Товариство поширення освіти між євреями в Росії (1863 – 1929). До 150-річчя утворення.

Товариство для розповсюдження просвіти серед євреїв в Росії (ТПЄ)

Товариство для поширення освіти між євреями (прийнята абревіатура – ОПЕ), найбільша культурно-просвітницька організація російських євреїв. У 1860 р. в середовищі освічених представників фінансово-промислових кіл петербурзького єврейства виникла думка про створення центру для пропаганди та розвитку освіти в єврейських масах, поширення російської мови та прилучення євреїв до російської культури. Статут ОПЕ був затверджений урядом лише в жовтні 1863 р., а з грудня товариство почало працювати. Головою комітету ОПЕ був обраний Є. Гінзбург (який майже повністю субсидував товариство з його заснування), Л. Розенталь був обраний скарбником, а секретарем - колишній викладач Житомирського рабинського училища Е. Левін, що й висунув ідею створення ОПЕ. Відразу після створення комітету ОПЕ між його членами виникли розбіжності щодо того, якими методами і на якій мові слід поширювати корисні знання в масах. В лютому 1864 р. комітет визначив, що основою всієї діяльності ОПЕ буде поширення серед євреїв російської мови (як державної). Основний пункт статуту ОПЕ свідчив: «Товариство допомагає поширенню між євреями знання російської мови, а саме, публікує та сприяє виданню корисних творів, переказів та періодичних видань як російською, так і єврейською мовами, що має на меті розповсюджувати просвітництво між євреями та заохочувати посібниками юнацтво».

Перші десять-дванадцять років товариство займалося переважно видавничою діяльністю. Були випущені: "Збірник статей з єврейської історії та літератури" (1-2 випуски, СПб., 1866-67); за ініціативою Д. Хвольсона – збірки повчальних висловів від епохи танаєв до послідовників М. Мендельсона, "Світогляд талмудистів: Звід релігійно-моральних повчань, у витягах з головних книг рабинської писемності ".(Том 1-3, СПб., 1874-76), видання Тори з новим перекладом І. Герштейна, І. Л. Гордона та Л. Леванди, "П'ятикнижжя Мойсея в єврейському тексті й дослівному російському перекладі для євреїв" (Вільно, 1875) та інші книги, які користувалися широким визнанням, (особливо П'ятикнижжя)

