвитку Катеринослава було будівництво першого залізничного мосту через Дніпро (нині він називається Старий міст, або Амурський міст), який ми також бачимо на нашій виставці (Іл.17,18). Перший постійний міст у Катеринославі, який надійно зв’язав лівий і правий береги Дніпра, був відкритий 30 травня (за н.ст.) 1884 р. Це – унікальна для свого часу споруда, що стала результатом настирних прохань катеринославського земського зібрання та невтомної діяльності місцевого дворянства. Двоярусний Катеринославський міст для залізнодорожного та екіпажного проїзду побудований за проектом вченим в галузі будівельної механіки, професором Миколою Аполлонович Белелюбським у 1884році. Довжина залізної частини моста становила 1376 м. Проводив роботи талановитий інженер В. І. Березін. 18 (30) травня 1884 р. в Катеринославі урочисто відкрили новий міст Катерининської залізниці. Офіційна назва – «міст Імператора Олександра III» (нині – Амурський міст). Дніпровський міст являє собою двоярусну споруду,  на нижньому ярусі якої розташовувалася одноколійна залізниця, на верхньому – дорога для пішоходів і возів (а пізніше – автомобілів). Можна вважати, що з моменту введення в дію постійного мосту, Катеринослав з розряду заштатного, провінційного міста перейшов в категорію великих промислових центрів Півдня Росії. Зведення залізничної переправи з гужовим шляхом позбавило губернське населення транспортної ізоляції, через що наплавний міст перестав бути головною переправою. Стаціонарний міст через Дніпро вирішив проблему сполучення Катеринослава з іншими частинами губернії. Його спорудження збільшило пасажирський і вантажний потоки через губернський центр і зв’язало надійним шляхом Криворізький рудний та Донецький вугільний басейн. Все це, в свою чергу, зумовило швидкий розвиток міста Катеринослава і губернії. Катеринослав згодом перетворився на значний промисловий центр. У XX столітті (1920, 1941 рр.) міст руйнували  і кожного разу відновлювали заново. У 1935 р через міст був пущений трамвай. Після Другої Світової війни міст довелося відбудовувати практично з нуля. В результаті від старого моста залишилися лише опори і зовнішня схожість конструкції: віддалено схожі ферми і другий ярус. Крім того, у відновленого мосту з'явився розвідний проліт. У новому образі міст відкрився в 1955 р.

На листівках знайшло відображення Управління Катерининської залізниці (Іл.19). Будівля споруджена в 1905 – 1907рр. у стилі модерн за проектом О. М.Бекетова. У 1930-х роках споруду надбудували четвертим поверхом, при цьому знищивши частину багатого декору. Під час війни будівля згоріла. У процесі відновлення в 1949 році були максимально спрощені фасади, прибудований бічний корпус, будівля практично втратила ознаки стилю модерн. Нині в будівлі колишнього управління Катерининської залізниці на сучасному проспекті Дмитра Яворницького міститься управління регіональної філії «Придніпровська залізниця».

Старі листівки презентують нам вигляд зелених зон Катеринослава – Потьомкінського парку (Іл. 20 – 23) та Міського саду (Іл. 24,25,26). Потьомкінський парк (нині – це парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка – найстаріший міський парк, заснований наприкінці XVIII століття разом із будівництвом Потьомкінського палацу. Він був викуплений Потьомкіним у козака-запорожця Лазаря Глоби. Міський сад у Катеринославі також був закладений Лазарем Глобою наприкінці 18 століття, вже після продажу ним свого першого власного саду над Дніпром Потьомкіну. Нині – це Парк імені Лазаря Глоби,  який є пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Ще одна листівка, презентована в експозиції, є свідченням побутування в Катеринославі пам’ятника Пушкіну на Пушкінському проспекті (Іл. 27 )(зведений 1901 року на кошти містян та учнів навчальних закладів), який було демонтовано в рамках деколонізації у 2023 році. Нині – це проспект Лесі Українки. На цій листівці ми можемо побачити тогочасний міський транспорт – так званий муніципальний трамвай, історичним маршрутом якого сьогодні також курсує трамвай у Дніпрі.

          Останній експонат – поштівка із загальним краєвидом Катеринослава, на якій домінуючою спорудою є Свято-Троїцький собор, що був зведений в середині ХІХ ст. та зберігся й до сьогодні (Іл. 28). Листівка містить рукописний текст дописувача, відбитки двох поштових штемпелів та марки, що свідчить про те, що вона була засобом поштового листування. Але це вже інша історія...

Список джерел

1. Гуляев Г. И., Стародубов А. Ф., Фоменко А. К. Каталог почтовых открыток Екатеринослава 1895–1917. 2-е изд., доп. и испр. Днепропетровск : Gaudeamus, 2003. 245 с. : ил.

2. Кавун М. Е. Сады и парки в истории Екатеринослава – Днепропетровска. Кн. 1 : Парк имени Т. Г. Шевченко. Днепропетровск : Герда, 2009. 144 с. : ил.

3. Ланда И. М. Провинциальная столица Екатеринослав-Днепропетровск. Минск : МФЦП, 2008. 559 с. : ил.

Виставку за матеріалами дослідження видових поштових листівок з фондів відділу образотворчих мистецтв НБУВ підготували Людмила Гутник, Тетяна Галькевич