Семінар для керівників бібліотек науково-дослідних установ НАН України на тему: «Робота сучасної бібліотеки: тенденції та перспективи розвитку у новому електронному середовищі»

Поділитися: 
28 травня 2013 р.  10-00 – 15-00.

Зал засідань ученої ради НБУВ, (кімн. 344).

Програма семінару

Під такою назвою 28 травня 2013 р., у Національній бібліотеці України ім. В.І. Вернадського відбувся традиційний щорічний семінар для керівників бібліотек науково-дослідних установ НАН України, розташованих у м. Києві. Захід мав на меті обговорити з присутніми стан діяльності бібліотек, обмінятися досвідом роботи, визначитися  з завданнями на перспективу та можливостями міжбібліотечної співпраці.

Програмним став виступ ученого секретаря Інформаційно-бібліотечної ради НАН України, пров. н. с. НБУВ Галини Іванівни Солоіденко. Вона поінформувала присутніх про основні підсумки діяльності НАН України у 2012 р. виголошені у доповіді академіка Б.Є Патона на Загальних зборах НАН України (квітень 2013 р.), представила завдання, що висувалися перед  бібліотечно-інформаційними підрозділами системи НАН України. Зокрема, йшлося і про питання інформаційного забезпечення наукових досліджень, про інтеграцію наукової та освітянської галузей у створенні спільної інфраструктури (центрів колективного користування унікальним обладнанням, електронних бібліотек і мереж, суперкомп’ютерних центрів), спільне входження учених академічної та освітянської сфер у світове наукове співтовариство.

У доповіді Б.Є. Патона зазначалося, що минулого року вченими Академії видано близько 800 наукових книг, в тому числі 570 монографій та 214 збірників наукових праць. Опубліковано понад 25 тис. статей, з яких 5,4 тис. – у провідних фахових закордонних журналах. Для освітянської галузі підготовлено значну кількість навчальної, довідкової та науково-популярної літератури, загалом 470 книг. Г. І. Солоіденко наголосила, що такий солідний інформаційний ресурс має бути повністю представлений у фондах НБУВ і бібліотек НДУ та використаний для книгообміну.

Продовжуючи свій виступ, Г.І. Солоіденко поінформувала учасників семінару також  про підсумки наукової діяльності установ Відділення історії, філософії та права НАН України, про які доповів академік-секретар Відділення О.С. Онищенко на загальних зборах Відділення.

Значне місце у доповіді О.С. Онищенка відводилося аналізу наукових здобутків у бібліотечно-інформаційній сфері НАН України, зокрема діяльності НБУВ, яка визначила пріоритетні напрями розвитку бібліотечно-інформаційного комплексу та його функціонального і технологічного оновлення, розробила концепцію розвитку вітчизняного інформаційного середовища як умови інноваційних суспільних перетворень, а також методику бібліометричної оцінки стану науки в Україні на основі інформаційних ресурсів наукометричної платформи «Google Академія», опублікувала ряд колективних монографій і збірників наукових праць, інформаційно-аналітичних та оглядово-прогностичних видань.

Позитивно була оцінена й діяльність ЛННБ імені В. Стефаника з дослідження історії формування, тематико-типологічних особливостей функціонування окремих унікальних збірок і колекцій, а також продовження роботи з наповнення електронної історико-бібліографічної бази даних у галузі наук і соціальних комунікацій, видання чергового тому багатотомної національної бібліографії «Українська книга в Галичині, на Буковині, Закарпатті, Волині та еміграції, 1914–1939: бібліогр. покажч. Т. 2.: 1920-1923».

У доповіді О. С. Онищенка наголошувалось на формуванні мережевих електронних ресурсів сучасної соціогуманітаристики. Зокрема,  було відмічено веб-сайт Інституту історії, електрона бібліотека якого нараховує понад 700 найменувань монографій, колективних праць, збірників статей, серійних та періодичних видань, документальних та довідкових публікацій, 33 тис. бібліографічних записів, повнотекстовий електронний архів «Українського історичного журналу» та багато інших ресурсів.

