У вівторок (6 жовтня) в Національній бібліотеці України імені В.І. Вернадського відбувся перший робочий день щорічної Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація». У пленарному засіданні конференції взяли участь понад 170 фахівців бібліотечно-інформаційної сфери України, а також професор Королівської школи бібліотекознавства та інформатики Ханс Ельбесхаузен (Данія), куратор Відділу європейських та американських студій Британської бібліотеки Ольга Керзюк, директор Центральної наукової бібліотеки ім. Якуба Коласа НАН Білорусі, канд. іст. наук Олександр Груша; директор Центральної наукової бібліотеки НАН Киргизької республіки Ширін Ібраімова, директор Центральної наукової бібліотеки АН Молдови Костянтин Манолаке.

Практично всі виступи на пленарному засіданні були присвячені питанням розвитку сучасних бібліотек, розширенню їх функцій і напрямів роботи, новим можливостям, які створює для бібліотек цифрова культура.

Голова Інформаційно-бібліотечної ради НАН України академік НАН України Олексій Онищенко підкреслив: «Цифровізація об’єктивно працює на бібліотечну справу. Вона дає можливість бібліотекам формувати необмежений за обсягом інформаційний ресурс; інтегрувати у фонді всі види інформації на всіх існуючих її носіях; забезпечити доступ читача до будь-якої відкритої інформації в будь-якому місці планети; створювати умови для перетворення професії бібліотекаря в першорядну постать інтелектуального життя». Реалізацію цих можливостей академік вбачає в умінні бібліотечного співтовариства побачити глибинні явища цифрової культури, формуванні стилю мислення і поведінки на основі категорій і понять цифрової культури, не ігноруючи культури рукописного і друкованого слова, а також у готовності бібліотек до результативної конкуренції з різноманітними інформаційними службами, аналітичними центрами, «фабриками знань» тощо.

Генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського чл.-кор. НАН України Володимир Попик у своєму виступі акцентував увагу присутніх на нагальній необхідності пошуку нових стратегій інформаційно-бібліотечної діяльності. Він наголосив: «Одним із найважливіших напрямів у цій справі виступає розвиток координації, кооперації та інтеграції зусиль не лише між самими бібліотеками, а й з іншими учасниками комунікативних процесів». Володимир Попик висловив переконання в тому, що сьогодні необхідно рішуче позбавлятися підходів до модернізації бібліотечної сфери як замкненої самої на собі, здатної самоізольовано вирішувати основні проблеми інформаційного забезпечення інтелектуальних і духовних запитів суспільства. «Потрібно налагоджувати співробітництво між бібліотеками у розбудові масштабних наукових та освітніх  ресурсів, в інтеграції зусиль у розгортанні електронних бібліотек, подоланні неузгодженості між окремими відомчими мережами», – наголосив генеральний директор НБУВ.

Думку наших білоруських колег щодо функцій сучасних бібліотек озвучив директор Центральної наукової бібліотеки імені Якуба Коласа, канд. іст. наук Олександр Груша. Він зокрема зазначив, що нині серед бібліотекарів точаться дискусії щодо того, чи не є багатофункціональність бібліотек розпорошенням їхньої діяльності. «У цій дискусії, – зазначив Олександр Груша, – позиція білоруських бібліотекарів однозначна: сутнісними функціями бібліотеки є інформаційна, комунікативна, просвітницька та освітня, а всі нові функції є їх складовими».

Про розвиток і зміни в публічних бібліотеках Данії, Великої Британії та Канади розповів професор Королівської школи бібліотекознавства та інформатики Ханс Ельбесхаузен (Данія). Він наголосив, що бібліотеки цих країн переживають нелегкі часи: все частіше вони стикаються з проблемами економічного, концептуального і професійного характеру. Дуже гострою, на думку Ханса Ельбесхаузена, є проблеми ефективного управління персоналом і розробки чіткої концепції розвитку бібліотек, яка створить умови для підсилення позицій бібліотек. Говорячи про функції бібліотек, Ханс Ельбесхаузен зауважив: «Сьогоднішні публічні бібліотеки мають стати соціокомунікаційними осередками, які розвиватимуть міжкультурне розуміння, реагуватимуть на демографічні й соціальні тенденції в суспільстві, розроблятимуть освітні програми».

Андрій Крючин, заступник директора Інституту проблем реєстрації інформації НАН України, чл.-кор. НАН України, присвятив свій виступ ювілею Українського реферативного журналу «Джерело», якому в листопаді виповнюється 20 років. Доповідач коротко зупинився на ідеї та меті створення реферативного журналу, проаналізував структуру і змістове наповнення його перших номерів і наголосив: «За 20 років УРЖ "Джерело" став потужним інформаційним ресурсом національного рівня, який щороку публікує майже 40 тис. рефератів статей з наукових збірників, журналів, монографій переважно в галузі медицини, економіки та культури, науки й освіти».

Після пленарного засідання відбулося спеціальне засідання асоціації бібліотек України, Української бібліотечної асоціації та керівників провідних бібліотек України. Учасники цього заходу обговорили стратегічні напрями розвитку вітчизняних бібліотек.

Прес-служба НБУВ

Фото: Лідія Поперечна

Огляд секцій, семінарів і круглих столів Міжнародної наукової конференції «Бібліотека. Наука. Комунікація» (6–8 жовтня 2015 р.):

Секція 1 «Інформаційно-комунікаційна діяльність бібліотек: завдання інтеграції з галузями освіти, науки, культури».

Секція 2 «Книгознавчі дослідження бібліотечних фондів та їх введення у науково-інформаційний простір».

Секція 3 «Бібліотека як суспільно-інформаційний центр наповнення соціальних комунікацій».

Cекція 4 «Електронні бібліотеки. Автоматизація бібліотечної технології»

Секція 5 «Наукова архівна спадщина: формування, документний склад, інформаційний потенціал».

Секція 6 «Організація ресурсів наукової бібліотеки».

Cекція 7 «Бібліотеки як інтегратори і поширювачі біографічного знання».

Круглий стіл «Збереження бібліотечних фондів: традиції, інновації, перспективи»

Семінар «Бібліометричні технології та наукометричні дослідження».

Cемінар «Бібліографічний покажчик в системі науково-інформаційного обслуговування користувачів»