ОПЕ надавало субсидії єврейським періодичним виданням, як російською мовою:"День" (1869-71), «Єврейська бібліотека» (1871-80), так і на івриті: «Ха-Цфіра», «Ха-Меліц», а також на складання підручників російської мови для євреїв та переклади на російську мову молитовників. Надавалась матеріальна допомога єврейським ученим, які займалися дослідженнями єврейської історії, авторам науково-популярних книг на івриті, пропагувались «позитивні науки та природничі знання». Крім цього, ОПЕ займалося розповсюдженням книг на івриті (по загальній та єврейській історії, біографії славетних людей т.і.), також допомагало формувати єврейські громадські та шкільні бібліотеки. Значну статтю витрат у бюджеті ОПЕ (3/8 доходів - в основному стипендії баронів Гінцбургів і Л. Розенталя) становила допомога учням вищих та середніх навчальних закладів Росії, бо більшість просвітян вважало, що саме в середовищі молоді формуються майбутні лідери єврейського народу.
У 1867 р. уряд дозволив частково змінити статут ОПЕ – та ввести пункт про право клопотати про відкриття відділень в інших містах (у тому ж році було відкрито відділення в Одесі). У комітеті ОПЕ боролися прихильники івриту та прихильники російської мови, однак обидва напрямки були єдині в негативному ставленні до мови ідиш, яку вважали анахронізмом та символом відсталості єврейського суспільства. Після реформи системи казенних єврейських училищ (1873), яка призвела до закриття багатьох з них, а також під тиском єврейської громадськості, яка вимагала відкриття нових поліпшених шкіл, ОПЕ в 1874 р. вирішило створити спеціальний фонд для заохочення початкових та середніх єврейських шкіл. У 1880 р. був заснований фонд для допомоги єврейським студенткам. Також була створена Комісія по відродженню видавничою діяльності, яка підготувала до видання – «Російсько-єврейський архів» (під редакцією С. Бершадського (тт. 1-2; СПб., 1882); один з томів «Історії євреїв» Г. Греца (СПб., 1883)
 В кінці 1891 р. з ініціативи С. Дубнова при товаристві була організована історико-етнографічна комісія для вивчення історії євреїв в Росії. Нею у 1899 р. був опублікований перший том збірника документів "Регесты и надписи", другий (1910) та третій (1913). У 1908 р. Комісія була перетворена на Єврейське історико-етнографічне товариство. У 1894 р. була створена комісія з початкової освіти, в ній активно співпрацювали молоді представники єврейської інтелігенції Л. Брамсон, Г. Вольтке та ін. Вона провела широке обстеження єврейських шкіл (у тому числі в 1904 р. – хедерів ), підготувала видання «Збірника на користь початкових єврейських шкіл» (1896) та «Довідкової книги з питань освіти євреїв» (1901). Крім цього, в комісії проводилася теоретична розробка питань єврейського народної освіти. ОПЕ стало широко підтримувати старі школи та сприяти відкриттю нових, ставлячи умовою викладання релігійних предметів та мови іврит (у 1894 р. ОПЕ субсидіювала 37 шкіл, а в 1898 р. – близько 100). У 1895 р. під опіку товариства перейшло Петербурзьке єврейське училище (Громадська талмуд-тора), після цього ОПЕ стало відкривати свої школи (у 1910 р. їх було десять, не рахуючи восьми зразкових хедерів та двох дитячих садків). Також, розроблялись примірні навчальні плани для початкових єврейських шкіл, та видавалась навчальна література для них. З 1900 р. ОПЕ стало одержувати від Ради Єврейського колонізаційного товариства спеціальні засоби на заохочення єврейської початкової освіти в Росії (у 1900 р. – 26 тис. рублів, у 1902 р. – 40 тис. рублів, у 1906 р. – на додачу до 42 тис. ще 56 тис. рублів на школи, постраждалі від погромів). Діяльність товариства значно розширилася з відкриттям нових відділень в Москві (1894 р. - колегія уповноважених, перетворена в 1909 р. у відділення), у Ризі (1898), в Києві (1903). У 1913 р. в Росії працювало 30 відділень ОПЕ з сімома тисячами членів (у 1864 р. в ОПЕ було 175 чоловік). Відкрилися бібліотеки ОПЕ в Петербурзі (1872), у 1901-1905 рр. в Одесі, Києві та Ризі. У грудні 1902 р. в Петербурзі при комітеті ОПЕ відбулась перша Всеросійська нарада з питань народної освіти. У 1901-1904 рр. ОПЕ провело ряд літніх курсів для вчителів єврейських шкіл, а в 1907 р. відкрило в Гродно дворічні педагогічні курси для підготовки кадрів єврейських вчителів.
У 1903 р. група представників петербурзької інтелігенції на загальних зборах членів ОПЕ поставила на обговорення питання про включення мови ідиш у програму шкільної освіти.  У листопаді 1910 р. - грудні 1916 р. під редакцією Я. Ейгера виходив щомісячник «Вісник Товариства поширення освіти між євреями в Росії» (пізніше перейменований у «Вісник єврейського просвітництва»), який був присвячений проблемам єврейської освіти , культури і бібліотечної справи. У 1913 р. єврейська громадськість Росії урочисто відзначала 50-річний ювілей ОПЕ; на честь цієї події була вибита медаль за проектом І. Гінцбурга.

Світова війна, розпочата в 1914 р., породила зростання масового антисемітизму, проблему біженців та висланих, які створили нові єврейські громади в глибині Росії. У лютому 1916 р. на нараді ОПЕ з питання про народну школу (в основному для біженців),було прийнято компромісне рішення. Всі предмети, крім російської мови, а також історії та географії Російської імперії, повинні були викладатися на ідиш. Навчання івриту проводилося на івриті або на ідиш. З огляду на те, що ОПЕ було майже єдиною офіційною єврейською культурно-освітньою організацією в Росії, до нього приєдналися багато діячів єврейської культури та національного руху, такі як Л. Пінскер, Ахад-ха-'ам, Менделе Мойхер Сфорім, Х. Н. Бялик, С. Дубнов, І. Перець та ін, а після поразки революції 1905-1907 років – й члени єврейських соціалістичних партій. Після Лютневої революції 1917 р. сіоністи створили власну організацію, яка займалася культурою та освітою «Тарбут», а «ідішисти» – товариство «Культур-ліга» (у Києві). Обидві ці організації проіснували недовго і на початку 1920-х рр. були ліквідовані. У Петрограді комітет ОПЕ був закритий у 1918 р., а периферійні відділення діяли до 1920 р.

