Цього року виповнюється 105 років першій Чернівецькій конференції з мови ідиш ( 1908).
Ідиш ( ייִדיש йідіш і אידיש ідиш - дослівно : «єврейський» ) - єврейська мова германської групи, але з великим гебрейсько-арамейським впливом, основна мова ашкеназів, євреїв Центральної та Східної Європи. Велика частина яких розселилися в Росії та СРСР, (а потім і в США). Цією мовою на початку XX століття розмовляли близько 11 млн євреїв по всьому світу.
70 делегатів Чернівецької конференції були представниками найрізноманітніших політичних партій та релігійних переконань. Серед присутніх були найбільші діячі літератури на ідиш: І.Л. Перець, Ш.Аш, А. Рейзен, Х.. Д. Номберг, М.Фрумкіна (Естер), І.Прілуцкий та ін.
Отримали запрошення, але не приїхали: Шолом-Алейхем та Менделе Мойхер Сфорім.
На конференції обговорювалися питання граматики, орфографії літературної мови, розвиток літератури, театру, преси, створення словника, економічне становище діячів культури на ідиш. Але основним було питання про визнання ідиш національною мовою єврейського народу.
Робота велася на мові ідиш, використання якої, в якості мови наукового спілкування було новинкою. Виявилися різкі розбіжності між учасниками конференції, одні вважали іврит єдиною національною мовою євреїв, а ідиш мовою діаспори, від якої слід позбавлятися, інші живою мовою єврейського народу, а іврит застарілою мовою, що функціонує тільки у сфері релігії. Після довгих та бурхливих дебатів, була прийнята компромісна резолюція, що проголосила ідиш "однією з національних мов" єврейського народу.
Конференція підняла престиж ідиш, її рішення стали ідеологічною основою для утворення згодом інституту ІВО ( Ідішер вісеншафтлехер інститут) – науково-дослідний інститут з вивчення культури та мови ідиш.
Протягом тривалого часу, починаючи з 1908 року, написано сотні статей про Чернівецьку конференцію. За ці 105 років проводилися різні ювілейні заходи : "20 років після Чернівецькій конференції ..." , "25 років ..." , "50 років ..." , " 90 років ..."
У 2008 році у Чернівцях була проведена наукова конференція, присвячена 100- річчю тієї , першої конференції.
Література:
№ п/п |
Шифр |
Бібліографічний опис |
1. |
В339743/9 |
Черновицкая конференція по язику идиш // Краткая еврейская энциклопедия. – Т.9. Фейдман–Чуэтас. – Иерусалим:Общество по исследованию еврейских общин, 1999. – Кол.1172 – 1174. |
2. |
95.284ін.-2 |
Идиш література // Краткая еврейская энциклопедия. – Т.2. Габбай–Измир. – Иерусалим:Общество по исследованию еврейских общин, 1982. – Кол.651 –653. |
3. |
12or/дар |
Chernovitsy // Encyclopaedia Judaica. – Volume 5. C–Dh. – Jerusalem: Encyclopaedia Judaica Jerusalem,[1965–1971]. – Cjl. 393 – 396. |
4. |
51185 |
Черновиц // Еврейская энциклопедия: Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем / Под общ. ред. д-ра А. Гаркави и д-ра Л. Каценельсона: В 16 т. – СПб.: Об-во для науч. евр. изд. и изд-во Брокгауз и Ефрон, [1908 – 1913]. – Т. 15. – К. 860 – 861. |
5. |
50571 |
Литература о евреях на русском языке, 1890 – 1947: Книги, брошюры, оттиски статей, органы периодической печати: Библиографический указатель / cост. В.Е. Кельнер, Д.А. Эльяшевич. – СПб.: Гуманит, 1995. – 670 с.
|
6. |
Or № 469/3 |
Кандель, Феликс. Очерки времен и событий: Из истории русских евреев. – Ч. 3. 1882 – 1920 годы. – Иерусалим: Тарбут, С. 259 – 263.