Зазначалося, що у 2012 р. науковий доробок установ відділення узагальнено у 139 монографіях, 161 підручнику та довідниках тощо.  Відносно високою була цитованість монографічних та інших робіт провідних учених Відділення у системі Googl Академія. За результатами аналізу статистики використання електронних версій періодичних видань Відділення найбільш популярними було визначено часописи «Держава і право», «Археологія» та «Бібліотечний вісник».

Завершуючи свою інформацію, Г.І. Солоіденко акцентувала увагу присутніх на деяких рішеннях, зафіксованих у Постанові Загальних зборів Відділення історії, філософії та права НАН України, що можуть розглядатися працівниками бібліотек як рекомендації до подальших дій, зокрема, про необхідність  систематичного оприлюднення результатів наукових досліджень на веб-сайтах установ, участі бібліотек у відзначенні 200 – літнього ювілею Т.Г. Шевченка, реалізації проекту створення Національної цифрової бібліотеки України на базі об’єднання мережевих ресурсів провідних академічних, університетських та регіональних універсальних наукових бібліотек.

Г. І. Солоіденко поінформувала присутніх, що 15 травня 2013 р. відбулися парламентські слухання «Проблеми розвитку українського книговидавництва, книгорозповсюдження та перспективи підтримки книгочитання в Україні». Учасниками слухань були фахівці книговидавничої справи та представники найкрупніших книгозбірень України, члени Української бібліотечної асоціації та Асоціації видавців і книгорозповсюджувачів. До розгляду цього питання Комітет з питань культури і духовності Верховної Ради підготував «Звіт про результати дослідження видавничого ринку України», книговидавці та бібліотекарі надали свої пропозиції та перелік заходів, які мають привести до стабілізації і розвитку українського книжкового ринку.

Серед багатьох, існуючих проблем учасники слухань відмічали недостатнє бюджетне фінансування бібліотек для поповнення їхніх фондів вітчизняною літературою, як наслідок, 95% видань, що виходять друком в Україні, є інтелектуально-культурним продуктом, недоступним для пересічного громадянина. Наголошувалося, що ресурсне забезпечення бібліотек сьогодні не відповідає потребам і запитам користувачів та потребує значного системного оновлення.

Серед рекомендацій прийнятих парламентськими слуханнями запропоновано визнати книговидавничу галузь України національним стратегічним пріоритетом. Щодо бібліотечної галузі  рекомендовано здійснити низку практичних  заходів, які будуть сприяти покращенню роботи бібліотек та забезпеченню якісного обслуговування користувачів.

Характеризуючи стан бібліотечно-інформаційного забезпечення вітчизняної науки та роботу бібліотек науково-дослідних установ у 2012 р., доповідачка зазначила, що вона лише побіжно зупиниться на ряді характерних проблем, оскільки кожна бібліотека найближчим часом отримає поглиблений багатоаспектний аналіз діяльності бібліотек за усіма напрямами роботи у щорічному  інформаційно-аналітичному огляді «Робота бібліотек науково-дослідних установ Національної академії наук України в 2012 році». Г.І. Солоіденко наголосила на суттєвому зменшенні наукової літератури, що надходить до бібліотек, зведенні фактично нанівець можливостей використання такого джерела поповнення бібліотечних фондів як купівля, що становить нині лише 1,2 відсотки і лише третина бібліотек  в мінімальному обсязі (1-2 найнеобхідніші видання) використовувала це джерело комплектування. Для більшості бібліотек досить проблемним залишається оформлення  передплати періодичних видань.

Водночас наголошувалося на ефективному використанні книгообміну для поповнення фондів окремих бібліотек, зазначалося, що найбільшу кількість літератури за книгообміном  отримали у 2012 р. бібліотеки інститутів українознавства, регіональних досліджень, економіки і прогнозування, математики, демографії та соціальних досліджень, археології, теоретичної фізики, радіофізики і електроніки та ін. Проте, у зв’язку зі зменшенням тиражів, відсутністю коштів на пересилку майже 30 відсотків бібліотек книгообмін не здійснювали.

