Виставка «Портрет у творчості російських графіків» продовжує репрезентацію шедеврів видатних російських графіків на матеріалах альбомів: А. А. Сидоров. Графика первого десятилетия. 1917-1927. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1967; А. Д. Чегодаев. Русская графика 1928-1940. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1971; А. Д. Чегодаев. Русская графика 1941-1960. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1979.

У двадцятому столітті мистецтво графічного портрета в Росії набуло новаторського характеру та досягло надзвичайно високого рівня. Зберігаючи гуманістичну основу реалістичного портрета, традиційну для російського мистецтва минулих століть, художники нового покоління відчутно збагатили жанр графічного портрета новими композиційними знахідками, сміливим оновленням образної структури й розширенням художніх і технічних засобів. Портретні образи, створені у різних історичних умовах майстрами яскравої індивідуальності, об‘єднує незмінна риса – вони є результатом серйозного вдумливого пошуку не лише зовнішньої схожості з об‘єктом зображення а, насамперед, глибоковнутрішньої, часом надзвичайно багатогранної  й складної характеристики зображеного.

На виставці представлені високоякісні факсимільні репродукції малюнків та естампів найвідоміших російських художників Юрія Аннєнкова, Володимира Фаворського, Олексія Кравченка, Павла Павлінова, Петра Митурича, Павла Шиллінговського, Георгія Верейського, Миколи Ульянова, Володимира Конашевича, Костянтина Рудакова, Юрія Піменова, Михайла Пікова, Артура Фонвізіна та ін. Багато з цих видатних майстрів більш відомі як ілюстратори книги, автори станкових композицій на історичну тематику, графічних пейзажів і натюрмортів. Чимало з них – живописці, які часто-густо зверталися до графічних технік; адже рисунок є основою усіх видів образотворчого мистецтва. Але, і це не можна не помітити на прикладі експонованих на виставці портретів, «основний фах» художника неодмінно відчувається у стилістиці, формальних засобах, уподобаннях вибору графічних матеріалів і технік. Кожен з експонованих творів приваблює й хвилює глядача на лише високою художньою майстерністю, а й різноманітністю «індивідуальних душевних світів» їх творців. Надзвичайно виразні, новаторські за образною структурою та формальними засобами – портрети початку 1920-х років Максима Горького, виконаного Юрієм Аннєнковим, класика світової літератури Ернеста Теодора Амадея Гофмана, роботи Павла Павлінова, гравюра на дереві Володимира Фаворського із зображенням уславленого російського полководця фельдмаршала Кутузова. Майстерні й оригінальні, сповнені величезної цілеспрямованої творчої енергії ксилографії  Василя Масютіна «Пушкін» (1918», Володимира Фаворського «Лермонтов» (1931), Михайла Пікова «Бернард Шоу» (1943),  Георгія Єчеїстова «Байрон» (1945). Віртуозною технікою володіння гравірування офортною голкою відзначаються зовсім різні за стилем роботи Олексія Кравченка «Портрет К. С. Кравченко» (1924) та Георгія Верейського «Портрет М. Герасимової» (1939). У живописній манері малюнка італійським олівцем виконані Михайлом Родіоновим літографії «Портрет професора Романова» (1941) та «Портрет онука» (1948).

Високою досконалістю відзначаються й портрети створені олівцем, сангіною, тушшю, аквареллю, гуашшю та іншими матеріалами «оригінальної» (не тиражованої) графіки. Застосовуючи такі матеріали окремо або у різних комбінаціях Юрій Аннєнков, Петро Митурич, Микола Ульянов, Юрій Піменов, Михайло Соколов, Георгій Верейський, Артур Фонвізін, Костянтин Рудаков досягали надзвичайних результатів у створенні галереї  портретних образів, сповнених шляхетності й духовної краси.

Виставку «Портрет у творчості російських графіків ХХ ст.»  можна  оглянути  у  приміщенні  філії НБУВ   (Володимирська, 62) з 1 до 30 жовтня 2013 р.