Національна бібліотека України

У виставковому залі Національної бібліотеки України імені В.І. Вернасдького до 22 червня експонується персональна фотовиставка Галини Ярової «Вічне місто Київ».

24 травня в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського відбулася зустріч з відомою вітчизняною художницею, непересічною, яскравою і самобутньою особистістю – Галиною Севрук.

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського започатковано Грузинську бібліотеку, яка репрезентуватиме культурну спадщину і сьогодення Грузії.

24 травня, у День слов’янської писемності та культури в Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбувся круглий стіл «Людем посполитым к доброму научению…»: до 500-річчя від виходу Біблії Франциска Скорини. Захід проходив у рамках VІІІ Міжнародної наукової конференції «Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень», в історичній будівлі Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського на вул. Володимирській і зібрав коло дослідників кириличної книжності, а також зацікавлених слухачів з України та Білорусі.

У Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбулася VIII Міжнародна наукова конференція «Слов’янознавство і нові парадигми та напрями соціогуманітарних досліджень», учасники якої обговорили завдання, що стоять перед сучасною славістикою в контексті трансформації слов’янського світу.

У Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського (корпус по вул. Володимирська, 62) демонструється виставка патріотичних плакатів Юрія Неросліка, які автор нещодавно передав у дарунок до фондів відділу образотворчих мистецтв Інституту книгознавства НБУВ.

Запрошуємо Вас взяти участь у роботі Міжнародної наукової конференції «БІБЛІОТЕКА. НАУКА. КОМУНІКАЦІЯ. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек» м. Київ, 3–5 жовтня 2017 р.

23 травня в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського відбулася екскурсія, присвячена мистецтву оформлення рукописних книг.

12 та 19 травня у відділі відбулися лекції-екскурсії для студентів першого курсу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, спеціальність «українська мова та література, іноземна мова». Майбутні філологи мали можливість погортати перші видання найцікавіших друкованих пам’яток, що представили розвиток вітчизняної філологічної думки XVI-XVIII ст. Також вони побачили рідкісні видання ХІХ-ХХІ ст., книжки-мініатюрки, сучасні перевидання давніх пам’яток.

Невмирущий «Заповіт», твір глибоко філософського змісту, написаний понад 150 років тому, ніколи не втратить своєї актуальності, як і безліч інших творів створених великим сином України, — Тарасом Шевченком. Першими вірш на музику поклали Микола Лисенко та Михайло Вербицький (1868), але грандіозного поширення отримала мелодія на текст «Заповіту», написана полтавським вчителем Гордієм Гладким, котра дуже швидко зазнала фольклоризації. Загалом налічується понад 60 музичних інтерпретацій композиторами та аранжувальниками шевченківського «Заповіту».