У 1919 р. [на обкладинці – 1920 р.] київське відділення видало перший том книги І. Цінберга «Історія єврейської літератури європейського періоду». У 1922 р., з дозволу влади, була відновлена робота Петроградського центру ОПЕ, який протягом 1920-х рр. займався видавничою діяльністю. Були видані: Михайло Кулішер «Велика французька революція та єврейське питання» (Л. 1924); збірники «Єврейська думка» (1-2 тт., 1922-26); «Єврейський вісник» 1928). ОПЄ займалося також просвітницькою, в основному лекційною діяльністю, яка була тісно пов'язана з Єврейським історико-етнографічним товариством. Ці організації піддавалися нападкам євсекцій, а після розгромної статті в журналі «Трибуна єврейської радянської громадськості» (1929, № 12), були закриті в кінці 1929 р. Замість них у лютому 1930 р. в Ленінграді було створено Товариство по вивченню історії та економіки єврейського пролетаріату, що проіснувало недовго. Фонди ленінградської бібліотеки ОПЄ, що налічували більше 50 тис. книг та понад тисячу рукописів (900 з них були описані І. Цінбергом), були передані Інституту єврейської пролетарської культури Української АН (Київ) та Єврейському сектору Білоруської АН (Мінськ).

Бібліографія до виставки

Товариство поширення освіти між євреями в Росії
(1863 – 1929)

