Виставка «Книжкова ілюстрація російських графіків ХХ ст.» завершує репрезентацію шедеврів видатних майстрів графіки за матеріалами трьох альбомів: А. А. Сидоров. Графика первого десятилетия. 1917-1927. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1967; А. Д. Чегодаев. Русская графика 1928-1940. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1971; А. Д. Чегодаев. Русская графика 1941-1960. Рисунок. Эстамп. Книга. – М.: Искусство, 1979.

У ХХ ст. російська книжкова графіка займає провідні позиції у світовій художній  культурі.  Її талановиті майстри у непростих умовах калейдоскопічної зміни тенденцій і різноманітних напрямів у світовому мистецтві, завжди намагалися плідно розвивати традицію реалістичного мистецтва, зберігаючи творчу індивідуальність, постійну жагу до новаторського пошуку. Такі видатні майстри книжкової графіки, як Володимир Фаворський, Олексій Кравченко, Юрій Анненков, Петро Староносов, Андрій Гончаров, Володимир Лебедєв, Геннадій Єпіфанов, Михайло Піков, Микола Кузьмин, Костянтин Рудаков, Володимир Конашевич, Євген Чарушин та багато інших, були не лише надзвичайно талановитими рисувальниками, а й неповторними творчими особистостями, щедро наділеними духовним багатством та гострим сприйняттям життя. Створені ними шедеври неодмінно вражають надзвичайно високою майстерністю. Уважне знайомство з художнім ансамблем оздоблених ними книг наводить на думку, що у кожній ілюстрації, кожній деталі композиції ми зустрічаємося не лише із зримо-емпіричною, а, насамперед, духовною реальністю, тобто реальністю, що пройшла через перетворююче уявлення автора тексту.

На виставці книжкова графіка 1920-х років представлена блискучими ілюстраціями Юрія Анненкова «Катька» до поеми О. Блока «Дванадцять» (1918), Олександра Бенуа до поеми О. С. Пушкіна «Мідний вершник» (1921), Володимира Лебедєва до книги С. Маршака «Морозиво» (1920), Ель Лисицького до поезії В. Маяковського «Лівий марш» (1923), Дмитра Митрохіна до поеми-казки М. Цвєтаєвої «Цар-дівиця» (1922), виконаних у різних техніках та індивідуальних манерах. Чудові зразки художнього оздоблення книги періоду 1930-х рр. на виставці представлені ксилографіями Олексія Кравченка до творів А. Франса «Злочин Сильвестра Боннара» (1831) та «Єгипетські ночі О. Пушкіна» (1934), малюнком аквареллю і тушшю Миколи Кузьмина до поеми «Євгеній Онєгін» О. Пушкіна (1933),  кольоровими ксилографіями Володимира Фаворського до книги С. Маршака «Сім чудес» (1929) та Геннадія Єпіфанова до «Повчальні новели» М. Сервантеса (1933), суперобкладинкою Андрія Гончарова до «Творів Мольєра» (1933), ксилографіями Георгія Єчеїстова до поеми Г. Гейне «Атта Тролль» (1935), літографіями Євгена Кибрика до «Легенди про Уленшпігеля» Ш. де Костера (1938) та роману «Зачарована душа» Р. Роллана (1940–1941), Володимира Конашевича до повісті абата Прево «Манон Леско» (1931). Сорокові – п‘ятдесяті в експозиції представлені також і художниками нового покоління, талановиті твори яких вже давно стали класикою російського та європейського мистецтва. Відвідувачі виставки мають можливість побачити рисунок Беньяміна Басова «Дуель Пушкіна» до книги І. Андроникова «Останні дні Пушкіна» (1957), акварельні ілюстрації Віталія Горяєва до повісті Ю. Олеші «Три товстуни» (1948), кольорову гравюру на дереві Володимира Домогацького «Старий дім» до казки Г. Х. Андерсена (1946), ксилографію Федора Константинова  до «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра.  Усі твори представлені на виставці високоякісними факсимільними репродукціями, які максимально точно відтворюють їх оригінали.       

Виставку «Книжкова ілюстрація російських графіків ХХ ст.»  можна  оглянути  у  приміщенні  філії НБУВ   (Володимирська, 62) з 1 до 30 листопада 2013 р.