Увага присутніх акцентувалася на тому, що проблему, пов’язану з відсутністю необхідних видань, нині частково компенсують Інтернет та фахівці, які надають бібліотекам електронні версії видань. Наводився приклад  міжнародної співпраці  бібліотеки Інституту біології південних морів (далі ІБПМ) у рамках проекту «Оцифровка рідкісних  книг морської тематики ОДІНІСЕТ регіону», мета якого – виявлення найцінніших книг, які ще не представлені в Інтернеті. Очолює проект керівник бібліотеки ІБПМ – Акімова О. А. Позитивну оцінку отримала робота ряду бібліотек з обмінними фондами.  Йшлося і про досвід роботи бібліотек, інститутів археології, ботаніки, математики, молекулярної біології і генетики, проблем міцності, Донецького фізико-технічного інституту, ГАО, ІБПМ зі створення репозитаріїв електронних ресурсів.

Торкаючись питання матеріально-технічного забезпечення бібліотек, доповідачка зазначила, що ускладнення економічної ситуації не сприяло покращенню матеріально-технічної бази установ. Погіршилася ситуація з виділення коштів на ремонт приміщень, придбання бібліотечних меблів, технічного обладнання. Прикрими є факти забезпечення бібліотек комп’ютерною технікою за залишковим принципом,  відсутності єдиного програмного забезпечення, погіршення умов праці, та зберігання фондів,  зменшення площ бібліотек. Не покращилася ситуація і з оплатою праці,  ряд бібліотек працювали неповний робочий тиждень,  відправлялися у відпустки за власний рахунок, не отримували коштів на оздоровлення. У бібліотеках НАН України  зберігається тенденція відсутності кадрового резерву з числа молодих фахівців.  На завершення свого виступу учений секретар ІБР НАН України висловила свою впевненість в тому, що добре знаючи працелюбність та ініціативність працівників бібліотек НДУ, бібліотечно-інформаційне забезпечення вітчизняної науки  буде і надалі залишатися  на високому фаховому рівні.

Про он-лайнові ресурси Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського і можливості їхнього використання бібліотеками та НДУ системи НАН України йшлося у виступі зав. відділу програмно-технологічного забезпечення НБУВ Лобузіної Катерини Вілентіївни. ЇЇ доповідь супроводжувалася показом ресурсів, розміщених на порталі Бібліотеки, які є ефективною системою зворотнього зв’язку з користувачами. Зазначалося, що система ІРБІС – це своєрідний бонус для бібліотек. Демоверсії ІРБІС, з якими працюють наші бібліотеки, дозволяють ведення БД, створення корпоративних каталогів. Відносно авторського права щодо розміщення документів наголошувалося, що згідно з рекомендаціями ІФЛА у стінах бібліотеки можна представляти та надавати у користування будь-які ресурси. На порталі НБУВ представлені електронний каталог, реферативна БД, електронна бібліотека «Наукова періодика України». Учасникам семінару було продемонстровано комплекс електронних ресурсів, що відображають спеціалізовані фонди бібліотеки, зокрема, картографічних, нотних, газетних та інших.

Доповнила розповідь про можливості використання електронних інформаційних ресурсів  і послуг НБУВ зав. сектором відділу технологій дистантного обслуговування Бібліотеки Добра Надія Володимирівна. Темою її виступу було науково-інформаційне обслуговування віддалених користувачів НБУВ. Зазначалося, що віртуальну довідку впроваджено у багатьох бібліотеках. З березня 2011 р. в НБУВ відділами технологій дистантного обслуговування та програмно-технологічного забезпечення комп’ютерних мереж було реалізовано спільний проект з впровадження віртуальної бібліографічної довідки. Це безкоштовна інтерактивна послуга, яка дає відповіді на разові запити віддалених (індивідуальних та колективних)  користувачів рекомендаційного характеру, пов’язана з пошуком інформації з різних галузей знань. Виконання цієї роботи покладено на Сектор обслуговування дистантних користувачів.