1.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Устав. – СПб.: Тип. И.Флейтмана, [1908]. – 8 с.
2.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Устав Одесского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России. – Одесса: Тип. Одесских новостей, 1892. – 3 с.
3.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Аккерманского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1910 и 1911 годы. – Аккерман: Тип. И.М. Гринштейна, 1913. – 33 с.
4.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Бакинского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России и летней колонии отделения за 1912 год. – Баку: Тип. Союз, 1913. – 23 с.
5.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Витебского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1912 год. – Витебск: Тип. Радиловской-Ковнер,
      [1913]. – 13 с.
6.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Гомельское отделение Общества для распространения просвещения между евреями в России. 1911. – Гомель: Тип. Г.Ш. Подземского, 1912. – 15 с.
7.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Киевского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1904, 1905 и 1906 годы. – Киев: Тип. Петра Барского , 1907. – 74 с.
8.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Киевского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1912 год. – Киев: Типо-Литография «Новость» Я.В. Ельника, 1913. – 112 с.+XXXIX с.
9.     Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет    Отдела по высшему образованию при Комитете Киевского отделения Общества   для распространения просвещения между евреями. за 1911 год. – Киев: Тип. М. Брискера и А. Черняка, 1912. –XXXIX с.
10.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Счет пожертвованиям в пользу Общества для распространения просвещения между евреями в России, собранным для оказания помощи недостаточным студентам-евреям Университета Св. Владимира в Киеве, в 1898 г. – Киев: Тип. И.И. Чоколова, 1899. – 16 с.
11.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Счет пожертвованиям, собранным для оказания помощи недостаточным студентам-евреям в Киеве: Извлечение из отчета Киевского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1902 год. – Киев: Тип. М.М. Фиха , 1903. – 23 с.
12.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчеты Минского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1909, 1910 и 1911 годы. – Минск: Тип. Лифшица-Баршая, 1912. – 16 с.
13.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Московского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1910 год. – Москва, [1911]. – 19 с. + [2 с.].
14.    Общество распространения просвещения между русскими евреями. Отчет о деятельности Комитета Одесского отделения Общества распространения просвещения между русскими евреями за 1879 год. – Одесса: Русская тип. (Исаакович), 1880. – 24 с.
15.    Общество распространения просвещения между евреями в России. Отчет женской летней колонии Одесского отделения Общества распространения просвещения между евреями в России за 1910-й и 1911-й годы. – Одесса: Тип. Техник,1913. – 50 с.
16.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1865 год / Читанный секретарем Общества Емануилом Борисовичем Левиным на годовом общем собрании членов, происходившем 21 марта 1866 года. – СПб: Тип. М.Эттингера, 1866. – 43 с. + [4 с.].
17.    Общество распространения просвещения между евреями в России. Отчет Петербургских училищ Общества распространения просвещения между евреями в России за 1910 год.– СПб: Тип. Энергия, 1911. – 102 с. + [1 с.].
18.    Общество распространения просвещения между евреями в России за пятьдесят лет: Краткий исторический очерк.– СПб: Общество для распространения просвещения между евреями в России; Тип. И.Лурье, 1913. – 32 с.
19.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Протокол совещания Комитета Общества для распространения просвещения между евреями в России с иногородними членами 25 – 27 декабря 1902 года – СПб: Типо-Литография, Троицкий просп. № 14, 1903. – 88 с.
20.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Дамского кружка при Комитете Общества для распространения просвещения между евреями в России по взносу платы за учащихся в средних учебных заведениях за 1908 год.– СПб: Тип. СПб. Т-ва печ.и изд. дела «Труд», 1909. – 16 с.
21.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет о деятельности Харьковского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1914 год. (Пятый год существования отделения). – Харьков: Электрическая тип. Н.М. Шайнберга, 1915. – 50 с.
22.    Общество распространения просвещения между евреями в России. Отчет Тульского отделения Общества распространения просвещения между евреями в России за 1912 год. – Тула: Электропечатня и типог. И.Д. Фортунатова, 1913. – 15 с.
23.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Томской кассы Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1905 год. – Томск: Типо-Литография, К.Я. Зеленевского, 1906. – 9 с.
24.    Общество для распространения просвещения между евреями в России. Отчет Рижского отделения Общества для распространения просвещения между евреями в России за 1905 год. – Рига: Тип. Л. Бланкенштейна, 1906. – 39 с.
25.    Еврейская библиотека: Историко-литературный сборник /Издание А.Е. Ландау. – Том VIII. – СПб: Типо-Литография А.Е. Ландау, 1880. – 100 с.+208 с.+ 76 с.+32 с.+ С. 23 – 32+ VI с.+ [18 с.].
26.    День: Орган русских евреев. – Год второй. – Одесса: Тип. Л.Нитче, 1870. – №№ 1 – 25.
27.    המליץ. =Гамелиц: Еженедельное политическое и литературное издание на древне-еврейском языке. – ס''ט פטרבורג = (СПб): Типо-Литография Г.Ф. Пинес, 1886. – №№ 1 – 193.
28.    הצפירה:מכתב עתי מדיני וספרותי. – ווארשע = Hazefirah: Warszawa: Тип. М.Левинского, 1894. – №№ 1 – 288.
29.    Русско-еврейский архив: Документы и материалы для истории евреев в России.
 / Собр., изд. С.А. Бершадского. – Том.1. – СПб.: Общество распространения просвещения между евреями в России, 1882. – 337 с.+XX с.
30.    Гретц Г. История евреев. – Том 5. – Пер. с 2-го немец. изд. – СПб.: Общество распространения между евреями в России, 1883. – 337 с.+XX с.
31.Регесты и надписи: Свод материалов для истории евреев в России (80 г. – 1800 г.). – Том III. (1740 – 1799 г.). – СПб.: Тип. А.Розена, 1913. – 367 с.
32.    Вестник Общества распространения просвещения между евреями в России: Журнал, посвященный вопросам еврейского воспитания и образования. – СПб.: Тип.И.Лурье, 1912 (ноябрь). – № 17.– 158 с.
33.    Обзор деятельности Общества для распространения просвещения между евреями в России за время войны. – Петроград: Тип.И.Лурье, 1916. – 24 с.
34.    Цинберг С.Л. История еврейской литературы европейского периода: Средние века. – Кн. 1.– Киев: Общество для распространения просвещения между евреями в России, 1920. – 101 с.
35.    Кулишер М.И. Великая Французская революция и еврейский вопрос. – Ленинград: «Сеятель» Е.В. Высоцкого, 1924. – 119 с.
36.    Еврейская мысль: Научно-литературный сборник. – Ленинград: «Сеятель» Е.В. Высоцкого, 1926. – 318 с.
37.    Еврейский вестник: Научно-литературный сборник / ред. С.М. Гинзбург. – Ленинград: «Сеятель» Е.В. Высоцкого, 1928. – 264 с.
38.    Общество для распространения просвещения между евреями в России //   Краткая еврейская энциклопедия. – Иерусалим: Кетер. – Том 6. Обеты – Пять свитков, 1992. – Кол. 49 – 53.
39.    Общество распространения просвещения между евреями в России. Петербург: Документы и материалы // Литература о евреях на русском языке. 1890 – 1947: книги, брошюры, оттиски статей, органы периодической печати: библиографический указатель / сост.: В.Е. Кельнер, Д.А. Эльяшевич. – СПб.: Академический проект, 1995. – С. 358 – 361.
40.    Бейзер, Михаэль. Евреи Ленинграда. 1917 – 1939: Национальная жизнь и советизация. – М.: Мосты культуры; Иерусалим: Гешарим. – 1999, 5760. – 447с.

Контактна інформація

Корпус №2, вул. Володимирська 62 3-й поверх, к.307; 4-й поверх,
к. 403.
+38 (044) 288-1418
irnbuv@gmail.com
9:15 до 17:30 (понеділок - субота)
Відділ фонду юдаїки:
9:15 до 18:00 (понеділок - п’ятниця)