|
7. |
Ва 649595/2 |
Марк, Юдл. Литература на идиш в России //Книга о русском еврействе от 1860-х годов до революции 1917 г.: Сборник статей. – М.: Мосты культуры, 2002. – С.523-551. |
8. |
112 or/дар |
Бейзер, Михаэль. Евреи в Петербурге. – Иерусалим: Библиотека-Алия, 1990. – 320 с. |
9. |
Ва 657769 |
Бейдер, Хаим. Этюды о еврейских списателях. – Киев: Дух і Літера (Библиотека Института иудаики), 2003. – 356 с. |
10 |
50465 |
В честь язика идиш: Специальное заседание Кнесета, посвященное языку идиш и созданной на нём культуре. 11 тевета 5753 года (4 января 1993 года). – Иерусалим: Израильский Совет по языку идиш и еврейской культуре, 1993. – 32 с. |
11. |
50289 |
Литвак, Семен. Некоторые вопросы теории языка идиш // Єврейська історія та культура в Україні: Матеріали конференції. Київ. 8 – 9 грудня 1994 р. – К.: НДЦ Асоціація юдаїки, 1995.– С. 101 – 103. |
12. |
50405 |
Литвак, Семен. Некоторые вопросы сопоставительной граматики языка идиш и других германських языков // Єврейська історія та культура в Україні: Матеріали конференції. Київ. 2 – 5 вересня 1996 р. – К.: Інститут юдаїки, 1997.– С. 264 – 266. |
13. |
51264 |
Дербаремдікер, Марк. Мова як головний фактор культурно-національної автономії // Єврейська історія та культура в країнах центральної та східної Європи: Збірник наукових праць: Матеріали конференції. Київ. 2 – 5 вересня 1997 р. – Том II. – К.: Інститут юдаїки, НБУВ. – 1998.– С. 226 – 228. |
14. |
51264 |
Феллер, Мартен. Перелицьовані байки Крилова, як допоміжний матеріал для викладання в єврейській школі мови ідиш і етнології // Єврейська історія та культура в країнах центральної та східної Європи: Збірник наукових праць: Матеріали конференції. Київ. 2 – 5 вересня 1997 р. – Том II. – К.: Інститут юдаїки, НБУВ. – 1998.– С. 249 – 254. |
15. |
51061 |
Шолохова, Людмила. Полемика Шолом-Алейхема и Юлия Энгеля по поводу песен Марка Варшавского // «Штетл», як феномен єврейської історії: Збірник наукових праць: Матеріали конференції. Київ. 30 серпня – 3 вересня 1998 р. – К.: Інститут юдаїки, НБУВ. – 1999.– С. 306 – 309. |
16. |
51061 |
Кузнецова, Оксана. Идиш - учебный предмет и мамэ-лошн Еврейской автономной области, как искусственного штетла // «Штетл», як феномен єврейської історії: Збірник наукових праць: Матеріали конференції. Київ. 30 серпня – 3 вересня 1998. – К.: Інститут юдаїки, НБУВ. – 1999 р.– С. 363 – 367. |
17. |
51131 |
Браверманн-Горбач, Фаина. Идишланд: былое и думы о дне сегодняшнем //Десять років єврейського національного відродження в пострадянських країнах: досвіт, проблеми, перспективи: Матеріали конференції. Київ. 28 –30 серпня 2000 р. – К.: Інститут юдаїки, НБУВ. – 2001 р.– С. 259 – 262. |
18. |
51131 |
Дербаремдикер, Марк. Проблемы еврейских общин, связанные с языком идиш, в постсоветсоветских странах, их освещение в прессе на идиш //Десять років єврейського національного відродження в пострадянських країнах: досвіт, проблеми, перспективи: Матеріали конференції. Київ. 28 –30 серпня 2000 р. – К.: Інститут юдаїки, НБУВ. – 2001 р.– С. 283 – 286. |
19. |
518or/дар |
Gitelman, Zvi. A Century of Ambivalence: The Jews of Russia and the Soviet Union, 1881 to the Present. – N.Y.: YIVO, 1988. – P. 47–48. |
20. |
IB198156 |
Weiner, Miriam. Jewish Roots in Ukraine and Moldova; Pages from the past and Archival Inventories. – New York; YIVO, 19. – P. 72-77. |
21. |
61384 |
קירשניץ א. די יידישע פרעסע אין דער געוועזענע רוסישער אימפעריע. 1916-1823- מאסקווע. – 1930. |
22. |
80979 |
ניגער ש. וועגן יודישע שרייבער: קריטישע ארטיקלען. – באנד 2. – ווארשא. -1922 . 164 ס. |
23. |
72230 |
די יודישע וועלט:ליטעראריש-געזעלשאפטליכע מאנאטשריפט. – ווילנער פערלאג פון ב.א. קלעצקיו. - 1913 # 4 |
24. |
79233 |
די יודישע וועלט:ליטעראריש-געזעלשאפטליכע מאנאטשריפט. – ווילנער פערלאג פון ב.א. קלעצקיו. - 1913 # 10-12 |
25. |
86548 |
ליטערארישע מאנאטשריפטען: פרייע ביהנע פאר ליטעראטור און קולטור. –ווילנע.- .1908 # 2 |
26. |
85418 |
דער פנקס. – Пинкос: Ежегодник, посвященный еврейской филологии и истории литературы. – Вильно: типография Б.А. Клецкина. – 1913. – 410 .ז + 66 .ז |
27. |
90212 |
לידער-זאמעלבוך פאר דעראידישער שול און פאמיליע. – ס.-פ. -.1914- 139 ס. + 33 ס. |
28. |
87230 |
לעמסטער, משה. איבער א יאר אין ביראבידזשאן? \ פארוועטס. -2013 .- # 31948 |
29. |
66098 |
ווארשאווסקי מ.מ. יודישע פאלקס-ליעדער מיט נאטען. –אדעס: דרוק נ.האלפערין, תרע"ד. – 135 ז. |
Всі права захищено ©
2013 - 2024 Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Працює на Drupal | За підтримки OS Templates
Ми в соціальних мережах