Основні функції даного сектору – це оперативне інформаційне обслуговування індивідуальних та колективних віддалених користувачів на базі електронних ресурсів Бібліотеки, зовнішніх мережевих ресурсів шляхом підготовки та надсилання тематичних добірок. Оскільки Бібліотека володіє великою ресурсною базою, саме фактор ресурсної забезпеченості дозволяє надавати відповіді з використанням  комплексу джерел інформації: книжкового фонду НБУВ, електронного фонду (Наукова періодика України, Реферативна база даних і т.д.). Як зазначалося у виступі, результати аналізу запитів за розділами знань засвідчують, що найбільша їх частина пов’язана з соціально – економічною та гуманітарною тематикою. Найактивніші категорії віддалених користувачів – це студенти, аспіранти та спеціалісти з вищою освітою. Н.В. Добра поінформувала присутніх про те, що у напрямі обслуговування віддалених користувачів з квітня місяця поточного року на сайті НБУВ було впроваджено нову форму обслуговування – послугу «зворотнього зв’язку», що дозволяє  отримати відповіді на питання, пов’язані з обслуговуванням, роботою у читальних залах, інформаційних сервісах, щодо пошуку в електронних каталогах дистантним користувачам засобами електронної пошти. Співробітники сектору приймають запит, виконують довідку, формують листа  та відправляють електронною поштою користувачеві. Було також впроваджено такий новий вид послуг для віддалених користувачів – адресну розсилку інформації про нові (щотижневі) книжкові надходження до НБУВ. Зазначалося, що замовлення приймаються від колективних користувачів (бібліотек і організацій) і індивідуальних користувачів (фізичних осіб). Дана послуга здійснюється шляхом адресного надсилання тематичних добірок на електронні адреси установ та індивідуальних замовників, серед яких бібліотеки системи НАН України та вищих навчальних закладів, індивідуальні користувачі. Тематичні добірки формуються за галузями знань та відправляються щовівторка. Практика засвідчує затребуваність та перспективність  такого роду послуг, вони суттєво розширюють можливості доступу користувачів до фондів Бібліотеки, є суттєвим доповненням до реального довідкового обслуговування у самій бібліотеці. Виступ Н.В. Доброї ілюструвався показом технології звернення до письмової довідки. Вона запросила бібліотекарів до співпраці та координації роботи з виконання довідок для віддалених читачів.

Комплекс питань щодо використання новітніх технологій суттєво доповнив виступ зав. відділом бібліометрії та наукометрії НБУВ Костенка Леоніда Йосиповича на тему: «Поточний бібліометричний моніторинг української науки на основі Googl Academy». У виступі  розкривався новий напрям діяльності бібліотек, який передбачає бібліометричний моніторинг наукових досліджень і підготовку оглядово-аналітичних матеріалів щодо стану вітчизняного академічного середовища та рейтингів наукових установ і  вчених за показниками світових наукометричних систем. До недавнього часу джерельну базу таких робіт становили міжнародні бібліометричні  платформи Sci Verse Scopus видавничої корпорації Elsevier і Web of Science інформаційної корпорації Thomson Reuters. Констатуючи ефективність згаданих систем, доповідач відзначив недостатню репрезентативність у них публікацій українських учених. Особливо це стосується публікацій соціогуманітарної проблематики, які, як правило, мають регіональний характер. Крім того сервіси цих систем надаються лише на комерційних засадах і доступні обмеженому колу вітчизняних дослідників. Тому вбачається доцільним використання показників некомерційних бібліометричних платформ та інструментаріїв паралельно з показниками комерційних баз даних.

Серед вільно доступних систем наукометричної спрямованості доповідач відзначив Google Scholar, що являє собою науковий сегмент Інтернет-гіганту Google і поєднує загальнодоступну пошукову та бібліометричну систему. Широта охоплення проіндексованої наукової інформації привернули до Google Scholar увагу значної кількості дослідників, які розробили спеціалізовані інструментарії для розширення наукометричних функціональних можливостей цієї системи. Одним із них є безкоштовна програма-агрегатор Publish or Perish, що використовує інформаційні ресурси Google Scholar у якості первинної бази для визначення та наочного представлення вибраних для аналізу бібліометричних даних. За її допомогою можна здійснювати аналіз публікаційної активності науковців та вагомості періодичних видань.

Для ілюстрації можливостей Google Scholar Л. Й. Костенко навів рейтинговий список учених України за показниками цитованості їх робіт і здійснив порівняння цих показників з аналогічними даними, одержаними з комерційних систем Sci Verse Scopus і Web of Science. Результати порівняння свідчать про кореляцію бібліометричних показників учених у всіх системах. Водночас  значніша джерельна база й суттєвіше географічне, галузеве та мовне покриття публікацій у Google Scholar спряють більш об’єктивному висвітленню доробків учених.

Доповідач визначив за доцільне наступне розмежування сфер використання згаданих систем:

  • Google Scholar слід запроваджувати в усіх вітчизняних інституціях для  бібліометричного моніторингу публікаційної активності вчених і показників  цитування їх робіт світовою науковою спільнотою;
  • SciVerse Scopus і Web of Science доцільно залучати до проведення комплексних наукометричних досліджень і підготовки оглядово-аналітичних матеріалів щодо стану та перспективних напрямів розвитку вітчизняного академічного середовища. Такі роботи має сенс зосередити в спеціалізованих структурах, де є відповідні кадрові ресурси.

На завершення Л. Й. Костенко висловив готовність надати необхідну методичну допомогу для започаткування та розвитку в бібліотеках академічних установ бібліометричних і наукометричних досліджень. Це сприятиме розширенню науково-інформаційних функцій бібліотек і підвищенню їх ролі та статусу в установах.

Програмою семінару передбачалися виступи, щодо роботи з окремими частинами бібліотечних фондів і окремими видами документів. Так, м.н.с. НБУВ Пестрецова Лариса Андріївна розповіла про роботу обмінного фонду НБУВ як одного з надійних джерел комплектування бібліотек. Як було зазначено у виступі, в сучасних складних економічних умовах, книгообмін забезпечує поповнення фондів бібліотек профільними науковими виданнями, літературою універсального змісту, сприяє поширенню наукового знання. Для потреб книгообміну відділ комплектування НБУВ щороку отримує 20–30 тис. прим. видань різноманітної тематики. Джерелами поповнення обмінного фонду НБУВ є й видання самої Бібліотеки. Так, у 2012 р. відділом було отримано 27 назв видань НБУВ тиражем 9500 прим. видань  бібліотекознавчої тематики, з історії, з питань архівознавства, біографістики тощо. Вийшли перші томи ювілейного видання «Вибрані наукові праці академіка В.І. Вернадського», присвяченого 150-річчю видатного вченого. Із десяти томів цього видання, ініційованого НАН України, НБУВ надруковано 4 томи (7 книг). Згідно з розпорядженням Президії НАН України для бібліотек НДУ передається 130 комплектів. Том 1 вже передано, томи 2,9,10 можна отримати у відділі комплектування. Решта томів були надруковані та будуть  поширюватися іншими установами НАН України.

У доповіді також зазначалося, що важливим джерелом поповнення обмінного фонду є державні цільові програми-проекти «Українська книга» та «Наукова книга». Література за програмою  «Українська книга» надходить за замовленням відділу комплектування необхідної кількості видань цього проекту, відповідно до переліку, розміщеного на сайті Держкомтелерадіо України. Це твори класиків української літератури, сучасних письменників, література для дітей та юнацтва. Видання за проектом «Наукова книга» надходять з видавництв «Наукова думка», «Академперіодика», а також надсилаються згідно з Постановою Президії НАН України від 11.11 2009 р. за № 306 «Про забезпечення Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського науковими виданнями для міжнародного книгообміну» від академічних установ. Зазначалося, що НБУВ плідно працює у цьому напрямі з інститутами археології, енциклопедичних досліджень, історії України, політичних і етнонаціональних досліджень, української мови, Національного ботанічного саду та ін.

Ефективним джерелом надходження видань до обмінного фонду НБУВ з метою їх подальшого поширення є дари авторів, окремих осіб та організацій. Доповідачкою було наголошено, що з метою інформування партнерів по книгообміну у відділі комплектування функціонує постійно діюча виставка нової літератури, отриманої для розповсюдження. Започатковано також випуск інформаційного покажчика «Обмінний фонд Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського». Ознайомитися з електронною версією покажчика та зробити замовлення можна на сайті НБУВ www.nbuv.gov.ua (розділ «Про бібліотеку», рубрика «Співробітництво»).

Зав. сектором відділу обмінно-резервних фондів НБУВ Кірданова Олена Юріївна проаналізувала стан роботи бібліотек НДУ з малозапитуваною літературою. Зокрема, зазначалося, що ряд бібліотек приділяли достатню увагу впорядкуванню, перевірці на наявність та на предмет вилучення малозапитуваної літератури. Цю роботу здійснили 38 бібліотек НДУ. В результаті було вилучено близько 30 тис. прим. документів. Інформація  про вилучену літературу надійшла до сектора депозитарного бібліотечного фонду  лише на 20% списаної літератури. Зокрема, не надали інформацію про вилучену літературу бібліотеки інститутів економіки промисловості (списано 2450 прим.), Донецького фізико – технічного інституту імені О.О. Галкіна (списано 3202 прим.), бібліотека інституту фізичної хімії  (списано понад 2тис. прим.), бібліотека НДЦ індустріальних проблем розвитку – (2294 прим.), бібліотека Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень – (2152 прим,) бібліотека Інституту регіональних досліджень – (2000 прим.). Посилаючись на Постанову Президії «Про організацію депозитарного зберігання книжкових фондів у системі бібліотек АН УРСР», виступаюча звернулася з проханням обов’язково надавати інформацію про видання, які були відібрані комісіями як малозапитувані, але цінні у науковому та історико-культурному значенні. Увага присутніх була звернена на той факт, що з впровадженням нових технологій електронного опрацювання документів НБУВ отримала можливість приймати на депозитарне зберігання  електронні документи. У виступі також було дано позитивну оцінку співпраці НБУВ з бібліотекам інститутів економіки і прогнозування, історії України, соціології та ядерних досліджень. Зазначалося, що на 2013 рік понад 50 бібліотек запланували перевірки фонду, отже НБУВ сподівається отримати від цих бібліотек списки та картки для перегляду і відбору видань на депозитарне зберігання.

Аналізуючи наступне питання – роботу бібліотек з обмінними фондами, виступаюча підкреслила, що загальний обмінний фонд мережі нараховує понад 250 тис. прим., у 2012 р. було перерозподілено тільки 10 його відсотків, а 90 відсотків залишалися нерухомими, займаючи значні площі. Доповідачкою було проаналізовано також сайти НДУ з метою виявлення інформації на них про обмінні фонди. Оскільки вивчення засвідчило, що ця робота носить неупорядкований характер, відсутність єдності вимог до формування обмінних списків, їх  розміщення, періодичності поновлення та ін. негативно позначається на їх практичному використанні. Тому було запропоновано бібліотекам НДУ сформувати списки на обмінні фонди, які будуть зосереджуватися на сайті НБУВ у єдиному обраному форматі збереження файлів за уніфікованою формою. Це, зокрема, дозволить бібліотекам уникнути витрат на спеціальне програмне забезпечення, сервер для зберігання файлів, а найголовніше допоможе накопичувати в одному місці значний масив інформації, сприятиме формуванню та доукомплектуванню діючих фондів бібліотек країни, а також раціональному використанню бібліотечних ресурсів держави. nbuv-depozit@ukr.net .

Програма семінару включала консультацію  помічника генерального директора НБУВ Леськіва Мирослава Васильовича з організації роботи з матеріалами, що містять службову інформацію. Оскільки працівники бібліотек неодноразово зверталися за роз’ясненнями до НБУВ щодо роботи з документами службового характеру, дану консультацію подано повністю (Див. вип. 18 «Робота бібліотек науково-дослідних установ Національної Академії наук України).

Значний інтерес учасників семінару викликало повідомлення з досвіду роботи зав.бібліотекою Інституту зоології Ластікової Людмили Михайлівни. Більшості слухачів бібліотека Інституту зоології відома як одна з базових, з впровадження комп’ютерної програми ІРБІС. Створений працівниками бібліотеки і виставлений на сайті Інституту, на сторінці Бібліотеки електронний каталог на книги та періодичні видання, найстаріше з яких 1820 року видання, набуває все більшого попиту з боку користувацької аудиторії. Свідченням зростаючої популярності є той факт, що після виставлення ЕК до мережі Інтернет, збільшується кількість запитів на електронні копії статей. Щомісяця виставляється інформація на сайті Інституту про нові надходження до бібліотеки у вигляді списків. Торкаючись співпраці з НБУВ, зокрема, з відділом технологій дистантного обслуговування, доповідачка зазначила, що цей відділ надсилає регулярно інформацію про книжкові видання з виставки нових надходжень НБУВ. Ця інформація також розміщується на сайті Інституту. Наголошувалося, що бібліотека має традиційні партнерські стосунки з іншими бібліотеками, обмінюється інформацією про галузеву періодику. У виступі було зроблено акценти на нових можливостях при введенні нового запису до електронного каталогу – це імпорт бібліографічних записів з інших бібліотек.

Інформація, надана у виступі, засвідчила, що колектив бібліотеки Інституту зоології успішно поєднує традиційну роботу з впровадженням автоматизованих технологій. Готується до перевірки фондів, відбирає малозапитувану літературу, здійснює переміщення фондів з метою виділення його активної та пасивної частин. Л.М. Ластіковою  було розроблено «Положення про порядок розповсюдження та обліку видавничої продукції Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України» (відповідно до Розпоряджень Президії НАН України №731 від 18.11. 2011 р. та №113 від 23.02. 2012 р.), згідно з яким в Інституті було створено  комісію з оцінювання літератури, розроблено критерії оцінювання літератури, відпрацьовано механізм співпраці з бухгалтерією  щодо організації обліку дарів та їх оцінювання.

Висвітлюючи правові аспекти діяльності НДУ НАН України, зав відділу з економічних і правових питань Київського регіонального комітету профспілок працівників НАН України Ткач Діна Олексіївна та співробітник цього відділу Коноваленко Юлія Леонідівна ознайомили присутніх з показниками тарифних ставок в установах НАН України, звернули увагу на необхідності закріплення у трудових угодах усіх видів стимулювання праці, надання матеріальної допомоги на оздоровлення. Було наголошено, що виплата матеріальної одноразової допомоги на оздоровлення – обов’язкова і вона повинна закладатися до кошторису установи, а профком, з яким кошторис погоджується, має це питання проконтролювати. Учасники семінару отримали інформацію щодо порядку надання відпустки без збереження заробітної плати, яка нині знову набуває актуальності в установах НАН України. Зазначалося, що підставою для надання такої відпустки є заява самого працівника. Ряд запитань торкалися реформування пенсійного законодавства, порядку нарахування та перерахунку пенсій.

У підсумковому виступі н.с. відділу бібліотекознавства Смаглової Наталії Іванівни було розставлено акценти щодо організації роботи сучасної бібліотеки. Зокрема, інформуючи присутніх про наукову конференцію «Бібліотека і книга у контексті часу», яка нещодавно відбулася у Національній парламентській бібліотеці і зібрала до обговорення проблемних питань бібліотечної діяльності представників Міністерства культури і мистецтв України, Комісії Верховної ради з питань культури, директорів обласних бібліотек, науковців, представників бібліотечної громадськості країни. У виступах доповідачів наголошувалось, що в умовах погіршення економічної ситуації і зміцнення тенденції щорічних втрат майже ста бібліотек, зокрема в сільській місцевості, питання оптимізації бібліотечної мережі, активізації процесів децентралізації, зокрема, об’єднання сільських і шкільних бібліотек стають – об’єктивно закономірними явищами в Україні. У заключному слові генерального директора Національної парламентської бібліотеки України Т.І. Велігжаніної, зазначалося, що питання оптимізації стосується усіх установ і кожної бібліотеки. Важливими етапами оптимізації наукових установ зокрема, бібліотек, є атестація фахівців, вивчення ефективності діяльності бібліотек, визначення їхнього подальшого розвитку в корпоративних системах та мережах. Н.І Смаглова зауважила, що характерною проблемою для членів комісій, що аналізують якісний рівень діяльності будь-якої бібліотеки є той факт, що статистичні показники, за якими звітують бібліотеки на місцях, у рази відрізняються від стат. даних тих самих бібліотек, поданих пізніше до Міністерства культури і мистецтв. Тобто йдеться про випадки «відсутності чіткого обліку роботи» на місцях.

Квінтесенція звернення до керівників бібліотек сьогодні полягає у необхідності відчуття кожним з них високого ступеня відповідальності за збереження бібліотеки і її колективу. В умовах економічної нестабільності надзвичайно актуальним стає питання виживання. Для збереження своєї бібліотеки необхідно вміти представити усім її значимість і потрібність користувачеві, динаміку її розвитку, бачення перспектив, націленість на підвищення ефективності її діяльності, створювати і рекламувати можливості і послуги бібліотеки, розширяти міжбібліотечне співробітництво у справі інтегрування бібліотечно-інформаційних ресурсів, продумано наповнювати і актуалізувати інформацію бібліотеки на сайті установи.

Наголошувалося на необхідності завантаження  кожного працівника, чіткої організації праці за усіма напрямами роботи, відображення обсягів роботи, у планах-звітах та обліковій документації бібліотеки. Характерними недоліками підготовленої керівниками бібліотек планово-звітної документації є непродуманість і відсутність завантаженості працівників, оскільки обсяги запланованого не орієнтовані на існуючі нормативи праці. Аналізування такого документа часто наводить на парадоксальні висновки щодо наявності у колективі «зайвих» людей. Оскільки порівняння обсягу виконання роботи зі штатом, наприклад, у 3 працівника засвідчує, що він удвічі менше ніж у бібліотеці, де одна штатна одиниця. Не враховується і не обліковується виконання позапланових завдань. Таким чином власними руками керівників деяких бібліотек створюються задокументовані аргументи для скорочення штатів.

На завершення семінару було дано позитивну оцінку роботі ряду бібліотек, яка характеризується логічністю і послідовністю у вивченні запитів користувачів, оцінювань читачами якісного рівня роботи конкретної бібліотеки, визначенні перспектив подальшого удосконалення бібліотечно-інформаційного та бібліографічного супроводу науково-дослідної роботи на базі нових електронних технологій. Зокрема, не один рік успішно співпрацюють «разом з читачем і задля читача» бібліотеки  інститутів археології, зоології, історії України та інших.

Керівникам бібліотек пропонувалася консультаційна допомога фахівців НБУВ, а також послуги читального залу літератури з бібліотекознавства для ознайомлення з новими надходженнями.

Н.І. Смаглова, н.с. НБУВ

Контактна інформація

Відділ теорії та методології бібліотечної справи
просп. Голосіївський, 3, 2-й поверх, кімнати 333–336.
+38 (044) 524-2314
+38 (044) 524-3592 (читальний зал)
+38 (044) 524-3592 (мережа бібліотек НДУ НАН України)
Читальний зал
бібліотекознавчої літератури

9.15 – 18.00 (понеділок – субота)

Контактна інформація